Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Сербенюк Віктор Олексійович. Вплив плантажної оранки та удобрення на родючість осушуваних торфово-глейових ґрунтів і продуктивність багаторічної травосуміші у Лісостепу : Дис... канд. наук: 06.01.02 - 2009.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Сербенюк В.О. Вплив плантажної оранки та удобрення на родючість осушуваних торфово-глейових ґрунтів і продуктивність багаторічної травосуміші у Лісостепу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.02. – сільськогосподарські меліорації (сільськогосподарські науки). - Інститут гідротехніки і меліорації УААН. – Київ, 2009.

Проведено дослідження щодо наукового обґрунтування технології оструктурювання староорних осушуваних торфовищ, створення органо-мінерального ґрунту та отримання високоякісного корму багаторічних трав із тривалим вирощуванням їх на одному місці та ефективним використанням потенціальної родючості органогенних ґрунтів.

Доведено, що оструктурювання органогенного горизонту підстилаючою породою забезпечувало значне поліпшення водно-фізичних властивостей, поживного режиму та зменшення мінералізації органічної маси новоствореного органо-мінерального ґрунту.

Установлено, що ефективне та екологічно збалансоване використання спрацьованих до критичної потужності осушуваних органогенних ґрунтів Лісостепу України забезпечується застосуванням на них меліоративної оранки шляхом приорювання до торфу підстилаючої мінеральної породи шаром 8 – 10 см із наступним беззмінним використанням багаторічної травосуміші не менше
7–9 років та внесення повного мінерального удобрення у роздріб під 1-й та 2-й укоси трав (N30+30Р45К60+60). За такої технології врожайність трав, у середньому за три роки становила 141,2 – 151,2 ц/га сухої речовини проти – 114 – 120 ц/га за поверхневого обробітку ґрунту.

У дисертаційній роботі вирішено одне із завдань сучасного розвитку агровиробництва на торфово-глейових ґрунтах, установленні закономірності трансформації та розроблені рекомендацій з формування органо-мінерального ґрунту на неглибоких торфово-глейових ґрунтах, шляхом приорювання до торфу підстилаючого легкого оглеєного суглинку. Розроблено параметри системи основного обробітку мілких торфовищ, шляхом створення органо-мінерального ґрунту з високими показниками родючості, якому не загрожує втрата позитивних характеристик орного шару ґрунту за щорічного спрацювання поверхневого горизонту торфу.

1. Установлено, що плантажна оранка на 55 см з приорюванням до шару 45 см торфу підстилаючої мінеральної породи товщиною 8 – 10 см та їх перемішування забезпечила істотні зміни водно-фізичних властивостей новоствореного ґрунту: щільність орного шару ґрунту підвищується на 17,9 %, підорного – на 43 %, питома маса відповідно – на 6,8 та 13,1 %, зольність – на
16,0 – 18,2 %, спостерігається тенденція до зниження вологоємності ґрунту на 20,9 і 35,1 % порівняно до торфовищ за поверхневого обробітку ґрунту.

2. Дослідженнями виявлено, що приорювання до торфу підстилаючої мінеральної породи спричиняє зменшення біологічної активності створеного органо-мінерального ґрунту. Найінтенсивніше розкладання лляного полотна відбувається за поверхневого обробітку ґрунту та оранки на 25 – 27 см і в середньому за вегетацію на травах 9-го року вирощування становить відповідно на варіанті без внесення добрив 33,1 – 34,6 %, проти 18,5 % за приорювання до торфу підстилаючої мінеральної породи товщиною 8 – 10 см. Внесення повного мінерального удобрення (N60Р45К120) забезпечує підвищення розкладання лляного полотна до 10,6 – 14,2 %. Інтенсивність розкладання лляного полотна з роками користування травостоєм за плантажної оранки знижується і на 8 – 9-й роки досліджень становить 20,1 – 18,5 % проти 27,2 – 21,7 % на травостоях 1 – 2-го років вирощування.

3. Дослідженнями встановлено, що на варіантах без добрив за поверхневого обробітку ґрунту та оранки на 25 – 27 см мінералізація торфу складає 8,7 і 9,6 т/га, а приорювання до торфу підстилаючої мінеральної породи товщиною 8 – 10 см обумовлює її зниження на 8 – 9-й роки досліджень до 7,8 т/га. Інтенсивність мінералізації органічної речовини з роками вирощування травостою знижується з 9,0 – 9,3 т/га на травостоях 1 – 2-го років та до 7,8 – 8,5 т/га на травостоях 8 – 9-го років вирощування.

4. Установлено, що найдефіцитнішим елементом живлення на осушуваних торфовищах, є калій. Щорічне його внесення під посіви багаторічних трав у дозі К120 не забезпечує істотного підвищення вмісту його обмінних форм у ґрунті. Приріст урожайності бобово-злакової травосуміші в середньому за три роки від внесених калійних добрив становить на травах 7 – 9-го років вирощування за поверхневого обробітку ґрунту майже 43 %, оранки на 25 – 27 см – 45 %, приорювання до торфу підстилаючої мінеральної породи товщиною 8 – 10 см –
61 % і за приорювання до торфу підстилаючої мінеральної породи 16 – 18 см – 58 % порівняно з варіантами без внесення добрив, а на травах 1 – 2-го років вирощування відповідно 34, 44, 34 і 45 %.

5. Внесення фосфорних добрив по різному впливало на продуктивність багаторічної травосуміші. У середньому за три роки досліджень приріст урожайності від внесених фосфорних добрив на травах 1 – 2-го років вирощування за поверхневого обробітку ґрунту складає близько 19,4 %, за оранки на 25 – 27 см – 27 %, приорювання до торфу підстилаючої мінеральної породи товщиною 8 – 10 см – 5 % і приорювання до торфу підстилаючої мінеральної породи 16 – 18 см – 11 %, а на травостоях 7 – 9-го років вирощування відповідно – 6, 0, 26 і 7%, що свідчить про можливість зменшення доз внесення фосфорних добрив на старосіяних травостоях.

6. Ботанічний склад травостою істотно змінюється від способів обробітку ґрунту та тривалості вирощування багаторічних сіяних трав і удобрення. Високу частку сіяні трави займають у 1 – 2-й роки їх вирощування, де злакові складають до 67 %, конюшина лучна до 22 %, а несіяні злаки – 5 – 15 % та різнотрав’я –
7 – 9 %. У травостоях 7 – 9-го років вирощування конюшина лучна випала з травостою, а також значно зменшилася частка тимофіївки лучної та костриці лучної. У цей період основу травостою складала грястиця збірна (27 – 36 %) та стоколос безостий (25 – 32%).

7. Найпродуктивнішою виявилась багаторічна травосуміш в 1 – 2-й роки їхнього вирощування за повного мінерального удобрення (N60Р45К120), урожайність травостою за проведення структурної меліорації торфовища становить 141,2 – 151,2 ц/га, на 7–9-й роки вирощування – 130,6 – 136,5 ц/га сухої речовини, а на неудобрених травостоях відповідно 91,9 – 103,1 та 70,2 – 72,0 ц/га. До того ж і найвищі показники якості корму мали трави 1 – 2-го років порівняно з травами 7 – 9-го років вирощування.

8. Визначено, що найбільший умовно чистий прибуток (5267 – 5276 грн/га) з рівнем рентабельності 224 – 312 % і збором обмінної енергії 176,03 –
160,96 ГДж/га забезпечує плантажна оранка на 55 см з приорюванням до торфу підстилаючого суглинку товщиною 8 – 10 см за внесення N60Р45К120 та К120. Поглибивши оранку до 65 см за цих варіантів удобрення вихід обмінної енергії знижується відповідно на 6 – 4 %, а умовно чистий прибуток на 6 – 10 % за зростання собівартості кормових одиниць на 5 – 7 %.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины