Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Драгомирецький Олександр Валентинович. Закономірності розміщення та основи прогнозу золоторудних формацій центральної частини Українського щита : Дис... д-ра наук: 04.00.11 - 2005.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Драгомирецький О. В. Закономірності розміщення та основи прогнозу золоторудних формацій центральної частини Українського щита. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора геологічних наук за спеціальністю 04.00.11 – геологія металевих і неметалевих корисних копалин. – Національний гірничий університет, Дніпропетровськ, 2005.

В дисертації надається теоретичне обґрунтування наукових основ прогнозування золоторудних формацій докембрію на прикладі Українського щита (УЩ). На підставі методики кількісно-генетичної інтерпретації результатів досліджень акцесорних мінералів запропонована система прогнозування золоторудних формацій у докембрійських гнейсо-грануліт-гранітних комплексах УЩ. Встановлені головні фактори контролю промислової золотоносності докембрійських формацій – літологічний, мінералогічний, метаморфічний і структурно-тектонічний. Наголошується, що при прогнозній оцінці і пошуках золотого зруденіння в межах гнейсо-грануліт-гранітних комплексів УЩ велику роль відіграє його палеолітологічний контроль. Доведено, що золотоносні грануліти хащувато-заваллівської свити бузької серії AR3, які розташовані в синформних структурах Побузького рудного району, мають хемогенний генезис.

Наголошується, що одним з індикаторів золоторудної спеціалізації докембрійських комплексів УЩ є акцесорні мінерали. На підставі їх провідних кількісних генетичних ознак (поширення, розподіл, коефіцієнти концентрації в «безрудних» кварцових жилах, пегматитах, метасоматитах та інших утвореннях, склад асоціацій, хімічний склад, генерації ) у певних ультраметаморфогенних комплексах встановлені золотовміщуючі мінеральні асоціації накладеного гідротермального генезису. Формування більшості золоторудних концентрацій ультраметаморфічного (палінгенно-метасоматичного), гідротермально-метасоматичного і гідротермального генезису, зокрема активізованого типу, в центральній частині УЩ пов’язано з розвитком процесів ультраметаморфізму.

На основі аналізу та узагальнення фактичного матеріалу розглянуті особливості і виведені найважливіші закономірності розміщення золоторудних формацій у гнейсо-грануліт-гранітних комплексах центральної частини УЩ, наведені їх головні геолого-генетичні та мінералого-геохімічні типи. Запропонована якісна модель золоторудних процесів в ультраметаморфогенних комплексах УЩ. Складена схема поширення потенційно золотоносних ультраметаморфогенних комплексів з накладеною благороднометальною мінералізацією. Розглянуті деякі методологічні й методичні аспекти пошуків і типізації докембрійських золоторудних формацій.

У дисертації міститься рішення актуальної науково-прикладної проблеми розвитку теорії прогнозування докембрійських золоторудних формацій з метою створення оптимальної системи прогнозування золотоносності гнейсо-грануліт-гранітних комплексів центрального регіону Українського щита на рівні золоторудних районів і полів, що дозволило встановити закономірності їх розміщення, виділити основні геолого-генетичні типи золоторудних формацій і надати оцінку потенційної золотоносності гнейсо-грануліт-гранітних комплексів центральної частини Українського щита.

Виконані дослідження дозволили сформулювати наступні основні висновки, які висвітлюють теоретичне і практичне значення дисертаційної роботи.

1. Прогнозування докембрійських золоторудних формацій є одним з найважливіших напрямів металогенії золота. В методологічному аспекті прогноз золоторудних формацій становить собою типову зворотну задачу в геології, вирішення якої можливе лише на підставі кількісної оцінки генетичних мінералогічних ознак золотоносності і, таким чином, її достовірного прогнозу. Тому в якості методичної основи прогнозування пропонується методика кількісно-генетичної інтерпретації результатів досліджень акцесорних мінералів плутоно-метаморфічних комплексів УЩ. Вона дозволяє використовувати кількісну мінералого-генетичну інформацію для оцінки потенційної золотоносності докембрійських гнейсо-грануліт-гранітних комплексів УЩ.

Внаслідок селективного аналізу значимості і зваженої оцінки різних факторів середньо-масштабного прогнозування встановлені головні фактори контролю розміщення золоторудних районів і полів у межах гнейсо-грануліт-гранітних комплексів центральної частини УЩ: літологічний, мінералогічний, метаморфічний і структурно-тектонічний.

2. Літологічний фактор визначається приуроченістю золоторудних формацій у межах Побузького рудного району до суттєво метахемогенних розрізів хащувато-заваллівської свити бузької серії AR3, а в межах Кіровоградського рудного району – до метатеригенних розрізів чечеліївської свити інгуло-інгулецької серії PR1. Палеолітологія цих розрізів підтверджена генераційним аналізом акцесорного циркону і петрохімічними розрахунками. Це дозволяє розглядати можливість відповідно первинно-хемогенного і первинно-теригенного генезису пов’язаного з ними золота. До таких об’єктів відносяться золотопрояви Савранського, Гвоздавського, Фрунзівського, Клинцівського і деяких інших рудних полів.

3. Незалежний аналіз і оцінка гранітоїдних комплексів УЩ за низкою кількісних ознак акцесорних мінералів дозволили встановити наступні накладені золотовміщуючі мінеральні асоціації гідротермального генезису: халькопірит-тетраедрит-молібденітову зі сфалеритом чи ганітом, піритову, халькопірит-піротинову і арсенопіритову. Перша пов’язана з вознесенськими і трикратськими гранітами (Актовське рудне поле). Золото-піритова асоціація встановлена у Восіятському масиві і сурському комплексі (Новоросійський та ін. прояви). Золото-халькопірит-піротинова асоціація пов’язана з гранітоїдами бердичівського комплексу (Савранське рудне поле – прояв Майський та ін.), а також з деякими комплексами ендербітової і граніт-чарнокітової формацій (наприклад, у Долинському масиві). Золото-арсенопіритова асоціація тісно пов’язана з гранітоїдами Кіровоградського комплексу (рудні поля Кіровоградського рудного району), демуринського, шевченківського й мокромосковського комплексів у Середньому Придніпров’ї, а також обіточненського й анадольського комплексів у Приазов’ї.

4. Оцінка магматичного фактору в межах вивченої території УЩ підкреслює прямий генетичний зв’язок зруденіння з формуванням порід перидотіт-піроксеніт-габро-норітової і гіпербазитової формацій (Голованівська шовна зона та ін.), де золото зустрічається сумісно з платиноїдами. В якості перспективної можна розглядати парагенетичний зв’язок золоторудного процесу з дайковими полями (Клинцівським, Устинівським та ін.).

5. Розміщення золоторудних формацій у межах щита визначається особливостями розвитку процесів регіонального метаморфізму, які проявились у два етапи – «прогресивного» в археї і «регресивного» в протерозої. На початковому етапі в результаті «прогресивного» метаморфізму доархейської метабазитової та архейської осадочної кори утворилися золоторудні прояви метаморфізованого типу (Побузький рудний район). При метаморфізмі другого етапу в умовах гранітизації і більш активної міграції лугів, летючих і рудних компонентів виник широкий спектр рудних концентрацій метаморфічного, ультраметаморфічного (палінгенно-анатектичного, палінгенно-метасоматичного), гідротермально-метасоматичного й гідротермального генезису (в усіх вивчених рудних районах). На дослідженій території можливі родовища, які обумовлені магматичною диференціацією палінгенних розплавів, що виникли. Вони дали початок пізнім інтрузивним і інтрузивно-метасоматичним лейкократовим гранітоїдам аляскітового і сублужного типу з диференціацією постультрагранітизаційних розчинів. З цими процесами пов’язана більшість золоторудних концентрацій центральної частини УЩ.

6. Рудоконтролюючими структурами золоторудних районів є рудопідводящі системи довгоіснуючих розломів, прибортових частин крупних синформ і спряжених з ними рухомих блоків (зокрема шовних зон) літосфери. Рудорозподілюючими структурами золоторудних полів постають апікальні частини гранітоїдних куполів, зони їх облямування (серед них тектоно-метасоматичні) та особливо ділянки суміщення цих структур із зонами тектоно-магматичної активізації. Аналіз сумісної схеми плікативної тектоніки і фацій регіонального метаморфізму показав, що золотоносні розрізи хащувато-заваллівської свити бузької серії в Побузькому рудному районі приурочені, як правило, до крупних синформних рудоконтролюючих структур високого порядку, що дозволяє вважати подібні структури потенційно золотоносними.

7. При прогнозуванні крупних і унікальних концентрацій золота (рудних вузлів) необхідно оцінювати можливість існування в межах вивченої частини УЩ аномальних районів, які характеризуються нестандартним сполученням рудних полів і рудоутворюючих систем. Такий прогноз повинен враховувати особливості розвитку раннього короутворення, осадочно-хімічної та осадочно-гравітаційної диференціації металу, специфіки проявів гранулітового породоутворення і складних тектоно-гранітизаційних, зокрема тектоно-метасоматичних процесів.

8. У виділених рудних районах і полях гнейсо-грануліт-гранітних комплексів центральної частини УЩ визначені наступні основні геолого-генетичні типи золоторудних формацій:

Білоцерківсько-Одеська металогенічна область – 1) плутоногенний гідротермально-метасоматичний чи гідротермальний тип: а) помірно-малосульфідна золото-кварцова формація Аu-Ag-Bi-Te типу руд, розвинена в зоні контакту порід бузької серії AR3 і гранітоїдів бердичівського комплексу (Побузький рудний район – Майський прояв); б) малосульфідна золото-срібна формація Au-Bi-Te-Ag з незначним розвитком Au-As типу руд, яка приурочена до порід бузької серії AR3 (Побузький рудний район – Савранський прояв); в) малосульфідна золото-срібна формація Au-Ag типу руд у зв’язку з ультрабазит-базитами серед гранулітів (Голованівський рудний пояс – Капітанський та ін. прояви); 2) осадочно-метаморфогенний (можливо, хемогенний) чи мета-морфізований тип – стратиформна золото-залізисто-кварцова формація в зв’язку з BIF- формаціями (Побузький рудний район – прояви Савранського; Гвоздавського, Фрунзівського рудних полів і деякі інші);

Кіровоградська металогенічна область – 1) плутоногенний гідротермально-метасоматичний чи гідротермальний тип – помірно-малосульфідна золото-кварцова формація Аu-As та арсенідного Au-Bi типів руд в приконтактових зонах нормальних гранітоїдів кіровоградського комплексу і вулканогенно-теригенних розрізів чечеліївської свити інгуло-інгулецької серії PR1 (Кіровоградський рудний район – прояви Клинцівського та Юріївського рудних полів); 2) накладений гідротермальний тип зон тектоно-магматичної активізації - убогосульфідна золото-кварцова формація Au-Ag-Bi-Te типу руд (Вознесенський рудний район – Актовське, Семенівське та інші рудні поля);

Південна частина Західно-Інгулецько-Казанківської металогенічної області – плутоноген-ний гідротермальний тип – малосульфідна золото-кварцова і золото-сульфідно-кварцова формації Au-Te типу руд з комплексною Au-Pt мінералізацією в зонах контактів плагіогранітоїдів сурського комплексу і вулканогенної товщі сурської свити AR2 (Південно-Інгулецький рудний район – Новоросійський прояв).

9. У межах окремих золоторудних об’єктів (Вознесенський рудний район – прояв Актово) встановлена мінералогічна зональність, яка пов’язана з кулісоподібним заляганням окремих блоків гранітів і зміною ранніх високотемпературних рудних парагенезисів пізніми низькотемпературними. Ця зональність у межах рудоносних зон тісно пов’язана з метасоматичною зональністю (прояви Побузького і Кіровоградського рудних районів). Остання обумовлена різним співвідношенням лужності флюїду та активності кисню, що веде до перерозподілу провідних компонентів розчинів (Ca, Fe, Mg, Al і Si) у метасоматичних колонках рудоносних зон.

10. Петрохімічні розрахунки і аналіз привносу-виносу хімічних компонентів за кисневим методом Т. Барта, які були виконані при вивченні метасоматитів мінералізованих зон довели, що для прояву Майський був характерний суттєво магнезіально-залізистий метасоматоз зі значним перерозподілом алюмінію і кремнію, виносом натрію і значним привносом багатьох хімічних компонентів з утворенням потужних зон кварц-біотитових і кварц-плагіоклаз-біотитових метасоматитів. Для прояву Клинці характерні залізисто-магнезіальний і залізистий метасоматоз з інтенсивним привносом лугів і значним виносом кальцію з формуванням метасоматитів строкатого мінерального складу (біотитових, амфіболових, турмалінових, кордиєритових тощо). Формування метасоматичних зон супроводжувалось активною поведінкою лугів і лужноземельних елементів при суттєво силікатному характері процесу. Вони просторово пов’язані з зонами підвищеної флюїдопроникності у вміщуючих метаморфічних і ультраметаморфічних породах, і сформувались як результат розвитку процесів регіонального метаморфізму і еволюції очагово-купольних структур УЩ.

11. У відповідності з прогнозною схемою в глибокометаморфізованих комплексах УЩ виділяються формації гранітоїдів, потенційно перспективних на золоте зруденіння накладеного гідротермального генезису: а) високо натрієві палінгенно-анатектичні ранньої фази початкового архейського етапу ультраметаморфізму (формації ендербітів, плагіограніт-тоналітова і окремі масиви формації нормальних гранітів) із золото-піритовою, золото-халькопірит-піротиновою і золото-арсенопіритовою асоціаціями; б) високо калієві палінгенно-анатектичні пізньої фази початкового етапу ультраметаморфізму (формації граніт-чарнокітова і нормальних гранітів) із золото-халькопірит-тетраедрит-сфалерит-ганіт-молібденітовою, золото-піритовою і золото-арсенопіри-товою асоціаціями; в) високо калієві завершального ранньопротерозойського етапу ультраметаморфізму – палінгенно-метасома-тичні (плагіограніт-тоналітової формації) і суттєво магматичні (формацій нормальних і лейкократових сублужних гранітів) із золото-арсенопіритовою асоціацією.

12. Основними джерелами металу в структурах центральної частини УЩ є: 1) мантійні ультрабазит-базити шовних міжблокових областей (Білоцерківсько-Одеської, Західно-Інгулецько- Казанківської); 2) вихідні ранньоархейські вулканогенно-осадочні суттєво хемогенні утворення (BIF-формації), розвинуті в межах крупних синформних структур; 3) корові палінгенні, палінгенно-анатектичні і реоморфічні паравтохтонні гранітоїди «прогресивного» архейського етапу, палінгенно-метасоматичні алохтонні та інтрузивні гранітоїди «регресивного» ранньопротерозойського етапу регіонального метаморфізму. Перші два типи є першоджерелами металу. Третє джерело пов’язане з розплавленням первинних вулканогенно-теригенних і хемогенних архейських верств і ремобілізацією золота. Чисельні прояви золота метаморфогенно-регенерованого (мета-морфогенно-гідротермального), гідротермально-метасоматичного і гідротермального генезису не є першоджерелами металу. Вони характеризують лише різні стадії його перевідкладення.

13. При розробці прогнозних критеріїв золотоносності докембрійських формацій необхідно враховувати наступні альтернативні підходи: а) ініціальну роль у первинному накопиченні металу догідросферного і протогідросферного короутворення з урахуванням процесів первинної осадочно-хемогенної та осадочно-гравітаційної диференціації речовини; б) рудоконтролюючу роль син-формних і міжкупольних структур, особливо в зв’язку з редукованими процесами ультраметамор-фізму; в) рудоутворюючу роль епігенетичних процесів у протерозойських геосинклінальних басейнах, особливо в зеленокам’яних областях; г) важливу роль субгоризонтальних переміщень різних блоків земної кори; д) мінералого-геохімічні аномалії і відповідності складу руд у метаморфічних верствах; е) оцінку геохімічного потенціалу золота у ймовірних ресурсоформуючих комплексах; ж) можливість формування родовищ на «прогресивній» стадії гранітизації, яка не досягла масивного гранітоутворення, з формуванням своєрідної, часто зворотної метасоматичної зональності, включаючи передруднозмінені породи.

14. Результати виконаних досліджень можуть бути використані при проведенні пошукових і пошуково-оціночних робіт на золото в гнейсо-грануліт-гранітних областях УЩ.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Монографія: Драгомирецкий А. В. Золотоносные формации центральной части Украинского щита (закономерности размещения, основы прогноза и оценка перспектив). – Одесса: Астропринт, 2001. – 228 с.

  2. Брошура: Драгомирецкий А.В. Закономерности формирования и научные основы прогнозирования промышленных месторождений золота Украинского щита.– Одесса: Астропринт, 1996. – 60 с.

Статті в наукових журналах і збірниках наукових праць:

  1. Драгомирецкий А. В., Носырев И. В. Рудно-магматические системы начального и завершающего этапов ультраметаморфизма // Сб. науч. тр. «Основные проблемы в учении о магматогенных рудных месторождениях» – М.: ИГЕМ РАН,1997. – С.128-131.

  2. Драгомирецкий А. В. Особенности формирования и потенциальная золотоносность гранитоидных систем Украинского щита // Сб. научн. тр. НГА Украины. – №3. Т.2. –Днепропетровск: РИК НГА Украины, 1998. – С.51-56.

  3. Драгомирецкий А. В. Новый аспект поисков комплексных благороднометалльных проявлений в докембрии южной части Украинского щита // Сб. научн. тр. НГА Украины. – №3. Т.2. –Днепропетровск: РИК НГА Украины,1998. – С.110-114.

  4. Драгомирецкий А. В., Кириченко И. О. Особенности акцессорного апатита некоторых ультрамафит-мафитов докембрия УЩ // Мінерал. зб. Львів. ун-ту. – 1999. – №49. – Вип.1. – С.107-119.

  5. Носырев И. В., Драгомирецкий А. В., Радкевич Г. А. Основные направления использования данных генерационного анализа акцессорных минералов // Мінерал. зб. Львів. ун-ту. –1999. –№49. – Вип.2. – С.83-88.

  6. Драгомирецкий А. В. Кристаллохимические особенности вхождения примеси золота в структуру пирротина продуктивных золоторудных парагенезисов // Мінерал. зб. Львів. ун-ту. –1999. – №49. – Вип.2. – С.106-112.

  7. Драгомирецкий А. В., Узун С. Н. Кристалломорфологические особенности циркона Букинского монцонитоидного массива Украинского щита // Мінерал. зб. Львів. ун-ту.-1999. – №49. – Вип.2. – С.135-138.

  8. Драгомирецький О. В. Кристалохімічні особливості входження домішок золота до структури піротину золоторудних мінеральних парагенезисів // Вісник Одеського держ. ун-ту. – Т.4. – Вип.5. Серія географ. та геол. наук. – 1999. – С.11-16.

  9. Драгомирецкий А. В. Модель формирования золотоносных рудномагматических систем «прогрессивного» и «регрессивного» этапов ультраметаморфизма УЩ // Зб. наук. праць «Геологія і магматизм докембрію УЩ». – К.: ІГМР НАН України, 2000. – С.165-169.

  10. Драгомирецкий А. В. Основные проблемы регионально-минералогических исследований Украинского щита // Геолого-мінералогічний вісник. – Кривий Ріг. – 2001. – №1. – С.111-116.

  11. Драгомирецкий А. В. Особенности металлогении золота гнейсо-гранулит-гранитных ком-плексов УЩ (на примере его центральной части) // Наук. вісник НГАУ. – 2001. – №5. – С.60-62.

  12. Драгомирецький О. В. Генетичні типи і стадійність формування золоторудної мінералізації докембрійських гнейсо-грануліт-гранітних комплексів (на прикладі центральної частини Українського щита) // Вісник Одеського національного ун-ту. – Т.6. – Вип.9. Географічні та геологічні науки. – 2001. – С.105-108.

  13. Драгомирецкий А. В. Минералогические признаки и методы их оценки при прогнозировании золотоносных формаций докембрия (на примере Украинского щита) // Мінеральні ресурси України. – 2002. – №3. – С.6-11.

  14. Драгомирецкий А. В. Особенности акцессорного циркона некоторых ультрамафит-мафитов раннего докембрия Среднего Побужья Украинского щита // Мин. журнал. – Т.24. – №4. – 2002. – С.70-78.

  15. Драгомирецкий А. В. Акцессорные минералы в решении вопросов генезиса, корреляции и прогноза рудоносности докембрийских комплексов Украинского щита // Наук. вісник НГА України. – 2002. – №6. – С.69-74.

  16. Драгомирецкий А. В. Особенности перераспределения химических компонентов при метасоматозе в породах некоторых золотоносных зон центральной части Украинского щита // Геолого-мінералогічний вісник. – Кривий Ріг. – 2002. – № 1. – С.28-38.

  17. Драгомирецкий А. В. Закономерности размещения промышленных золоторудных формаций в гнейсо-гранулит-гранитных комплексах центральной части Украинского щита // Геолого-мінералогічний вісник. – Кривий Ріг. – 2003. – №1 (9). – С.13-18.

  18. Драгомирецкий А. В. Общие принципы прогнозирования докембрийских золоторудных месторождений (на примере центральной части Украинского щита) // Мінеральні ресурси України. – 2003. – №4. – С.17-19.

  19. Драгомирецкий А. В. Литологические особенности золотоcодержащих отложений докембрия (на примере Украинского щита) // Литология и полезные ископаемые. – 2004. – №2. – С.173-184.

  20. Драгомирецкий А. В. К вопросу о создании концепции поисков золотого оруденения в докембрии Украинского щита // Наук. вісник Національного гірничого ун-ту. – Дніпропетровськ. – 2004. – №2. – С.27-30.

  21. Драгомирецкий А. В. К проблеме типизации эндогенных золоторудных формаций: обзор и оценка опыта // Наук. вісник Національного гірничого ун-ту. – Дніпропетровськ. – 2004. – №9. – С.34-36.

  22. Драгомирецький О. В. Про критерії прогнозування крупних та унікальних родовищ золота // Вісник Одеського національного ун-ту. – Т.9. – Вип.4. Географічні та геологічні науки. – 2004. – С.147-151.

Праці, матеріали і тези наукових конференцій:

  1. Носирєв І. В., Драгомирецький О. В. Загальні принципи середньомасштабного прогнозування золоторудних родовищ у докембрійських комплексах центральної частини Українського щита // Зб. матеріалів наук. конф. «Проблеми геологічної науки та освіти в Україні». – Львів: Львів. держ. ун-т, 1995. – С.211-212.

  2. Драгомирецкий А. В. Структурно-тектонический фактор прогноза докембрийских промышленных месторождений золота (на примере южного сектора центральной части УЩ) // Тр. международ. научн. конф. «Глубинное строение литосферы и нетрадиционное использование недр Земли». – К., 1996. – С.148-149.

  3. Dragomiretsky А. V., Nosyrev I. V. Paleolithological prognosis criterion of gold deposits in the granulitic complex of the Ukrainian Shield // The Abstract Volumes of 30th Session the International Geological Congress. Part 2. Gold Deposits. – China, Beijing, 1996. – Р.780.

  4. Носырев И. В., Драгомирецкий А. В., Радкевич Г. А. Исследование кристаллосимметрийных ных структур акцессорных минералов докембрийских пород Украинского щита // Структура и эволюция минерального мира. – Сыктывкар, 1997. – C.223-224.

  5. Dragomiretsky А. V. Auriferous Ore-Magmatic Systems at Initial and Completive Stages of Ultra-metamorphism / The Abstract Volumes of 9th European Geological Congress. – Strasburg, 1997. – Р.210.

  6. Драгомирецкий А. В., Носырев И. В. О прогнозных критериях крупных и сверхкрупных месторождений золота на Украинском щите // Благородные и редкие металлы: Сб. информ. материалов 2-й международ. конф. - Донецк: Дон ТГУ,1997.-Ч.1. -С.117-118.

  7. Драгомирецкий А. В. Основные геолого-генетические типы золоторудных формаций центральной части УЩ // Благородные и редкие металлы: Сб. информ. материалов 2-й международ. конф. – Донецк: Дон ТГУ,1997. – Ч.1. – С.119-120.

  1. Драгомирецкий А. В. Концептуальные основы поисков коренных золоторудных объектов в пределах Украинского щита // Зб. матерiалів мiжнарод. наук. конф. «Науковi основи прогнозування, пошукiв та оцiнки родовищ золота». – Львiв: Львів. ун-т, 1999. – С.44-45.

  2. Dragomiretsky А. V. Classification of auriferous mineralization related to granitoids of the Ukrainian Shield // Proceedings of the 5th biennial SGA meeting and the 10th quadrennial IAGOD meeting “Mineral Deposits: Processes to Processing”, United Kingdom, London. – A.A. Balkema / Rotterdam / Brookfield /1999. – Р.345-348.

  3. Dragomyretskyy A. V. Types of auriferous mineralization related to Precambrian granitoids of the Ukrainian Shield // Proceedings of the 31st Session the International Geological Congress. – Brazil, Rio de Janeiro, 2000. – Р.325.

  4. Драгомирецкий А. В. Основные черты петрогенезиса ультрабазит-базитовых интрузивов западной части Украинского щита в связи с потенциальной рудоносностью: I. Петрохимические особенности ультрабазит-базитов // Зб. наук. праць «Геологія і магматизм докембрію УЩ». – К.: ІГМР НАН України, 2000. – С.157-159.

  5. Драгомирецкий А. В. Основные черты петрогенезиса ультрабазит-базитовых интрузивов западной части Украинского щита в связи с потенциальной рудоносностью: II. Cтадийность и особенности формирования ультрабазит-базитов по данным исследований акцессорных минералов. // Зб. наук. праць «Геологія і магматизм докембрію УЩ». – К.: ІГМР НАН України, 2000.–С.160-162.

  6. Драгомирецкий А. В. Основные черты петрогенезиса ультрабазит-базитовых интрузивов западной части Украинского щита в связи с потенциальной рудоносностью: III. Особенности поведения элементов и зависимость элемент-минерал // Зб. наук. праць «Геологія і магматизм докембрію УЩ». – К.: ІГМР НАН України, 2000. – С.163-165.

  7. Драгомирецкий А. В. Кристалломорфология циркона и генетические особенности протерозойских ультрабазит-базитовых интрузивов Волынского мегаблока Украинского щита // Минералогические музеи: Материалы IV Международ. симпозиума по истории минералогии и минералогических музеев, минералогии, геммологии, кристаллохимии и кристаллогенезиса. – СПб.: НИИЗК СПбГУ, 2002. – С.176-178.

  8. Драгомирецкий А. В. Минералогические музеи и заповедники как важные культурно-научные центры современного общества // Міжнарод. наук. конф., на честь 90-річчя з дня народження Є. К. Лазаренка та 150-річчя Мінерал. музею Львів. нац. ун-ту ім. Івана Франка. –Львів. –2002. – С.45-47.

  9. Драгомирецкий А. В. Основные проблемы региональной минералогии Украинского щита // Мінералогія в Одесі на межі тисячоліть: Зб. наук. праць каф. загальної та морської геології ОДУ. – Вип.1. – Одеське відділення УМТ: Одеса, 2000. – С.42-47.

  10. Драгомирецкий А. В. Роль акцессорных минералов в решении вопросов генезиса и прогноза рудоносности докембрийских комплексов Украинского щита // Міжнарод. конф. III читання ім Є. К. Лазаренка «Акцесорні мінерали: генезис, типоморфізм, практичне значення». – Одеса, 2000. – С.37-44.

  11. Драгомирецкий А. В. Новый аспект картирования докембрийских участков земной коры при прогнозировании месторождений золота // Благородные и редкие металлы: Сб. информ. мате-

риалов 3-й международ. конф. – Донецк, 2000. – С.104.

  1. Dragomiretsky A.V. Aurіferous mineral parageneses related to granitoids of the Ukrainian Shield // Благородные и редкие металлы: Сб. информ. материалов 3-й международ. конф. – Донецк, 2000. – С.86.

  2. Драгомирецький О. В. Реконструкція вихідного складу метаморфічних товщ Українського щита (за даними вивчення акцесорних мінералів) // Геологічна наука та освіта в Україні на межі тисячоліть: Стан, проблеми, перспективи. – Матеріали наук. конф. на честь 55-річчя геофаку Львів. нац. ун-ту ім. Івана Франка. – Львів, 2000. – С.23-24.

  3. Dragomyretskyy O. V. Geological control’s factors of economic gold formations in Precambrian gneiss-granulite-granitic complexis (on the example of Ukrainian shield) // Proceedings of the 32nd Session the International Geological Congress. Part 1. – Scientific Session G14.05 «Gold deposits in various geological environments». – Italia, Florence, 2004. – Р.61.

Особистий внесок здобувача в роботах, опублікованих у співавторстві: [3,27,28,30] – узагальнення та інтерпретація результатів; [6,9] – загальна ідея, генераційний аналіз акцесорних мінералів, інтерпретація результатів і висновки; [7] - узагальнення результатів вивчення акцесорних мінералів по УЩ; [25] – розробка ідеї літологічного і метаморфічного факторів прогнозу, висновки.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины