Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Сіренко Оксана Геннадіївна. СОСНА КЕДРОВА ЄВРОПЕЙСЬКА (PINUS CEMBRA L.) В УКРАЇНІ: ХОРОЛОГІЯ, СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦІЙ ТА ОХОРОНА : Дис... канд. наук: 03.00.05 - 2009.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Сіренко О.Г. Сосна кедрова європейська (Pinus cembra L.) в Україні: хорологія, структура популяцій та охорона. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. – Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, Київ, 2008.

Дисертацію присвячено комплексному аналізу сучасного географічного поширення Pinus cembra в Україні та його динаміки, меж толерантності щодо екологічних факторів, ценотичних умов місцезростань, описано етапи онтогенезу та проаналізовано вікову та просторову структуру популяцій Pinus cembra в Українських Карпатах. Розроблено нові методи вивчення просторової структури популяцій. Показана можливість опису просторового розподілу особин у популяції за нормальним законом Ґаусса. Виявлено закономірності поповнення популяцій новими особинами. Встановлено особливості морфологічної та анатомічної будови мікориз Pinus cembra в Українських Карпатах. З'ясовано стан інтродукції видів секції Сembra в Україні. Проаналізовано стан охорони Pinus cembra в Українських Карпатах та запропоновано заходи щодо його оптимізації.

Проведено комплексне дослідження популяцій сосни кедрової європейської (Pinus cembra L.) в Українських Карпатах, встановлено сучасне географічне поширення виду, його екологічні та ценотичні особливості, описано онтогенез та мікоризу виду, проаналізовано вікову і просторову структуру популяцій та стан їх охорони, підведено підсумки інтродукції.

  1. Аналіз географічного поширення показав, що Pinus cembra в Українських Карпатах зафіксована у 135 локалітетах (виявлено 15 нових місцезнаходжень). Деревостани з участю виду займають площу 4194,6 га, яка за останні 25 років скоротилась на 2118,9 га (33,6%). За останні 125 років зникло 43 місцезнаходження, відбувається інсуляризація ареалу виду в Ґорґанах.

  2. Переважна більшість деревостанів з участю Pinus cembra (33% загальної площі) в Українських Карпатах розміщена на висоті 1300-1400 м над рівнем моря, на південно-західних схилах (26%) крутизною 25-35о (67%). При переході на схили південних експозицій зростає бонітет, при підвищенні трофності ґрунту зростає бонітет та повнота деревостанів і зменшується відсоток участі Pinus cembra в деревостані, при переході на вищі ґіпсометричні рівні зростає відсоток участі Pinus cembra в деревостані та знижується повнота деревостану.

  3. Уґруповання з участю Pinus cembra належать до формацій Piceeta abietis, Pineta cembrae, Betuleta pendulae, Fageta sylvaticae, Pineta sylvestris, Pineta mugi; 11 субформацій, які представлені 26 асоціаціями. 94% від загальної площі деревостанів з участю Pinus cembra належать до формації Piceeta abietis, з них 91% до субформації Pineto (cembrae)-Piceeta (abietis), 3% — до формації Pineta cembrae, 2% — до формації Betuleta pendulae. Формації Fageta sylvaticae, Pineta sylvestris, Pineta mugi в сумі займають площу меншу 1%.

  4. Для онтогенезу Pinus cembra (що включає 11 вікових станів) характерний тривалий зрілий ґенеративний період. Аналіз вікової структури ценопопуляцій дозволив встановити, що переважна їх більшість належать до нормального типу, в якому переважають псевдомолоді та молоді нормальні популяції. Для молодих, псевдомолодих, псевдозрілих нормальних популяцій характерною є частка участі Pinus cembra у першому ярусі деревостану до 40%, для зрілих — до 60%. Найбільшу площу займають деревостани з участю виду, де середній вік Pinus cembra складає 120-140 років — 30%.

  5. Просторовий розподіл особин у популяціях Pinus cembra описується нормальним законом Ґаусса. Ступінь просторової аґрегації особин у популяціях асоціацій Pineto (cembrae)-Piceetum(abietis) vaccinioso(myrtilli)-hylocomiosum та Pineto(cembrae)-Piceetum(abietis) vaccinioso(myrtilli)-sphagnosum у особин Pinus cembra вищий, ніж у Picea abies і належить до контаґіозного типу. Показник ступеня просторової аґрегації найвищий у особин Pinus cembra, що знаходяться у ювенільній стадії, і поступово знижується у особин іматурної, вірґінільної стадій, а вже у ґенеративних особин спостерігається розподіл рівномірного типу. Більший вплив екологічні фактори та конкуренція справляють на просторовий розподіл особин Picea abies порівняно з Pinus cembra.

  6. Для поповнення популяцій Pinus cembra новими особинами сприятливі умови складаються в межах висот 1400-1500 м над рівнем моря (52% деревостанів з наявністю нових ґенерацій), середнім віком Pinus cembra 140-170 років (55%), повнотою 0,6 (54%), а несприятливі — на схилах північної, північно-східної, південної експозицій.

  7. Виявлено зменшення відпаду на 42% сіянців Pinus cembra на ґрунті, інокульованому мікоризоутворюючими грибами, порівняно з контролем. Мікоризи Pinus cembra в Українських Карпатах представлені чотирма формами, у простій та вилочковій формі мікориз зустрічаються три підтипи чохлика за Т. Домініком — А, В і F, у коралоподібній — С та F, у бульбочковій — J. У асоціації Pineto(cembrae)-Piceetum(abietis) vaccinioso(myrtilli)-hylocomiosum домінує коралоподібна форма мікоризи, Pineto(cembrae)-Piceetum(abietis) vaccinioso(myrtilli)-sphagnosum — бульбочкова. У ценозах, де співдомінантом деревного ярусу виступає Pinus sylvestris — проста форма. Ценотичні умови не впливають на ступінь зараженості коренів мікоризоутворюючими грибами, глибину проникнення сітки Гартіга та товщину мікоризного чохлика.

  8. Pinus cembra інтродукована до 12 ботанічних садів та дендропарків України в кількості 45 особин, Pinus sibirica до 7 (72 особини), Pinus koraiensis — до 6 (87 особин), Pinus pumila — 3 (11 особин).

  9. На сьогодні заходи охорони не є дієвими і не забезпечують охорону популяцій виду, незважаючи на те, що Pinus cembra охороняється у 14 об'єктах природно-заповідного фонду, що складає 26% від загальної площі деревостанів з участю виду та у 8 об'єктах охороняються культури Pinus cembra. Для забезпечення охорони виду необхідно терміново заборонити будь-які рубки в деревостанах з участю Pinus cembra і на прилеглих територіях; забезпечити законодавчу базу для ефективної охорони виду; при зміні правової ситуації — запропонувати розширення площі заказника загальнодержавного значення “Кедринський”, “Ґорґани та Тарпишірка”, “Яйко” і “Ґрофа”, створити новий об'єкт ПЗФ в Осмолодському ДЛГ Дарівському і Бистрицькому лісництві, та Бистрицькому і Гриньківському, де зростають деревостани з перевагою в складі Pinus cembra до 60%.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Сіренко О.Г. Поширення та реґресивні зміни ареалу сосни кедрової європейської (Pinus cembra L.) в Українських Карпатах/ О.Г. Сіренко// Інтродукція рослин. — 2005. — №1.— С. 11-16.

  2. Сіренко О.Г. Екологічна приуроченість деревостанів з участю сосни кедрової європейської (Pinus cembra L.) в Українських Карпатах/ О.Г. Сіренко// Інтродукція рослин. — 2007. — №4. — С. 64-71.

  3. Сіренко О.Г. Онтогенез та вікова структура популяцій сосни кедрової європейської (Pinus cembra L.) в Українських Карпатах/ О.Г. Сіренко// Інтродукція рослин. — 2008. — №2. — С. 11-21.

  4. Сіренко О.Г. Мікориза сосни кедрової європейської/ О.Г. Сіренко// Інтродукція рослин. — 2008. — №3. — С. 73-81.

  5. Сіренко О. Екологічна приуроченість деревостанів з участю сосни кедрової європейської (Pinus cembra L.) в Українських Карпатах/ Оксана Сіренко// Вісник Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. Серія Біологія. Івано-Франківськ: Плай, 2003. — Вип.ІІІ. — С.13-25.

  6. Сіренко О.Г., Кузишин О.В. Моделі розподілу особин на пробних площах: 1. Постановка завдання/ О.Г. Сіренко, О.В. Кузишин// Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Серія Біологія. — Івано-Франківськ: Гостинець, 2008. — Вип.Х. — С. 88-89.

  7. Сіренко О.Г., Кузишин О.В. Моделі розподілу особин на пробних площах: 2. Статистичні характеристики. Дисперсійний аналіз (статистична рівність ряду генеральних дисперсій) /О.Г. Сіренко, О.В. Кузишин// Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Серія Біологія. — Івано-Франківськ: Гостинець, 2008. — Вип.Х. — С. 95-113.

  1. Сиренко О.Г. Сосна кедровая европейская (Pinus cembra L.): хорология и охрана/ О.Г. Сиренко: материалы II Междунар. конф. молодых ученых [“Леса Евразии в ХХI веке: Восток-Запад”], (Москва, 1-5 октября, 2002 г.)/ Министерство образования Российской Федерации, Министерство промышленности, науки и технологий РФ, Российская Академия наук.— М.: МГУЛ, 2002. – 250 c.

  2. Сіренко О.Г. Сосна кедрова європейська (Pinus cembra L.): хорологія та охорона/ О.Г. Сіренко: матеріали міжнар. конф. [“Гори і люди (у контексті сталого розвитку)”], (Рахів, 14-18 жовтня, 2002 р.)/Мін. екології і природних ресурсів, Закарпатська обл. держ. адмін., Карпатський біосферний заповідник, Регіональний екол. центр “РЕЦ-Київ”, Інститут екології Карпат НАНУ. — Рахів, 2002. — Т.ІІ. — 604 c.

  3. Сиренко О.Г. Регрессивные изменения ареала Pinus cembra в Украинских Капатах: причины, аспекты охраны/ О.Г. Сиренко: материалы III Междунар. конф. молодых ученых [“Леса Евразии — Белые ночи”], (Москва, 23-29 июня, 2003 г.)/ Министерство образования Российской Федерации, Министерство промышленности, науки и технологий РФ, Министерство природных ресурсов РФ. — М.: МГУЛ, 2003. — 296 c.

  4. Сіренко О. Онтогенез сосни кедрової європейської (Pinus cembra L.) в Українських Карпатах/О. Сіренко: матеріали міжнар. наук. конф. [“Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій. Серія біологія. Вип. VII-VIII.”], (Івано-Франківськ, 12-15 листопада, 2007 р.)/Міністерство освіти і науки України. — Івано-Франківськ: Гостинець, 2007. — 291 c.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины