Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Конащук Ірина Олегівна. Урожайність і якість зерна тритикале озимого та ярого залежно від фону мінерального живлення в умовах півдня України : Дис... канд. наук: 06.01.09 - 2009.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Конащук І. О. Урожайність і якість зерна тритикале озимого та ярого залежно від фону мінерального живлення в умовах півдня України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Державний вищий навчальний заклад «Херсонський державний аграрний університет», Херсон, 2009.

Дисертація присвячена дослідженню процесів росту, розвитку та формування врожаю і якості зерна тритикале озимого та ярого залежно від мінерального живлення в неполивних умовах півдня України. Встановлено, що під впливом мінеральних добрив підсилювалось наростання надземної маси рослин, площі листкової поверхні, зростала інтенсивність фотосинтезу, продуктивність. Між наведеними показниками та рівнем урожаю виявлено тісну кореляційну залежність.

Найбільш ефективною виявилася розрахункова доза добрив на запланований рівень урожаю зерна у 25-30ц/га, яка враховує фактичний вміст елементів живлення в грунті (в середньому за роки досліджень при низькій забезпеченості рухомим азотом, середнім фосфором і калієм вона становила для тритикале озимого - N86P0K6 , а для ярого - N89P0K0).

При цьому забезпечується максимальна окупність добрив приростом урожайності зерна та рівень рентабельності. Урожай формується високим з відповідно хорошими показниками якості. Практично такі ж параметри врожаю і якості забезпечує застосування N60P30. Встановлено вплив добрив на винос елементів живлення урожаєм тритикале озимого і ярого та на вміст у зерні білка і його збір з одиниці площі.

Проведені дослідження процесів росту, розвитку й формування продуктивності тритикале озимого та ярого за вирощування їх без зрошення на півдні України дозволяють зробити наступні висновки:

1. За середньої забезпеченості грунту рухомим фосфором та обмінним калієм і низької азотом сприятливий поживний режим при вирощуванні тритикале озимого та ярого створюється шляхом застосування мінеральних добрив і в першу чергу азотних. Так, при внесенні N60Р30 у 0-50см шарі грунту в фазу сходів тритикале озимого містилося нітратів 3,48, на фоні розрахункової дози добрив - 3,82, а в неудобреному грунті – 1,26 мг/100г.

Аналогічно, при застосуванні фосфорного та калійного добрива в грунті збільшувався вміст рухомого фосфору та дещо обмінного калію. На кількості цих сполук істотно позначалося азотне живлення. Кореляційний аналіз впливу внесених добрив на вміст елементів живлення в грунті свідчить про високий рівень зв’язку на забезпеченість грунту азотом (r = 0,847), середній фосфором (r = 0,469) та слабкий – калієм (r = 0,212) при вирощуванні тритикале озимого і відповідно 0,717; 0,469 та 0,214 тритикале ярого.

2.Оптимізація фону живлення позначалася на наростанні надземної маси тритикале озимого і ярого вже з початкових фаз розвитку. Так, маса сухих рослин тритикале озимого у період кущіння за вирощування без добрив становила 157 г/м2, на фоні N30Р30К30 – 177, розрахункової дози добрива - 233г/м2, а тритикале ярого відповідно 93,2; 110,4 та 120,0 г/м2.

Найбільш інтенсивним середньодобовий приріст сухої надземної маси виявився у міжфазний період вихід рослин у трубку – колосіння. У неудобрених рослин тритикале озимого цей показник склав 33,4 а ярого - 25,1 г/м2 за добу. За вирощування культури на фоні N60Р30 - 46,7 і 39,0, а розрахункової дози добрива – 62,8 і 39,8 г/м2 за добу відповідно.

Між наростанням сухої надземної маси і рівнем урожаю тритикале озимого і ярого встановлено тісний кореляційний зв’язок. Найбільш сильним він був при визначенні у фазу колосіння. Так, у тритикале озимого у фазу кущіння r =0,778, виходу рослин у трубку – 0,777, а колосіння 0,837.

3. Фони мінерального живлення істотно збільшували висоту рослин, їх кількість на одиниці площі, облистяність та площу листкової поверхні. Так, внесення N30Р30К30 збільшило площу листкової поверхні рослин тритикале озимого у фазу кущіння на 11,9, виходу рослин у трубку – на 32,3, а колосіння – на 32,9% порівняно з контролем. Максимальних значень цей показник як у тритикале озимого, так і ярого, досягав при внесенні розрахункової дози добрива. Між площею листкової поверхні рослин та врожайністю зерна тритикале озимого і ярого встановлено високу пряму кореляційну залежність.

4. Чиста продуктивність фотосинтезу тритикале озимого та ярого максимуму досягла у міжфазний період вихід рослин у трубку-колосіння. Добрива на цей показник істотно не впливали. Кореляційне відношення між фотосинтетичним потенціалом посіву і врожайністю зерна у тритикале озимого склало r = 0,895, а ярого – 0,926, тобто мало сильний зв'язок.

5. Вміст загального азоту в надземній масі тритикале озимого та ярого в усі фази розвитку збільшувався залежно від дози внесеного азотного добрива. Максимальним цей показник виявився на фоні розрахункової дози добрива. У середньому за 2005-2006рр. порівняно з неудобреним контролем у рослинах цього варіанту містилось азоту більше у фазу кущіння на 26,8%, виходу рослин у трубку на 34,4, колосіння – на 23,4, а повної стиглості зерна – на 4,6%.

Максимальна кількість загального азоту в рослинах тритикале міститься у фазу кущіння, а в подальші періоди зменшується – від фази кущіння до виходу рослин неудобреного тритикале озимого в трубку на 33,9%, від виходу в трубку до колосіння на 41,3%, колосіння до повної стиглості зерна – на 8,5%, а на фоні розрахункової дози добрива відповідно на 30,0; 46,1 та 22,4%.

Встановлено тісний прямий зв’язок у фазу повної стиглості зерна між дозою азотного добрива та вмістом загального азоту в надземній масі рослин тритикале як озимого, так і ярого.

Менш суттєво, без чіткої різниці між варіантами досліду, у рослинах тритикале озимого і ярого змінювався вміст загальних фосфору та калію.

6. За усередненими даними на формування 1 тони зерна з відповідною кількістю соломи тритикале озиме витрачає азоту 28,2, фосфору – 14,4, калію – 25,9 кг, а тритикале яре – 25,2; 12,9 та 25,8 кг/т відповідно. При внесенні добрив ці показники збільшуються.

7. Максимальна врожайність зерна тритикале озимого та ярого формується при внесенні розрахункової дози мінерального добрива. Прибавка врожаю, порівняно з контролем, становить відповідно 49,7 і 40,5%.

Варіаційним аналізом урожайних даних встановлено , що у сприятливі за гідротермічними умовами роки дія добрив підсилюється, а у менш сприятливі – знижується. Так, у 2005 році розрахунковий рівень урожайності зерна тритикале ярого становив 29,9 + 1,5 ц/га з довірчим інтервалом 26,2- 33,7 ц/га, а у 2006 році відповідно 23,3 + 1,1 ц/га та 20,7 – 26,0 ц/га.

З основних елементів структури врожаю тритикале озимого і ярого під впливом добрив найбільшою мірою збільшувалася кількість продуктивних пагонів, довжина колосу та кількість зерен у колосі, у т.ч. у озимої форми – кількість продуктивних пагонів, а ярої - величина колосу.

8. Якість зерна тритикале змінювалася під впливом добрив і перш за все азотних. Так, натурна маса зерна (за 2005-2006рр.) тритикале озимого збільшилася з 748 г/л за вирощування без добрив до 758 г/л на фоні розрахункової дози добрива, а ярого – з 706 до 720 г/л відповідно. Вміст сирої клейковини зростав з 25,4 до 31,0 та 23,2 до 26,8%, а маса 1000 насінин з 45,7 до 49,1 і 41,0 до 42,3г відповідно.

9. Вміст білка в зерні тритикале озимого і ярого знаходиться у прямій залежності від доз азотного добрива. Максимальним цей показник виявився в зерні, вирощеному на фоні розрахункової дози добрива, і склав у середньому за 2005-2006рр. в зерні тритикале озимого 14,66 при 13,03% без добрив, а ярого – 14,32 та 13,13% відповідно. Збір білка з гектару посіву цього варіанту, порівняно з неудобреним контролем, збільшився відповідно на 65,2 і 53,6%. Підвищення дози азотного добрива з N30 до N60 при внесенні під основний обробіток грунту на фоні Р30 практично не позначилося на вмісті білка в зерні тритикале озимого та ярого. Збір же його збільшився відповідно на 12,0 і 17,6%.

Встановлено тісний зв’язок між рівнем урожайності тритикале озимого і ярого та вмістом у зерні білка (r = 0,955 і r = 0,889 відповідно), а також між рівнем урожайності та збором білка з одиниці площі.

10. Окупність 1 кг. д. р. мінеральних добрив приростом зерна тритикале озимим та ярим збільшується залежно від їх норми, досягає максимуму за розрахункової дози і коливається у межах 6,4 - 9,5 та 5,2 – 9,8 кг відповідно.

11. Максимальний умовний чистий прибуток і рівень рентабельності при вирощуванні тритикале озимого та ярого забезпечує розрахункова доза мінерального добрива. У середньому за 2005-2006 рр. чистий прибуток при цьому відповідно склав 1445 і 1823 грн./га, а без добрив 644 і 923 грн./га. Рівень рентабельності 123 і 152,3% та 85,2 і 115,8% без добрив, а собівартість вирощування продукції 44,8 і 39,6 та 43,2 і 37,1 грн./ц відповідно.

Розрахунок енергетичної ефективності застосування мінеральних добрив під тритикале озиме показав, що витрати сукупної енергії за вирощування культури без добрив у середньому за 2005-2007рр. склали 18,7, а за їх внесення зростали до 21,6 – 26,3 ГДж/га, проте загальна енергоємність урожаю змінювалася з 34,0 до 42,5 – 51,0 ГДж/га, а енергетичний коефіцієнт з 1,82 до 1,95-2,06. При вирощуванні тритикале ярого в середньому за 2005-2006рр. наведені показники відповідно становили 12,7 і 15,7 – 20,5 ГДж/га, 41,1 та 47,7 -57,8 ГДж/га і 2,2; 1,8 – 2,1.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Конащук І.О. Роль родючості грунту і добрив на процеси росту і розвитку ярих зернових культур за вирощування їх на півдні України / І. О. Конащук, С. В. Каращук. // Зрошуване землеробство: Зб. наук. пр. – Херсон: Айлант, 2006. – Вип.46. – С. 84-87. (проведення досліджень, узагальнення результатів).

  2. Конащук І.О. Площа листкової поверхні озимого та ярого тритикале залежно від добрив / І. О. Конащук // Зрошуване землеробство: Зб. наук. пр. – Херсон: Айлант, 2006. – Вип.48. – С. 59-62.

  3. Гамаюнова В.В. Вплив фону живлення на формування листкової поверхні та продуктивності озимого та ярого тритикале в південній зоні України / В. В. Гамаюнова, І. О. Конащук. // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. – Херсон: Айлант, 2007. – Вип. 52. – С. 56-60. (проведення досліджень, узагальнення результатів, формування висновків).

  4. Конащук І. О. Вплив мінеральних добрив на урожай зерна тритикале озимого та ярого / І. О. Конащук // Бюл. Інституту зернового господарства. – Дніпропетровськ, 2008. – Вип. 33 - 34. – С. 87 -91.

  5. Гамаюнова В.В. Вплив мінеральних добрив на винос елементів живлення врожаєм зерна тритикале озимого та ярого / В. В. Гамаюнова І. О.Конащук. // Зб. наук. праць Уманського ДАУ «Основи формування продуктивності сільськогосподарських культур за інтенсивних технологій вирощування». – Умань, 2008. – С. 593-600. (проведення досліджень, узагальнення результатів).

  6. Гамаюнова В. В. Вплив мінеральних добрив на вміст білка в зерні тритикале озимого та ярого / В. В.Гамаюнова, С. В.Коковіхін, І. О.Конащук. // Зрошуване землеробство: Зб. наук. праць. – Херсон: Айлант, 2008. – Вип. 50. – С. 90 - 94. (проведення досліджень, узагальнення результатів).

  7. Деклараційний патент на корисну модель від 20.02 2008р. № 30480, «Спосіб вирощування озимого тритикале на темно-каштановому грунті без зрошення» // Конащук І.О., Гамаюнова В.В.

  8. Конащук І. О. Ефективність мінеральних добрив при вирощуванні озимого тритикале / І. О. Конащук // Матеріали Наук. практ. конф. молодих вчених і спеціалістів з інноваційного розвитку систем землеробства та агротехнологій в Україні. (Чабани ННЦ «Інститут землеробства УААН», 10-12 грудня 2007р.). – Чабани, 2007. - С. 18-19.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины