Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Гейна Костянтин Миколайович. Харчові взаємовідносини тюльки та товстолобів Каховського водосховища. : Дис... канд. наук: 03.00.10 - 2008.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Гейна К.М. Харчові взаємовідносини тюльки та товстолобів Каховського водосховища. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.10 – іхтіологія. Інститут рибного господарства Української академії аграрних наук, Київ, 2007.

Дисертація присвячена вивченню харчових взаємовідносин найбільш чисельних споживачів зоопланктону Каховського водосховища – тюльки та товстолобів (білих, строкатих і їх гібридів).

В результаті багаторічних спостережень отримані сучасні дані стосовно рівня використання планктофагами біопродукційного потенціалу зоопланктону водойми. Простежена динаміка основних біологічних характеристик, чисельності, іхтіомаси тюльки та різних видів товстолобів.

Запаси тюльки Каховського водосховища експлуатуються вельми неефективно. Частка промислових уловів не перевищувала 5,9% від загальної іхітомаси, що є одним з чинників збільшення трофічного навантаження на зоопланктон.

При сталому зниженні чисельності товстолобів їх іхтіомаса збільшувалася внаслідок зменшення обсягів інтроудкції та неповного використання старших вікових груп вселенців. У структурі стада зросла частка гібридних товстолобів.

Основне перетинання спектрів живлення тюльки та товстолобів припадало на фітопланктон та детрит. За зоопланктоном спільними об’єктами були гіллястовусі ракоподібні, особливо із строкатими та гібридними товстолобами. Накопичення у водосховищі значної кількості інтродуцентів старшого віку призводило до ситуації, коли частка спожитого сумісно з тюлькою зоопланктону досягала рівня 94,9-96,2% від його загальної продукції, що призвело до значного зниження рівня розвитку зоопланктону у 2004 р.

Запропоновані напрямки раціонального використання біопродукційного потенціалу зоопланктону Каховського водосховища, основними з яких є збільшення обсягів зариблення з відповідною оптимізацією видового складу інтродукованої молоді шляхом виключення гібридних особин. При цьому обов’язковою умовою впровадження таких заходів є регулювання чисельності тюльки шляхом здійснення меліоративних відловів у сукупності з інтенсивним промисловим вилученням старших вікових груп вселених товстолобів.

1. Невиснажливе і раціональне використання біопродукційного потенціалу фіто- та зоопланктону Каховського водосховища можливе лише при забезпеченні оптимізації якісного і кількісного складу їх основних споживачів. Головним напрямком досягнення цього є впровадження в рибопромислову практику відповідних знарядь для селективного лову старших вікових груп інтродуцентів у поєднанні з обов’язковим здійсненням меліоративних відловів тюльки, що відкриє можливості для оптимізації їх харчових взаємовідносин за сучасного стану екосистеми Каховського водосховища.

2. Встановлено, що у 1991-2004 рр. структура планктону практично не змінилась, але середньорічні біомаси фітопланктону знизились з 48,6 до 18,8 г/м3, зоопланктону - з 1,7 до 0,8 г/м3. На сьогодення за розвитком планктонного кормового ресурсу Каховське водосховище є середньо-кормною водоймою.

3. У віковій структурі стада тюльки питома вага цьоголіток зросла з 59% до 68%, що поєдналося зі зменшенням частки дволіток та збільшенням триліток. Тривала стабільність показників лінійно-вагового росту у річників та дворічників є свідченням оптимального стану стада тюльки в цілому, чисельність якої становила 13,7-27,4 млрд. екз., іхтіомаса - 10,1-29,2 тис. т.

4. Спектри живлення тюльки були представлені переважно зоопланктерами – у цьоголіток в середньому 73,3%, у старших вікових груп 54,9% від маси харчової грудки. Розширення спектрів живлення за рахунок мізид (до 25,4%), хірономід (до 10,8%), іхтіопланктону (до 11,7%) викликало зниження середнього вмісту зоопланктону в харчових грудках цьоголіток до 64,6%, старших груп – до 48,1%.

5. Наповнення правого крила вікового ряду товстолобів є результатом недостатнього поповнення. Оцінка чисельності товстолобів виглядає більш достовірною при використанні методу зворотного розрахунку за теоретично встановленими обсягами вселення. Суттєвих змін лінійно-вагових показників товстолобів за віковими групами не виявлено, їх чисельність у Каховському водосховищі станом на 2005 р. становила 4,17 млн. екз., іхтіомаса - 13,2 тис. т.

6. Провідна роль у живленні товстолобів належала фітопланктону - до 94,3% від маси поживи. Зоопланктон більш вагоме значення мав у раціонах строкатих товстолобів (5,6-15,2%) та гібридів - 4,4-12,3%, а у білих товстолобів – всього 0,6-4,1% від маси харчової грудки. Встановлено, що склад зоопланктону з харчових грудок гібридів був ширшим і вони більш суттєво реагували на зміни його структури. Якісний склад поживи товстолобів відповідав структурі планктону водосховища взагалі.

7. Загальні індекси подібності поживи (ІПП) між тюлькою та строкатими товстолобами досягали 37,6%, з білими – 29,6% та з гібридами – 35,9%. За зоопланктоном вони не залежали від віку тюльки і з строкатими товстолобами становили 5,6-14,2%; з білими – 0,6-4,1%; з гібридами – 4,4-10,5%. Значна частка величини ІПП за зоопланктоном з строкатими товстолобами та гібридами припадала на гіллястовусих ракоподібних (70,0%), з білими - на коловерток (53%) та гіллястовусих (43,0%). Спільними об’єктами живлення завжди були ті види зоопланктерів, які домінували у складі зоопланктону водойми в цілому.

8. Загальні добові раціони старших вікових груп тюльки змінювалися в межах 0,04-0,07 гекз-1доб-1 у дволіток та 0,07-0,09 гекз-1доб-1 у триліток, а у цьоголіток ці межі були більш значними – 0,03-0,08 гекз-1доб-1. Добове споживання зоопланктону цьоголітками становило 13,61-21,27%, старшими віковими групами - 2,89-8,65% від маси тіла. Визначено, що при коливаннях чисельності тюльки в межах 2,4-36,7 млрд. екз. обсяги спожитого зоопланктону в період досліджень (1992-2005 рр.) становили 39,7-503,3 тис. т.

9. Зростання загальних добових раціонів товстолобів з 212-360 до 572-575 гекз-1доб-1 є наслідком суттєвих змін вікової структури, які відмічалися протягом спостережень. У білих товстолобів і гібридів раціони відрізнялися не суттєво, що зумовлено схожістю спектрів живлення та показників лінійно-вагового росту. Добове споживання зоопланктону білими та строкатими товстолобами в цей час коливалось в межах, відповідно, 0,09-0,24% і 0,44-0,86%, гібридами - 0,40-0,77% від маси тіла. Встановлено, що обсяги спожитого товстолобами зоопланктону складали 17,9-103,8 тис. т.

10. Накопичення у водосховищі значної кількості товстолобів старшого віку за існуючим запасом тюльки викликало збільшення частки сумісно спожитого зоопланктону до 94,9-96,2% від його загальної продукції.

11. Виявлений тісний взаємозв’язок між біомасою зоопланктону у водосховищі та обсягами його споживання гібридами та строкатими товстолобами: r = 0,918-0,952. Обсяги спожитих зоопланктерів білими товстолобами залежали від біомаси зоопланктону меншою мірою: r = 0,565.

12. Невиснажливе використання біопродукційного потенціалу зоопланктону Каховського водосховища та зменшення промислового навантаження на більш продуктивні вікові групи аборигенної іхтіофауни (лящ, судак, сом та інш.) можливе при зміні асортименту крупновічкових знарядь лову в бік збільшення частки ставних сіток з кроком вічка більше 100 мм до 54%. В результаті улови крупного частика становитимуть 10,0-10,5 тис. т щорічно, в тому числі за рахунок раціонального використання кормових ресурсів зоопланктону – 2,0-2,5 тис. т.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Гейна К.М. Шляхи оптимізації харчових взаємовідносин тюльки та товстолобиків Каховського водосховища // Рибн. гос-во. К.: Аграрна наука, 2006. - Вип. 65. – С. 211-220.

  2. Гейна К.М., Горбонос В.М. Розмірно-вагова та вікова структура популяції тюльки Дніпровсько-Бузької гирлової системи у зв’язку з особливостями ведення її промислу // Природничий альманах. - Херсон: ПП Вишемірський В.С., 2006. - Вип. 8. – С. 18-26. (опрацювання, узагальнення матеріалів, написання статті).

  3. Шерман І.М., Гейна К.М. Промислова іхтіофауна планктофагів Каховського водосховища // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2007. - Вип. 50.– С. 133-138. (збір, опрацювання матеріалів, участь у написанні статті).

  4. Гейна К.М. Склад промислової іхтіофауни Каховського водосховища у зв’язку з характером живлення тюльки та товстолобиків // Природничий альманах. - Херсон: ПП Вишемірський В.С., 2007. - Вип. 9. – С. 21-27.

  5. Гейна К.Н. Зоопланктон Каховского водохранилища и его использование современной ихтиофауной в 1994 г // Мат. міжнар. наук. конф. «Проблемы рационального использования биоресурсов водохранилищ». - К.: Аграрна наука, 1995. – С. 24-25.

  1. Гейна К.Н. Размерно-весовой состав популяции тюльки Каховского водохранилища в связи с потреблением зоопланктона // Мат. міжнар. наук. конф. «Проблемы рационального использования биоресурсов водохранилищ». – К.: Аграрна наука, 1995. – С. 26-27.

  2. Гейна К.Н. Некоторые особенности питания тюльки Каховского водохранилища и ее влияние на условия питания других планктофагов // Мат. міжнар. наук. конф. «Проблемы рационального использования биоресурсов водохранилищ». – К.: Аграрна наука, 1995. – С. 28-29.

  3. Гейна К.М. Живлення та харчові взаємовідносини товстолобиків, тюльки та молоді риб Каховського водосховища // Мат. міжнар. наук.-практ. конф. «Сучасні напрямки та проблеми аквакультури». – Херсон: Айлант, 1998. – С. 86-91.

  4. Гейна К.М., Горбонос В.М., Димченко В.В., Яковлєв В.І. Відтворення промислових риб Каховського водосховища // Мат. міжнар. наук.-практ. конф. «Сучасні напрямки та проблеми аквакультури». – Херсон: Айлант, 1998. – С. 92-97. (узагальнення матеріалів, написання статті).

  5. Тарасова О.М., Гейна К.М., Яковлєв В.І. Сучасний стан кормової бази Каховського водосховища // Мат. міжнар. наук.-практ. конф. «Сучасні напрямки та проблеми аквакультури». – Херсон: Айлант, 1998. – С. 86-91. (збір, узагальнення матеріалів, участь у написанні статті).

  6. Гейна К.М. Склад промислової іхтіофауни Каховського водосховища у зв’язку з характером живлення тюльки та товстолобиків // Мат. V міжнар. конф. «Фальцфейнівські читання». – Херсон: ПП Вишемірський В.С., 2007. – С. 61-64.

ПОДЯКА

Автор висловлює щиру подяку співробітникам відділу вивчення біоресурсів водосховищ ІРГ УААН Тарасовій О.М., Озінковській С.П., Бузевичу І.Ю., Кружиліній С.В., Захарченко І.Л. за надану консультативну допомогу та підтримку.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины