Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Шевченко Тетяна Миколаївна. Особливості релігійного світогляду населення античного Херсонеса. : Дис... канд. наук: 07.00.04 - 2009.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Шевченко Т.М. Особливості релігійного світогляду населення античного Херсонеса. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.04 – археологія. Інститут археології Національної академії наук України, Київ, 2008.

Наявність характерних рис в релігійному світогляді населення античного Херсонеса є наслідком своєрідного історичного розвитку дорійського античного центра. Ці особливості полягають у переважанні протягом усієї античності культу верховної богині Партенос з войовничими і заступницькими рисами. Лише тут вшановували епонімне божество Херсонас, важливе для обстоювання автономного походження поліса. Партенос була покровителькою общини, а в перших ст. н.е. її культ відправляли і в деяких домашніх святилищах. Усі інші полісні культи мали другорядне значення в релігійній свідомості населення. Виділено пам’ятки, які свідчать про вшанування Геракла, Діоніса в релігійних об’єднаннях, менших, ніж члени громадянської общини з сім’ями. Значно ширшим було коло богів, яких вшановували в родинах. Окремі найбільш властиві для Херсонеса типи олтарів, теракотових зображень з поховань і жител, що тиражувалися протягом століть, позначають традиційність релігійних уявлень, пов’язаних з уявленнями про предків-покровителів і про потойбічне життя. Існував незначний, вищий соціальний прошарок, готових до сприйняття нових культів i містерій. Містеріальні і традиційні уявлення про потойбічне життя виявилися у різноманітності поховального культу.

У висновках окреслено загальну картину і відзначено особливості світогляду населення античного Херсонеса в динаміці його розвитку, що і передбачала мета роботи. З’ясовано, що особливості в релігійному світогляді не є іншоетнічними впливами, а наслідками індивідуального історичного розвитку цього дорійського центру.

Проаналізовано наявні точки зору на актуальні аспекти теми та виділено три періоди в історії дослідження античної релігії Херсонеса. Джерелами вивчення полісних культів є письмові, нумізматичні джерела, археологічні рештки та згадки про храми і олтарі в написах. Родинні відображають культові зображення, олтарі і присвяти, знайдені в житлах і похованнях. Про містеріальні культи свідчать пам’ятки з некрополя, що дають відомості про таємні посвяти і надії на краще життя в потойбічному світі. Релігійний світогляд населення утворювали полісна ідеологія і вірування. Їхнім підґрунтям були культи громадянської общини, родинного кола і релігійних об’єднань.

Головною особливістю полісної релігії Херсонеса було зосередження протягом усієї античності навколо культу Партенос із функціями покровительки поліса, заступниці і захисниці в бойових діях. Поряд із нею деякий час вшановували Аполлона як покровителя колонізації. Культ Геракла був верховним у той період, коли Херсонес займав значні території у Північно-Західній Тавриці. З втратою земель культ охоронця хори зводиться до родинного. Виключно в Херсонесі вшановували, пов’язану з Партенос, Херсонас. Потреба в ній була особливо гострою в часи втрати автономії, коли за допомогою епонімного божества наголошувалося на автономному походженні поліса.

Через багатофункціональність верховної богині полісний пантеон Херсонеса не був дуже різноманітним. Тут вшановували Аполлона, Діоніса, Афіну, Зевса і Гермеса. З елліністичного періоду ведеться будівництво культових споруд. З ІІ ст. до н.е. вдосконалюється презентація пантеону на монетах. Однак ці зображення, як і з перших ст. н.е. поширення культів Афродіти, Діоскурів і Асклепія, були типовим явищем для багатьох міст. Вони відображають, радше, впливи Понтійської держави і Риму, ніж особливості власного розвитку Херсонеса. Відзначити можна лише обмеженість цих впливів у місті, адже культи, зумовлені залежним становищем Херсонеса, залишалися суто офіційними і не відображалися у релігійній свідомості населення. Це стосується і культів, що відправлялися римською залогою в місті.

Традиційними були культи, що відправлялися в родинах. Майже незмінним було коло землеробських богів і покровителів у родинних справах. Століттями не змінювалися їх зображення, форма олтарів і присвят. Лапідарні, ономастичні й археологічні пам’ятки свідчать, що голова родини був представником сім’ї перед богами поліса і предками-героями родини. Домашні святилища в тій чи іншій формі існували майже в кожному домі.

З аналізу свідчень наявності прихильників містеріальних вчень та учасників містерій, окреслюються нові особливості релігійного світогляду населення Херсонеса. За класичного та елліністичного періоду були особи або й цілі родини посвячені в елевсинські містерії. В той же час в полісі проводились вакхічні містерії, особливо поширені у ІІІ-ІІ ст. до н.е. У перші ст. н.е. вони не зменшують значення, на відміну від містеріальних уявлень, пов’язаних з Деметрою, однак набувають нових рис. Небагато було адептів містерій на честь Ісіди чи Матері богів. Солдати римської залоги відправляли містеріальний культ Мітри.

За розвитком у влаштуванні могил прослідковуються поступові та неодночасові зміни в уявленнях про життя після смерті. Особливістю поховального культу в Херсонесі є довше, ніж в інших центрах, побутування серед більшості населення давніх уявлень про потойбічне життя, на що вказує тривале збереження окремих рис обряду. Існував невеликий відсоток мешканців, належних до вищого прошарку, який був відкритий до нових світоглядних вчень. Це особливо проявилося в перші ст. н.е., коли в херсонеському некрополі з’являються своєрідні типи зображення потойбічної трапези, поховальних вінків у деяких жіночих могилах і кубків з діпінті-посвятами. Поховання залишалося справою родини і саме заможні родини надавали особливої уваги культу предків, надіям на краще життя після смерті.

Загальна традиційність у розвитку релігійної свідомості була зумовлена своєрідністю розвитку Херсонеса як дорійської колонії, виведеної за участі делосців, на території з навколишнім ворожим варварським оточенням, а з втратою автономії – прагненням зберегти свою самобутність.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

Статті у наукових фахових виданнях

  1. До питання про варварські релігійні впливи у Херсонесі Таврійському // Археологія. – 2005. – № 2. – С. 28-34.

  2. Поховання в контексті родинної релігії Херсонеса Таврійського // Археологія. – 2006. – № 3. – С. 44-53.

  3. Містерії в античному Херсонесі // Боспорские исследования. – 2007. – Вып. XVI. – С. 129-158.

  4. Щодо терміну «популяризація» у вивченні античних культів // Старожитності Степового Причорномор’я і Криму. – Т. ХІV. – Запоріжжя, 2007. – С. 148-154.

Збірки наукових праць та матеріалів конференцій

  1. Культ Геракла в Херсонесі Таврійському (історіографічний аспект) // Причерноморье, Крым, Русь в истории и культуре: Материалы II Судакской междунар. научной конф. – Ч. I. – К.; Судак, 2004. – С. 124-127.

  2. Питання виділення культів родинного характеру в античному Херсонесі // Проблемы истории и археологии Украины: Материалы V Междунар. научной конф. – Харьков, 2004. – С. 53-54.

  3. До історії вивчення херсонеського пантеону // Маґістеріум. – 2005. – Вип. 20. – С. 72-76.

  4. Захоронение умершего как составная часть семейных культов в Херсонесе Таврическом // Боспорский феномен: Материалы междунар. научной конф. – СПб., 2005. – С. 221-225.

  5. Эволюция представлений о загробном мире в античном Херсонесе // Боспорские чтения: Сборник материалов конф. – Вып. VI. – Керчь, 2005. – С. 362-366.

  6. До інтерпретації сюжету елліністичної мозаїки в Херсонесі Таврійському // Боспорские чтения: Сборник материалов конф. – Вып. VІI. – Керчь, 2006. – С. 332-337.

  7. Алтари в семейной религии античного Херсонеса // Боспорский феномен. Сакральный смысл региона, памятников, находок: Материалы междунар. научной конф. – Ч. 2. – СПб., 2007. – С. 162-168.

  1. Про роль голови сім’ї в родинних культах елліністичного Херсонеса // Маґістеріум. – 2007. – Вип. 27. – С. 64-69.

  2. Про характер культу Діоніса-Сабазія в Херсонесі // Боспорские чтения: Сборник материалов конф. – Вып. VIІІ. – Керчь, 2007. – С. 346-352.

  3. Культовий або жанровий характер деяких зображень з античного Херсонеса // Археологічні студії. – Вип. 3. – К.; Чернівці, 2008. – С. 36-46.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины