Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Марочко Валентина Анатоліївна. Добір вихідного матеріалу при гетерозисній селекції кукурудзи на харчові цілі : Дис... канд. наук: 06.01.05 - 2009.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Марочко В. А. Добір вихідного матеріалу при гетерозисній селекції кукурудзи на харчові цілі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 – селекція рослин. – Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2009.

Проведено оцінку та добір кременистого вихідного матеріалу кукурудзи для селекції гібридів харчового призначення. Досліджено технологічні якості зерна вихідного матеріалу кукурудзи і доведена необхідність первинної оцінки за консистенцією ендосперму при доборі форм для переробки на крупу. При подальшій оцінці зразків за крупоутворюючою здатністю мають значення фізико-механічні показники зерна кукурудзи, що визначають вихід крупи різних фракцій. Визначено кореляційні залежності між ознаками, які впливають на якість і вихід крупи з зерна кукурудзи. Запропоновано вихідний матеріал, перспективний для селекції гібридів з підвищеним вмістом каротиноїдів у зерні. Створено гібриди з кременистим і кременисто-зубоподібним зерном, які рекомендовано використовувати у харчовій промисловості, зокрема для виробництва шліфованої і крупної крупи.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливого наукового завдання – встановлення особливостей вихідного матеріалу та створення гібридів кукурудзи кременистого типу для потреб харчової промисловості. Виділено необхідний вихідний матеріал, визначено значення ознак, що впливають на вихід і якість крупи та їх зв’язок з фізико-механічними параметрами зернівки.

1. При селекції кременистих гібридів для харчової промисловості, для підвищення рівня гетерозису, необхідно залучати до схрещувань батьківські форми з різним типом ендосперму: кременистим – зубоподібним (1-4 бала). Для створення кременистих гібридів на основі схрещування форм з різним типом ендосперму найбільш ефективно використовувати лінію ДК276-1, яка забезпечує формування кременистого (1 бал) і кременистоподібного (2 бала) зерна у гібридів кукурудзи.

2. Ступінь варіювання фізико-механічних ознак зерна гібридів залежить як від генотипу вихідного матеріалу, так і від погодних умов року. Максимальне варіювання виявлено за ознакою “тріщинуватість зерна”, коефіцієнт варіації в середньому складав 60,8 %, що вказує на значну різноманітність форм та широкі можливості вибору зразків за цим показником. Форми з проміжним (бал 3) типом ендосперму характеризувались низьким ступенем тріщинуватості зерна, а у зразків з кременистим і кременистоподібним типом (бал 1-2) спостерігалася тенденція до її збільшення. Мінімальне варіювання виявлено за ознакою “щільність зерна”, коефіцієнт варіації якої за групами гібридів коливався від 1,6 % до 3,0 %.

3. Встановлено, що маса 1000 зерен, крупність, об’єм 1 зернини зв’язані міцною та дуже міцною кореляційною залежністю, але вони не завжди впливали на загальний вихід крупи, про що вказують коефіцієнти кореляції
(r=-0,13; -0,04; -0,13 відповідно). Проте, наведені ознаки мали значний негативний зв’язок з відсотком утворення крупної крупи (r=-0,59, -0,46, -0,63 відповідно). Щільність, на відміну від консистенції ендосперму, не мала визначального значення щодо крупоутворення.

4. Зерно гібридів, створених на базі лінії ДК322, характеризувалось найкращими фізико-механічними показниками (крупність 99 %, об’єм 1 зернини 341,2 мм3, маса 1000 зерен 456,3 г, тріщинуватість 14,7 %, вміст оболонок 7,67 %), але мало незадовільну технологічну оцінку (загальний вихід крупи 50,5 % і вихід крупної крупи 25,6 %). Непридатність для використання в круп’яній промисловості таких форм пояснюється біохімічним складом та особливою структурою ендосперму зерна лінії ДК322.

5. Виділено гібриди, створені на основі ліній Кр121 та ДК276-1, що мали найкращу технологічну оцінку зерна (загальний вихід крупи 52,3 % та 52,4 % і вихід крупної крупи 29,0 % та 28,5 % відповідно) і високу кулінарну якість крупи. Ці лінії можуть бути використані при селекції гібридів, зерно яких призначене для переробки на крупу.

6. Технологічні властивості кукурудзи більшою мірою залежать від ступеня роговидності ендосперму зернівки, ніж від фізико-механічних показників. Але добір за консистенцією ендосперму є первинною оцінкою, яка не гарантує високої технологічності зерна і його якості для гібридів харчової промисловості. У зв’язку з цим такі ознаки як щільність зерна, міцність зерна, маса 1000 зерен, об’єм 1 зернини, крупність зерна, вміст ендосперму, тріщинуватість, вміст оболонок слід враховувати при підготовці зерна до переробки, що певним чином впливає на кінцевий продукт.

7. Визначено показники, які позитивно впливають на загальний вихід крупи – консистенція зерна, щільність зерна, міцність зерна, маса 1000 зерен, об’єм 1 зернини, крупність зерна, вміст зародка та ендосперму і негативно – тріщинуватість, вміст оболонок.

8. Виявлений тісний зв’язок між оцінками ліній per se і їх тесткросами відносно таких ознак, як: “кількість зерен в ряду”, “довжина качана”, “вихід зерна”, “маса стрижня”, “діаметр качана”, “висота рослин”.

9. Аналіз успадкування ознаки “консистенція ендосперму” виявив контроль цієї ознаки з боку генів ядра у рамках адитивно-домінантної системи. Показано, що проаналізовані лінії мають різне співвідношення домінантних та рецесивних алелів. За зменшення зубоподібності відповідають рецесивні гени, а за збільшення – домінантні.

10. Визначено, що ознака “вміст каротиноїдів” не підпорядковується адитивно-домінантній системі і визначається ефектами взаємодії неалельних генів. Зв’язку між консистенцією ендосперму і вмістом каротиноїдів не виявлено. Виділено лінії з підвищеним вмістом каротиноїдів у зерні ДК303/427 (0,270 мг%) і ДК276-1 (0,202 мг%), які можуть ефективно використовуватись в селекції гібридів з покращаною якістю зерна.

11. Невисокий коефіцієнт кореляції між оцінками консистенції ендосперму та вмістом каротиноїдів у зерні ліній і гібридів діалельної схеми
(r= -0,324) вказує на потенційну можливість створення гібридів кукурудзи, які будуть поєднувати одночасно потрібну консистенцію ендосперму і високий вміст каротиноїдів у зерні.

12. Для використання на харчові цілі, зокрема при виробництві крупної і шліфованої крупи, найбільшу перспективу мають гібриди (F2CхДК366)хДК322, (ДК411хДК517)хДК180, (F2CхДК2/427)хКр121, (ДК411хДК517)хДК276-1, (ДК293хДК2/427)хДК276-1 та ДК247хДК276-1 (Дніпровський 221 МВ).

13. За участю автора створено кременисто-зубоподібні гібриди, які занесені до “Державного реєстру сортів рослин придатних для поширення в Україні” і рекомендуються для використання в харчовій промисловості: П’ятихатський 270СВ, Подільський 274СВ, Дерезуватський 291СВ, Вись 287СВ. Гібрид Липовець 225МВ – визнано перспективним на 2009 р. Гібриди Ізяслав 220МВ, Немирів, Шаян, Чумак – передані на державне сортовипробування.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Мусієнко С. А. Структура зерна та новий метод її визначення в селекції і переробці кукурудзи / С. А. Мусієнко, В. А. Марочко // Бюл. Ін-ту зернового господарства УААН. – Дніпропетровськ, 2003. – № 20. –
    С. 69–70. (Особистий внесок 30 %: проведення польових дослідів, узагальнення аналітичних даних).

  2. Черчель В. Ю. Фізико-механічні властивості зерна гібридів кукурудзи з різною консистенцією ендосперму / В. Ю. Черчель, В. А. Марочко // Бюл. Ін-ту зернового господарства УААН. – Дніпропетровськ, 2006. – № 28-29. – С. 31–35. (Особистий внесок 50 %: проведення польових і лабораторних досліджень, математичні розрахунки).

  3. Сатарова Т. М. Успадкування консистенції ендосперму та вмісту каротиноїдів в зерні харчової кукурудзи / Т. М. Сатарова, І. Ю. Шевцова, В. Ю. Черчель, В. А. Марочко // Селекція і насінництво. – Харків, 2007. – № 94. – С. 141–150. (Особистий внесок 20 %: проведення польових дослідів).

  4. Марочко В. А. Характеристика зерна експериментальних гібридів кукурудзи за показниками вихід крупи і кулінарна якість / В. А. Марочко // Бюл. Ін-ту зернового господарства УААН. – Дніпропетровськ, 2007. –
    № 30. – С. 56–59.

  5. Марочко В. А. Варіювання морфологічних ознак та елементів продуктивності у кременистих гібридів кукурудзи / В. А. Марочко // Бюл. Ін-ту зернового господарства УААН. – Дніпропетровськ, 2007. – № 31-32. – С. 43–48.

  6. А. с. № 07238 Україна. Гібрид кукурудзи П’ятихатський 270СВ /
    Б. В. Дзюбецький, В. Ю. Черчель, С. П. Антонюк, О. А. Олешко,
    Є. М. Лебідь, Т. В. Негода, Л. А. Ільченко, М. Б. Грабовський,
    В. А. Марочко, Н. А. Боденко (Україна). – № 03004025 ; занесено до Реєстру сортів рослин України в 2006 р. (Авторська частка – 10 %).

  7. А. с. № 07244 Україна. Гібрид кукурудзи Подільський 274СВ /
    Б. В. Дзюбецький, В. Ю. Черчель, С. П. Антонюк, В. В. Мороз,
    В. В. Сергеєв, М. Б. Грабовський, В. А. Марочко, О. А. Сметанко,
    М. Я. Кирпа – № 04004055 ; занесено до Реєстру сортів рослин України в 2007 р. (Авторська частка – 10 %).

  8. А. с. №07248 Україна. Гібрид кукурудзи Дерезуватський 291СВ /
    Б. В. Дзюбецький, В. Ю. Черчель, С. П. Антонюк, Є. М. Лебідь,
    Т. В. Негода, М. Б. Грабовський, В. А. Марочко, В. В. Мороз, В. В. Сергеєв – № 04004056 ; занесено до Реєстру сортів рослин України в 2007 р. (Авторська частка – 10 %).

  9. Марочко В. А. Селекція гібридів кукурудзи з кременистим зерном /
    В. А. Марочко // Проблеми сучасного землекористування : наук.-практ. конф. молодих вчених, 26-28 листопада 2002 р. : тези допов. – Чабани, 2002. – С. 148.

  10. Марочко В. А. Особливості створення кременистих форм кукурудзи /
    В. А. Марочко // Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений : ІІ междунар. конф. молодых ученых, 19-23 мая
    2003 г. тезисы докл. – Харьков, 2003. – С. 188–189.

  11. Черчель В. Ю. Селекція кременистих гібридів кукурудзи для харчової промисловості / В. Ю. Черчель, В. А. Марочко // Інноваційні напрямки наукової діяльності молодих вчених в галузі рослинництва: ІІІ міжнар. наук. конф. молодих вчених, 20-22 червня 2006 р. : тези допов. – Харків, 2006. – С. 83–85. (Особистий внесок 50 %: проведення польових і лабораторних досліджень, математичні розрахунки).


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины