Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Надєіна Ольга Володимирівна. Лишайники Донецького кряжа : Дис... канд. наук: 03.00.21 - 2009.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Надєіна О.В. Лишайники Донецького кряжа – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.21. – мікологія. – Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню ліхенобіоти Донецького кряжа, що включає 191 вид лишайників і 11 видів ліхенофільних грибів, які належать до 78 родів, 30 родин і 10 порядків відділу Ascomycota та 4 родів анаморфних грибів класу Hyphomycetes. Новими для регіону досліджень виявилися 120 видів, з яких 35 – нові для степової зони у межах України, 14 – для рівнинної частини України, а 5 видів (Caloplaca raesaeneni, Chromatochlamys muscorum, Cladonia magyarica, C. peziziformis і Endococcus rugulosus) наведено вперше для території України. Показано, що у систематичній структурі ліхенобіоти Донецького кряжа провідне положення займають таксони, поширені переважно в аридних “давньосередземноморських” регіонах (родини Teloschistaceae, Physciaceae, Verrucariaceae, Acarosporaceae, Hymeneliaceae і роди Caloplaca, Acarospora, Verrucaria, Aspicilia і Ramalina) та таксони, поширені в північних “неморально-бореальних” регіонах (родини Cladoniaceae, Lecanoraceae, Parmeliaceae і роди Cladonia, Lecanora, Physcia, Phaeophyscia і Physconia). Проведене порівняння ліхенобіоти Донецького кряжа з ліхенобіотами п’яти територій Євразійської степової області дозволило виявити риси її подібності до ліхенобіот степової зони Південного Уралу, Придніпровської височини, Причорноморських степів та басейну середнього Дону у межах Волгоградської обл. Аналіз поширення лишайників Донецького кряжа на 22 субстратах рослинного і літогенного походження показав їх об’єднання у епілітний, епігейно-бріофільний і епіфітно-епіксильний субстратні комплекси. Основа ліхенобіоти регіону досліджень утворена лишайниками епілітного субстратного комплексу, серед яких переважає ліхенобіота силікатних пісковиків. У спектрі географічних елементів лишайників Донецького кряжа переважають види евриголарктичного і аридного елементів. Категоризація лишайників регіону досліджень за частотою трапляння показала, що два види лишайників масово трапляються на Донецькому кряжі, 16 видів – звичайні, 56 видів – спорадичні і 109 видів – рідкісні для його території. Серед рідкісних і спорадичних лишайників відзначено 40 видів, стан яких розглядається як “вразливий”. З них 16 видів приурочені до степових ценозів, 11 видів – до лісових масивів і 13 видів – до кам’янистих відслонень. За результатом дослідження лишайників шести функціонуючих і шести запланованих об’єктів ПЗФ Донецького кряжа складено рекомендації щодо охорони і збереження раритетного компоненту його ліхенобіоти.

1. За результатами проведених досліджень та літературними даними встановлено, що ліхенобіота Донецького кряжа включає 191 вид лишайників і 11 видів ліхенофільних грибів, які належать до 78 родів, 30 родин і 10 порядків відділу Ascomycota та 4 родів анаморфних грибів класу Hyphomycetes. Новими для регіону досліджень виявилися 120 видів, з яких 35 видів – нові для степової зони у межах України, 14 – нові для рівнинної частини України і 5 видів (Caloplaca raesaeneni, Chromatochlamys muscorum, Cladonia magyarica, C. peziziformis і Endococcus rugulosus) наведено вперше для території України.

2. У систематичній структурі ліхенобіоти Донецького кряжа провідне положення займають 8 родин і 17 родів. Наявність серед провідних родин Teloschistaceae, Physciaceae, Verrucariaceae, Acarosporaceae і Hymeneliaceae та родів Caloplaca, Acarospora, Verrucaria, Aspicilia і Ramalina вказує на аридні “давньосередземноморські” риси ліхенобіоти Донецього кряжа, а переважаюче положення родин Cladoniaceae, Lecanoraceae і Parmeliaceae та родів Cladonia, Lecanora, Physcia, Phaeophyscia і Physconia наближає його ліхенобіоту до північних “неморально-бореальних” ліхенобіот.

3. У результаті проведення порівняльно-флористичного аналізу шести ліхенобіот Євразійської степової області було встановлено, що за систематичною структурою ліхенобіота Донецького кряжа виявляє найбільшу подібність до ліхенобіоти степової зони Південного Уралу. Порівняння за видовим складом показало спорідненість ліхенобіоти регіону досліджень з ліхенобіотами сусідніх територій – Придніпровської височини, Причорноморських степів та басейну середнього Дону у межах Волгоградської обл. Взаємозв’язки між порівнюваними ліхенобіотами утворюються переважно за рахунок силікатно-карбонатного характеру кам’янистих відслонень і лісових масивів, що представлені на цих територіях.

4. Проаналізовано поширення лишайників Донецького кряжа на 22 різновидах субстратів рослинного і літогенного походження. З них провідними за кількістю видів виявилися силікатні пісковики (81 вид або 41%), кора форофітів (61 вид, 31%), вапняки (44 види, 22%), силікатно-карбонатні пісковики (40 видів, 20%), мохи і рослинні рештки (37 видів, 19%), силікатні сланці (35 видів, 18%), ґрунт (28 видів, 14%) і карбонатна кірка (26 видів, 13%). Серед досліджених видів лишайників 94 види (або 48%) характеризуються зростанням більше ніж на одному субстраті, що зумовлює взаємозв’язки між ліхенобіотами різних субстратів, які об’єднуються у три субстратні комплекси: епілітний, епігейно-бріофільний і епіфітно-епіксильний.

5. Показано, що основа ліхенобіоти Донецького кряжа утворена лишайниками епілітного субстратного комплексу (128 видів). Оцінено приуроченість 21 виду епілітних полісубстратних лишайників до певних субстратів епілітного субстратного комплексу або субстратних груп, виділених за ознакою карбонатності. Виявилося, що більшість з них приурочені або до силікатних пісковиків, або до збірної групи карбонатних субстратів.

6. За особливостями поширення епіфітних лишайників у лісових масивах Донецького кряжа і порівнянні цих даних з іншими степовими, лісостеповими, а також деякими західноєвропейськими і середземноморськими територіями, шість видів (Amandinea punctata, Lecanora hagenii, Phaeophyscia orbicularis, Physcia adscendens, Rinodina pyrina і Scoliciosporum chlorococcum) запропоновано розглядати як можливі індикатори, що стійкі до змін навколишнього середовища, інші п’ять видів (Arthonia dispersa, Bacidia rubella, Chaenotheca trichialis, Chaenothecopsis pusilla і Opegrapha varia) – як ймовірно чутливі до екологічного стану лісових масивів Донецького кряжа.

8. Встановлено, що ліхенобіота Донецького кряжа представлена шістьма географічними елементами, а саме евриголарктичним (70 видів), аридним (41 вид), неморальним та бореальним (по 31 виду), монтанним (11 видів) і аркто-альпійським (3 види), які характеризуються 38 типами ареалів. Поширеність степових ценозів з відслоненнями порід у регіоні досліджень зумовлює провідну роль лишайників евриголарктичного і аридного геоелементів. Ліхенобіота аридного елемента на Донецькому кряжі відрізняється чіткою перевагою видів з внутрішньоголарктичними ареалами. Ландшафти лісостепового типу на дослідженій території зумовлюють значну долю неморальних і бореальних видів в утворенні її лишайникового покриву. Знахідки монтанних і аркто-альпійських лишайників на Донецькому кряжі приурочені до його силікатних пісковиків.

9. Проведена категоризація видів лишайників Донецького кряжа за шкалою чисельності Стівенсона дозволила встановити, що два види (Candelariella vitellina і Protoparmeliopsis muralis) масово представлені у регіоні досліджень, 16 видів – звичайні, 56 видів – спорадичні і 109 видів – рідкісні для його території. Серед рідкісних і спорадичних лишайників Донецького кряжа відзначено 40 видів, стан яких розглядається як “вразливий”. З них 16 видів приурочені до степових ценозів, 11 видів – до лісових масивів і 13 видів – до кам’янистих відслонень.

10. На основі спеціального ліхенологічного обстеження ліхенобіоти шести функціонуючих і шести запроектованих об’єктів ПЗФ Донецького кряжа встановлено, що загальна репрезентативність ліхенобіоти регіону у них складає 88%. Найбагатшими за різноманітністю лишайників, їх репрезентативністю і відсотком раритетних видів є території заповідника «Провальський степ», РЛП «Донецький кряж», ботанічного заказника «Ведмежанський», запланованих ботанічних заказників «Добрянські гори», «Єлизаветівський степ» і «Михайлівський каньйон».

11. З’ясовано роль об’єктів ПЗФ Донецького кряжа у збереженні раритетної ліхенобіоти його степових ценозів, лісових масивів і кам’янистих відслонень. Складено рекомендації щодо охорони і збереження раритетного компоненту ліхенобіоти кряжа, а саме обґрунтована важливість підвищення заповідного статусу РЛП «Донецький кряж», розширення території заповідника «Провальський степ» і заказника «Ведмежанський», зменшення антропогенного навантаження на «Урочище Грабове», а також вирішення питання з отриманням заповідного статусу у запланованих ботанічних заказниках «Добрянські гори», «Єлизаветівський степ», «Перлина Перевальщини» і «Михайлівський каньйон».

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Надєіна О. В. Нові знахідки лишайників на Донецькому кряжі / О. В. Надєіна // Укр. ботан. журн. – 2006. – Т. 63, № 2. – С. 203–209.

  2. Надєіна О. В. Лишайники Національного природного парку «Святі Гори» / О. В. Надєіна // Чорноморськ. бот. ж. – 2007. – Т. 3, № 2. – С. 100–108.

  3. Надеина О. В. Лишайники и лихенофильные грибы Провальской степи (Украина) / О. В. Надеина // Ботан. журн. – 2008. – Т. 93, №1. – С. 3–9.

  4. Надєіна О. В. Епіфітні лишайники Донецького кряжу і можливість їх використання для моніторингу стану лісових масивів / О. В. Надєіна, С. Я. Кондратюк // Укр. ботан. журн. – 2008. – Т. 65, № 3. – С. 398–407.

  5. Федоренко Н. М. Нові та рідкісні види ліхенофільних грибів з України / Н. М. Федоренко, О. В. Надєіна, С. Я. Кондратюк // Укр. ботан. журн. – 2007. – Т. 64, № 1. – С. 47–56.

  6. Надєіна О. В. Огляд дослідженості лишайників Донецького кряжу: мат-ли конф. молодих учених-ботаніків [“Актуальні проблеми дослідження та збереження фіторізноманіття”], (Київ, 6–9 вересня 2005 р.) / Національний дендрологічний парк “Софіївка” НАНУ. – Київ: Фітосоціоцентр, 2005. – С. 13–14.

  7. Надеина О. В. Материалы к изучению лишайников и лихенофильных грибов Донецкого кряжа (Украина): мат-лы I (IX) междунар. конф. молодых ботаников (Санкт-Петербург, 21-26 мая 2006 г.). – СПб: Ботанический институт им. В.Л. Комарова РАН, 2006. – С. 320-321.

  8. Надеина О. В. Лишайники байрачных лесов Донецкого кряжа (Украина): мат-лы междунар. совещания [“Лишайники бореальных лесов”] и IV Российской Полевой Лихенологической Школы, (Сыктывкар, 26 мая – 1 июня 2007 г.). – Сыктывкар: Ин-т биологии Коми научного центра УрО РАН, 2007. – С. 27-28.

  9. Надєіна О. В. Субстратний аналіз ліхенобіоти Донецького кряжу: мат-ли IІ Междунар. конф. [“Биологія: від молекули до біосфери”], (Харків, 19-21 листопада 2007 р.) / М-во освіти і науки України, Харк. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. – Харків, 2007. – С. 286-288.

  10. Надєіна О. В. Раритетний компонент ліхенобіоти Донецького кряжа та його представленість в об’єктах природно-заповідного фонду: мат-ли наук. конф. [“Створення кадастрів фіторізноманіття заповідних територій, ботанічних садів та дендропарків”], (Канів, 13-15 жовтня 2008 р.) / Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – Київ: Фітосоціоцентр, 2008. – С 15-16.

  11. Nadeina O. V. First data on lichenicolous fungi of Donetsk upland (Ukraine) // Book of Abstracts IV Balkan Botanical Congress [“Plant, fungal and habitats diversity investigation and conservation”], (Sophia, 20-26 June 2006). – Bulgarian Academy of Sciences, Institute of botany. – Sophia, 2006. – P. 252.

  12. Nadyeina O. The lichen diversity of Donetsk Upland (Ukraine) // Abstracts for IAL 6 – ABLS Joint Meeting [“Biology of lichens and bryophytes”], (Asilomar, 13-19 July 2008). – USA, Asilomar, 2008. – P. 49-50.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины