Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Фігура Любов Андріївна. Літологія і золотоносність четвертинних алювіальних відкладів басейну річок Чорний і Білий Черемош : Дис... канд. наук: 04.00.21 - 2008.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Фігура Л.А. Літологія і золотоносність четвертинних алювіальних відкладів басейну річок Чорний і Білий Черемош. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.21 – літологія. – Інститут геологічних наук НАН України, Київ, 2008.

Розглянуто особливості літологічної будови та золотоносність четвертинних алювіальних відкладів басейну річок Чорний і Білий Черемоші. Встановлено основні літофації і мікрофації, їх речовинний склад, структурно-текстурні особливості; простежено їх просторовий розподіл та взаємовідносини. Висвітлено особливості гранулометрії, морфології, мікроморфології поверхні і хімічного складу розсипного золота та напрацьовано його морфогенетичну класифікацію. Простежено трансформацію зерен золота в річкових долинах та з’ясовано чинники, що її визначають. Встановлено зв’язок розсипної золотоносності з певними мікрофаціями і літофаціями та основні етапи формування річкових долин та розсипів золота. Простежено зміну морфології річкових долин та її вплив на концентрацію в них металу. Розроблено пошукові критерії на розсипну і корінну золотоносність району досліджень та виділено ділянки для постановки пошуково-ревізійних робіт на корінну і розсипну золотоносність.

1. Алювіальні відклади складені переважно русловою і заплавною мікрофаціями. Загальна тенденція зміни складу алювію по р. Білий Черемош прослідковується від гравійно-галечно-валунного (у верхів‘ях) до валунно-галечно-гравійного (у нижній течії). По р. Чорний Черемош алювій змінюється від галечно-валунного (у верхів‘ях) до галечно-гравійно-піщаного (у низах). У нижніх течіях річок частіше зустрічаються піщані коси. Алювій загалом є більш окатаним і добре сортованим.

2. Золотоносність четвертинних алювіальних відкладів басейну рр. Чорний і Білий Черемош представлена скупченнями вільного розсипного золота, золота в зростках з іншими мінералами, золота вкрапленого в гальці та уламках порід площ водозбору. Розподіл золота в алювії нерівномірний і залежить від його розміру, форми, характеру алювію та плотика, морфології та кута нахилу річкової долини. Як правило, золотоносними є спрямлені ділянки рік і струмків північно-східного напрямку, які приурочені до зон поперечних розломів і тріщинуватості та трасують їх. Зони вагових вмістів золота в місцях розширення долин рр. Чорний і Білий Черемош співпадають з зоною інтенсивної дислокації порід крейдового флішу. Розривні порушення на окремих ділянках вірогідно заповнювалися гідротермальними золотовмісними утвореннями. Це в певній мірі підтверджується тим, що в асоціації з ваговим вмістом золота майже повсюдно відмічаються підвищені концентрації зерен бариту. Золотовмісні тіла представлені струмами, лінзами, кущами, кишенями, ребровиком, щітками. Вагові вмісти (до 1 г/м3) золота, як правило, приурочені до нагромадження крупних кварцових брил і валунів, алювіальних кос.

Золотоносним є також алювій усіх терасових рівнів з тенденцією збільшення його вмісту вниз за розрізом. Дещо підвищена концентрація золота приурочена до низьких терасових рівнів.

3. Розмір золота 0,01 - 8,0 мм; проба 469 - 999; колір яскраво-жовтий, інколи з червонуватим відтінком, буровато-жовтий. Поверхня зерен дзеркально-гладка, блискуча, матова, тонкошагренева, ямчаста, кавернозна, з механічними шрамами. Мікроморфологія поверхні дрібнозерниста, поліедрична, з великою кількістю двійників та структур перекристалізації. Зустрічаються свинець-, мідь-, стибій- та ртутьвмісне золото та його амальгама.

З’ясовано типоморфні ознаки розсипного золота та напрацьовано його морфогенетичну класифікацію. Зокрема, виділено такі різновиди мінералу: ідіоморфне, гіпідіоморфне, ксеноморфне та геміідіоморфне золото. Для ксеноморфного золота встановлено тріщинні, інтерстиційні та цементаційні форми. Встановлено також новоутворене золото з широким діапазоном форм.

Будова річкових долин і склад алювію знайшли своє відображення в дальності переносу золота, його трансформації, та розподілі ділянок його концентрації. Значна частина розсипного золота має набуту в екзогенних умовах форму. Так, дротоподібні форми та видовжені п’ятірники набули форму видовжених пластинок, кубооктаедри — сплющених грудок, дискоїдів, гантелеподібні зростки кубооктаедричних кристалів — гантелеподібних дротоподібних утворень, гантелеподібних пластинок, спотворені кристали — три-, чотири-, шестикутних пластинок, плескаті безстовбурні дендрити — товстопластинчасті індивіди з мереживними зрізаними краями. Трансформація зерен золота виражена в сплющенні, розвальцюванні, згладженні і загині країв, скрученні золотинок і спресовуванні декількох зерен, деформації їх внутрішньої структури. Процес сплющення і деформації золотинок збільшується зі ступенем віддалення від корінних джерел. Вниз за течією тривимірні форми зерен золота змінюються двовимірними.

4. Історія геолого-тектонічного і геоморфологічного розвитку території дослідження тісно пов’язана з розвитком Рахівського масиву і масиву Марамуреш в межах території Румунії, що знайшло своє відображення в геологічній і геоморфологічній будові, в літолого-мінералогічному складі сучасного алювію і його золотоносності. Головними чинниками, які обумовили становлення, розвиток річкової сітки, алювію і золотоносних розсипів є клімат, тектонічний режим і пов’язані з ним зміни рельєфу поверхні території. Вони обумовили відслоненя на земній поверхні золотовмісних корінних порід та/або проміжних колекторів золота; зародження та становлення річкової гідросітки (формування алювію відбувалося в міжльодовиковий час); дезінтеграцію та ерозію корінних джерел золота та проміжних колекторів; визначили просторово-часові співвідношення областей зносу і нагромадження пухких утворень; спричинили періодичні зміни базису ерозії, що приводило до нового врізання річкових долин, перемиву золотоносного алювію та утворення серій терасових розсипів; обумовили зміну умов міграції і нагромадження золота, періодів утворення, стабілізації і розмиву розсипів; визначили місця локалізації та форму золотоносних розсипів; обумовили трансформацію розсипного золота і появу нового золота.

До початку закладення сучасної річкової мережі в межах території досліджень і прилеглих територій сформувалися різновікові і різногенетичні рудопрояви золота. Основні джерела живлення золотом сучасного алювію сформувалися ще у ранньому палеозої і є епіметаморфічними утвореннями (марганцеворудне, колчеданно-поліметалічне та золото-кварцове зруденіння). В післятріасову епоху в метаморфічних породах фундаменту сформувалися кварц-баритові і кварц-карбонатні рудопрояви з золотом; в крейді та олігоцені формується спочатку синседиментаційна, а потім діагенетична та інфільтраційно-епігенетична золотоносність (золото-сульфідна і золото-рідкіснометальна мінералізація) флішового комплексу. В неогені — епітермальні рудопрояви металу. Ці рудопрояви періодично розмивалися, збагачуючи золотом осадові відклади відповідних стратиграфічних рівнів (які на сьогоднішній день є проміжними колекторами живлення сучасного алювію металом) та сучасний алювій рр. Чорний і Білий Черемош і їх приток.

Закладання сучасної річкової сітки відбулося в пліоцені, а сучасного вигляду вона набула вже в плейстоцені, в результаті тектоно-геоморфологічної перебудови території, яка обумовила зміну напрямку і положення річкових долин та деяких їх приток. Річки Білий та Чорний Черемоші пересікають в різних напрямках (переважно вхрест простягання) різні структурні елементи, в яких змінюється морфологія долин. В межах кожної морфоструктури річкові долини характеризуються певною морфологічною будовою, що обумовлена особливостями тектоніки, літолого-петрографічного субстрату та орієнтуванням самої долини по відношенню до нього. Зокрема, на ділянках, де річки розмивають структури фундаменту, їх русла мають каньйоноподібний характер. При вході у Верховинську улоговину вони сильно розширюються і набувають коритоподібної форми. Тут спостерігається увесь комплекс низьких і середніх терас, а на виположених схилах відзначаються порівняно широкі площадки високих терас. На ділянках, де річкові долини орієнтовані паралельно простяганню порід вони мають коритоподібні русла. На ділянках розмиву масивних і грубошаруватих порід кристалічного фундаменту, еоцену і палеоцену річки мають ущелиноподібну вузьку долину з незначним розвитком терас. Однак існують ділянки, де літологічний склад порід і характер їх простягання не впливають на морфологію річкових долин. Так, нижче с. Зелене долина р. Чорний Черемош поздовжньо орієнтована і врізана в порівняно слабостійкі породи звужується та набуває каньйоноподібного характеру. Чергування порід різного літологічного складу в межах яких долина виробила своє русло обумовлює звивистий характер річок.

Річкові долини закладені в різновікових і різногенетичних золотовмісних інтенсивно тріщинуватих, катаклазованих та екзогенно перетворених породах, що знайшло своє відображення в конфігурації річкових долин, літофаціальному і мінералогічному складі алювію, ступені вивільнення золота з вміщуючих порід, його морфології та формі золотовмісних тіл.

Встановлено вісім етапів розвитку річок, які знайшли своє відображення у формі долин і розвитку алювію. Загальна амплітуда неотектонічних рухів, яка була визначена на підставі дослідження висотного положення терас становить близько 190 – 210 м. Найбільш високоамплітудні рухи відбувалися на другому і третьому етапах розвитку річкових долин, що знайшло своє відображення в висотному рівні VII, VI і V терас. В подальшому амплітуда неотектонічних рухів зменшувалася до 0,8 м. Аналіз терасових рівнів річкових долин Чорного і Білого Черемошу в просторі показав, що існують ділянки, де розвинутий увесь комплекс терас, а є ділянки, які характеризуються набором лише певних терас. У рр. Білий і Чорний Черемош наявність терас на різних ділянках річкових долин має деяку подібність. А саме спостерігається певна закономірність у чергуванні кількості терас, яка повторюється в інтервалі 5 - 10 км (р. Білий Черемош) і 10 - 15 км (р. Чорний Черемош).

Враховуючи розробки з формаційного аналізу та класифікації розсипів золота досліджені утворення класифіковано як пліоцен-четвертинна, орогенна, гумідна, континентальна, теригенна, алювіальна, золотоносна субформація в межах якої сформувалися долинні, руслові, заплавні, терасові та устєвих притоків розсипи (насичення і розсіювання) золота ближнього зносу та дальнього переносу, представлені шлейфами, косами, струмами, лінзами, кущами, кишенями, щітками, ребровиком тощо.

5. Аналіз типоморфних ознак золота порід площ водозбору та типоморфних ознак золота з сучасних водотоків дозволив встановити ймовірні його корінні джерела та/або проміжні колектори живлення. Так, ідіоморфне золото характерне для соймульських конгломератів верхньої крейди, гіпідіоморфне — для пісковиків верхньої крейди, дендритоїди — для соймульських конгломератів, ксеноморфне золото — для утворень кампільського ярусу тріасу, соймульських конгломератів та для порід крейдового і палеогенового флішу. Ймовірні джерела живлення встановлено і для морфологічних різновидів ксеноморфного золота.

Типоморфні ознаки золота порід площ водозбору та типоморфні ознаки золота з сучасних водотоків (морфологія зерен, мікроморфологія поверхні, хімічний склад, ступінь механічного зношення, плескатість, деформація зерен, розвиток структур пластинчастих деформацій) вказують на значний термін перебування золота у водно-динамічному середовищі (в сучасному алювії, або/чи в річкових палеодолинах, древньому морському басейні), багаторазовий перемив і неодночасність залучення його до процесу седиментогенезу, а отже, на геохронологічну транзитність мінералу.

Для більшості морфологічних та хімічних різновидів золота ймовірні джерела живлення встановлені в межах району досліджень. Існує значна ймовірність того, що корінні джерела низькопробного, ртутьвмісного золота і його амальгами пов’язані з неогеновими вулканітами на вододілі верхньої течії річок Чорний і білий Черемош, або на території Румунії.

Аналіз геолого-тектонічної, геоморфологічної, гідрографічної будови території, будови річкових долин, складу алювію та золотоносності алювіальних відкладів дозволив встановити ряд пошукових критеріїв на розсипну і корінну золотоносність. Зокрема, це площі розмиву порід палеозойського метаморфічного комплексу, соймульських конгломератів, зони інтенсивної дислокації порід крейдового флішу; позитивні і негативні аномалії гравітаційного поля; вододіл між річками Чорний і Білий Черемоші; ділянки, нижче областей морфологічних змін в будові річкових долин; ділянки розширення русел річкових долин; ділянки крутих поворотів русла; ділянки розвитку відмілин; ділянки розвитку низьких терас; ділянки різкої зміни складу алювію; ділянки поширення грубоуламкових, відносно погано відсортованих відкладів та валунних і піщаних кос; ділянки поширення вагових вмістів розсипного золота; ділянки поширення золота рудного обрису; ділянки поширення в алювії низькопробного золота, амальгами, кіноварі і бариту.

Комплекс розглянутих критеріїв дозволив автору на основі матеріалів геологічного картування, потамологічних, літологічних досліджень, досліджень типоморфних ознак розсипного золота з використанням відповідних геофізичних даних намітити ділянки, які заслуговують на постановку загальних пошуків корінних джерел золота і розсипів мінералу. Зокрема, це площі водозбору стр. Дземброня і Бистрець, в яких виявлено неокатане золото рудного обрису. Це також площі поширення і алювій водотоків, які знаходяться на вододілі р. Чорний та Білий Черемош (їх золотоносність досліджена спорадично і недостатньо). В першу чергу це стосується р. Пробійна і струмків, які в неї впадають (Грамотний Великий, Грамотний Малий, Михайлов, Мозірний, Старий), оскільки в місці впадіння р. Пробійна у р. Білий Черемош в алювії останнього встановлені вагові вмісти золота. Корінне джерело низькопробного золота (550 - 600) прогнозується в межах вододілу рр. Білий і Чорний Черемош в породах, що розмиваються стр. Фоеник. Першочерговими об‘єктами дослідження на розсипне золото слід вважати також праві притоки р. Чорний Черемошу (стр. Людовець, Гнилець, Гнилий). Значний інтерес з точки зору розсипної золотоносності являють собою улоговиноподібні розширення, які знаходяться по р. Білий Черемош від гирла р. Яловичори до гирла стр. Гостовець; по р. Чорний Черемош — між гирлами стр. Людовець і Гнилець, а також в Верховинській улоговині по обох річках. Перспективними є ділянки розвитку валунно-галечних і піщаних кос. Це виположені ділянки повздовжніх профілів рр. Чорний і Білий Черемош, ділянки нижче гирла стр. Шибени в руслі р. Чорний Черемош, в долині річки Сарата, а також нижче гирла стр. Лопушна та в руслі р. Білий Черемош біля с. Голошино.

Перспективи можливості видобутку золота пов’язані з алювіальними і заплавними розсипами, де вміст металу на окремих ділянках досягає промислових значень, а його запаси від 106 кг/об’єкт і більше. З таких об’єктів можна швидко і економічно вигідно видобувати золото.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Фігура Л.А. Морфологічна класифікація золота з алювіальних відкладів Чивчинського району // Мінерал. збірник Львівськ. ун-ту. Львів, 2002. № 52. Вип.2. С.93-95.

  2. Фігура Л.А. Хімічний склад і морфологія золота Чивчинського району Українських Карпат // Пошукова та екологічна геохімія. Київ, 2003 №2/3. С.14 - 16.

  3. Фігура Л.А, Телятникова О.В. Прояви золота, срібла і міді в осадових комплексах Українських Карпат // Сучасні проблеми геологічної науки: Зб. наук. праць ІГН НАН України Київ, 2003. С.180 - 182. (особистий внесок здобувачем досліджені шляхи міграції та концентрації золота і срібла в осадових відкладах Українських Карпат).

  4. Фігура Л.А. Морфологія розсипного золота як критерій умов протікання седиментогенезу (на прикладі розсипного золота з алювію сучасних річок Чивчинського району) // Мінерал. збірник Львівськ. ун-ту. Львів, 2004. № 54. Вип.2. С.156 - 159.

  5. Ковальчук М.С., Фігура Л.А. Біомінералізація золота в осадових комплексах України та її екологічні аспекти // Пошукова та екологічна геохімія. Київ, 2004. №4. С.7 - 11. (особистий внесок здобувачем проаналізована біомінералізація золота в сучасних континентальних відкладах Українських Карпат).

  6. Фигура Л.А. Изменение морфологии россыпного золота из аллювиальных отложений рек Чивчинского района Украинских Карпат // Тектоника, минерагения, минеральные ресурсы: Сб. науч. работ Иститута геохимии окружающей среды НАН и МЧС Украины – Киев, 2005 – том 2 – С.161-164.

  7. Ковальчук М.С., Фігура Л.А. Золотоносність сучасних алювіальних відкладів України // Мінералогічний збірник. Львів, 2005 №55. Вип. 1-2. С. 54 -61. (особистий внесок здобувачем досліджена золотоносність сучасних алювіальних відкладів Українських Карпат).

  8. Фігура Л.А. Літологія і золотоносність сучасних алювіальних відкладів Чивчинського району Українських Карпат // Літологія і корисні копалини: Зб. наук. праць ІГН НАН України. – Київ, 2006 – С.133 - 137.

  9. Фігура Л.А. Умови формування розсипів золота в Чивчинському районі Українських Карпат // Сучасні напрямки української геологічної науки: Зб. наук. праць ІГН НАН України – Київ, 2006 – С.114 - 116.

  10. Фігура Л.А. Мінералогія алювіальних відкладів потоків Вел. Прелучний і Малахітовий // VIII наукова конференція молодих вчених та спеціалістів ІГГГК НАН України та НАК “Нафтогаз України”. Львів,7-9 жовтня 2003 р. – Львів, 2003. – С.134 - 136.

  11. Фігура Л.А. Морфологія розсипного золота як критерій умов протікання седиментогенезу (на прикладі розсипного золота з алювію сучасних річок Чивчинського району) // Мінералогія: історія, теорія і практика: Міжнар. наук. конф. Львів, 3-6 вересня 2004 р. – Львів, 2004 – С.73.

  12. Фігура Л.А. Золото срібло мідна “тріада” в осадових відкладах Чивчинських гір (Українські Карпати) // Геологічна наука XXI століття: Всеукр. наук.-практ. конф. (пам’яті О.П. Фисуненка). Луганськ, 14-16 квітня 2004р. Луганськ, 2004. С.117 - 119.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины