Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Бардін Олександр Олексійович. Розробка геолого-математичних моделей нафтогазоперспективних об'єктів з метою підвищення ефективності пошукових робіт (на прикладі північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини) : Дис... канд. наук: 04.00.17 - 2008.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Бардін О.О. Розробка геолого-математичних моделей нафтогазоперспективних об’єктів з метою підвищення ефективності пошукових робіт (на прикладі північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.17 – геологія нафти і газу. – Інститут геологічних наук НАН України, Київ, 2008.

Дисертація присвячена збільшенню кількості прогнозних об'єктів у межах регіону з високим ступенем геологічного вивчення надр та підвищенню імовірності відкриття прогнозних покладів в результаті застосування удосконалених методів геолого-математичного моделювання. Основною метою дослідження є розробка детермінованої послідовності взаємопов'язаних функціональних математичних процедур, які передбачають: прогноз існування і просторову локалізацію ділянок потенційного поширення літолого-стратиграфічних і комбінованих пасток вуглеводнів (ЛСК ПВ); обґрунтування оптимального місцеположення пошукових свердловин у межах різноманітних пасток неантиклінального типу; порівняльну рейтингову оцінку прогнозних об'єктів. Обґрунтовано і розроблено розв'язки алгоритмічних принципів побудови і застосування геолого-математичних моделей на пошуковому етапі геологорозвідувальних робіт реалізовані у придатному для практичного використання вигляді. Практична апробація висунутих положень дала змогу спрогнозувати ділянки потенційного поширення ЛСК ПВ, обґрунтувати варіанти розміщення пошукових свердловин, ранжирувати паспортизовані структури на основі кількісної оцінки їх рейтингу.

За розрахунками здобувача об’єм гірських порід ДДЗ, що вміщують відкриті поклади вуглеводнів, становить близько 0,032% загального об’єму потенційно нафтогазоносних товщ. Це свідчить про те, що відкриття відомих родовищ нафти і газу здійснено не випадково, а на основі копітких наукових досліджень. Однак завдання подальшого наукового обґрунтування напрямів ГРР ще більш ускладнюються, оскільки існуючий рівень геологічного вивчення ДДЗ дає змогу стверджувати, що фонд великих антиклінальних структур значною мірою вже вичерпаний. Тому зростання рівня детальності ГРР, спричинене переходом на вивчення дрібних складнопобудованих об’єктів зумовлює необхідність розробки і застосування нових принципів ГММ, придатних для підвищення ефективності пошукових робіт в умовах регіону з високим ступенем геологічного вивчення надр. Добре відомо, що на схилах крупних родовищ нафти і газу антиклінального типу часто утворюються менші за розміром поклади вуглеводнів, виявлення додаткової кількості яких теж потребує удосконалених методів досліджень. Існуюча масова комп’ютеризація геологічної галузі створила умови для широкого впровадження більш удосконалених методів ГММ, розробці яких і присвячена дисертація.

1. Запропоновано новий трикроковий алгоритм прогнозу конфігурації поверхонь одностороннього внутрішньоформаційного стратиграфічного неузгодження, який дає змогу знизити трудовитрати щодо їх локалізації і відкриває напрям для подальших літологічних досліджень з питань наявності колекторів у розмитих товщах, наявності покришок у перекривних пластах, вивчення умов замикання пасток типу ЛСК ПВ, прогнозування конфігурації потенційно проникного базального слою.

2. Розроблено новий діалогово-імітаційний алгоритм, призначений для мінімізації ризиків пропуску малорозмірних покладів у межах ЛСК ПВ, який підвищує імовірність відкриття покладу навіть і в разі недостатньо надійної моделі прогнозної пастки, дає можливість розгляду багатоваріантних схем з розміщення пошукових свердловин у сприятливих структурних умовах та відкриває напрям для вирішення питань з оптимізації вивчення кількох, пов’язаних по вертикалі об’єктів однією похилоспрямованою свердловиною.

3. Вдосконалено існуючий експертний підхід ранжирування підготовлених до пошукових робіт об’єктів на основі кількісної оцінки їх рейтингу з урахуванням ризиків, супутніх геологорозвідувальної діяльності, що відкриває напрям для подальших досліджень з рейтингової оцінки ліцензійних ділянок і нафтогазоперспективних зон.

4. Обґрунтовано значущість “двопакетного” структурно-плікативного методу аналізу, як засобу підготовки вхідних даних з різноманітних ГММо для подальшого виявлення слабковиражених малоамплітудних структур на монокліналях, вивчення успадкованості продуктивних горизонтів та ін.

5. За результатами аналізу наявних ГММо та рівня вивчення території досліджень полігони для більш поглибленої апробації розроблених здобувачем алгоритмічних засобів, з метою локалізації так званих слабких пасток, до яких належать ЛСК ПВ, визначено чотири нафтогазоперспективні зони у нижньокам’яновугільних відкладах ДДЗ:

– у північній прибортовій зоні – ділянка від Юхтинської до Гуленківської площ, яка включає переважно приурочені до теригенних комплексів порід Юхтинську, Берестівську та Південноберестівську площі, а також Тунівську групу структур, що охоплює Північнолиповодолинську, Різниківську, Ющенківську та Котляревську структури;

– у південній прибортовій зоні – ділянка від Шостаківської до Глибоківської площ, а також Біличівська, Снітинська та Східноселюхівська структури;

– в приосьовій частині западини – Слобідсько-Лакизинська ділянка;

– на північному борту – Солодухинська та Бочаренківська структури, а також Сулимська, Кас’янівська і Томашівська площі, які розташовані на схід від Турутинського і Володимирського родовищ.

Виконані дослідження підтверджують, що однією з основних проблем в нафтогазової геології є необхідність безперервного зростання рівня наукового обґрунтування напрямів ГРР, яке має компенсувати безперервне ускладнення умов їх використання. Одним з найперспективніших варіантів вирішення цієї проблеми є подальше удосконалення галузевої нафтогазопошукової комп’ютерної технології, у створення якої вже вкладені значні інтелектуальні зусилля галузевих фахівців. Постійна модернізація цієї технології пов’язана з безперервним оновленням обчислювального обладнання і безупинним прогресом геологічної думки в нескінченному діалектичному процесі пізнання закономірностей будови Землі.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины