Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Марусик Галина Петрівна. Мікробіоценоз слизової оболонки піднебінних мигдаликів та порожнини товстої кишки у хворих на ангіни : Дис... канд. наук: 03.00.07 - 2009.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Марусик Г.П. Мікробіоценоз слизової оболонки піднебінних мигдаликів та порожнини товстої кишки у хворих на ангіни. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.07 – мікробіологія. – ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова АМН України», Харків, 2009.

У дисертації подано нове вирішення важливого наукового завдання – встановлені провідні збудники ангін (лакунарної, фолікулярної та катаральної) та їх асоціанти, а також одержані принципово нові науково обґрунтовані дані про те, що ангіна розвивається на тлі порушеного мікробіоценозу слизової оболонки піднебінних мигдаликів і порожнини товстої кишки та сформованого вторинного імунодефіцитного стану за рахунок порушень (І-ІІІ рівнів) показників факторів та механізмів неспецифічної ефекторної системи протиінфекційного захисту, гуморальної та клітинної ланки системного імунітету; показана ефективність одночасного використання біфідовмісних пробіотиків (біфідумбактерину місцево та біфіформу перорально) у комплексній терапії ангіни.

У дисертації подано нове вирішення важливого наукового завдання – встановлені провідні збудники ангін (лакунарної, фолікулярної та катаральної) та їх асоціанти, а також одержані принципово нові науково обґрунтовані дані про те, що ангіна розвивається на тлі порушеного мікробіоценозу слизової оболонки піднебінних мигдаликів і порожнини товстої кишки та сформованого вторинного імунодефіцитного стану за рахунок порушень (І-ІІІ рівнів) показників факторів та механізмів неспецифічної ефекторної системи протиінфекційного захисту, гуморальної та клітинної ланки системного імунітету; показана ефективність одночасного використання біфідовмісних пробіотиків (біфідумбактерину місцево та біфіформу перорально) у комплексній терапії ангіни.

  1. У хворих на лакунарну, фолікулярну та катаральну ангіни настає елімінація із вмісту слизової оболонки піднебінних мигдаликів автохтонних облігатних для цього біотопу біфідобактерій, пропіоновокислих бактерій і слинного стрептокока, а також виявлений глибокий дефіцит автохтонних облігатних лактобактерій. На цьому фоні встановлена контамінація цього біотопу і зростання до критичного та вище критичного популяційного рівня умовно-патогенних мікроорганізмів: S.pyogenes, S.viridans, S.аureus, S.epidermidis, P.aeruginosa, H.influenzae, B.catarrhalis, E.coli, E.coli Hly+, E.faecalis, K.pneumoniae, K.oxytoka, E.aerogenes, що мають потенційну здатність викликати запальний процес піднебінних мигдаликів.

    У більшості (70,7%) хворих на лакунарну ангіну на слизовій оболонці лімфоїдних скупчень, асоційованих із слизовою оболонкою ротоглотки, одночасно персистують умовно-патогенні мікроорганізми у вигляді асоціацій, що складаються із двох видів мікроорганізмів, які належать до різних (15) таксономічних груп; у 17,2% хворих виявлені асоціації із трьох різних видів, у 12,1% - монокультура. У хворих на фолікулярну ангіну у 64,7% виділяються асоціації, що складаються із двох видів, а у 35,3% – асоціації складаються із трьох видів мікроорганізмів, що належать до різних таксономічних груп. У пацієнтів із катаральною ангіною у 83,3% виявляється асоціація мікроорганізмів, яка складається із двох видів умовно-патогенних мікроорганізмів та у 16,7% – монокультура S.viridans.

    За популяційним рівнем, коефіцієнтом кількісного домінування та за коефіцієнтом значущості встановлені провідні збудники лакунарної ангіни: S.pyogenes (у 51,5% хворих), S.аureus (у 29,3% пацієнтів), E.coli (у 9,2%) , E. coli Hly+ (у 3,0%), S.epidermidis (у 3,0%), H.influenzae (у 2,0%), S. viridans (в 1,0%), E.faecalis (в 1,0 % хворих). Провідними збудниками фолікулярної ангіни встановлені S.viridans (у 50,54% хворих), S.аureus (у 21,14%), B.catarrhalis (у 9,44%), E.coli (у 9,44%), E.faecalis (в 9,44%); катаральної ангіни – S.viridans (у 83,3% хворих), S.аureus (у 16,7%). Інші мікроорганізми, виділені із вмісту слизової оболонки піднебінних мигдаликів, виступають як асоціанти, які можуть підсилювати патологічний запальний процес мигдаликів або, навпаки, понижувати його прояв (коли асоціантом є лактобактерії).

    Лакунарна ангіна розвивається на фоні зростання (на 20,7%) абсолютної кількості лейкоцитів, значного зменшення абсолютної (у 2,3 рази) та відносної (на 70,1%) кількості лімфоцитів, зниження фагоцитарної активності на перших та заключних етапах поліморфноядерних лейкоцитів, чому сприяє зниження опсонізації мікроорганізмів за рахунок зменшення концентрації нормальних антитіл та активності системи комплементу.

    У хворих на лакунарну ангіну формується дефіцит клітинної ланки системного імунітету за рахунок значного зниження абсолютної (у 3,35 раза) та відносної (на 76,81%) кількості CD4+ лімфоцитів, що засвідчує про глибокі порушення розпізнавальної функції системи імунітету та її автономної саморегуляції, що призводить до порушень функції гуморальної імунної відповіді на антиген (мікроорганізми – провідні збудники та асоціанти, які потрапляють на піднебінні мигдалики).

    Початок ангіни (через 2-3 дні) перебігає на фоні глибоких (дисбактеріоз І-ІІІ ступеня) мікробіологічних змін видового складу та популяційного рівня мікробіоти вмісту порожнини товстої кишки за рахунок елімінації або вираженого дефіциту автохтонних облігатних анаеробних, фізіологічно корисних біфідобактерій і лактобактерій та контамінації і зростання популяційного рівня патогенних (ентеротоксигенних ешерихій) та умовно-патогенних (протеїв, цитробактера, серацій, кишкових паличок) ентеробактерій, стафілококів, бактерій роду Clostridium, пептокока та дріжджоподібних грибів роду Candida. У 48,94% хворих на лакунарну ангіну встановлена декомпенсована форма дисбактеріозу (дисбіозу) та у 23,4% – субкомпенсована форма.

    Розроблена та апробована у хворих на лакунарну ангіну комплексна терапія, що додатково до базисної включала біфідовмісні пробіотики: біфідумбактерин для аплікації на слизову оболонку піднебінних мигдаликів у краплях для корекції мікрофлори ротоглотки; біфіформ у капсулах перорально для корекції мікрофлори порожнини товстої кишки. Показано, що вказана терапія призводить до більш ефективного, у порівнянні з базисною терапією, зменшення інтоксикації, температурної реакції, катаральних явищ, строків перебування хворих на стаціонарному лікуванні, а також – до нормалізації або покращення мікробіоти як ротоглотки, так і порожнини товстої кишки.

    Практичні рекомендації

    Мікробіологічна діагностика лакунарної, фолікулярної та катаральної ангіни повинна включати не тільки встановлення мікрофлори, що персистує на слизовій оболонці піднебінних мигдаликів, а обов’язкове визначення популяційного рівня всіх асоціантів, що дасть можливість встановити провідного збудника запального процесу, визначити його чутливість до антибактеріальних препаратів і на цій основі сформувати етіотропну антибіотикотерапію. Антибіотиками вибору для етіотропної антибіотикотерапії лакунарної, фолікулярної та катаральної ангіни за сучасних умов є доксициклін, цефтріаксон, цифран, цефалексин.

    У лікуванні хворих на лакунарну, фолікулярну та катаральну ангіни до базисної терапії слід включати біфідовмісні пробіотики – біфідумбактерин по 2-3 краплі на слизову оболонку ротоглотки та біфіформ по 1 капсулі 2 рази на добу протягом 7-10 днів, що підвищує клінічну та мікробіологічну ефективність лікування ангін.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Марусик Г. П. Мікрофлора слизової оболонки мигдаликів у хворих на лакунарну ангіну та провідні збудники запалення / Г. П. Марусик, І. Й. Сидорчук // Буковинський медичний вісник. – 2008. – Т. 12, № 1. – C. 25 – 31. (Автором проведено забір матеріалу із слизової оболонки мигдаликів у хворих на лакунарну ангіну, проведено виділення та ідентифікацію патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів, встановлений їх популяційний рівень, узагальнено одержані дані та підготовлено роботу до друку).

  2. Марусик Г. П. Стан системного імунітету у хворих на лакунарну ангіну / Г. П. Марусик, І. Й. Сидорчук // Інфекційні хвороби. – 2008. – № 2. – С. 45 – 50. (Автором проведено забір матеріалу для імунологічних досліджень, визначені основні показники клітинної та гуморальної ланки системного імунітету у хворих на лакунарну ангіну, узагальнено одержані дані).

  3. Марусик Г. П. Мікробіоценоз порожнини товстої кишки у хворих на лакунарну ангіну / Г. П. Марусик // Буковинський медичний вісник. – 2008. – Т.12, № 2. – С. 12 –16.

  4. Марусик Г. П. Мікробіоценоз слизової оболонки ротоглотки та його корекція за допомогою біфідумбактерину в комплексному лікуванні хворих на лакунарну ангіну / Г. П. Марусик, І. Й. Сидорчук // Клінічна та експериментальна патологія. – 2008. – Т. VІІ, № 2. – С.55 – 60. (Автором проведено лікування хворих на лакунарну ангіну, виконана оцінка його ефективності, аналіз та інтерпретація даних, забезпечено викладення основних положень та публікацію матеріалів).

  1. Марусик Г. П. Провідні збудники фолікулярної та катаральної ангіни у пацієнтів молодого віку / Г. П. Марусик // Клінічна та експериментальна патологія. – 2008. – Т.VII, №3. – C. 83 – 88.

  2. Пат. №38098 Україна, МПК А61Р11/04. Спосіб лікування лакунарної ангіни / Марусик Г. П., Сидорчук І. Й.; заявник та патентовласник Буковинський державний медичний університет. – № u200808069 ; заявл. 13.06.08 ; опубл. 25.12.08, Бюл. № 24. – 4 с. (Особистий внесок автора: мікробіологічні дослідження, аналіз результатів, оформлення заявки на патент).

  3. Марусик Г. П. Оптимізація лікування лакунарної ангіни : раціоналізаторська пропозиція № 111/08 / Г. П. Марусик, В. Д. Москалюк, І. Й. Сидорчук. – Буковинський державний медичний університет. – 2008.

  4. Марусик Г. П. Удосконалення лікування лакунарної нагіни : раціоналізаторська пропозиція № 112/08 / Г. П. Марусик, І. Й. Сидорчук, А. С. Сидорчук. – Буковинський державний медичний університет. – 2008.

  5. Марусик Г. П. Удосконалення діагностики лакунарної ангіни : раціоналізаторська пропозиція № 113/08 / Г. П. Марусик, І. Й. Сидорчук, Г. І. Печенюк. – Буковинський державний медичний університет. – 2008.

  6. Марусик Г. П. Мікробіоценоз порожнини товстої кишки у хворих на ангіни / Г. П. Марусик, І. Й. Сидорчук / Актуальні проблеми екології мікроорганізмів : матеріали науково-практичної конференції, 7-8 вересня 2007 р. : тези допов. – Тернопіль, 2007. – С. 56 – 57. (Автором проведено забір та мікробіологічне дослідження матеріалу у хворих на ангіни).

  7. Марусик Г. П. Стан мікробіоценозу мигдаликів у хворих на фолікулярну та катаральну ангіни / Г. П. Марусик / Strategiczne pytania swiatowej nauki – 2008 : мaterialy IV miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji, 15-28 lutego 2008 р. – Przemysl, 2008. – Т.7. – C. 16 – 18.

  8. Марусик Г. П. Мікроекологія вмісту слизової оболонки піднебінних мигдаликів у хворих на фолікулярну та катаральну ангіни / Г. П. Марусик / Вікові аспекти схильності організму до шкідливого впливу ксенобіотиків : матеріали науково-практичної конференції, 18-19 вересня 2008 р. : тези допов. – Чернівці, 2008. – С. 30 – 31.

  9. Марусик Г. П. Дисбіотичні зміни мікрофлори слизової оболонки лімфоїдних скупчень, асоційованих із слизовою оболонкою ротоглотки у хворих на лакунарну ангіну / Г. П. Марусик, І. Й. Сидорчук / Вікові аспекти схильності організму до шкідливого впливу ксенобіотиків : матеріали науково-практичної конференції, 18-19 вересня 2008р. – Чернівці, 2008 р. : тези допов. – С. 31 – 32. (Автором проведено забір та мікробіологічне дослідження матеріалу із слизової оболонки мигдаликів у хворих на лакунарну ангіну, підготовлено роботу до друку).

  10. Марусик Г. П. Характеристика змін видового складу та популяційного рівня мікрофлори вмісту порожнини товстої кишки у хворих на лакунарну ангіну / Г. П. Марусик, І. Й. Сидорчук / Вікові аспекти схильності організму до шкідливого впливу ксенобіотиків : матеріали науково-практичної конференції, 18-19 вересня 2008 р. : тези допов. – Чернівці, 2008. – С. 33 – 34. (Автором проведено забір та мікробіологічне дослідження матеріалу у хворих на лакунарну ангіну, здійснено аналіз та інтерпретацію даних, забезпечено викладення основних положень та публікацію матеріалів).

  11. Марусик Г. П. Доцільність місцевого застосування пробіотика біфідумбактерину в комплексному лікуванні хворих на лакунарну ангіну / Г. П. Марусик, І. Й. Сидорчук / Шпитальні інфекції : сучасний стан проблеми : матеріали науково-практичної конференції, 11-12 грудня 2008 р. : тези допов. – Харків, 2008. – С. 135 – 137. (Автором проведено лікування хворих на лакунарну ангіну, виконана оцінка його ефективності, аналіз та інтерпретація даних).

  12. Марусик Г. П. Ефективність корекції мікроекологічних порушень порожнини товстої кишки пробіотиком біфіформом у хворих на лакунарну ангіну / Г. П. Марусик, І. Й. Сидорчук / Шпитальні інфекції : сучасний стан проблеми : матеріали науково-практичної конференції, 11-12 грудня 2008 р. : тези допов. – Харків, 2008. – С. 138 – 139. (Автором запропоновано та проведено лікування хворих на лакунарну ангіну, виконана оцінка його ефективності).


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины