Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Пінчук Зінаїда Володимирівна. Сортова реакція рослин озимого тритикале на основні технологічні прийоми вирощування в північному Степу України. : Дис... канд. наук: 06.01.09 - 2009.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Пінчук З.В. Сортова реакція рослин озимого тритикале на основні технологічні заходи вирощування в північній частині Степу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. Інститут зернового господарства УААН. Дніпропетровськ, 2009.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування та запропоновано нове практичне вирішення питання подальшого підвищення зернової продуктивності різних за морфобіологічними ознаками сортів озимого тритикале в умовах північного Степу України за рахунок встановлення строків сівби, оптимальних норм висіву та умов живлення із урахуванням варіювання погодно-кліматичних умов регіону.

Визначено, що серед сортів, що досліджувалися, найвищий рівень зернової продуктивності мали сорти лісостепового екотипу АД-52, урожай зерна становив 7,49 т/га та АДМ-5 – 6,23 т/га. Сорти степового екотипу Сувенір і Розівське 6 сформували врожаї зерна дещо нижчі, відповідно 5,57 і 5,39 т/га.

Встановлено, що для рослин досліджуваних сортів найкращі умови створювалися за таких технологічних параметрів: для лісостепового екотипу АД-52 і АДМ-5 найкращим виявився ранній строк наприкінці першої декади вересня з нормою висіву – 5,0 млн./га. Для сортів степового екотипу строки сівби диференційовані. Сорт Сувенір найвищу зернову продуктивність формував за умов сівби в другу декаду вересня і нормі висіву 4 млн./га, тоді як для сорту Розівське 6 оптимальні умови складалися за сівби в першу декаду вересня і аналогічній нормі висіву (4 млн./га).

У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування та запропоновано нове практичне вирішення питання подальшого підвищення зернової продуктивності, різних за морфобіологічними ознаками сортів озимого тритикале в умовах північного Степу України за рахунок використання технологічних прийомів: строків сівби, оптимальних норм висіву та умов живлення із урахуванням варіювання погодно-кліматичних умов регіону.

1. Встановлений тісний взаємозв’язок між головними факторами: строком сівби і нормою висіву досліджуваних сортів озимого тритикале. Оптимальне поєднання цих показників призводило до підвищення рівня врожайності зерна сортів тритикале, однак, подальше підвищення норми висіву до 6 млн./га зумовлювало скорочення приросту урожайності за рахунок загострення конкурентних відносин між рослинами.

2. Тривалість міжфазних періодів вегетації рослин досліджуваних сортів озимого тритикале залежала від їх морфобіологічних особливостей і в значній мірі від строків сівби. Від норм висіву і фону удобрення змінювалися показники польової схожості насіння, ступінь перезимівлі рослин і їх виживаність. Найбільше (94-96%) перезимовувало рослин сортів АД-52 і АДМ-5 (92-95%) за умов внесення фосфорно-калійних добрив. А сорти степового екотипу Сувенір та Розівське 6 мали дещо нижчі показники відповідно 90-92% та 91-94%.

3. Ступінь вилягання рослин досліджуваних сортів озимого тритикале більше залежала від поєднання погодних умов, ніж від строків сівби, норм висіву і фону удобрення. За несприятливих погодних умов, якими характеризувався 2004 р. спостерігалося локальне вилягання високорослих сортів степового екотипу за ранніх строків сівби на загущених посівах.

4. Польова схожість насіння рослин сортів озимого тритикале знаходилася в залежності від умов зволоження ґрунту і посівних якостей насіння, а також від строків сівби і норм висіву. Визначений в результаті математичної обробки прямий зв’язок між цими показниками підтверджений відповідними коефіцієнтами кореляції r =0,67-0,89 для першого строку сівби; r =0,75-0,94 –другого; r =0,78-0,83 – третього.

5. Визначено, що сорти озимого тритикале лісостепового екотипу АД-52, АДМ-5 доцільно висівати нормою 5,0 млн./га схожих насінин, а сорти степового екотипу Сувенір і Розівське 6 – 4,0 млн./га схожих насінин. При запізненні сівби, а також на фоні без добрив норми висіву слід підвищувати на 0,5 млн/га. Визначено, що загущення посівів сучасних сортів озимого тритикале при сівбі нормою 6,0 млн./га недоцільно.

6. Виявлено, що рослини різних сортів озимого тритикале залежно від морфобіологічних особливостей неоднаково реагують на строки сівби. Сорти лісостепового екотипу АД-52 і АДМ-5 і степового Розівське 6 найвищу урожайність зерна формували за першого строку сівби, тоді як Сувенір забезпечував високу продуктивність тільки при сівбі у другій декаді вересня.

7. Основні елементи технології, які досліджувалися, неоднаково впливали на формування якісних показників зерна. Застосування фосфорно-калійних добрив помітно покращувало фізичні властивості зерна тритикале, однак його хімічний склад майже не змінювався. Найбільший вплив на вміст в зерні білка мали строки сівби, при першому строку сівби показники білковості зерна змінювались залежно від сортового фактору і умов зволоження в роки досліджень на 0,2-0,8 %.

8. Строки настання основних фенологічних фаз росту і розвитку та їх тривалість знаходяться у тісному зв’язку з температурним режимом повітря і ґрунту та умов зволоження. Тривалість міжфазних періодів найтісніше корелює із сумою позитивних температур (r =0,78-0,96) та вологістю повітря (r = 0,67-0,98). Дія погодних факторів характеризується високими множинними коефіцієнтами кореляції (R = 0,85-0,92).

9. З’ясовано, що при запізненні із строком сівби усі елементи продуктивності рослин сортів тритикале (коефіцієнт кущіння, довжина колоса і його озерненість, маса зерен з колоса) незалежно від умов живлення неухильно і закономірно знижувалися. Виключення становили лише показники маси 1000 зерен, які, навпаки, підвищувалися за умов пізнього строку сівби (третя декада вересня).

10. При ранжуванні сортів тритикале за тривалістю вегетаційного періоду встановлено, що максимальною (305 діб) вона була у рослин сорту АД-52, а мінімальною (299 діб) – у сорту Сувенір, решта сортів посідали проміжне місце. Відповідно до тривалості вегетаційного періоду за однакових норм висіву формувався і рівень зернової продуктивності 6,4-7,3 і 5,3-5,6 т/га у сортів АД-52 та Сувенір відповідно.

11. Серед досліджуваних сортів тритикале за показниками маси 1000 зерен, натури та вмісту білка переважав сорт Розівське 6, тоді як за вмістом клейковини, об’ємом хліба та його оцінки кращим був сорт АД-52. За якісними характеристиками зерна сорти АД-52 і Розівське 6 відповідають шостому класу, що свідчить про доцільність використання їх для потреб кормовиробництва та технічних цілей.

12. Найвищий чистий прибуток – 4297 грн/га та рівень рентабельності – 126% отримано при сівбі тритикале сорту АД-52 за першого строку сівби і нормі висіву 5,0 млн./га схожих насінин. Дещо нижчі економічні показники, при аналогічних технологічних параметрах вирощування, отримані у сорту АДМ-5 – чистий прибуток становив 3222 грн/га, рівень рентабельності – 100,9%.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

1. Мусатов А. Г. Формування запасів вологи залежно від погодних факторів, стану ґрунту, попередників / А. Г. Мусатов, С. М. Лемішко, О. В. Бочевар, З. В. Пінчук // Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. – Дніпропетровськ, 2007. № 30. – С. 20-23. (авторство складає 30%, проведення дослідів, написання статті).

2. Мусатов А. Г. Вплив весняних запасів вологи на формування врожаю зернових колосових і бобових культур / А. Г. Мусатов, О. В. Бочевар, С. М. Лемішко, З. В. Пінчук // Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. – Дніпропетровськ, 2007. – № 31-32. – С. 19-22. (авторство складає 30%, включає результати виконання досліджень, їх аналіз і узагальнення одержаних даних).

3. Мусатов А. Г. Продуктивність рослин і якість зерна озимого тритикале за різних строків сівби та інкрустації насіння регуляторами росту /

А. Г . Мусатов, З. В. Пінчук , О. В. Бочевар // Селекція і насінництво. – Харків, 2008. – Вип.95. – С. 248–254.( авторство складає 60%).

4. Каленська С. М. Технологічні та економічні аспекти вирощування тритикале в степовому регіоні / С. М. Каленська, А. Г. Мусатов, С. М. Остапенко, З. В. Пінчук // Науковий вісник НАУ. К., 2008. № 123. С. 17-23. (авторство складає 30%, включає результати виконання досліджень, їх аналіз і узагальнення одержаних даних).

5. Пінчук З. В. Урожайність різних сортів озимого тритикале залежно від строків сівби та норм висіву / З. В. Пінчук // Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. Дніпропетровськ, 2008. №33-34. С. 293-296.

6. Компанієць В. О. Економічна ефективність агротехнічних заходів та прогнозування нормативних витрат на виробництво зерна тритикале в умовах північного Степу України / В. О. Компанієць, З. В. Пінчук, С. М. Остапенко // Науковий вісник НАУ. К., 2008. №129. С. 53-58. (авторство складає 60%, проведення дослідів, узагальнення даних).

7. Компанієць В. О. Культура тритикале в Україні: економічні та агротехнологічні аспекти вирощування, перспективи використання / В. О. Компанієць, С. М. Остапенко, З. В. Пінчук // Агроном. Дніпропетровськ, 2008. №3. С. 102-109. (авторство складає 60%, включає результати виконання досліджень, їх аналіз, узагальнення одержаних даних).

8. Пінчук З. В. Особливості росту і розвитку озимого тритикале в осінній період у північній частині Степу / З. В. Пінчук // Досягнення та перспективи застосування гумінових речовин у сільському господарстві: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 100-річчю від дня народження проф. Л. А. Христєвої. Дніпропетровськ, 2008. С. 304-305.

9. Пінчук З. В. Вплив щільності стеблестою і строків сівби на зміну урожаю зерна сортів озимого тритикале в зоні Степу / З. В. Пінчук // Проблеми підвищення адаптивного потенціалу системи рослинництва у зв’язку зі змінами клімату: Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції. Біла Церква, 2008. С. 60-61.

10. Мусатов А. Г. Вплив вологозабезпеченості ценозів озимого тритикале на урожай зерна при вирощуванні в північній підзоні Степу України / А. Г. Мусатов, Л. М. Десятник, З. В. Пінчук // Наукові доповіді НАУ. К., 2008. 3 (11).


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины