Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Алмашова Вікторія Сергіївна. Формування продуктивності гороху овочевого під впливом мікроелементів та ризоторфіну в умовах зрошення півдня України : Дис... канд. наук: 06.01.09 - 2009.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Алмашова В.С. Формування продуктивності гороху овочевого під впливом мікроелементів та ризоторфіну в умовах зрошення півдня України Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Державний вищий навчальний заклад “Херсонський державний аграрний університет”, Херсон, 2009.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню процесів росту і розвитку рослин гороху овочевого, формування культурою високої врожайності та якості насіння за вирощування в умовах зрошення на темно-каштановому ґрунті півдня України. Досліджено наростання надземної маси рослин, листкової поверхні, фотосинтетичного потенціалу посіву під впливом обробки насіння ризоторфіном, бором та молібденом як окремо, так і в різних сполученнях. Визначено кореляційні зв’язки між цими показниками та врожайністю.

Встановлено, що для отримання високої врожайності насіння зеленого горошку на рівні 80 ц/га та подовження терміну його збирання і переробки сировини до 15 днів, сівбу необхідно проводити у два строки: ІІІ декаді березня та через 10 діб після першого. За внесення N30P40 насіння перед сівбою доцільно обробляти ризоторфіном (200г на гектарну норму насіння) та мікроелементами бором і молібденом. При цьому формується насіння вищого та першого ґатунку, забезпечується висока економічна та енергетична ефективність вирощування, в ґрунті накопичується гумус та до 90 кг/га біологічного азоту.

Дослідження, проведені впродовж 20042006 рр., з вивчення впливу строків сівби та обробки насіння гороху овочевого сорту Альфа мікроелементами та ризоторфіном за вирощування на темно каштановому ґрунті в умовах зрошення півдня України на врожайність, якість продукції та тривалість періоду її переробки дозволили зробити наступні висновки:

1. Обробка насіння гороху овочевого перед сівбою ризоторфіном, бором та молібденом як сумісно, так і в різних комбінаціях, сприяла подовженню вегетаційного періоду та затримувала настання фази технічної стиглості насіння на 46 днів, порівняно з контролем фоном N30P40. Застосування двох строків сівби з інтервалом у 10 днів дозволяє завантажити консервний цех для переробки впродовж 14-15 днів.

2. Максимальний ріст рослин гороху овочевого у висоту відбувається від сходів до бобоутворення, а в подальшому до технічної стиглості насіння істотно уповільнюється. Найбільшою висотою вирізнялися рослини обох строків сівби за комплексної обробки насіння ризоторфіном, бором та молібденом. На період збирання врожаю рослини цього варіанту першого строку сівби досягли висоти 92 см, другого строку 89, а при контролі 63 та 61 см відповідно. Середньодобові прирости лінійної висоти рослин гороху збільшувались на 0,2-0,3 см, порівняно з контролем.

3. Освітленість верхнього та середнього ярусів посіву гороху овочевого незалежно від обробки насіння збільшувала продуктивність фотосинтезу, а нижнього ярусу була у 1,52,0 рази меншою, ніж у контрольних, що значно пригнічувало ріст бур’янів і зменшувало їх кількість у 23 рази.

4. Обробка насіння гороху овочевого ризоторфіном, бором та молібденом як сумісно, так і в різних комбінаціях, призводила до збільшення кількості складних непарноперистих листків у рослин при обох строках сівби на 1024%, як і індексу листкової поверхні гороху овочевого. Найефективніше на збільшення останнього показника при обох строках сівби впливала обробка насіння сумішшю бору, молібдену та ризоторфіну, а з окремих компонентів молібденом. Найінтенсивніше маса листків наростала у міжфазний період утворення 3х листків бутонізація.

5. Фотосинтетичний потенціал посіву гороху овочевого при ранньому строкові сівби порівняно з другим на 512% був більшим. Обробка насіння бором підвищувала його на 1221, а молібденом на 36% за обох строків сівби. Максимальний приріст фотосинтетичного потенціалу гороху овочевого (44%) забезпечила обробка насіння ризоторфіном, бором та молібденом сумісно як при першому, так і другому строках сівби.

Аналогічно під впливом обробки насіння змінювалася інтенсивність наростання надземної маси гороху овочевого. Наведені показники тісно корелюють з урожайністю культури.

6. Обробки насіння ризоторфіном, бором та молібденом впливала на кількість та масу бульбочкових азотофіксуючих бактерій на коренях гороху овочевого. При першому строкові сівби за обробки насіння їх сумішшю у фазу бутонізації кількість бульбочок на 10 рослинах складала 200, а при другому 186 шт., що значно перевищувало контроль.

Маса бульбочкових бактерій істотніше збільшувалася за обробки насіння молібденом, порівняно з ризоторфіном та бором, а максимальною була за обробки насіння бором та молібденом. При цьому найістотніше збільшувалася маса коренів у орному шарі ґрунту за обох строків сівби до 60%, тоді як за обробки насіння ризоторфіном на 2223%. Встановлено тісний кореляційний зв'язок між надземною масою рослин та масою коренів гороху овочевого.

7. На формування врожаю гороху овочевого без обробки насіння за першого строку сівби витрачалося вологи 535, а за другого 608 м/ т. За обробки ж насіння коефіцієнт водоспоживання на 3050 м/т зменшувався, що свідчить про більш ефективне використання рослинами вологи.

8. Найбільшим вміст рухомого азоту в орному шарі ґрунту порівняно з контролем, виявився за обробки насіння гороху овочевого бором, молібденом та ризоторфіном 4,28 мг/100 г, у варіанті із застосуванням для обробки насіння молібдену та ризоторфіну він становив 4,15 мг/100 г ґрунту. Після збирання гороху овочевого в орному шарі ґрунту найбільше гумусу містилося за обробки насіння бором, молібденом та ризоторфіном – 2,26%.

9. Обробка насіння гороху овочевого ризоторфіном, бором та молібденом за першого строку сівби та ризоторфіном і молібденом за другого в 1,51,7 разів, порівняно з контролем збільшує кількість бобів на одній рослині. Маса 1000 насінин та діаметр насіння гороху овочевого, навпаки, зменшуються, що підвищує його технологічну цінність.

10. Максимальна врожайність гороху овочевого в перерахунку на суху речовину при першому строці сівби сформована на фоні N30P40 за обробки насіння бором і молібденом 26,5, а другому 24,9 ц/га молібденом й ризоторфіном при 20,5 та 18,7 ц/га у контролі. При натуральній вологості у наведених варіантах відповідно зібрали 83,0; 78,1; 63,7 та 58,6 ц/га насіння.

При першому строці сівби за обробки насіння гороху овочевого ризоторфіном, бором та молібденом отримали 25,7 ц/га (80,7 ц/га), а лише молібденом 25,8 ц/га (81,1 ц/га), тобто рівні врожайності виявилися однаковими. Практично такими ж рівні врожайності сформувалися й за другого строку сівби - за обробки насіння бором і молібденом вихід сухої речовини насіння гороху овочевого склав 25,4, при натуральній вологості 80,3 ц/га, а бором, молібденом і ризоторфіном відповідно 24,5 та 76,6 ц/га.

Вихід насіння з бобів гороху овочевого у варіантах з найвищою врожайністю за першого строку сівби склав 53,1, а другого 59,5%, що перевищувало контроль відповідно на 1,9 та 2,8%.

11. Маса 1000 насінин гороху овочевого за обробки насіння бором, молібденом та ризоторфіном за першого строку сівби зменшилася до 294,6, а другого до 277 г проти 355 і 385 г у контролі. Середній діаметр насінини у наведених варіантах відповідно склав 5,5; 5,4; 6,7 та 6,5 мм, тобто за обробки насіння воно відповідало вимогам вищого ґатунку. При цьому оптимальним був рівень стиглості визначений на фінометрі 3238, порівняно з 5053, у контролі, що також відповідає стандарту вищого ґатунку.

Спиртонерозчинних сполук у насінні гороху овочевого при застосуванні досліджуваних препаратів містилося 1214% (при 2122% на контролі), що свідчить про високий вміст у сировині загальних цукрів.

12. Множинний коефіцієнт кореляції 0,955 свідчить про сумісно сильну взаємодію усіх досліджуваних факторів з урожайністю насіння гороху овочевого: підвищення суми активних температур більше 5С за вегетацію забезпечує приріст урожайності на 1,38 ц/га, температури ґрунту на період сівби на 0,27 ц/га, збільшення норми мінеральних добрив на 1 кг/га д. р. на 2,32 ц/га, сумарного водоспоживання на 1,43 ц/га.

За даними коефіцієнтів регресії та вільного члена побудовано математичну модель урожаю насіння гороху овочевого, за яким можна програмувати рівень його врожайності у зоні півдня України.

13. Визначенням економічної ефективності вирощування гороху овочевого встановлено, що найбільший чистий прибуток за першого строку сівби отримано на рівні 4,65 тис./га за внесення N30P40 і обробки насіння бором та молібденом, а за другого 4,23 тис./га на цьому ж фоні за обробки насіння молібденом та ризоторфіном. Рівні рентабельності при цьому були найвищими 127,4 та 118,2%, а собівартість вирощування найнижчою 44,0 і 45,8 грн./ц, відповідно.

Найбільш високим додатковий прихід енергії також виявився у вищенаведених варіантах і складав 13,6 тис. МДж /га за першого строку сівби та 13,1 тис. МДж/га за другого, а енергетичні коефіцієнти склали 3,37 та 3,14 при показниках на фоні N30P40 2,74 і 2,42 відповідно.

14. Для отримання високої врожайності насіння зеленого горошку на рівні 80 ц/га в умовах зрошення півдня України та подовження терміну зберігання і переробки сировини до 15 днів сівбу необхідно проводити у два строки: ІІІ декада березня та через 10 діб після першого. За внесення N30P40 насіння перед сівбою доцільно обробляти ризоторфіном (200 г на гектарну норму насіння) та мікроелементами бором і молібденом (75 та 60 г/т відповідно). При цьому формується насіння вищого та першого ґатунку, вихід якого становить 6582%, забезпечується висока економічна та енергетична ефективність вирощування, в ґрунті накопичується до 90 кг/га біологічного азоту.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Алмашова В.С. Вплив мікроелементів на розвиток бульбочкових бактерій на коренях овочевого гороху / В.С. Алмашова, В.І. Жарінов, С.О. Онищенко // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць. – Херсон: Айлант, 2005.– Вип.36.– С. 51– 54. (Проведення польових дослідів та обробка їх результатів)

  2. Гамаюнова В.В. Вплив мікроелементів та ризоторфіну на продуктивність гороху овочевого в умовах Херсонської області/ В.В. Гамаюнова, В.С. Алмашова, С.О. Онищенко // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць. – Херсон: Айлант, 2006.– Вип. 49.– С. 18–21. (Проведення дослідів та статистична обробка даних)

  3. Гамаюнова В.В. Агроекологічне обґрунтування вирощування гороху овочевого на півдні України в зрошуваних умовах / В.В. Гамаюнова, В.С. Алмашова // Вісник Причорномор’я. – Миколаїв, 2006.– С.10–12. (Статистична обробка та аналіз отриманих результатів)

  4. Алмашова В.С. Вплив бактеріальних добрив та мікроелементів на врожайність гороху овочевого./ В.С. Алмашова // Зб. наук. праць «Інституту землеробства УААН» - К., 2006. – С. 238-241.

  5. Гамаюнова В.В. Економічна та енергетична ефективність застосування бору, молібдену та ризоторфіну при вирощуванні гороху овочевого на півдні України. / В.В. Гамаюнова., В.С. Алмашова // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць. –Херсон: Айлант, 2008. - Вип. 59. – С. – 29–34. (Статистична обробка отриманих даних)

  6. Алмашова В.С. Екологічне обґрунтування вирощування овочевого гороху на півдні України / В. С. Алмашова, В.І. Жарінов // Наука, молодь, екологія: матеріали міжвузівської наук.–практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених (9–10 червня 2005 року ).– Житомир, 2005.– С. 124.

  7. Гамаюнова В.В. Вплив обробки насіння бором, молібденом та ризоторфіном на фізіологічні показники гороху овочевого. /В.В. Гамаюнова, В.С. Алмашова, Онищенко С.О. // Матер. доп. Причорноморської наук.- практ. конференції. – Миколаїв, 2008.– С.52–57.

  8. Алмашова В.С. Агроекологічне обґрунтування вирощування гороху овочевого на півдні України. / В.С. Алмашова // 1–й відкритий з’їзд фізіобіологів Херсонщини: Зб. тез доповідей /– Херсон: Айлант, 2006.– С.6.

  9. Гамаюнова В.В. Вплив обробки насіння мікроелементами на урожайність гороху овочевого сорту Альфа / В.В. Гамаюнова, В.С. Алмашова // Перспектива – 5.– Херсон: РВЦ „Колос”, 2006.– С. 96–98. (Аналіз отриманих результатів)

  10. Гамаюнова В.В. Агроекологічні аспекти окремих прийомів вирощування гороху овочевого на півдні України. / В.В. Гамаюнова, В.С. Алмашова // Перспектива 6. Херсон, РВЦ «Колос», 2007. – С. 52-53. (Формування висновків на основі отриманих результатів)

  11. Патент на корисну модель. Алмашова В.С., Гамаюнова В.В., Жарінов В.І., Онищенко С.О. Спосіб подовження тривалості періоду технічної стиглості гороху овочевого та збільшення його урожайності на півдні України / № 26992 від 10 жовтня 2007р.

  12. Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір. Підвищення продуктивності гороху овочевого та родючості ґрунту з допомогою ризоторфіну та мікроелементів / Гамаюнова В.В., Алмашова В.С., Онищенко С.О., Онищенко Т.С. №21839 опубл. 28.08.2007р.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины