Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Кармазіна Ірина Станіславівна. Цитокіновий профіль і концентрація С-реактивного білку на різних стадіях канцерогенезу та при запаленні : Дис... канд. наук: 03.00.04 - 2009.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Кармазіна І.С. Цитокіновий профіль і концентрація С-реактивного білку на різних стадіях канцерогенезу і при запаленні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.04. – біохімія. – Херсонський державний університет, Херсон, 2009.

Дисертацію присвячено дослідженню вмісту цитокінів, С-реактивного білка та інших показників білкового обміну у сироватці крові на різних стадіях канцерогенезу та при запаленні для обґрунтування біохімічних маркерів злоякісного пухлинного росту.

Встановлено, що на початкових етапах канцерогенезу підвищується рівень ФНП-, ІЛ-4 і -глобулінової фракції крові. Прогресування злоякісного пухлинного росту супроводжується зростанням рівнів усіх досліджених цитокінів, С-реактивного білка, 1- і 2-фракцій глобулінів, збільшенням концентрації загального фібриногену, скороченням АЧТЧ. На заключному етапі канцерогенезу, метастазуванні злоякісної пухлини досягають максимальних значень рівні ФНП-, ІЛ-6, ІЛ-1, С-реактивного білка, знижується концентрація ІЛ-4 та ІЛ-1РА, зростає вміст загального фібриногену, збільшується АЧТЧ.

У дисертаційній роботі отримала подальший розвиток актуальна наукова проблема ранньої біохімічної диференціальної діагностики плоскоклітинного раку гортані: на підставі порівняльного аналізу показників цитокінового профілю (прозапальних цитокінів ФНП-, ІЛ-1, ІЛ-6 та протизапальних цитокінів ІЛ-4, ІЛ-1РА), концентрації С-реактивного білка, інших показників білкового обміну на різних етапах канцерогенезу та при запаленні за допомогою сучасних і традиційних методів дослідження (імуноферментний аналіз, турбідиметрія, денситометрія, електрофорез, цитологічний та гістологічний) з’ясовані особливості функціонування цитокінового каскаду, С-реактивного білка при розвитку і прогресуванні пухлинного процесу. Аналіз результатів дослідження дозволив обґрунтувати нові біохімічні маркери канцерогенезу, ризику розвитку гемостатичних ускладнень, запропонувати прогностичні критерії перебігу злоякісного пухлинного процесу.

  1. Виявлено, що ранні етапи канцерогенезу характеризуються підвищенням вмісту ФНП-a у 5 разів, ІЛ-4 в 1,5 рази і -глобулінової фракції крові в 1,5 рази, що пояснюється захисною реакцією імунної системи пухлиноносія на продукцію пухлинних антигенів. Доведено, що збільшення концентрації С-реактивного білка у 1,9 разів при відсутності цитологічних і гістологічних ознак запалення у мікрооточенні пухлини може розглядатися як маркер канцерогенезу.

  2. Встановлено, що етап прогресування злоякісного пухлинного процесу супроводжується збільшенням рівнів ФНП-, запальних цитокінів ІЛ-1, ІЛ-6, протизапальних ІЛ-4, ІЛ-1РА, концентрації С-реактивного білка, вмісту a1- і a2-глобулінів, що відображає різновекторну спрямованість біохімічних процесів імунної системи, а саме: пробластомні ІЛ-6 і ІЛ-1b сприяють прогресії пухлини, антибластомні ІЛ-4 та ІЛ-1РА обмежують пухлинну прогресію. Виявлено зростання тромбогенного потенціалу крові в зв’язку зі збільшенням концентрації загального фібриногену, скорочення АЧТЧ під впливом збільшення рівня ФНП-a, ІЛ-4, ІЛ-1РА.

  3. З’ясовано, що стадія автономного злоякісного пухлинного процесу і метастазування характеризується виснаженням адаптаційно-компенсаційних механізмів обмежуючих пухлинну прогресію: досягається максимум рівня прозапальних цитокінів і С-реактивного білка, знижується рівень протизапальних цитокінів, зростає концентрація загального фібриногену, збільшується АЧТЧ. Переважний внесок у прогресування злоякісного пухлинного процесу здійснюють ФНП- та ІЛ-6.

  1. Розкрито перебіг гострої фази паратонзилярного абсцесу: підвищується рівень прозапальних, протизапальних цитокінів, С-реактивного білка, a1- і a2-глобулінових фракцій, загального фібриногену, скорочується АЧТЧ, що свідчить про захисну адаптаційну реакцію організму та зростання тромбогенного потенціалу крові. На відміну від етапу прогресування пухлинного процесу зміни цитокинового профілю при запаленні є помірно вираженими.

  2. Встановлені відмінності реакцій цитокінового каскаду і С-реактивного білка при канцерогенезі і запаленні за результатами кореляційного і кластерного аналізу. При запаленні формуються 2 кластери цілеспрямованої біохімічної дії: перший об’єднує протизапальні цитокіни, другий – прозапальні цитокіни, що відображає цілісний захисний характер загальної реакції запалення. При канцерогенезі відбувається дисбаланс цитокінової мережі, обумовлений плюрипотентністю ФНП-a та ІЛ-1РА.

  3. Виявлені біохімічні критерії діагностики та прогнозування перебігу плоскоклітинного раку гортані: критерієм початкового етапу канцерогенезу є підвищення рівня ФНП-a, С-реактивного білка і -глобулінової фракції крові; предиктором прогресування злоякісної пухлини є зростання рівнів прозапальних, протизапальних цитокінів і концентрації С-реактивного білка. Прогностично несприятливою ознакою перебігу плоскоклітинного раку гортані, розвитку метастазів є зниження рівнів протизапальних цитокінів ІЛ-4, ІЛ-1РА на тлі значного зростання рівнів прозапальних цитокінів ФНП-a, ІЛ-6, ІЛ-1b і С-реактивного білка.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Гарюк Г.І. Сучасні уявлення про роль цитокінів у розвитку запалення та пухлинної прогресії / Гарюк Г.І., Кармазіна І.С. // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. – 2008. – № 2. – С. 15 – 19.

Здобувачеві належать результати експериментального дослідження та їх узагальнення.

  1. Кармазина И.С. О ценности цитологического метода для диагностики опухолевых заболеваний ЛОР-органов / Кармазина И.С. // Природничий альманах. Серія: Біологічні науки. – 2008. – Вип. 10. – С. 25 – 29.

  2. Кармазина И.С. Некоторые показатели белкового обмена на ранних стадиях опухолевого роста / Кармазина И.С.// . – 2008. – № 4. – С.84 – 88.

  3. Куликова Е.А. Роль микробиологического и цитологического методов в комплексном обследовании больных хроническим ларингитом / Куликова Е.А., Кармазина И.С., Ткаченко Р.С. [и др.] // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. – 2003.– № 5 с. – С. 171.

  4. Лукашова О.П. Особенности ультраструктуры и патогенез плоскоклеточных папиллом гортани при доброкачественном и злокачественном течении / Лукашова О.П., Кармазина И.С., Ткаченко Р.С. [и др.] // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. – 2004. – № 5. – С. 179 – 180.

  5. Гарюк Г.И. О возможности объективизации состояния углеводного обмена у больных инсулиннезависимым сахарным диабетом на фоне воспалительной патологии ЛОР-органов / Гарюк Г.И., Филатова И.В., Кармазина И.С. [и др.] // Матеріали Х З’їзду оториноларингологів України, 22 – 25 травня 2005 р. – Судак, 2005. – С. 449 – 450.

  6. Головко Н.А. Микробиологические аспекты рецидивирующего наружного отита по данным ГКБ № 30 / Головко Н.А., Кармазина И.С., Корнейкова И.П. [и др.] // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2006. - № 3. - С. 20 - 22.

  7. Кулинич В.А. Изучение частоты поражения слизистой оболочки глотки и гортани Leptotrix buccalis / Кулинич В.А., Куликова Е.А., Кармазина И.С. [и др.] // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. – 2007. – № 3 с. – С. 157 – 158.

  8. Журавлев А.С. Цитологические изменения слизистой оболочки ротоглотки у больных с хроническими фарингитами при гастроэзофагальной рефлюксной болезни / Журавлев А.С., Кармазина И.С., Калашник Ю.М. // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. – 2008. – № 5 с. – С. 61.

  9. Свириденко Л.Ю. Эффективность фотодинамической терапии при воспалительных заболеваниях верхнечелюстных пазух / Свириденко Л.Ю., Кармазина И.С. // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. – 2007.– № 3. – С. 238 – 239.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины