Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Михайлова Оксана Борисівна. Біологія представників родини Morchellaceae (Sacc.) Eckbl. в культурі : Дис... канд. наук: 03.00.21 - 2008.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Михайлова О.Б. Біологія представників родини Morchellaceae (Sacc.) Eckbl. в культурі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.21 – мікологія. Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню біологічних властивостей представників родини Morchellaceae Sacc. Eckbl. (Ascomycota) за різних умов культивування. Досліджено 30 штамів 11 видів: Disciotis venosa (Pers.) Bond., Morchella angusticeps Peck., M. crassipes (Vent.) Pers., M. conica Pers., M. esculenta (L.) Pers., M. elata Fr., M. semilibera D C., M. spongiola Boud., M. steppicola Zer., Verpa bohemica (Krombh.) J. Scht, V. conica (O.F. Mll.) Sw. Культури виділено здобувачем з території України та отримано з інших колекцій (Ізраїль, Німеччина, США, Франція). Визначено радіальну швидкість росту вегетативного міцелію, залежність цього показника від складу агаризованих живильних середовищ і температури інкубації. Описано морфологію колоній досліджених видів на всіх використаних середовищах і визначено такі, що сприяють формуванню склероціїв. Виявлено наявність ферментів вуглецевого, азотного та ліпідного метаболізму і окисно-відновних процесів. Встановлено вплив світла різної довжини хвилі на ріст, морфологію і біосинтетичну активність вегетативного міцелію. Вперше із застосуванням СЕМ встановлено мікроморфологічні характеристики вегетативного міцелію досліджених видів. Одержано нові відомості про наявність у них нестатевих спороношень та інших мікроструктур. На рідких живильних середовищах встановлено джерела вуглецевого та азотного живлення, значення кислотності середовища (рН), сприятливі для росту вегетативного міцелію. Досліджено динаміку росту та синтезу екзополісахаридів за умов глибинного культивування. Запропоновано склад живильного середовища з глюкозою, пептоном і дріжджовим екстрактом, яке забезпечує вихід сухої маси міцелію до 17 г/л на 7-му добу культивування. За комплексом ознак відібрано штами цінних їстівних видів з лікувальними властивостями – Morchella conica 1737 і M. esculenta 1755.

  1. Отримано чисті культури і досліджено біологічні властивості 30 штамів 11 видів із родів Disciotis Boud., Morchella Dill. та Verpa Sw. родини Morchellaceae (Ascomycota), в тому числі 9 видів, відомих на території України. За комплексом ознак відібрано штами цінних їстівних лікарських видів M. conica 1737 та M. esculenta 1755, перспективних для біотехнологічного застосування.

  2. Вперше з використанням СЕМ описано мікроморфологічні особливості вегетативного міцелію 10 видів родини Morchellaceae. Отримано нові відомості щодо наявності конідіальних спороношеннь типу Costantinella terrestris (Link.: Gray) Hughes у Morchella angusticeps, M. conica, M. esculenta та M. steppicola; клітин, які брунькуються у Disciotis venosa, M. angusticeps, M. crassipes, M. semilibera, M. spongiola, Verpa bohemica; бластоконідій у V. conica. У зоні формування склероціїв спостерігали лакунозні гіфи, клітини, що брунькуються, плівчасті розростання гіф, анастомози, міцеліальні тяжі.

  3. Вперше визначено радіальну швидкість росту вегетативного міцелію та описано морфологію колоній досліджених видів на агаризованих живильних середовищах різного складу і субстратах. Найбільшу радіальну швидкість росту (до 18 мм/добу) мали M. conica та M. esculenta. Для більшості досліджених видів значення цього показника були в межах 2–8 мм/добу. Найліпшими для росту вегетативного міцелію є комплексні середовища СА, МЕА та КДА. Утворенню склероціїв у M. сonica, M. semilibera сприяли живильні середовища СА та ЧА, у M. esculenta, M. spongiola, M. crassipes та Disciotis venosa – ВМДА та ЧА. У M. сonica склероції масово утворювались на комбінованих субстратах із додаванням яблук або гарбуза.

4. Встановлено, що ріст міцелію всіх досліджених видів відбувався у температурному інтервалі 4–26 С, а найбільшу радіальну швидкість росту спостерігали за температури 26 С. Окремі штами видів Disciotis venosa, M. spongiola, M. crassipes, M. esculenta, Verpa bohemica, V. conica втрачали життєздатність за температури 34 С.

  1. Отримано нові відомості стосовно наявності основних груп ферментів вуглецевого (амілаза, целюлаза, ксиланаза, -глюкозидаза), азотного (протеаза, казеїназа, нітрат-редуктаза, уреаза) та ліпідного (ліпаза) метаболізму і окисно-відновних процесів (лаказа, тирозиназа, пероксидаза). Встановлено, що культури всіх досліджених видів мали позитивну реакцію на більшість досліджених ферментів. Disciotis venosa, Мorchella angusticeps, M. semilibera та Verpa bohemica не виявили позитивної реакції на казеїназу і ксиланазу.

  2. Вперше для досліджених видів встановлено сприятливі для росту міцелію значення рН середовища і джерел вуглецевого й азотного живлення. Максимальну продукцію маси міцелію виявлено в діапазоні рН 5,5–6,5. Найліпшими для росту міцелію джерелами вуглецю є глюкоза і крохмаль, азоту – пептон та аспарагін. Найменш придатні для росту живильні середовища з ксилозою, лактозою та нітратним азотом.

7. Вперше встановлено позитивний вплив світлового фактора під час опромінення світлом довжиною хвилі = 660 нм на ріст і біосинтетичну активність у M. conica 1738 і M. esculenta 1843 на рідкому живильному середовищі. Опромінення світлом = 430 нм сприяло формуванню склероціїв у М. conica 1738 на агаризованому живильному середовищі.

  1. Культуральна рідина M. angusticeps 1833, M conica 1737, M. crassipes 1834, M. esculenta 1755 та M. spongiola 1838 не виявила антимікробної дії на тест-мікроорганізми: Bacillus subtilis, Candida albicans, Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus.

  2. Для глибинного культивування М. сonica і M. esculenta запропоновано склад живильного середовища з глюкозою, пептоном і дріжджовим екстрактом, який забезпечує продукцію міцеліальної маси до 17 г/л і екзополісахаридів понад 4,0 г/л у відібраних штамів М. conica 1737 та M. esculenta 1755 на 7-му добу культивування.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Культивирование съедобных и лекарственных грибов. Практические рекомендации / [А. C. Бухало, Н. А. Бисько, Э. Ф. Соломко, В. Т. Билай, Н. Ю. Митропольская, Н. Л. Поединок, А. А. Гродзинская, О. Б. Михайлова]; под ред. А. С. Бухало. – К. : Чернобыльинтеринфом, 2004. – 128 с.

  2. Бухало А. С. Каталог Колекції культур шапинкових грибів ІВК / А. С. Бухало, Н. Ю. Митропольська, О. Б. Михайлова – К. : Славутич-дельфін, 2006. – 36 с.

  3. Михайлова О. Б. Культурально-морфологічні особливості представників Morchellaceae (Ascomycetes) на агаризованих поживних середовищах / О. Б. Михайлова, А. С. Бухало // Український ботанічний журнал. – 2005. – Т. 62, № 4. – С. 500–508.

  4. Михайлова О. Б. Мікроструктури міцелію представників Morchellaceae (Ascomycetes) в чистій культурі / О. Б. Михайлова, А. С. Бухало // Український ботанічний журнал. – 2005. – Т. 62, № 6. – C. 790–796.

  5. Михайлова О. Б. Фізіологічні особливості представників Morchellaceae (Ascomycetes) в чистій культурі / О. Б. Михайлова, А. С. Бухало // Український ботанічний журнал. – 2006. – Т. 65, № 5. – C. 365–372.

  6. Бухало А. С. Лекарственные препараты и пищевые добавки из макромицетов / А. С. Бухало, Э. Ф. Соломко, С. П. Вассер, О. Б. Михайлова // Успехи медицинской микологии. – Т. 5. – М.: Национальная академия микологии, 2005. – С. 256–257.

  7. Михайлова О. Б. Биологические свойства лекарственных макромицетов рода Morchella в чистой культуре / О. Б. Михайлова, А. С. Бухало // Успехи медицинской микологии. – 2006, Т. 7. – С. 290–293.

  8. Бухало А. С. Скрининг штаммов лекарственных макромицетов в Коллекции культур шляпочных грибов / А. С. Бухало, Н. Л. Поєдинок, О. Б. Михайлова, М. Л. Ломберг // Успехи медицинской микологии. – 2007, Т. 9. – С. 227–230.

  1. Buchalo A. S. Studies of morels in pure culture / A.S. Buchalo, O.B. Mykchaylova //XIV Congress of European mycologists (Yalta, Ukraine 22–27 September 2003). – P. 24.

  2. Михайлова О. Б. Лечебные и питательные свойства сморчков (семейство Morchellaceae) / О. Б. Михайлова // материалы междунар. науч.-практ. конф. [“Перспективы использования лекарственных грибов при решении медико-экологических проблем”], (Киев, 10–11 сентября 2004) / Институт ботаники им. Н. Г. Холодного НАН Украины, Национальный медицинский университет им. А. А. Богомольца, ООО ”СБ МУР” – К., 2004.– Киев, 2004. – С. 60–73.

  3. Buchalo A. S. Microstructures in mushroom cultures / A. S. Buchalo, M. Ya. Didukh, O. B. Mykchaylova // International Journal of Medicinal Mushroom. – 2005, Vol. 7, № 3. – P. 389.

  4. Михайлова О. Б. Ценные, лесные, съедобные шляпочные макромицеты (Ascomycota, Morchellaceae) перспективный объект культивирования / О. Б. Михайлова // Проблемы лесоведения и лесоводства: “Институту леса НАН Беларуси – 75 лет” : Сб. научных трудов ИЛ НАН Беларуси. Вып. 63. – Гомель : ИЛ НАН Беларуси, 2005. – С. 415–417.

  5. Poyedinok N. L. The activity of certain medicinal mushrooms after light influences / N. L. Poyedinok, A. S. Buchalo, O. B. Mykchaylova, A. M. Negriyko // International Journal of Medicinal Mushroom. – 2007. – Vol. 9, № 3. – P. 342–343.

  6. Buchalo A. S. Screening of medicinal and culinary mushrooms in pure culture / A. S. Buchalo, N. L. Poyedinok, O. B. Mykchaylova, M. L. Lomberg // International Journal of Medicinal Mushroom. – 2007. – Vol. 9, № 3/4. – P. 285–286.

  7. Бухало А. С. Отбор штаммов макромицетов, перспективных для биотехнологии, в Коллекции культур шляпочниых грибов (ІВК) / А. С. Бухало, Н. Л. Поединок, О. Б. Михайлова, М. Л. Ломберг //материалы ІІ Междунар. конфер. [“Грибная индустрия”] , (Киев, 12–15 июня 2007 г) / . – К., 2007. – С. 9.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины