Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Рудик-Леуська Наталія Ярославівна. Продуктивні властивості та фізіолого-біохімічні характеристики ляща (Аbramis brama L.) і плітки (Rutilus rutilus L.) Сулинської затоки Кременчуцького водосховища : Дис... канд. наук: 03.00.10 - 2008.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Рудик-Леуська Н.Я. Продуктивні властивості та фізіолого-біохімічні характеристики ляща (Аbramis brama L.) і плітки (Rutilus rutilus L.) Сулинської затоки Кременчуцького водосховища. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.10 - іхтіологія. Інститут рибного господарства УААН, Київ, 2007.

Дисертація присвячена вивченню структурно-функціональних характеристик іхтіофауни, оцінці продуктивних властивостей та фізіолого-біохімічного стану ляща звичайного та плітки звичайної Сулинської затоки Кременчуцького водосховища.

Проаналізовано гідрологічний та гідрохімічний режими і вивчено стан природної кормової бази Сулинської затоки. Визначено сучасний стан іхтіофауни Сулинської затоки Кременчуцького водосховища. Встановлено, що Сулинська затока представлена 34 видами риб, які належать до 9 родин. Основне місце в структурі іхтіофауни займає родина коропових, яка нараховує 21 вид, друге - бичкові та окуневі. Появились такі види риб як: амурський чебачок, строкатий товстолобик китайський, колючка триголкова, чорноморсько-каспійський бичок Кесслера та голка-риба пухлощока, а зникли: осетер стерлядь, минь річковий, пічкур звичайний, лящ клепець, носар, рибець звичайний, голець звичайний, в’юн та багатоголкова колючка мала.

Середні показники довжини і маси тіла ляща звичайного різних вікових груп у Сулинській затоці були близькими до середніх показників для ляща звичайного Кременчуцького водосховища.

Порівняльний аналіз характеристики довжини та маси тіла ляща звичайного та плітки звичайної Сулинської затоки та Кременчуцького водосховища статистично достовірної різниці не виявив (Р > 0,05).

Жирність ляща звичайного була невисокою і становила 4 бали. Тобто, більш сприятливі температурні умови та льодостав у 2005 році (за період дослідження він був найкоротшим) сприяли меншому зниженню маси тіла риб після зимівлі, що, в свою чергу позитивно позначилось на показниках продуктивності.

Спостереження за період дослідження показали, що темп дозрівання статевих продуктів ляща звичайного розтягнутий у часі, що пов’язано з затяжною зимою, яка відзначалась у 2004 та 2006 рр. Аналогічні зміни за плодючістю відзначені і для плітки звичайної з Сулинської затоки.

Порівняльний аналіз структури уловів молоді промислових видів риб з Сулинської затоки протягом двох періодів (1990-1998 рр. та 1999-2005 рр.) статистично достовірної різниці не виявив при Р > 0,05.

Досліджено, що восени відбувається чітка тенденція до збільшення вмісту білків, ліпідів та глікогену у ляща звичайного та плітки звичайної в печінці та м’язах. Вміст глікогену в м'язах і печінці риб ляща звичайного і плітки звичайної був вище на 21,8 і 27,4 % відповідно порівняно з відкритою ділянкою водоймища. Риби, виловлені з Сулинської затоки характеризуються більш високими показниками за накопиченням енергоємних речовин (ліпідів і глікогену) порівняно з такими, виловленими з відкритої ділянки Кременчуцького водосховища, що позначається на продуктивних властивостях популяцій ляща звичайного та плітки звичайної Сулинської затоки, а також на якості й життєстійкості їхніх нащадків.

За тривалої і суворої зимівлі, накопичені поживні речовини в органах і тканинах ляща звичайного і плітки звичайної використовуються більш економно, ніж за короткотривалої зими. Більш інтенсивне використання в зимовий період накопичених у період нагулу поживних речовин супроводжувалось зниженням продуктивних характеристик ляща звичайного та плітки звичайної статевозрілого віку, зокрема зменшенням їх плодючості, поодинокими випадками резорбції ікри. При цьому, деяка частина статевозрілих риб не брала участі у процесах нересту. У роки з несприятливими умовами зимівлі спостерігалась дещо менша урожайність молоді риб у Сулинській затоці та в Кременчуцькому водосховищі у цілому.

1. Гідрологічний та температурний режими Сулинської затоки та Кременчуцького водосховища є в значній мірі визначальними для відтворення риб і нагулу їх молоді. Тривала зимівля та низькі температури води призводили до зміни строків нересту ляща звичайного та плітки звичайної, які були розтягнуті у часі, та негативно впливали на продуктивні характеристики досліджуваних видів риб, наслідком чого була резорбція ікри ляща звичайного.

2. Стан кормової бази риб Сулинської затоки протягом досліджень був задовільним. Біомаса фітопланктону коливалась у межах від 5,19 до 21,2 г/м3, зоопланктону від 1,39 до 1,474 г/м3 та "м’якого" бентосу в межах - 3,19 - 5,00 г/м2. За рівнем розвитку фіто-, зоопланктону та зообентосу трофічний статус затоки може бути визначений як середньокормний, свідченням чого може бути вгодованість риб за Фультоном і Кларк, яка становила відповідно 2,19 - 2,29 та 1,92 – 1,97.

3. Сучаний видовий склад іхтіофауни Сулинської затоки представлений 34 видами риб, які належать до 9 родин. З них цінні промислові: лящ звичайний, щука звичайна, судак звичайний, короп звичайний, лящ синець, плітка звичайна, сом європейський, чехоня звичайна, амурський та строкатий китайський товстолобики та білий амур гострозубий. Серед другорядних промислових видів риб виявлено яльця в’язя, білизну звичайну, плоскирку звичайну, окуня річкового, краснопірку звичайну, карасів (звичайного, сріблястого), яльця звичайного, яльця головня широколобого і підуста звичайного. Серед малоцінних риб виявлені: верховодка звичайна, тюлька звичайна чорноморсько-азовська, бички, а непромислових – гірчак звичайний і вівсянка неповнолінійна. Основне місце в структурі іхтіофауни займає родина коропових, яка нараховує 21 вид, друге - бичкові та окуневі.

Протягом останніх тридцяти років у структурі іхтіофауни відбулися наступні зміни: з’явились такі види риб як: амурський чебачок, строкатий товстолобик китайський, триголкова колючка, чорноморсько-каспійський бичок Кесслера та голка-риба пухлощока, а зникли: осетер стерлядь, минь річковий, пічкур звичайний, лящ клепець, носар, рибець звичайний, голець звичайний, в’юн та багатоголкова колючка мала.

4. За сприятливих температурних умов у період короткотривалої зими та оптимальної кормової бази в нагульний період виявлені найвищі показники продуктивності риб: середньовиважена маса ляща звичайного досягала 1217 г, плітки звичайної 307 г, вгодованість ляща звичайного за Фультоном становила 2,29, за Кларк - 1,97, вгодованість плітки звичайної за Фультоном 2,39, за Кларк - 1,93. Найбільш продуктивними за плодючістю виявились самки ляща звичайного віком від 9 до 15 років (їх ІАП коливалася в межах 313,1-511,5 тис. ікринок), а плітки звичайної віком від 3 до 7 років (їх ІАП коливалася в межах 28,0-77,2 тис. ікринок).

5. За тривалої і суворої зими зареєстровано зниження інтенсивності розвитку природної кормової бази в нагульний період, яке супроводжувалось зменшенням продуктивних властивостей досліджуваних видів риб: середньовиважена маса ляща не перевищувала 875 г, плітки звичайної - 240 г, вгодованість ляща звичайного за Фультоном становила 2,19, за Кларк - 1,92, плітки звичайної – відповідно 2,15 і 1,82. Індивідуальна абсолютна плодючість ляща звичайного коливалась в межах 218,3-479,3 тис. ікринок, плітки звичайної – 17,2-59,5 тис. ікринок.

6. Сулинська затока відіграє дуже важливу роль у формуванні поповнення популяцій більшості видів риб Кременчуцького водосховища як у абсолютному, так і відносному визначенні. Для таких видів, як лящ звичайний (26,6 %), плітка звичайна (39 %) та інших промислово-цінних видів (судак звичайний (58,7 %), короп звичайний (71,9 %)) її нерестовища є основними.

7. Зміна діяльності природоохоронного статусу затоки суттєвого впливу на ефективність відтвореня іхтіофауни не спричинила. Після створення заказника чисельність ляща звичайного у затоці зросла лише на 1,9 %, тоді як у водосховищі вона зменшилась на 23,6 %; чисельність плітки звичайної у водосховищі зменшилась на 23,7 %, у затоці - на 27,1 %. Загальна чисельність виходу молоді з Сулинської затоки в період з 1998-2005 рр. (період від створення заказника) становила 24,7 %.

8. Після періоду нагулу риб у Сулинській затоці ліпіди та глікоген у значно більшій кількості накопичувались у печінці, ніж у м’язах самців і самок ляща звичайного та плітки звичайної, вміст загальних ліпідів у печінці ляща звичайного дещо перевищував значення виявлені в його м’язах, а в печінці та м'язах самців і самок плітки звичайної зареєстрована майже однакова кількість загального білка. Між вмістом загального білка та ліпідів у печінці ляща звичайного та плітки звичайної статистично достовірної різниці в самців і самок не встановлено.

9. Для загального вмісту ліпідів у печінці й м’язах самок ляща звичайного та плітки звичайної Сулинської затоки та Кременчуцького водосховища в осінній період статистично достовірної різниці не виявлено.

10. Після короткотривалої зимівлі встановлено вірогідне зниження в м’язах та печінці самців і самок ляща звичайного загального вмісту ліпідів, білків та глікогену порівняно з показниками, які були зареєстровані після періоду нагулу, що пов’язано з використанням їх у забезпеченні різних форм обміну, у тому числі і генеративного в період зимівлі. В органах і тканинах самців і самок плітки звичайної за цих умов зимівлі виявлено дещо менше зниження пластичних речовин.

11. У переднерестовий період за суворої та тривалої зимівлі риб у м’язах та печінці самок ляща звичайного та плітки звичайної встановлено зменшення загального вмісту білка та виявлена тенденція до зниження в печінці самців і самок риб загального вмісту ліпідів та глікогену.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

1. Озінковська С.П., Рудик Н.Я. Плодючість ляща (Abramis brama L.) // Науковий вісник НАУ. - К., 2005. - №86. - С. 177-181 (збір матеріалу, участь в обробці та написанні статті).

2. Рудик Н.Я. Біологічне різноманіття іхтіофв ауни Сулинської затоки Кременчуцького водосховища // Риб. госп. - 2005. № 64. - С.111 - 116.

3. Рудик Н.Я. Сучасний стан іхтіофауни Сулинської затоки Кременчуцького водосховища // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія Біологія, 2006, №2, вип.29. - С.13-15.

4. Євтушенко М.Ю., Зіньковський О.Г., Потрохов О.С., Рудик-Леуська Н.Я. Фізіологічний стан ляща та плітки за різних умов зимівлі в Сулинській затоці Кременчуцького водосховища // Аграрна наука і освіта. - К., 2007. - №1 - 2. - С.5 – 10 (збір матеріалу, участь в обробці та написанні статті).

5. Полторацька В.І., Рудик Н.Я. Іхтіофауна хижаків Сулинської затоки Кременчуцького водосховища // Проблемы воспроизводства аборигенных видов рыб. - К., 2005. - С.174 – 176.

6. Євтушенко М.Ю., Зіньковський О.Г., Потрохов О.С., Рудик-Леуська Н.Я. Оцінка ступеню готовності риб Сулинської затоки Кременчуцького водосховища до зимівлі після вегетаційного періоду за фізіолого-біохімічними показниками // Збірка матеріалів Міжнародної конференції "Сучасні проблеми біології, екології та хімії". - Запоріжжя, 2007. - Част. 1. - С. 230 - 231.

7. Євтушенко М.Ю., Шевченко П.Г., Мальцев В.І., Хижняк М.І., Цедик В.В., Курбатова І.М., Рудик Н.Я. Науково-методичні рекомендації оцінки стану і збереження іхтіофауни, підвищення рибопродуктивності та якості рибної продукції природних і квазіприродних прісноводних водойм України. - К.: 2006. - 33 с.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины