Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Шахнович Наталія Федорівна. Гоподарсько-біологічна оцінка клонових підщеп груші в умовах Закарпаття : Дис... канд. наук: 06.01.07 - 2008.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Шахнович Н.Ф. Господарсько–біологічна оцінка клонових підщеп груші в умовах Закарпаття. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 – плодівництво. Інститут садівництва Української академії аграрних наук, Київ, 2007.

Висвітлено результати комплексної оцінки клонових підщеп груші в маточнику та в полях розсадника низинної зони Закарпаття. Виділено високопродуктивні форми ІС 2-10, айва У та айва прованська в маточнику. У процесі вивчення особливостей росту сорто-підщепних комбінувань груші у плодовому розсаднику відібрано підщепи айва У, ВА-29, ІС 2-10 і айва прованська, що забезпечують високі фітометричні параметри росту, листкової поверхні та кореневої системи в сортів Конференція, Вижниця, Кучерянка, Яблунівська та Стрийська. Визначено жаро- та посухостійкість сортів і сорто-підщепних комбінацій. Встановлено параметри спектральних характеристик листків підщеп та сорто-підщепних комбінувань. Відібрані комбінації характеризуються високим виходом з гектара саджанців з кроною та генеративними бруньками у третьому полі розсадника і є економічно вигідними.

Результати досліджень пройшли виробниче випробування та рекомендуються для застосування в розсадницьких господарствах.

У дисертації наведено результати оцінки господарсько-біологічних особливостей підщеп і сорто-підщепних комбінувань груші в умовах низинної зони Закарпаття. Для розсадників виділено кращі підщепи, які за комплексом показників найбільш адаптовані до умов вирощування.

  1. За якістю, стійкістю до хвороб, гілкуванням та обкоріненням відсадків в маточнику виділено підщепу ІС 2-10. Утворення коренів на пагонах починається через 27 днів після першого підгортання і наприкінці вегетації становило 4,2 бала.

  2. Вихід стандартних відсадків з куща у підщеп ІС 2-10, айва У, ВА-29 та айва прованська залежав від їх загальної відновлювальної спроможності (r=0,861±0,170) та потенційної фотоенергетичної продуктивності фотосинтезуючого комплексу їх листя (Кf 2,11-2,41). Вихід стандартних відсадків у цих підщеп становив 10,1-12,1 шт. з куща, що на 25-39% більше, ніж у контрольної айви МА.

  3. Між силою росту підщепи і сорту спостерігався достатній прямий кореляційний зв'язок. У сортів Кучерянка і Стрийська біометричні показники однорічних саджанців відповідно були на 76 і 64% зумовлені силою росту підщепи. В інших сорто-підщепних комбінацій цей показник знаходився на рівні 56-60%.

  4. У сортів Конференція, Вижниця, Яблунівська і Стрийська високі біометричні показники росту дворічних саджанців забезпечували підщепи айва У, ВА-29 та ІС 2-10 (діаметр штамба – 14,4-16,5 мм, висота – 105-152 см, з кількістю гілок у кроні 5-7 шт), а в Кучерянки – ІС 2-10 і 5-5К (відповідно16,3-19,9 мм, 150-156 см і 9,8-10 шт).

  5. Підщепи 5-5К, ІС 2-10 і ВА-29 сприяли ранньому закладанню генеративних бруньок у досліджуваних сортів і забезпечували вихід 92-100% саджанців з плодовими бруньками. Найбільшою кількістю цих утворень (18-21 шт. на саджанці) характеризувався сорт Вижниця на ВА-29, ІС 2-10, айві У та ІС 4-12.

  6. Значну листкову поверхню однорічних саджанців сортів Конференція, Вижниця, Яблунівська, Кучерянка, Стрийська (0,108 – 0,158 м2 /саджанець) забезпечувало використання підщеп айва У, ВА-29, ІС 2-10 та 5-5К. Інтенсивність формування асиміляційної поверхні підвищувалась за рахунок збільшення: у сорту Стрийська – загальної довжини коренів (коефіцієнт детермінації 79%), у слаборослих сортів Конференція та Яблунівська – кількості листків на саджанці (коефіцієнт детермінації відповідно 85 і 86% ), у сильнорослих Кучерянка та Вижниця – величини листової пластинки (коефіцієнт детермінації 69 і 81%).

  7. Виявлено істотну відмінність щодо потенційної ефективності фотосинтезуючого комплексу листків у різних сорто-підщепних комбінувань. Найбільший вплив на його функціонування в сортів Конференція та Стрийська справляли підщепи ВА-29 та ІС 2-10, потенційна фотоенергетична продуктивність в яких значно перевищувала контроль.

  8. Підвищували стійкість до посухи в сорту Стрийська підщепи ВА-29 і К-68, у Кучерянки – айва МА (контроль), ІС 2-10 і 4-16 К. Найбільш стійкими до високих температур та посухи виявилися сорти Вижниця, Яблунівська та Кучерянка.

  9. Найрозвиненішу кореневу систему в однорічних саджанців досліджуваних сортів забезпечували підщепи айва У та ІС 2-10 (загальна довжина коренів 15,6-17,3 м.) Підщепи ІС 2-10, 5-5К, К-86 та айва Sydo формували добре розвинену мичку і не утворювали корені діаметром більше 8 мм. Водночас у ВА-29, айви У та айви прованської кількість коренів такого діаметру становила 3,6 – 8,2%.

  10. Візуальні та лабораторні дослідження фотосинтезуючого комплексу листків сортів Киргизька зимова, Придністрянка, Жак Тельє, Корнеліс, Бере Арданпон, Вересневе Дево, Ніколай Крюгер, Бурштинова, Вікторія, Артемівська зимова та Шунтукська пізня свідчать про добру сумісність з підщепою ВА-29. Сорти Бере Боск та Земфіра несумісні з вищезгаданою підщепою в розсаднику.

  11. Найбільш продуктивними щодо взаємодії зі щепленими сортами в розсаднику виявилися айва У, ВА-29, ІС 2-10 та айва прованська. Вихід дворічних саджанців з кроною в сортів Стрийська, Конференція, Вижниця, Яблунівська, Кучерянка на цих підщепах становив 27,8-41,0 тис. штук з гектара.

  12. В маточнику підщепи ІС 2-10, айва У та айва прованська забезпечували 26,1 – 32,8 тис. грн. прибутку з 1 гектара, що на 8,7 – 15,4 тис. грн. більше, ніж на контрольній айві МА. Рівень рентабельності вирощування цих підщеп у маточнику становив 91,9 – 118,4 %. У плодовому розсаднику найвищу економічну ефективність відмічено у підщеп ІС 2-10, ВА-29, айва У та айва прованська. Прибуток від реалізації дворічних саджанців сортів Кучерянка та Вижниця становив 325,2 – 391,6 тис грн. з 1 га.

Рекомендації виробництву

1. За комплексом господарсько-біологічних та економічних ознак виділені в маточнику та розсаднику, клонові підщепи для груші ІС 2-10, айва прованська, ВА-29 і айва У, пропонуються для широкого виробничого впровадження у плодорозсадницьких господарствах регіону.

2. Сорти груші Киргизька зимова, Придністрянка, Жак Тельє, Корнеліс, Бере Арданпон, Вересневе Дево, Ніколай Крюгер, Бурштинова, Вікторія, Артемівська зимова, Шунтукська пізня та РХ 12-47, що характеризуються доброю сумісністю з підщепою ВА-29 у розсаднику, рекомендуються для широкого виробничого випробування.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Шахнович Н.Ф. Оцінка репродуктивних властивостей клонових підщеп груші в маточнику //Садівництво. – К.: Нора-Друк, 2002. – Вип. 54. – С. 103-107.

  2. Шахнович Н.Ф. Особливості розвитку кореневої системи саджанців груші на клонових підщепах в умовах Закарпаття /Біологічні науки і проблеми рослинництва. – Умань: Уманська ДАА, 2003. – С.898-902.

  3. Шахнович Н.Ф. Оцінка впливу клонових підщеп на фітометричні показники росту та розвитку однорічних саджанців груші //Садівництво. – К.: Нора-Друк, 2004. – Вип. 55. – С.147-155.

  4. Шахнович Н.Ф. Дослідження особливостей сумісності саджанців різних сортів груші в умовах Закарпаття //Садівництво. – Чернівці, 2006. – Вип. 58. – С.97-103.

  5. Шахнович Н.Ф. Агроекономічна оцінка клонових підщеп груші в маточнику //Проблеми агропромислового комплексу Карпат. – 2004-2005. – Вип. 13-14. – С. 62-65.

6. Шахнович Н.Ф. Ріст та продуктивність інтродукованих в Закарпатті клонових підщеп груші // Тези доповідей ІІ міжнародної конференції молодих вчених «Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений». – Харьков, 2003. – С.237.

7. Плипчинець Н.О., Хміль Е.М., Шахнович Н.Ф. Високоефективні клонові підщепи для яблуні та груші //Аграрна наука виробництву.
– 2003. – №3. – С.16 (особистий внесок здобувача – узагальнення даних, формулювання висновків по груші).

8. Плипчинець Н.О., Хміль Е.М., Шахнович Н.Ф. Клонові підщепи для інтенсивних садів Закарпаття. / Матер. І міжнарод. наук. практ. конф. “Стан та розвиток агропромислового виробництва в межах єврорегіону "Верїній Прут"”. – Чернівці, 2003. – С.42-43 (особистий внесок здобувача – узагальнення даних, формулювання висновків по груші).


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины