Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Рузіна Марина Вікторівна. Закономірності розповсюдження і рудоносність поліхронних метасоматичних формацій Середньопридніпровського мегаблоку Українського щита. : Дис... д-ра наук: 04.00.11 - 2008.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Рузіна М.В. Закономірності розповсюдження і рудоносність поліхронних метасоматичних формацій Середньопридніпровського мегаблоку Українського щита.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора геологічних наук за спеціальністю 04.00.11 – «Геологія металевих і неметалевих корисних копалин». Національний гірничий університет, 2008.– Рукопис.

Дисертація присвячена теоретичному обгрунтуванню геологічних факторів, які обумовили закономірності розповсюдження і рудоносність метасоматичних формацій Середньопридніпровського мегаблоку Українського щита. Встановлено, що головними чинниками формування і розповсюдження метасоматичних формацій слід вважати структурно-тектонічний, магматичний, літолого-петрографічний при другорядній ролі метаморфічного і вікового. Показаний просторовий зв`язок формацій телескопічних метасоматитів, які супроводжуються комплексним зруденінням, з вузлами перетину систем глибиних розломів. Встановлено подвійну роль метасоматозу в зв`язку з неодноразовою активізацією глибиних розломів – позитивну для формування комплексних благороднометальних, мідно-кобальтових із золотом, сурмя’но-миш`яково-цинкових аномалій і негативну для проявів хромітових і хризотил-азбестових проявів). Визначено металогенічну спеціалізацію метасоматичних формацій, що дозволяє використовувати метасоматити як пошукові критерії для певних типів мінеральної сировини Середньопридніпровського мегаблоку. Вперше для регіону встановлені метасоматити вуглецевої формації, пов`язані з проявами дорогоцінних металів.

Вперше на основі петрологічних даних розроблена класифікація метасоматичних формацій Середньопридніпровського мегаблоку з урахуванням складу вихідних порід, мінеральних парагенезів метасоматичних тіл, рухомості компонентів при метасоматозі і розповсюдження метасоматитів у межах Середнього Придніпров`я. Результати досліджень впроваджено в практику геологорозвідувальних робіт і застосовано для широкого переліку задач, актуальних для сучасних геологічних досліджень.

Дисертація є завершеною науково-дослідною роботою, в якій розв'язана актуальна проблема типізації і класифікації поліхронних метасоматичних формацій СПМБ, досліджені закономірності їх розповсюдження і обгрунтовані критерії їх рудоносності. Проведені дослідження дозволили сформулювати наступні висновки, які визначають наукове і практичне значення роботи.

1. Метасоматично змінені породи характеризуються значним розповсюдженням в межах СПМБ, мають просторовий і генетичний зв'язок з рудопроявами рідкісних, благородних, кольорових металів і неметалевої мінеральної сировини. Основні різновиди метасоматитів представлені 17 формаційними типами пневматоліто-гідротермального, плутоногенно-гідротермального, вулканогенно-гідротермального і метаморфогенно-гідротермального генезису.

2. Основні закономірності локалізації метасоматичних формацій у межах СПМБ обумовлені структурно-тектонічним, літолого-петрографічним і магматичним чинниками контролю при другорядній ролі геохронологічного і метаморфічного.

Структурно-тектонічний контроль проявлений в приуроченості ділянок метасоматозу до зон глибинних розломів з азимутами простягання 0 і 270, 17 і 287, 35 і 305, 45 і 315, 62 і 332, 77 і 347; це дозволяє вважати метасоматити геологічними індикаторами зон розломів. Найбільш активізованою і проникненою є система з азимутами простягання 77 і 347. З вузлами перетину глибинних розломів пов'язані формації телескопічних метасоматитів з комплексним складом зруденіння. Магматогенний контроль виражений в генетичному зв'язку рудоносних метасоматитів з проявами гранітизації. Літолого-петрографічний контроль проявлений в приуроченості метасоматичних формацій до певних різновидів геологічних формацій, що заміщуються. Метаморфогенний контроль підтверджений зв'язком групи метасоматичних формацій із зонами дислокаційно-гідротермального внутрішньо- і прирозломного метаморфізму, який виявляється за поєднанням структурно- формаційних і мінералого-петрографічних змін порід.

3. Просторове поєднання (телескопіювання) різних типів метасоматичних процесів у вузлах перетинання глибинних розломів СПМБ мало подвійне значення для рудоутворення:

– з одного боку, обумовлювало появу корисної мінералізації комплексного складу і сприяло формуванню вторинних концентрацій корисних компонентів (мінералізація благородних металів, мідно-кобальтова з золотом, сурм’яно-миш`яково-цинкова, золото-миш'якова);

– з іншого боку, спричиняло розубожування концентрацій і зниження якості корисної копалини, пов'язаної з більш ранніми стадіями метасоматичних процесів (заміщення хромиту гістерогенним магнетитом при серпентинізаціі гіпербазитів, хризотил-азбесту тальком при епігенетичному оталькуванні).

4. Кожна метасоматична формація характеризується певною металогенічною спеціалізацією: альбітити – U, феніт-сієніти – Ва, Sr, Be; грейзени – Rb, Cs, W, Mo, Au, Ag; егіриніти – благородні метали, U, вторинні концентрації Fe; пропіліти – Ni, Co, Cu; родингіти – Au, Ag, Ni, Co, Cu; хлоритоліти – Ni, Co, Cu; вуглецеві метасоматити – благородні метали; лиственіти і березити – Au, Ag, Pb, Zn, Cu; ейсити – U, Pb, Zn, амфіболові метасоматити – Cu, Au. Це дозволяє використовувати метасоматити СПМБ як пошукові критерії низки корисних копалин.

5. Прояви метасоматозу у межах СПМБ характеризуються широким віковим інтервалом 3000 – 1500 млн.р., що значно розширює перспективи пошуків корисних копалин, пов'язаних з певними типами метасоматичних процесів. Процеси утворення золотовміщуючих метасоматитів в межах СПМБ в основному приурочені до вікового інтервалу 3200-2800 млн. р, більш пізні і менш значущі періоди концентрації золота відповідають приблизно віку 1750 млн.р.

6. Склад мінеральних парагенезисів, стійких у внутрішніх зонах метасоматичних колонок, є одним з головних критеріїв, що визначають формаційну приналежність метасоматитів. Вертикальна і горизонтальна зональність метасоматичних тіл є характерним структурним елементом метасоматичних формацій, що виділяються.

При зіставленні проявів вертикальної зональності метасоматитів Сурської, Верхівцевської і Білозерської ЗКС встановлений зв'язок золоторудних проявів з лиственіт-березитами, характерними для верхніх частин типоморфних рудно-метасоматичних колон гідротермальних золоторудних родовищ, що можна розцінити як свідчення незначного ерозійного зрізу і стійкого розповсюдження руд на глибину. Досвід дослідження рудно-метасоматичної зональності, встановленої в межах найбільш вивчених зеленокам`яних структур, може бути використаний для визначення рівня ерозійного зрізу в межах маловивчених зеленокам`яних структур СПМБ.

7. Детальне вивчення петрологічних особливостей метасоматично змінених порід, дозволило вперше для СПМБ розробити класифікацію метасоматичних утворень на формаційній основі, в якій враховані: склад вихідних порід, генезис, рухливість хімічних компонентів в процесі метасоматозу, новоутворені мінеральні парагенезиси і розповсюдження у вивченому регіоні. Запропонована класифікація може бути використана для визначення формаційної приналежності метасоматичних порід інших районів УЩ.

Основні положення дисертації опубліковані в наступних роботах:

Статті у фахових виданнях:

1. Коробейников А.Ф., Жулид В.П., Рузина М.В. Генетические причины аномального фона благородных металлов в верхнеархейской вулканогенно-терригенной формации белозерской серии Украинского щита // Геохимия. – 2000. – №7.– С.777-779.

2. Исходный минеральный состав ультрамафитов Южно-Белозерского массива и распределение благородных металлов / М.М. Ильвицкий, Н.Ф. Дудник, С.Е. Поповченко, Л.Г. Шукайло, М.В. Рузина // Науковий вісник НГА України. – 2000.– №4. – С.19-20.

3. Рузина М.В., Жильцова И.В., Пикареня Д.С. Перспективная оценка комплекса полезных ископаемых, сопутствующих железорудным месторождениям в Белозерском железорудном районе // Науковий вісник НГА України.– 2001.– №4. – С.60-61.

4. Рузина М.В. Грейзенизированные породы в вулканогенно-терригенной формации михайловской свиты // Сборник научных трудов НГА Украины. – 2001. – Т.1, № 12. – С.280-283.

5. Рузина М.В., Жильцова И.В. О проявлении эйситов в пределах Белозерской зеленокаменной структуры // Збірник наукових праць Донецького НТУ. – 2001.– Вип.32. – С.183-184.

6. Кравченко В.М., Орлинская О.В., Рузина М.В. Рудоконтролирующая роль глубинных разломов Среднего Приднепровья в размещении и образовании минерализации редких и благородных металлов / «Рідкісні метали України – погляд у майбутнє» // Київ: Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України. – 2001. – С.68-69.

7. Рузина М.В. Рудогенерирующая роль разломных структур в формировании минерализации благородных металлов в Белозерской зеленокаменной структуре Украинского щита // Науковий вісник НГА України.– 2002.– № 4. – С.25-27.

8. Рудоконтролирующая и рудогенерирующая роль систем глубинных разломов Приднепровского гранит-зеленокаменного блока Украинского щита / В.М. Кравченко, М.Ю. Дыщук, О.В. Орлинская, М.В. Рузина, И.В. Жильцова // Сборник научных трудов НГА Украины. – 2002. – Т.4., №13. – С.27-31.

9. Рузина М.В. Метасоматические формации Среднеприднепровского мегаблока // Сборник научных трудов НГУ. – 2003. – Т.1, №17. – С.576-578.

10. Кичурчак В.М., Рузина М.В., Жильцова И.В. Парагенетические типы и вещественный состав пегматитов Шевченковского редкометального месторождения // Науковий вісник НГУ.– 2004.– №2. – С.25-27.

11. Рузіна М.В., Бестужев О.М., Жильцова І.В. Металогенічна спеціалізація метасоматичних формацій Середньопридніпровського блоку Українського щита // Вісник Київського Національного університету імені Тараса Шевченка.– 2004.– №31-32. – С.79-80.

12. Дудник Н.Ф.. Рузина М.В. О находке карбонатитов в Приазовье // Сборник научных трудов НГУ. – 2005.– №23. – С.59-64.

13. Рузина М.В. К вопросу о перспективах алмазоносности Среднеприднепровского мегаблока // Сборник научных трудов «Качество минерального сырья». – Кривой Рог, 2005. – С.369-373.

14. Рузина М.В. Минерагеническая оценка перспектив алмазоносности Среднеприднепровского мегаблока // Науковий вісник НГУ.– 2005. – № 6.– С.41- 43.

15. Рузина М.В., Барг И.М., Жильцова И.В. Минерагеническая оценка перспектив проявлений полезных ископаемых, сопутствующих железорудным месторождениям в Белозерской зеленокаменной структуре Украинского щита // Науковий Вісник НГУ.– 2006.– №10. – С.27-29.

16. Петрохимические особенности пегматитов Шевченковского редкометального месторождения / В.М. Кичурчак, В.Н. Иванов, П.И. Пигулевский, М.В. Рузина, И.В. Жильцова // Науковий вісник НГУ. – 2006. – №7. – С.32-37.

17. Рузина М.В. Низкотемпературные метасоматиты формации эйситов Среднеприднепровского мегаблока Украинского щита // Геолого-мінералогічний вісник.– 2007. – № 1(17). – С.83-85.

18. Рузина М.В. Метасоматиты хлоритовой формации Конкской и Белозерской зеленокаменных структур Среднеприднепровсокго мегаблока Украинского щита // Геолого-мінералогічний вісник. – 2007. – № 2 (18). – С.79-81.

19. О проявлении метакоматиитов со структурой спинифекс в Конкской зеленокаменной структуре Среднеприднепровского мегаблока (Украинский щит) / М.В. Рузина, А.М. Бестужев, И.В. Жильцова, В.М. Кичурчак // Науковий вісник НГУ.– 2007. – №2. – С. 34-36.

20. Рузина М.В. О проявлении рудоносных углеродистых метасоматитов в Среднеприднепровском мегаблоке // Науковий вісник НГУ. – 2007.– № 12.– С.54-56.

21. Рузина М.В. Структурно-тектонические закономерности распределения метасоматических формаций Среднеприднепровского мегаблока // Науковий вісник НГУ. – 2007. – №11. – С.73-77.

22. Рузина М.В. Эволюция процессов гидротермально-метасоматического рудообразования в зонах тектоно-магматической активизации систем глубинных разломов Среднеприднепровского мегаблока Украинского щита // Науковий вісник НГУ. – 2008. – №1. – С.51-53.

23. Рузина М.В., Жильцова И.В. Структурные особенности метасоматических пород Среднеприднепровского мегаблока. – Науковий вісник НГУ.– 2008. – №2. – С.55-56.

Наукові праці, тези доповідей:

24. Кічурчак В.М., Рузіна М.В., Пігулевський П.І., Про комплексність мінералізації в метаконгломератах Дібровського рідкіснометалевого родовища // Матеріали наукової конференції «Геологічна освіта і наука в Україні на межі тисячоліть: стан, проблеми, перспективи» (27-28 жовтня 2000р.).– Львів: Львівський національний університет ім.Івана Франка, 2000. – С.92-93.

25. Кичурчак В.М., Некряч А.И., Рузина М.В. Докембрийские структуры несогласия Приазовья: строение, металлогения, перспективы // Тези доповідей 1 Науково- виробничої наради геологів-зйомщиків України «Регіональні геологічні дослідження в Україні і створення держгеолкарти – 200» (17-22 вересня 2001р.).– Київ: Укр ДГРІ, 2001. – С.161-163.

26. Кічурчак В.М., Пігулевский П.І., Рузіна М.В. До питання алмазоносності метаконгломератової формації дібровської світи // Матеріали науково-технічної наради «Стан і перспективи геологорозвідувальних робіт на алмази в Україні» (19-22 травня 2003р.).– Київ: УкрДГРІ, 2003. – С.63-64.

27. Вихідний мінеральний склад ультрамафітів Південно-Білозерського масиву ультрамафітів і розподіл дорогоцінних металів / М.М. Ільвицький, Н.Ф. Дуднік, С.Є. Поповченко, Л.Г. Шукайло, М.В. Рузіна // Вісник Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. – 2004. – №31-32. – С.83-85.

28. Рузина М.В., Бестужев А.М., Жильцова И.В. Металлогеническая специализация метасоматических формаций Среднего Приднепровья // Матеріали міжвідомчої наради «Мінерально-сировинна база благородних металів України: стан геологорозвідувальних робіт на метали платинової групи та їх аналітичного забезпечення» (22-24 листопада 2004р.). – Київ: УкрДГРІ, 2005. – С.69-71.

29. Метакоматииты со структурой «спинифекс» Конкской зеленокаменной структуры Среднеприднепровского мегаблока (Украинской щит) / М.В. Рузина, А.М. Бестужев, И.В. Жильцова, В.М. Кичурчак // Матеріали міжнародної науково-технічної конференції, присвяченої 50-річчю УкрДГРІ «Прикладна наука сьогодні: здобутки та проблеми» (8-12 жовтня 2007р.). – Київ: УкрДГРІ, 2007. – С.138-140.

30. Рузина М.В., Жильцова И.В. Рудоносность метасоматитов грейзеновой формации Среднеприднепровского мегаблока Украинского щита // Збірник матеріалів науково-технічної наради геологів-зйомщиків України « Геологія та питання геологічного картування і вивчення докембрійських утворень Українського щита» (8-12 жовтня 2007р.).– Кривий Ріг: КП «Південукргеологія», 2007. – С.163-165.

31. Рузина М.В. Углеродистые метасоматиты Конкской и Белозерской зеленокаменных структур Среднеприднепровского мегаблока Украинского щита // Збірник матеріалів науково-технічної наради геологів-зйомщиків України «Геологія та питання геологічного картування і вивчення докембрійських утворень Українського щита» (8-12 жовтня 2007р.). – Кривий Ріг: КП «Південукргеологія», 2007.– С.123 -125.

Особистий внесок автора в роботах, опублікованих у співавторстві: 1, 3, 5, 11, 15, 19, 23, 29-30 – збір вихідного матеріалу, виконання петрографічних і мінераграфічних досліджень, написання статей, 2, 12 – збір вихідних даних, узагальнення результатів, виконання петрографічних досліджень; 6,8 – виконання графічного аналізу співвідношення систем розломів, зеленокам`яних структур і проявів благородних металів, узагальнення результатів; 10, 16 – виконання петрохімічних і петрографічних досліджень, узагальнення результатів, участь у написанні статей, 24-28 – збір вихідних даних, літологічні і петрографічні дослідження геологічних формацій, участь у написанні статей.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины