Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Шевчук Роман Васильович. Продуктивність сіяних бобово-злакових травостоїв залежно від удобрення та режимів скошування на низинних луках західного Лісостепу : Дис... канд. наук: 06.01.12 - 2008.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Шевчук Р.В. Продуктивність сіяних бобово-злакових травостоїв залежно від удобрення та режимів скошування на низинних луках західного Лісостепу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю: 06.01.12 – кормовиробництво і луківництво. – ННЦ ”Інститут землеробства УААН”. Київ, 2008 р.

У дисертації викладено результати трирічних досліджень, проведених у західному Лісостепу, з вивчення закономірностей формування високопродуктивних бобово-злакових травостоїв залежно від рівня інтенсифікації технологічних заходів для подовження довголіття бобових компонентів як фактора підвищення продуктивності лучних угідь та поліпшення якості трав'яних кормів.

На темно-сірих опідзолених ґрунтах бобово-злаковий травостій літнього строку сівби за внесення одного глауконіту, як джерела макро- і мікроелементів, у дозі 5 т/га забезпечив одержання 7,03 – 9,80 т/га сухої маси, при застосуванні еквівалентної кількості фосфорних і калійних добрив, мікроелементів та вапняку досягнуто вищої продуктивності (від 7,40 до 10,66 т/га сухого корму). На бобово-злаковому травостої весняного строку сівби найвищий приріст сухого корму (51,6%) одержано від внесення фосфорно-калійних добрив. Інокуляція азотфіксуючими та фосформобілізуючими бактеріями насіння бобових трав дозволила збільшити приріст сухої маси на 8,8% проти фосфорних і калійних добрив. Додаткове внесення суміші мікроелементів та вапняку зумовило зростання урожаю сухої маси на 5,4%. Застосування кальцієвмісних матеріалів сприяло збереженню високої частки бобових компонентів у травостої і дало можливість в середньому за три роки досліджень замінити від 40,0 до 108,5 кг/га азоту мінеральних добрив за двократного використання і від 32,9 до 139,6 кг/га за трикратного. При інокуляції насіннєвого матеріалу КБД, вапнування ґрунту і внесення стартового азоту, мікроелементів на фоні фосфорно-калійних добрив цей показник рівний 96,1 кг/га.

Хімічний склад і поживність корму лучних травостоїв впродовж вегетаційного періоду відповідали зоотехнічним нормам годівлі сільськогосподарських тварин.

Доцільність розроблених заходів створення і використання бобово-злакових сінокісних травостоїв підтверджується високими показниками біоенергетичної та економічної ефективності.

У дисертаційній роботі узагальнено експериментальні дані і наведено нове вирішення наукової задачі, що виявляється у встановленні закономірностей формування бобово-злакових травостоїв, їх продуктивності залежно від внесення як природних кальцієвмісних матеріалів, так і традиційних мінеральних добрив, мікроелементів, нових біопрепаратів, частоти скошування та розробці рекомендацій щодо підвищення їх продуктивного довголіття і рівномірного надходження за вегетаційний період високоякісних трав'яних кормів при економії енергозатрат.

1. На темно-сірих опідзолених середньосуглинкових ґрунтах бобово-злаковий травостій літньої сівби за внесення глауконіту, як джерела макро- і мікроелементів, у дозі 5 т/га забезпечує одержання 7,03 – 9,80 т/га сухої маси, а застосування еквівалентної кількості мінеральних фосфорних і калійних добрив (Р120К240), мікроелементів та вапняку підвищує урожайність до 7,40 – 10,66 т/га.

2. При збільшенні кількості скошувань з двох до трьох разів за сезон продуктивність бобово-злакового травостою зростає з 4,69 – 6,64 до 5,50 – 8,20 т/га к. од., при цьому збір перетравного протеїну підвищується на 0,13 – 0,26 т/га.

3. Комплексне застосування мінеральних добрив, вапнякового борошна, мікроелементів та біологічних препаратів дозволяє отримати урожайність на рівні 4,41 – 5,25 т/га сухого корму.

4. Використання фосфорних і калійних добрив на бобово-злаковому травостої забезпечує приріст сухого корму на 51,6%. Проведення інокуляції насіння бобових трав азотфіксуючими та фосформобілізуючими бактеріями на фоні цих же добрив підвищує його на 94,5% порівняно з варіантом без добрив. Найвищий приріст сухої речовини (108,3% або 2,73 т/га) дає додаткове застосування стартового азоту, вапна, мікроелементів та КБД.

5. За трикратного використання травостою у шарі 0 – 20 см нагромаджується від 5,55 до 7,36 т/га кореневих залишків, за двократного дещо менше – 5,25 – 7,09 т/га.

6. Внесення фосфорних і калійних добрив та стартового азоту у поєднанні з біопрепаратами при створенні та використанні бобово-злакових травостоїв сприяє збереженню в них цінних видів бобових (57 – 39% конюшини лучної, 10 – 13% конюшини повзучої) та злакових (8 – 12% костриці лучної, 16% пажитниці багаторічної, 3 – 11% тимофіївки лучної) із низьким вмістом самосійних (1 – 4%) трав.

7. Триразове скошування бобово-злакового травостою підвищує щільність бобових компонентів з 351 до 684 пагонів на 1 м2 і одночасно зменшує кількість злакових трав (з 2639 до 914 пагонів на 1 м2). При цьому спостерігається незначна кількість різнотрав'я.

8. Застосування кальцієвмісних матеріалів сприяє збереженню високої частки бобових компонентів у травостої і дає можливість засвоїти бобово-злаковою травосумішкою в середньому за три роки досліджень від 38,5 до 130,8 кг/га симбіотичного азоту за двократного та від 35,3 до 157,6 кг/га за трикратного використання. Інокуляція насіння конюшини культурними штамами азотфіксуючих та фосформобілізуючих бактерій дозволяє істотно підвищити нагромадження бобовими травами азоту біологічної фіксації і замінити ним 84,5 кг азоту мінеральних добрив. Додаткове вапнування ґрунту, внесення мікроелементів (мікросолу) і біологічних препаратів (КБД) забезпечує зростання цього показника до 98,9 кг/га.

9. Застосування фосфорних і калійних добрив разом з препаратами мінерального і біологічного складу дає можливість отримати якісний корм, що містить: 10,7 – 15,2% сирого протеїну, 9,5 – 11,5% білка, 2,7 – 3,4% жиру та 28,7 – 31,4% клітковини. Внесення глауконіту (поверхнево) забезпечує найвищі показники якості корму за трикратного скошування: протеїну 14,0 – 17,6%, білка 10,7 – 13,3%, жиру 3,3 – 3,4% та клітковини 27,6 – 29,1%.

10. Участь бобових компонентів у бобово-злакових травостоях сприяє покращанню мінерального складу корму і забезпечує вміст фосфору в межах 0,23 – 0,36% за трикратного та 0,18 – 0,37% за двократного використання, калію – 0,99 – 2,04% та 0,87 – 1,57% відповідно. Відсоток кальцію зростає із внесенням кальцієвмісних матеріалів з 0,34 до 0,72% за трикратного та з 0,37 до 0,66% за двократного відчуження.

11. За двократного скошування 1 кг сухого корму містить 0,74 – 0,78 кормових одиниць з насиченням їх перетравним протеїном на рівні 93 – 115 г, за трикратного – 0,76 – 0,80 кормових одиниць, забезпечення кормової одиниці перетравним протеїном зростає до 102 – 128 г.

12. Бобово-злаковий травостій при застосуванні макро-, мікродобрив та вапняку за трикратного використання дає найвищий умовно чистий дохід (3837 грн) з рентабельністю 205%. Поверхневе внесення глауконіту забезпечує рентабельність 200 та 172% за собівартості 1 т кормових одиниць 232 та 257 грн за трикратного і двократного використання відповідно.

13. Найвищий вихід валової енергії (99,2 ГДж) при Кее 1,5 відзначено при застосуванні фосфорних і калійних добрив, мікроелементів та вапняку. Проведення інокуляції азотфіксуючими та фосформобілізуючими бактеріями сприяє зростанню коефіцієнта енергетичної ефективності до 2,3. Вихід валової енергії при цьому становить 90,7 ГДж.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Шевчук Р. В. Продуктивність бобово-злакових лучних травостоїв залежно від застосування окремих агротехнічних заходів в умовах західного Лісостепу / Р. В. Шевчук // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. – 2005. – Вип. 47. – С. 143 – 148.

  2. Шевчук Р. В. Продуктивність бобово-злакового травостою низинної луки залежно від удобрення / Р. В. Шевчук, М. Т. Ярмолюк // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. – 2006. – Вип. 48, Ч. 1. – С. 144 – 148.

  3. Ярмолюк М. Т. Продуктивність бобово-злакового травостою залежно від застосування кальцієвмісних матеріалів і частоти використання / М. Ярмолюк, Р. Шевчук // Вісник Львівського державного аграрного університету. Агрономія. – 2006. – № 10. – С. 176 – 179.

  4. Шевчук Р. В. Вплив окремих агротехнічних і біологічних факторів на кормову продуктивність та якість бобово-злакового травостою / Р. В. Шевчук // Збірник наукових праць ННЦ „Інституту землеробства УААН.” – 2007. – Вип. 3/4. – С. 116 – 120.

  5. Шевчук Р. В. Вплив удобрення і частоти використання на якість корму бобово-злакового травостою / Р. В. Шевчук, М. Т. Ярмолюк // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. – 2007. – Вип. 49, Ч. 1. – С. 180 – 185.

  6. Шевчук Р. В. Формування бобово-злакового травостою за різних режимів використання і удобрення / Р. В. Шевчук, М. Т. Ярмолюк // Наук. вісн. Львів. нац. акад. вет. медицини імені С. З. Ґжицького. – 2006. – Т. 8, № 2 (29), Ч. 3. – С. 222 – 225.

  7. Шевчук Р. В. Ефективність використання бобово-злаковим травостоєм біологічного азоту залежно від внесення різних видів добрив / Р. В. Шевчук, М. Т. Ярмолюк // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. ”Наукове забезпечення інноваційного розвитку аграрного виробництва в Карпатському регіоні” (м. Чернівці, 7 – 9 черв. 2007 р.) / УААН, Ін-т землеробства і тваринництва західного регіону, Буковинський ін-т АПВ, Ін-т біології тварин. – Оброшино, 2007. – С. 172 – 177.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины