Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Когут Інна Миколаївна. Формування урожаю, якості зерна і насіння озимої пшениці при використанні олійних культур як попередників в умовах південного Степу : Дис... канд. наук: 06.01.09 - 2009.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Когут І.М. Формування урожаю, якості зерна і насіння озимої пшениці при використанні олійних культур як попередників в умовах південного Степу – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. Херсонський державний аграрний університет, м. Херсон, 2009 р.

Дисертаційна робота присвячена вивченню впливу різних олійних культур на екологічні фактори життя рослин, а також на ріст, розвиток, продуктивність та якість врожаю послідуючої озимої пшениці в південній Степовій зоні України на суходолі.

Встановлено рівень впливу таких попередників як чорний пар, озимий та ярий ріпак, яра гірчиця сарептська та біла, льон олійний, соняшник, амарант, рицина, горох, соя та озима пшениця на особливості водного та поживного режимів, фітосанітарний стан, біологічну активність ґрунту, темпи росту, розвитку, продуктивність, фізичні, технологічні та посівні якості зерна різних сортів озимої пшениці.

Проведені комплексні дослідження дають підстави при розробці організаційно-господарського плану господарств, розташованих у зоні південного Степу, рекомендувати у польових сівозмінах в якості попередників озимої пшениці без ризику суттєвого зниження рентабельності виробництва культури, використовувати такі олійні культури, як гірчиця сарептська та біла, ріпак озимий та ярий, льон олійний, рицина і утриматись від повторних посівів озимої пшениці та вирощування її по амаранту й соняшнику.

Проведені польові досліди, супутні дослідження, лабораторні аналізи, математичні та економічні розрахунки дозволяють зробити такі висновки:

  1. Максимальне накопичення та найбільш раціональне використання ґрунтової вологи забезпечує сівба озимої пшениці після парових, бобових та капустяних культур. В середньому за роки досліджень у варіантах з вищезгаданими попередниками коефіцієнт водоспоживання озимої пшениці коливався в межах 315 – 425 м3/т всієї біомаси та 1094 – 1255 м3 на 1т зерна.

  2. Найбільш сприятливі умови поживного режиму для озимої пшениці створюються при використанні таких попередників як горох та гірчиця сарептська. Так, за трьохрічними даними під час сівби озимої пшениці вміст нітратного азоту у ґрунті після цих попередників в середньому становив відповідно 9,3 та 8,6 мг/кг ґрунту, легкогідролізованого фосфору – 165,0 та 155,0 мг/кг ґрунту, а обмінного калію – 260,7 та 270,7 мг/кг ґрунту.

  3. Сівба озимої пшениці після льону олійного та амаранту призводить до помітного підвищення забуряненості посівів озимої пшениці – у фазу весняного відновлення вегетації на 1 м2 посівів пшениці попередником якої слугували вищезгадані культури росло відповідно 37,7 та 34,9 рослин бур'янів. Висококонкурентноспроможний травостій озимого ріпаку та гірчиці білої став причиною найменшої кількості бур'янів у посівах наступної озимої пшениці – у вищезгадану фазу їх кількість становила 19,8 та 24,9 штук на 1 м2. Така ж тенденція спостерігалася під час всієї вегетації культури.

  4. Кращі умови для життєдіяльності та активності ґрунтових мікроорганізмів під озимою пшеницею створюються після гороху та гірчиці сарептської, де втрати лляного полотна за період відновлення весняної вегетації – цвітіння становили 27,96 та 23,98 %. Дещо нижчою активність мікроорганізмів у ґрунті була після озимого ріпаку (17,61%), льону олійного (16,32%) та соняшнику (16,15%). Найменш інтенсивно ґрунтові біологічні процеси проходили у випадку повторного посіву озимої пшениці – розклалося лише 6,98% тканини.

  5. Найкраще сходять та переносять зимові умови рослини пшениці, висіяні після таких непарових попередників як капустяні та бобові. У варіантах з цими попередниками була відмічена найвища польова схожість (90,3-88,6%) та зимостійкість (81,5-70,6%) залежно від досліджуваного сорту. Оцінюючи різницю у рівні вищезгаданих показників між сортами озимої пшениці, які вивчалися в досліді, можна відзначити деяку перевагу сорту Альбатрос одеський.

  6. Формування в весняно-літній період вегетації більшої кількості надземної фітомаси в цілому та сухої речовини листків і стебел забезпечується при вирощуванні озимої пшениці після гороху, сої та гірчиці. Ці ж попередники призводять до утворення посівів з найвищою питомою щільністю. До того ж сорт Ніконія, питома щільність посівів якої в середньому по досліду становила 1,10 кг/м3 має перевагу над сортом Альбатрос одеський відносно рівня вищезгаданого показника на 0,14 кг/м3.

  7. Процеси фотосинтетичної діяльності посівів озимої пшениці більш інтенсивно проходять за умови сівби після капустяних та бобових попередників. Максимум швидкості утворення сухої речовини на одиниці площі у досліді був зафіксований у варіанті з сортом Ніконія у період відновлення весняної вегетації - цвітіння по гірчиці сарептській – 6,9 г/м2 за добу, що на 36% більше, ніж у сорту Альбатрос одеський. Найменш інтенсивно утворення сухої речовини відбувалося у варіантах з соняшником та повторним посівом озимої пшениці – у цей період на 1 м2 травостою сорту Ніконія утворювалося відповідно 4,4 та 4,1 г, а сорту Альбатрос одеський – 2,9 та 2,8 г сухої речовини.

  8. Найвищий рівень урожайності серед непарових попередників забезпечує сівба озимої пшениці після гірчиці сарептської. У середньому за 3 роки досліджень для сорту Ніконія вона склала 52,5 ц/га, що на 3,4 ц/га більше в порівнянні з сортом Альбатрос одеський. Це приблизно на 7 % більше, ніж після гороху, але на 4 % менше порівняно з чорним паром. Повторні посіви озимої пшениці знизили врожайність зерна до рівня 26,9 – 28,8 ц/га залежно від досліджуваного сорту, що на 52,8 – 63,5 % менше, ніж після озимого ріпаку і на 17,7 – 17,8 % – ніж після соняшнику.

  9. Кращі показники елементів структури посіву та рослин і, як наслідок, більш високої врожайності зерна, формуються при вирощуванні озимої пшениці після гірчиці, гороху та сої. Рослини пшениці з цих варіантів відрізнялися найвищою густотою продуктивного стеблостою (637-604 шт./м2), найбільшою кількістю зерен в колосі (28,9-23,7 шт.) та їх масою (1,07-0,80 г).

  10. Результати досліджень з вивчення впливу попередників на фізичні показники якості зерна озимої пшениці показали, що найвищими натура та маса 1000 зерен формуються за умови сівби культури після гірчиці сарептської – 801г/л та 37,1г, а найбільш склоподібне зерно утворюється у разі сівби по гороху – 71%.

  11. Зерно з вищими технологічними показниками якості формується в ценозах озимої пшениці після бобових, капустяних культур та льону олійного. Вміст білка у зерні з цих варіантів коливався в межах від 13,6 до 12,7%. Зерно містило 26,3-24,8% сирої клейковини високої якості. Тісто, отримане з цього зерна, мало пружність на рівні 76 мм і вище, питома робота деформації його становила не нижче 211Дж.

  12. Вплив попередників на посівні якості насіння виявляється слабко і неоднаково, окрім показника маси проростків, який мав дещо більші поваріантні відмінності. Наприклад, серед олійних попередників маса 100 проростків озимої пшениці найвищою була у насіння, отриманого після гірчиці сарептської та білої – 13,12-12,72 г. А найнижчим цей показник був після амаранту та соняшнику – 9,36-8,81 г відповідно.

  13. Дослідження довели відсутність впливу попередників на врожайні властивості насіння дослідної культури. Урожай зерна озимої пшениці, сформований з насіння, отриманого в результаті сівби її після гороху був найвищий і дорівнював 49,7 ц/га в середньому за 2006-2007 та 2007-2008 с.-г. роки досліджень, що всього на 0,4 ц/га більше ніж у варіанті, де попередником насіння був льон олійний і на 0,8 ц/га більше варіанту, в якому висівали насіння, отримане в результаті повторного посіву озимої пшениці.

  1. Розрахунок показників економічної ефективності вирощування озимої пшениці після різних попередників показав, що найбільш вигідно вирощувати озиму пшеницю після гірчиці сарептської – в даному випадку рівень рентабельності досягає 113,0 %, що на 25,7% вище при вирощуванні її по озимому ріпаку. В той час, як чистий прибуток від вирощування пшениці по соняшнику становить 37,4 копійки на кожну вкладену у виробництво гривню. Для варіанту, де попередником озимої пшениці була гірчиця сарептська, був розрахований найвищий коефіцієнт біоенергетичної ефективності, який дорівнював 2,70.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

1. Когут І.М. Урожай та технологічні показники якості зерна озимої пшениці залежно від олійних попередників / І.М Когут // Збірник наукових праць Уманського ДАУ.– Вип.65.–Умань, 2007.– С. 198–202.

2. Когут І.М. Урожайність озимої пшениці та посівні якості насіння залежно від попередників / І.М Когут // Таврійський науковий вісник: Зб. Наук. пр.– Херсон: Айлант, 2008. – Вип. 56 – С. 44–47.

3. Яковенко Т.М. Роль олійних культур як попередників озимої пшениці / Т.М. Яковенко, І.М. Когут, О.В. Бабаянц // Збірник наукових праць Одеського ДАУ "Аграрний вісник Причорномор'я". – Вип. 35 – Одеса, 2006. – С. 118–125.

4. Когут І.М. Особливості водного режиму посівів озимої пшениці залежно від попередників / І.М. Когут, Т.М. Яковенко, С.В. Поліщук // Збірник наукових праць Одеського ДАУ "Аграрний вісник Причорномор'я". – Вип.41–Одеса, 2007. С.65-70.

5. Яковенко Т.М. Особливості екологічних умов ґрунту під озимою пшеницею залежно від попередників при насиченні сівозмін олійними культурами / Т.М. Яковенко, І.М. Когут // Таврійський науковий вісник: Зб. Наук. пр. – Херсон: Айлант, 2007. – Вип. 48 – С. 39–43.

6. Когут І.М. Вплив попередників на рівень продуктивності та показники якості зерна озимої пшениці / І.М. Когут, Т.М. Яковенко, С.В. Поліщук С.Г. Когут // Таврійський науковий вісник: Зб. Наук. пр. – Херсон: Айлант, 2008. – Вип. 58 – С. 44–47.

7. Щербаков В.Я. Особливості фотосинтетичної діяльності рослин озимої пшениці залежно від попередників / В.Я. Щербаков, І.М. Когут, Т.М. Яковенко, С.Г. Когут // Збірник наукових праць Одеського ДАУ "Аграрний вісник Причорномор'я". – Вип. 46 – Одеса, 2008. – С. 111 – 116.

8. Когут І.М. Вплив олійних попередників на продуктивність та посівні якості насіння озимої пшениці // Матеріали всеукраїнської наукової конференції молодих учених – Умань. – 2008. – С. 89-91.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины