Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Ходаківська Юлія Борисівна. Господарсько-біологічна оцінка сортів груші у старшій віковій групі дерев в умовах Лісостепу та Полісся України : Дис... канд. наук: 06.01.07 - 2008.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Ходаківська Ю.Б. Господарсько – біологічна оцінка сортів груші в старшій віковій групі дерев в умовах Лісостепу та Полісся України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 – плодівництво. Інститут садівництва Української академії аграрних наук, Київ, 2008.

Наведено результати господарсько - біологічних досліджень (2000-2006 рр.) 19 сортів та 4 елітних форм груші селекції Львівської дослідної станції садівництва ІС УААН. Одержані результати, підкріплені даними цитоморфологічних і статистичних досліджень, свідчать про придатність ряду сортів, які вивчались (Вижниця, Говерла, Смерічка, Етюд, Стрийська, Черемшина, Золотоворітська, Львівський сувенір, Християнка) для істотного покращення сортименту груші в Лісостепу та Поліссі України. Вони здатні формувати високий урожай (27,0-45,0 т/га) із значними показниками товарності (4,5-5,0 балів) і смакових якостей плодів (4,5-4,75 бала) в умовах невисоких сум ефективних температур практично без фунгіцидного захисту від найбільш шкодочинних грибних хвороб, при цьому економічна ефективність складає 300,8-576,4%.

Встановлено залежність між величиною та формою пилкових зерен і кількістю хлоропластів у замикаючих клітинах продихів епідермісу листа з одного боку, та плоїдністю сортів і фертильністю пилку з іншого. З високим ступенем достовірності врожайність сортів корелює: негативно (r=-0,83) з кількістю “великих” (28,78-45,0 мкм) і “середніх” (18,6-27,6 мкм), позитивно (r=0,73) – з числом “малих” (10,3-16,82 мкм) продихів епідермісу. Продиховий апарат регулює оводненість тканин листків, що безпосередньо впливає на їх посухостійкість, опосередковано – на активність фотосинтезу, а відтак і на врожайність.

Результати досліджень пройшли виробниче випробування і можуть бути широко використані для покращення сортименту груші в Лісостепу та Поліссі України. Серед сортів, рекомендованих для впровадження у виробництво в цих зонах два (Львівський сувенір та Християнка) з урахуванням даних, здобутих дисертантом, введено в Реєстр сортів рослин України з 2008 року, а Говерла, Вродлива та елітна форма Лв 49-37 включені в число перспективних для Державної реєстрації в подальші роки.

На основі результатів всебічного вивчення господарсько - біологічних ознак 15-20-річних дерев 19 сортів та 4 елітних форм груші селекції Львівської ДСС, ІС УААН у 2000-2006 рр. в умовах північного Лісостепу та південного Полісся України та супровідних цито- морфологічних досліджень можна зробити такі висновки.

1. Перебіг фенологічних фаз є чітко вираженою генетично обумовленою сортовою ознакою. Ступінь варіювання їх термінів значною мірою зумовлений особливістю річних екологічних чинників.

2. Серед досліджуваних сортів частково самоплідними виявились тільки Вижниця та Говерла (кількість корисної зав’язі становила відповідно 6,7-10,4%). При міжсортових схрещуваннях найвищий відсоток її у Стрийської - 5,6-18,6, Вижниці - 10,0-15,2, Черемшини - 8,0-13,9. Кращими сортами – запилювачами виявилися: для Вижниці – Малівчанка, Смерічка, Говерла, для Говерли – Смерічка; для Роксолани – Етюд, Стрийська, Кучерянка; для Стрийської – Роксолана, Етюд, Кучерянка; для Етюда, Черемшини та Золотоворітської – Стрийська та Роксолана.

3. За показниками скороплідності виділяються серед осінніх сортів та елітних форм Вижниця, Вродлива, Трембіта, Говерла, Лв 7-55, зимових - Етюд, Стрийська, Роксолана, Лв 49-37. Всі вони вступають у плодоношення на три- п’ять років раніше від контрольних сортів Лісова красуня та Бере Арданпон, на підщепі сіянці Олександрівки .

4. Високою середньою врожайністю відзначаються: серед осінніх сортів – Вродлива, Смерічка, Говерла, Вижниця (30,2-27,0 т/га), зимових Етюд, Стрийська, Золотоворітська, Львівський сувенір, Роксолана, Лв 49-37 (40,4-29,6 т/га).

5. Найвищі показники питомої продуктивності в перерахунку на 1 м3 крони та 1 м2 її проекції відмічено у Вродливої, Вижниці, Смерічки, Говерли, Етюда, Стрийської, Роксолани та Лв 49-37 (відповідно 7,3-5,4 кг/м3 та 8,1-6,1 кг/м2, у контролі - 2,9-3,9 кг/м3 та 3,5-4,8 кг/м2). У поєднанні з високою скороплідністю це підтверджує їх придатність для інтенсивного садівництва.

6. За масою плодів (середня/максимальна) виділено сорти: осінні Вродлива (300/500 г), Говерла (300/500), зимові Роксолана (250/400), Львівський сувенір (250/360), Стрийська (260/360 г).

7. Високими смаковими якостями плодів (4,75-5,0 балів) характеризуються Трембіта, Сонатіна, Золотоворітська, Етюд, Черемшина, Християнка.

8. Високотолерантними до парші виявилися всі досліджувані сорти львівської селекції.

9. Виявлений ступінь підмерзання пагонів і бруньок істотно не відбивається на загальному стані дерев та не призводить до значного зниження врожайності. Більш зимостійкими виділилися: серед осінніх сортів - Вижниця, Говерла, Смерічка, зимових – Етюд, Стрийська, Черемшина, Львівський сувенір, Золотоворітська, Християнка, Роксолана.

10. За ступенем посухостійкості сорти та елітні форми об’єднано в такі групи: високопосухостійкі (водний дефіцит - 32,82-40,84%, ступінь відновлення тургору - 92,31-90,23%) - Етюд, Стрийська, Черемшина, Трембіта, Говерла, елітна форма Лв 104-35; посухостійкі (відповідно 41,19-45,54 та 88,95-87,13 %) - Християнка, Сонатіна, Золотоворітська, Роксолана, Вродлива, Вижниця, Смерічка, елітні форми Лв 7-55 та Лв 20-18; середньопосухостійкі (49,14-54,66 та 72,85-83,69 %) - Львівський сувенір, Вишнянська та Лв 49-37.

11. Встановлено залежність між величиною та формою пилкових зерен і кількістю хлоропластів у замикаючих клітинах продихів епідермісу листків, з одного боку, та плоїдністю сортів і фертильністю пилку з іншого. З високим ступенем достовірності врожайність корелює: негативно (r=-0,83) - з кількістю “великих” (28,78-45,0 мкм) та “середніх” (18,6-27,6 мкм), позитивно (r=0,73) - з числом “малих” (10,3-16,82 мкм) продихів епідермісу. Продиховий апарат регулює оводненість тканин листків, що безпосередньо впливає на їх посухостійкість, опосередковано – на активність фотосинтезу, а відтак і на врожайність.

12. Найвищу економічну ефективність зафіксовано серед осінніх сортів - у Вродливої Смерічки, Вижниці та Говерли (рівень рентабельності 300,8331,9 %), зимових у Роксолани, Етюда, Стрийської, Золотоворітської, Львівського сувеніру (457,1576,4 %).

13. В результаті комплексної оцінки господарсько-біологічних ознак виділено групу сортів (осінні – Вижниця, Смерічка, Говерла, Вродлива, зимові – Етюд, Золотоворітська, Стрийська, Черемшина, Львівський сувенір, Християнка), які обґрунтовано можна рекомендувати для створення в Лісостепу та Поліссі України високоефективних насаджень груші в господарствах різних форм власності.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

1. Копань В.П., Копань К.М., Ярещенко О.М., Ткачова Н.А., Козуліна Ю.Б. Методи, результати і перспективи селекції плодових та ягідних культур в Україні// Садівництво. – 2000. Вип. 50. С. 14-35 (здобувач узагальнила результати вивчення сортів і елітних форм груші).

2. Копань В.П., Копань К.М., Козуліна Ю.Б. Можливості вирощування груші в Лісостепу та Поліссі України // Садівництво. - 2000. – Вип. 51. – С. 49-58 (здобувач вивчила характер росту дерев, якість плодів, сформулювала висновки).

3. Копань В.П., Копань К.М., Ярещенко О.М., Козуліна Ю.Б. Адаптаційна селекція плодових і ягідних культур в Україні //Садівництво. - 2003. Вип. 53. - С. 2835 (здобувач представила результати оцінки посухостійкості сортів і елітних форм груші).

4. Козуліна Ю.Б. Деякі аспекти селекції груші в Україні //Садівництво. – 2002. Вип. 54. - С. 4146.

5. Копань В.П., Копань К.М., Ярещенко О.М., Ходаківська Ю.Б. Методи, результати і перспективи селекції плодових та ягідних культур в Інституті садівництва УААН //Садівництво. - 2005. – Вип. 57. - С. 47-65 (здобувач представила результати досліджень протягом 2000-2005 рр.).

6. Ходаківська Ю.Б., Копань В.П. Виявлення поліплоїдних сортів груші цитологічними методами //Садівництво. - 2006. –– Вип. 59. - С. 15-19 (здобувач розробила нові експрес- методи встановлення плоїдності сортів груші).

7. Козуліна Ю.Б. Вивчення біологічних ознак груші в Поліссі // Проблеми сучасного землекористування: Матеріали наук.-практ. Конф. Молодих вчених 26-28 листопада 2002 р. – Чабани. – С. 79.

8. Копань В.П., Копань К.Н., Ярещенко А.Н., Козулина Ю.Б., Гребенюк С.И., Корховой В.И. Олигогенная селекция – путь целенаправленного решения селекционных программ в плодоводстве // Роль сортов и новых технологий в интенсивном садоводстве: Материалы междунар. науч.-метод. конф. 28-31 июля 2003 г. – Орёл ВНИИСПК. – 2003. – С. 167-169.

9. Kopan V.P., Kopan K.N., Yareshcenko A.N., Kozulina J.B., Tkachova N.A. Use of oligogenic donors for breeding of horticultural plants //Scientific works of the Lithuanian Institute of Horticulture and Lithuanian University of Agriculture. Horticulture and Vegegrowing. – 2001. – 20 (3). - P. 221-228 (з) (здобувач представила результати оцінки морозостійкості сортів і елітних форм груші).

10. Копань В.П., Копань К.М., Козуліна Ю.Б., Можливості вирощування груші в Лісостепу та Поліссі України // Дім, сад, город. № 4. 2001. С. 12.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины