Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Куштан Дмитро Павлович. Населення південної частини Лісостепового Подніпров'я за доби пізньої бронзи. : Дис... канд. наук: 07.00.04 - 2008.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Куштан Д.П. Населення південної частини Лісостепового Подніпров’я за доби пізньої бронзи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.04 - археологія. Інститут археології НАН України. Київ, 2007.

У роботі систематизована інформація про всі відомі на сьогоднішній день пам’ятки археології доби пізньої бронзи регіону півдня Лісостепового Подніпров’я: поселення, курганні і ґрунтові могильники, скарби та випадкові знахідки металевих виробів і ливарних форм. Дана територія протягом всього періоду знаходилася у контактній зоні трьох культурно-історичних спільнот: зрубної, тшинецько-комарівської та Ноа-Сабатинівка-Кослоджень, які відповідали трьом великим етнокультурним утворенням Євразії. Оскільки більшість пам’яток має полікультурний характер, для зручності викладення матеріалу запропоновано періодизацію, засновану на виділенні трьох блоків синхронних культур: багатоваликово-ранньозрубний (18-16 ст. до н.е.), зрубно-сабатинівський (15-13 ст. до н.е.), білогрудівсько-білозерський (12-10 ст. до н.е.). На основі археологічного матеріалу простежується еволюція культурного комплексу населення (матеріальної культури, житлобудування, поховального обряду), а також з’ясовані основні вектори зовнішньо-культурних зв’язків, здійснено реконструкцію господарства та деяких сторін духовного життя.

У роботі систематизована інформація про всі відомі на сьогоднішній день пам’ятки археології доби пізньої бронзи регіону півдня Лісостепового Подніпров’я: поселення, курганні і ґрунтові могильники, скарби та випадкові знахідки металевих виробів і ливарних форм. Їх аналіз дозволяє простежити основні етапи розвитку населення регіону, охарактеризувати його господарство, побут, деякі сторони духовного життя.

Початок доби пізньої бронзи на території півдня Лісостепового Подніпров’я був позначений розпадом двох великих культурно-історичних спільнот: шнурової на заході та катакомбної на сході, в результаті чого з поміж посткатакомбних / передзрубних утворень з’явилися пам’ятки КБК (Литвиненко, 2001; Отрощенко, 2002). Подальша історія населення регіону позначилася появою і взаємодією трьох великих культурно-історичних спільнот: зрубної, тшинецько-комарівської та Ноа-Сабатинівка-Кослоджень, які відповідали трьом великим етнокультурним утворенням Євразії: євразійському степовому, центральноєвропейському та балкано-дунайському. Розвинений етап пізньої бронзи – період співіснування цих КІС, коли стик їх ареалів приходився саме на територію півдня Лісостепового Подніпров’я. Інтеграційні процеси, а також зовнішні впливи, такі як проникнення «лісових» племен та процес гальштатизації, призвели до розпаду великих КІС і появи на їхньому місці нових культурних утворень. Вони, в свою чергу, увійшли до величезної євразійської спільноти КВК фінальнобронзового часу, яка простягалася від Дунаю до Алтаю (Черных, 1983).

Господарство племен пізньої бронзи досліджуваного регіону мало змішаний скотарсько-землеробський або землеробсько-скотарський тип. З початку пізньої бронзи у племен КБК та ранньої БМЗК провідною галуззю було відгінно-пасовищне скотарство. В череді значно переважала велика рогата худоба, а також коза-вівця та кінь. З розвиненого етапу пізньої бронзи збільшується роль землеробства, а скотарство набуває осіло-випасного типу, про що свідчить домінування стаціонарних поселень та поява у череді свині. Вирощували переважно невибагливі зернові культури: просо, жито, овес, а також ячмінь плівчастий та пшеницю м’яку. Полювання та риболовля не відігравали великої ролі у господарстві.

Основні галузі домашнього виробництва (гончарство, ткацтво, кушнірство, теслярство, різьблення по кістці, виготовлення знарядь з каменю та кременю) забезпечували переважно внутрішні потреби общини. Принаймні з розвиненого етапу пізньої бронзи на території регіону розпочався процес інтенсивного виділення металообробки у окрему галузь ремісничого виробництва (лобойківський осередок). Відсутність власної сировинної бази для металургійного виробництва спонукала до активного обміну з населенням інших регіонів та сприяло розвиткові транспортних засобів і комунікацій. Як свідчать знахідки різних типів псаліїв, початок пізньої бронзи пов’язаний з поширенням колісничного транспорту, а фінал – з використанням коней для верхової їзди. Картографування місць знахідок елементів кінського обладунку, металевих виробів вказують на те, що мешканці півдня Лісостепового Подніпров’я мали налагоджені і сталі зв’язки з такими віддаленими регіонами як Карпати та Подунав’я на заході, Урал та Західний Сибір на сході, Верхнє Поволжя на півночі, Північне Причорномор’я на півдні (Смирнов, 1961; Отрощенко, 1995; Лысенко, 2002).

Наявні археологічні матеріали дозволяють частково реконструювати духовну культуру населення регіону. Про розвинуті домашні культи свідчать вівтарі, жертвопринесення та поховання на поселеннях. Матеріали поховальних пам’яток засвідчують існування поховальних та поминальних ритуалів, пов’язаних з культом померлих предків. Бракує археологічного матеріалу для характеристики мистецтва цього часу. Чи не єдиним свідченням його є орнаментальні композиції на кераміці, які вирізняються схематизмом, регулярністю і майже повним браком реалістичних зображень.

За етнічною належністю племена КБК та БМЗК дослідники пов’язують з індоіранцями (Отрощенко, 2002). Тшинецько-комарівську КІС ідентифікують як балто-слов’ян, або ж праслов’ян (Березанская, 1982). Спільнота Ноа-Сабатинівка-Кослоджень, напевне, належала до прафракійського етносу (Morintz, 1978). Саме у взаємодії трьох етнокультурних потоків зі сходу (індоіранці), північного заходу (балто-слов’яни) та південного заходу (прафракійці) відбувалося формування етнокультурної карти населення України первісної доби, зокрема і регіону півдня Лісостепового Подніпров’я. Наприкінці ж пізньої бронзи на етнічну ситуацію в регіоні вплинула поява прийшлого неіндоєвропейського субстрату, пов’язаного з поширенням на Лівобережжі пам’яток малобудківсько-бондарихинської культури – як вважають, носіїв прафіно-угорського етносу.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

Статті в фахових виданнях:

    1. Поселення доби пізньої бронзи Піонерське на Черкащині // Археологічні відкриття в Україні 1998-1999 рр.: Зб. наук. праць. – К., 1999. – С. 17-19.

    2. Матеріали доби пізньої бронзи з поселення Червонохиженці-2 на Черкащині // Археологічні відкриття в Україні 2000-2001 рр.: Зб. наук. праць. – К., 2002. – С. 28-30.

    3. Нові знахідки бронзових виробів із Середнього Подніпров’я // Археологічні відкриття в Україні 2001-2002 рр.: Зб. наук. праць. – К., 2003. – С. 29-31.

    4. Поселення доби пізньої бронзи біля с. Леськи на Черкащині // Археологічні відкриття в Україні 2001-2002 рр.: Зб. наук. праць. – К., 2003. – С. 154-157.

    5. Стеатитові кухлі доби пізньої бронзи із Середнього Подніпров’я // Кам’яна доба України: Зб. наук. статей до 85-річчя Д.Я. Телегіна. – К., 2005. – Вип. 7. – С. 226-231 (співавтор Лисенко С.Д.).

    6. Памятники культуры многоваликовой керамики в Среднем Поднепровье (по материалам разведок в зоне Кременчугского водохранилища) // Проблемы эпохи бронзы Великой Степи: Сб. науч. статей. – Луганск: Глобус, 2005. – С. 64-70.

    7. Проблема культурної атрибуції Чикалівського поселення доби пізньої бронзи // Матеріали та дослідження з археології Східної України: Зб. наук. праць. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2006. – №5. – С. 259-272.

    8. Знаковий орнамент на посуді культури багатоваликової кераміки // Матеріали та дослідження з археології Східної України: Від неоліту до кіммерійців: Зб. наук. праць. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2007. – №7. – С. 172-175.

    Тези та матеріали конференцій:

      1. Нові матеріали доби пізньої бронзи Середнього Подніпров’я // V Міжнародна археологічна конференція студентів і молодих вчених: Матер. коференц. Київ, 22-24 квітня 1997 р. – К., 1997. – С. 103-104.

      2. Про виділення пам’яток з керамікою малополовецького типу // V Міжнародна археологічна конференція студентів і молодих вчених: Матер. коференц. Київ, 22-24 квітня 1997 р. – К., 1997. – С. 109-112 (співавтор Лисенко С.Д.).

      3. Черкасское Поднепровье в эпоху поздней бронзы // Zmierzch kompleksu trzciniecko-komarowskiego i sposoby ksztaltowania si nowej rzeczywistoci kulturowej w rodkowej i modszej epoce brzu: Streszczenia referatw. Zamo, 7-9 ХІІ 1998. – Zamo, 1998. – S. 36-38.

      4. Пам’ятки з керамікою малополовецького типу на Черкащині // Етнокультурні процеси у Середньому Подніпров’ї за матеріалами археологічних досліджень: Матер. наук. конференц. Фастів, грудень 2001 р. – К., 2001. – С. 14-16.

      5. Периодизация памятников эпохи поздней бронзы Среднего Поднепровья // Древнейшие общности земледельцев и скотоводов Северного Причерноморья (V тыс. до н.э. – V в. н.э.): Матер. ІІІ Междунар. конференц. Тирасполь, 5-8 ноября 2002 г. – Тирасполь, 2002. – С. 182-184.

      6. Углублённый орнамент на сосудах культуры многоваликовой керамики конца средней – начала поздней бронзы Среднего Поднепровья // Изобразительные памятники: стиль, эпоха, композиции: Матер. V Междунар. тематич. конференц. Санкт-Петербург, 1-4 декабря 2004 г. – СПб, 2004. – С. 109-112.

      7. Восточные элементы в керамическом комплексе поселения эпохи поздней бронзы Мошны на Черкащине // Проблеми дослідження пам’яток археології Східної України: Матер. ІІ Луганської міжнародн. істор.-археолог. конференц. Луганськ, жовтень 2005 р. – Луганськ, 2005. – С. 104-106.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины