Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Сухов Олег Анатолійович. ВІзейські водорості Донбасу (систематика, стратиграфічне значення, фаціальна приуроченість) : Дис... канд. наук: 04.00.09 - 2008.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Сухов О.А. Візейські водорості Донбасу (систематика, стратиграфічне значення, фаціальна приуроченість). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.09 – палеонтологія і стратиграфія. – Інститут геологічних наук НАН України. Київ, 2008.

Дисертація присвячена вивченню викопних вапнистих водоростей візейського ярусу Донбасу. Проведено детальні дослідження вапнистих водоростей з 16 місцезнаходжень розташованих в південній частині Донецької області, проведено їх монографічне вивчення, проаналізовано вертикальне поширення, виконана ревізія викопної групи зелених водоростей Palaeoberesellaceae Mamet et Roux та встановлена приуроченість водоростей до окремих фацій. Монографічно описано 59 видів зелених, червоних, синьозелених водоростей, та водоростей невизначеного систематичного положення (мікропроблематики), з яких один вид описаний вперше для науки. Вперше монографічно описано водорості візейського ярусу Донбасу та уточнено їх систематичний склад. Виділено два водоростеві комплекси: ранньовізейський та пізньовізейський, а у складі пізньовізейського два підкомплекси – донецького і межівського горизонтів. Проведена кореляція донецьких комплексів з такими інших регіонів. Складено атлас решток водоростей характерних для візе Донбасу, який включає в себе 34 палеонтологічних таблиць та пояснення до них. Атлас може бути використаний для визначення водоростей у інших регіонах.

Виконана дисертація є першою узагальнюючою роботою, присвяченою вирішенню біостратиграфічних задач на основі поверствового вивчення решток викопних вапнистих водоростей у візейських відкладах південної частини Донецького басейну. Вапнисті водорості зустрічаються більш-менш регулярно по усій товщі суцільних вапняків (крім стильського горизонту), а також у вапнякових прошарках товщі переверстування межівського горизону (вапняки В111). У цілому у розрізі, як за кількістю так за таксономічним різноманіттям переважають зелені вапнисті водорості родини Palaeoberesellaceae Mamet et Roux, 1974 та Dasycladaceae (Kutzing, 1843) Stizenberg, 1860. У верхньовізейських відкладах до них приєднуються зелені водорості родини Anchicodiaceae Shuysky, 1987, червоні родини Stacheinaceae Loeblich et Tappan, 1961 emend, та синьозелені родини Girvanellaceae Luchinina, 1975.

Отримані результати дозволяють зробити наступні висновки.

1. Монографічно описані рештки водоростей, що належать до 59 видів 43 родів 12 родин. 1 вид зелених водоростей – Kamaena donbassica описаний вперше. Вперше для візейських відкладів Донбасу визначені та описані 25 видів вапнистих водоростей, вперше для візе України описані 12 видів вапнистих водоростей. Складено палеонтологічний атлас викопних вапнистих водоростей візейських відкладів Донбасу. Найбільш широко у розрізі представлені зелені водорості, що належать до 36 видів 27 родів. Червоні водорості віднесені до 15 видів 10 родів; синьозелені водорості належать до чотирьох видів двох родів і мікропроблематика до чотирьох родів.

2. Детальний аналіз власного матеріалу та літературних джерел дозволив віднести родину Palaeoberesellaceae Mamet et Roux, 1974 до зелених водоростей сифонового типу. Окресливши родові критерії у представників родини (структура стінки, наявність перегородок та комбінування різних їх типів у одному й тому ж екземплярі, наявність та тип розгалуження, пропорції висоти псевдоклітин до їх ширини) вдалося зробити припущення про синонімічність родів Parakamaena Mamet et Roux, 1974 = Kamaenella Mamet et Roux, 1974, Crassikamaena Brenckle, 1985 є молодшим синонімом Stylaella Berchenko, 1981, Pokorninella Vachard, 1977 є молодшим синонімом Proninella Reitlinger, 1971

3. Результати аналізу поширення водоростей у візейських відкладах Донбасу дали змогу виділити два водоростеві комплекси: ранньовізейський та пізньовізейський; а у пізньовізейському комплексі розрізняються два підкомплекси – характерні для донецького та межівського горизонтів. Ранньовізейський комплекс характеризує відклади докучаєвського, глибокинського та сухинського горизонтів. Цей комплекс представлений переважно зеленими дазікладієвими та сифонокладієвими водоростями, які становлять близько 83%, мікропроблематикою 4% та червоними водоростями, які визначені у самих верхах сухинського горизонту 13%. Підкомплекс донецького горизонту різко відрізняється від ранньовізейського значним оновленням систематичного складу зелених водоростей, які складають тут біля 50%, значно збільшується кількість червоних водоростей до 32%, мікропроблематика становить 12%, у невеликій кількості з’являються синьозелені водорості 6%. У цих відкладах значно скорочується кількість таксонів з ранньовізейського комплексу. Підкомплекс межівського горизонту характеризується подальшою зміною у систематичному складі водоростей. Тут з’являються таксони які характерні для вищезалягаючих відкладів. У своєму складі підкомплекс має 50% зелених водоростей, 26% – червоних водоростей 12% синьозелених водоростей та 12% мікропроблематики. У цілому можна говорити, що такий розподіл водоростей по товщі підтверджує двочленний поділ візейського ярусу, оснований на вивченні багатьох груп макро- та мікрофауни.

4. Аналіз поширення водоростей у візе Донбасу та інших територій дав змогу зіставити ранньовізейський комплекс Донбасу з V, VI, VIIa водоростевими комплексами Уралу та комплексом характерним для XIV мікрофауністичного горизонту ДДЗ за переважанням у названих комплексах зелених дазікладієвих та сифонокладієвих водоростей дуже подібних таксонів. Пізньовізейський комплекс Донбасу зіставляється з комплексами водоростевих зон Koninckopora, Kulikia sphaerica, Calcifolium punctatum Люблінського басейні Польщі; комплексами володимирської та устилужської світ Львівсько-Волинського басейну; з VIIa-VIII комплексами Уралу; з комплексом характерним для алексинських, михайловських та веньовських відкладів Підмосковного басейну; комплексом характерним для інтервалу XIIa, XII, XI, X мікрофауністичних горизонтів ДДЗ. У всіх вищеназваних комплексах визначені численні Calcifolium, Kulikia sphaerica, Nanopora anglica, Fasciella kizilia та інші зелені водорості, а також багатий комплекс червоних водоростей де переважають стахеації.

5. У візейських відкладах Донбасу було виявлено сім мікрофаціальних типів вапняків (за класифікацією Г.Д. Кіреєвої та С.В. Максимової, 1959) – біоморфні, біоморфно-детритусові, детритусові, детритусово-шламові, спікулові, вапняки з переважанням основної мінеральної маси, органогенні пісковики. Вапнисті водорості зустрінуті майже у всіх типах вапняків крім спікулових та органогенних пісковиків. За класифікацією Дж. Уілсона типи вапняків з водоростями належать до біокластичних грейнстоунів, пакстоунів, вакстоунів та баффлстоунів. Вони відображають умови осадконагромадження характерні для фацій відкритого моря карбонатної платформи (фаціальні пояси 7 та 8 за Дж. Уілсоном).

6. Батиметричне поширення описаних вапнистих водоростей становить від 5 до 15 метрів для більшості зелених водоростей, коливається у межах 25-200 метрів для червоних водоростей; та від умов затоплення-осушення до значних глибин для синьозелених водоростей. Вапняки пізнього турне-раннього візе Донбасу формувались переважно на глибинах 5-15 метрів з незначними коливаннями. Вапняки пізнього візе формувались в умовах значно більшого коливання глибин: від перших метрів до, можливо, 200 метрів.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

1. Сухов О.А До питання про проблему границь візейського ярусу нижнього карбону // Сучасні проблеми геологічної науки: Зб. наук. пр. ІГН НАНУ. – Київ, 2003. – С.260-261.

2. Берченко О.І. Сухов О.А. Роль известковых водоростей в стратификации визейских обложений Донбасса // Теоретичні та прикладні сучасної біостратиграфії фанерозою України: Зб. наук. пр. ІГН НАНУ – Київ, 2003. – С.24-27. (Доповнено список водоростей та уточнено їх стратиграфічне поширення).

3. Сухов О.А. О первых находках водоросли Amarellina Mamet, 1995 (Chlorophyta) в отложениях визейского яруса Донбасса // Альгология. – 2004. – Т. 14, №3 – 2004. – С.324-327.

4. Сухов О.А. Новий вид палеосифонокладової водорості Kamaena donbassica з верхньотурнейських відкладів Донбасу // Проблеми стратиграфії фанерозою України: Зб. наук. пр. ІГН НАНУ. – Київ, 2004. – С. 62-64.

5. Берченко О.І. Єфименко В.І. Сухов О.А. Комплекси водоростей нижнього карбону Донбасу та їх стратиграфічне значення // Біостратиграфічні критерії розчленування та кореляції відкладів фанерозою України: Зб. наук. пр. ІГН НАНУ – Київ, 2005. – С. 43-46. (Надані дані та стратиграфічні висновки по візейським відкладам).

6. Сухов О.А. До питання про систематичну належність родини Palaeoberesellaceae // Сучасні напрямки української геологічної науки: Зб. наук. пр ІГН НАНУ – Київ, 2006. – С. 284-288.

7. Берченко О.І. Сухов О.А Фаціальна приуроченість вапнистих водоростей у візейських відкладах Донбасу // Проблеми палеонтології та біостратиграфії протерозою і фанерозою України: Зб. наук пр. ІГН НАНУ. – Київ, 2006. – С. 66-70. (Зроблено палеоекологічний аналіз та здійснена технічна робота).

8. Сухов О.А Деякі види зелених водоростей нові для візейських відкладів України // Палеонтологічні дослідження в Україні: історія, сучасний стан та перспективи: Зб. наук. пр. ІГН НАНУ. – Київ, 2007. – С. 95-99.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины