Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Демчишин Наталія Богданівна. Продуктивність довго вікових травостоїв залежно від інтенсивності удобрення й використання в умовах Лісостепу західного : Дис... канд. наук: 06.01.12 - 2008.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Демчишин Н.Б. Продуктивність довговікових травостоїв залежно від інтенсивності удобрення й використання в умовах Лісостепу західного. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.12 – кормовиробництво і луківництво. – Вінницький державний аграрний університет. Вінниця, 2008.

У дисертації викладено результати досліджень щодо впливу інтенсивності удобрення й використання довготривалих травостоїв, зумовленого внесенням на фоні фосфорно-калійних різних доз азотних добрив та способами їх розподілу під укоси впродовж сезону: N240 - (60+60+60+60) і (0+30+90+120); N180 - (45+45+45+45) і (0+30+60+90); N140 - (30+30+30+30) і (0+30+40+70), віком рослинних угруповань і різною тривалістю міжукісних періодів їх відростання. Встановлено, що наростаюча система азотного удобрення з використанням травостою у фазі початку трубкування злаків і тривалістю відростання між укосами 24 дні забезпечує високий врожай трав’яної маси, рівномірність її надходження, запобігає нагромадженню нітратів у кормі й швидкому переростанню травостою навесні при зменшенні енергетичних і матеріальних затрат. Найбільш стабільний приріст кормових одиниць (325-334%) одержано за внесення N140Р60К90. Якість корму 15-30-річних травостоїв залежала від дози добрив, часу укосу і в меншій мірі – від способу розподілу азотних добрив і завжди відповідала зоотехнічним нормам для годівлі тварин.

Рівномірна і наростаюча системи розподілу доз азоту N240,180,140 не виключають, а доповнюють одна одну за строками та способами використання травостоїв.

У дисертації узагальнено дані та наведено нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у встановленні особливостей формування довготривалих травостоїв та їх продуктивності залежно від систематичного удобрення й режимів використання, розроблено рекомендації для вдосконалення технологій щодо продовження їх продуктивного довголіття (до 30 років) за різних способів розподілу азотних добрив і фаз використання для збільшення виробництва трав’яних кормів високої якості та врегулювання рівномірності надходження корму.

1. Довготривалі травостої на низинних луках з темно-сірими опідзоленими ґрунтами здатні без перезалуження формувати протягом 15-30 років високі врожаї якісного трав’яного корму (в межах 54,6-82,9 ц/га сухого корму) за умови внесення N240-140Р60-90К90-120.

2. Рівномірний розподіл азоту забезпечує на 1,3-10,4 ц/га вищу врожайність порівняно з наростаючим за використання травостою у фазі кущіння злаків і з періодами відростання 24, 30 і 36 днів при сприятливих погодних умовах. За посушливих умов весняного періоду наростаючий розподіл азоту сприяє на 5,3 ц/га вищому виходу сухого корму за використання травостою у фазі трубкування з періодом відростання 24 дні.

3. 15-30-річні травостої з використанням у фазі кущіння за рівномірного розподілу азоту найпродуктивніші в першому укосі (17,2-23,1 ц/га), за наростаючого - в третьому (13,4-19,5) і четвертому укосах (14,6-17,2 ц/га). При використанні травостою у фазі трубкування корм протягом вегетаційного сезону надходив рівномірніше, а за рахунок іммобілізованого азоту внесених восени мінеральних добрив у першому укосі наростало 15,3-19,6 ц/га сухої маси.

4. Ефективність використання мінеральних добрив підвищується зі зменшенням дози добрив. При внесенні N140Р60К90 на кожен кілограм діючої речовини NРК отримано 15-17 кг сухої маси.

5. На довготривалих лучних травостоях із застосуванням повних мінеральних добрив формуються рослинні угруповання, де 90-97% складають злакові трави. За фосфорно-калійних добрив у рослиному покриві найбільша частка бобових – 14-35%. Різнотрав’я набуває найбільшого поширення на неудобрюваних варіантах – 17-33%.

6. За умови внесення повних мінеральних добрив на 20-річному травостої частка сіяних трав становить 41-44, дикорослих - 51-54, на 25-річному відповідно 32-38 і 57-61 і на 30-річному – 25-31 і 62-67%. Фосфорно-калійні добрива сприяють поширенню бобових. За різних погодних умов дослідного періоду частка люцерни хмелеподібної змінюється в межах 4-11, конюшини повзучої 2-9, горошку мишачого 1-4, конюшини червоної – 1-3, лядвенцю рогатого 1-2%.

7. Від 15-20 до 25-30 років щільність травостою зростає на всіх варіантах. При цьому на варіанті без добрив за час досліджень щільність зросла до 1131, на фосфорно-калійному фоні – до 2085, а на удобрених повними мінеральними добривами до 4594 шт. пагонів на 1 м2.

8. За біомофологічною структурою більша різноманітність спостерігається на варіанті без добрив і з внесенням РК. Застосування азотних добрив підсилює у рослинних угрупованнях фітоценотичну роль гемікриптофітів - 97-98%, полікарпиків - 96%, напіврозеткових – 82-85%, китицевих – 82-86%, мезотрофів – 84-85%, короткокореневищних – 67-72% проективного покриття. Більша різноманітність порівняно з неудобрюваним і фоновим варіантом на травостоях, удобрених повними мінеральним добривами, у спектрі ценоморф - лучним видам належить 60-65, лучно-степовим 17-20, степовим 8-10% проективного покриття і у складі гігроморф – мезофітам - 56-61, ксеромезофітам - 26-30, ксерофітам - 2% проективного покриття.

9. Якість корму залежить від доз мінеральних добрив і режимів використання. Вміст протеїну знижується зі зменшенням кількості внесеного азоту від 19,0 до 15,1%, а вміст у ньому білка – від 79 до 70%. Нагромадження нітратів у зеленій масі залежало від способу розподілу азоту і погодних умов. За рівномірного розподілу азоту рівень нітратів був найвищий у першому укосі - 343, а за нерівномірного в четветрому – 262 мг/кг натурального корму. За умов посухи і надмірного зволоження протягом вегетаційного сезону вміст нітратів зростає.

10. На довготривалих травостоях за умови внесення повних мінеральних добрив формується кормова маса зі стабільно високим виходом кормових одиниць – 0,91-0,95 в 1 кг сухого корму і доброю забезпеченістю кормової одиниці перетравним протеїном – 130-152 г.

11. Найбільшу кількість кореневих залишків відзначено на 25-30-річному травостої. Наростання кореневої маси не залежало від способу розподілу азоту і з внесенням азотних добрив становило 141,1-141,5 ц/га. Найбільше співвідношення надземної маси до підземної припадає на неудобрювані варіанти і змінюється в межах 1:3,1-5,7.

12. Під впливом внесення N240-140P90-60K120-90 на темно-сірих опідзолених ґрунтах довготривалих лучних травостоїв на глибині 0-20 см рН знижується на 0,1-0,2, вміст лужногідролізованого азоту зростає на 1,4-1,9, фосфору – на 1,1-2,8, калію на 2,3-3,1 мг/100 г ґрунту. Рівень нітратів не перевищує 12,9 мг/кг ґрунту. При цьому не відзначено їх міграції по профілю ґрунту. Кількість амонійного азоту за час досліду суттєво не змінюється. Вміст рухомих і валових мікроелементів знаходиться в межах ГДК.

13. За повного мінерального удобрення довготривалих травостоїв рослини на формування надземної і підземної маси засвоюють азоту і калію більші кількості порівняно з дозами, внесеними з мінеральними добривами. Ця різниця змінюється для азоту при рівномірному та наростаючому його розподілі від 40,6 і 53,0 і калію - від 167,4 і 131,9 кг/га з внесенням N240P90K120, до 32,8 і 39,0 для азоту, для калію - до 34,8 і 32 кг/га з внесенням N180Р60К90, і до 126,6 і 132,4 для азоту і 117,6 і 129,7 кг/га для калію з внесенням N140Р60К90. Фосфору рослини виносять менше порівняно з внесеним з добривами. Такий баланс поживних елементів свідчить про активний процес трансформації органічної речовини ґрунту з поступовим вивільненням великої кількості легкодоступних елементів живлення.

14. На довготривалих лучних травостоях кормову масу з найнижчою собівартістю (16,7- 17,0 грн/корм. од.) за умови застосування мінеральних добрив одержано за внесення N140Р60К90. При цьому умовно чистий дохід становить 1054-1069 грн, а рівень рентабельності – 165-170%. Способи розподілу азоту та режими використання впливають на показники економічної ефективності значно менше, ніж інтенсивність удобрення.

15. Найменш енергозатратними виявилися технологічні заходи із застосуванням N140Р60К90. За умови найменших затрат енергії (226,5 ГДж/га) енергетичний коефіцієнт становив 3,9, а коефіцієнт енергетичної ефективності - 1,9-2,4.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

1. Гамкало З.Г., Коваліско Н.Б., Колосовський Г.Б. Агроекологічний моніторинг сільськогосподарських виробничих систем як елемент регіональної безпеки // Проблеми регіональної безпеки. – Львів. - 1995. - С. 188-198.

2. Ярмолюк М.Т., Бугрин Л.М., Любченко Л.М., Демчишин Н.Б. Лучні агрофітоценози - джерело біологічно повноцінних екологічно безпечних кормів // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького. – Львів. - 2003. – Т. 5 (№ 4). – С. 140-145.

3. Ярмолюк М.Т., Бугрин Л.М., Любченко Л.М., Демчишин Н.Б., Котяш У.О., Бобрушко В.В. Надходження пасовищного корму залежно від інтенсивності удобрення і використання // Передгірнe та гірське землеробство і тваринництво: Міжвід. темат. наук. зб. – Львів – Оброшино. - 2004. - Вип. 46. - Ч. І. – С. 110-124.

4. Ярмолюк М.Т., Котяш У.О., Демчишин Н.Б. Використання біологічного потенціалу довготривалих лучних травостоїв // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького. – Львів. - 2007. – Т. 9, № 3 (34), Ч. 3. – С. 174-178.

5. Ярмолюк М.Т., Котяш У.О., Демчишин Н.Б., Демчишин А.М. Екологічна оцінка балансу поживних елементів у грунті довготривалих лучних травостоїв // Агроекологічний журнал. – 2007. - № 1. – С. 30-33.

6. Ярмолюк М.Т., Котяш У.О., Шевчук Р.В., Демчишин Н.Б. Продуктивність різновікових низинних луків залежно від системи удобрення і режимів використання // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. – Київ - Чабани. - 2005. - Спец. випуск. - С. 206-211.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины