Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Хомяк Павло Володимирович. Оптимізація обробітку грунту в короткоротаційних сівозмінах із соняшником у південному Степу України : Дис... канд. наук: 06.01.01 - 2008.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Хомяк П.В. Оптимізація обробітку ґрунту в короткоротаційних сівозмінах із соняшником у південному Степу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.01 – загальне землеробство. – ННЦ “Інститут землеробства УААН”, Київ, 2007.

За результатами 5-річних досліджень впливу різних заходів та систем основного обробітку ґрунту в короткоротаційних сівозмінах із соняшником на водно-фізичні властивості ґрунту та фітосанітарний стан посівів соняшнику, встановили особливості формування продуктивності цієї та інших культур і сівозмін в цілому в умовах південного Степу України.

Розраховано економічну та енергетичну ефективність вирощування соняшнику за різних систем основного обробітку ґрунту в короткоротаційних сівозмінах та догляду за посівами культури.

В результаті виконаних досліджень для сільськогосподарських підприємств південного Степу України розроблена технологія з диференційованою системою обробітку ґрунту на фоні оптимального удобрення в короткоротаційних сівозмінах, яка забезпечує високу продуктивність та економічну ефективність не тільки соняшнику, а й сівозміни в цілому. Основні елементи цієї технології полягають у наступному: вилученні зяблевого основного обробітку ґрунту в пару; ярусна оранка на 35-40 см під соняшник; збалансована система удобрення на заплановану врожайність; підгортання рослин соняшнику при другій культивації міжрядь. Впровадження цих елементів технології вирощування соняшнику забезпечує отримання 23,8-24,1 ц/га якісного насіння при високій рентабельності витрат.

В дисертаційній роботі наводяться результати п’ятирічних досліджень впливу диференційованих систем основного обробітку ґрунту в короткоротаційних сівозмінах з 33 % насиченням соняшником на фоні оптимального удобрення в умовах південного Степу України як на продуктивність даної культури так і сівозмін у цілому.

1. Найбільше накопичення продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту за осінньо-зимовий період забезпечує ярусна оранка на 35-40 см (112 мм у парах та 116-119 мм на зябу під соняшник). Упродовж літа волога в ґрунті краще зберігається на фоні безполицевого розпушування. Найменший коефіцієнт водоспоживання та найбільша врожайність насіння соняшнику мали місце при поєднанні ярусної оранки на 35-40 см під соняшник і вилучення основного зяблевого обробітку ґрунту під пар. В сівозміні із зайнятим паром ці показники склали 145 м3/ц та 23,8 ц/га, а з чистим паром 144,6 та 24,1 відповідно.

2. Зменшення інтенсивності механічного обробітку ґрунту шляхом скорочення глибини, добору ґрунтообробного знаряддя та кількості технологічних операцій сприяє кращому збереженню його структури. Так, перед сівбою озимини, як по чистому, так і по зайнятому парах коефіцієнт. структурності 0-30 см шару ґрунту при вилученні зяблевого основного обробітку склав 6,8, в той час як на фоні оранки на 28-30 см він становив 3,9-4,1, а по ярусному обробітку на 35-40 см 4,1-4,8.

3. На відміну від структури щільність ґрунту із зменшенням інтенсивності механічного обробітку зростає. Найбільше варіювання в щільності 0-30 см шару при різних заходах основного обробітку ґрунту має місце одразу після його проведення (0,05-0,22 г/см3 у парах та 0,07-0,9 г/см3 під соняшник); у подальшому до кінця парування та достигання соняшнику ці розбіжності згладжуються.

4. При застосуванні під соняшник ярусної оранки на 35-40 см на фоні без зяблевого основного обробітку ґрунту під пари твердість його 0-30 см шару знаходиться в оптимальних межах (від 0,13 до 0,33 Мпа). Безполицеве розпушування на 25-27 та 20-22 см забезпечує оптимальну твердість вказаного шару ґрунту лише до фази утворення кошиків, на кінець вегетації цей показник зростає до 0,46-0,57 Мпа. Твердість посівного шару ґрунту (0-10 см) перед сівбою озимини при вилученні зяблевого основного обробітку ґрунту під пари знаходилась в оптимальних межах і складала 0,30 Мпа.

5. Найменший рівень забур’яненості посівів соняшнику забезпечує поєднання мінімального обробітку ґрунту в парах із ярусною оранкою під соняшник. Наприкінці вегетації культури у цьому варіанті маса бур’янів була на 71,8-77,2 % меншою, ніж при інших системах обробітку ґрунту в сівозміні. Підгортання рослин соняшнику у рядках при останній культивації міжрядь на всіх фонах основного обробітку ґрунту в порівнянні із культивацією міжрядь без підгортання сприяє зменшенню загальної забур’яненості на 41,1-77,2 %, забур’яненості вовчком соняшниковим на 26,3-30,0 %.

6. Вилучення зяблевого основного обробітку ґрунту під чистий та зайнятий пари в поєднанні з ярусною оранкою під соняшник сприяє повному пригніченню вовчка соняшникового, а також значному зменшенню ураженості рослин білою та сірою гнилями. Якщо по ярусній оранці загальна ураженість патогенами склала 4,2-4,8 % то по безполицевому розпушуванню на 25-27 і 20-22 см – відповідно 12,1-12,3 та 17,5-17,6 %.

7. Такі біометричні показники, як висота й маса рослин, діаметр кошика мають найбільші значення також при поєднанні мінімального обробітку ґрунту у парах із ярусною оранкою під соняшник. Так, на 12.07 середній діаметр кошика у цьому варіанті склав 27,6-28,3 см, в той час, як по інших варіантах 22,9-25,8 см.

8. Формування найвищої врожайності насіння соняшнику у короткоротаційній сівозміні з чистим паром в середньому за всі роки досліджень (24,1 ц/га) забезпечує варіант, який поєднує ярусну оранку під соняшник з вилученням зяблевого основного обробітку ґрунту під пар та з підгортанням рослин у рядках при останній культивації міжрядь. Прибавка врожайності в порівнянні з контролем при цьому складає 2,0 ц/га.

9. Найбільша врожайність насіння соняшнику в короткоротаційній сівозміні із зайнятим паром (23,8 ц/га) формується при такому ж обробітку ґрунту, як і в сівозміні з чистим паром. Перевага цього варіанту над контролем в залежності від погодних умов склала від 2,1 до 3,9 ц/га.

10. Ярусна оранка під соняшник на фоні без зяблевого основного обробітку ґрунту під пари сприяє отриманню соняшникового насіння з низькою (20,3-20,9 %) лушпинністю та найбільшою (65,2-68,3 г) масою 1000 насінин. Така. закономірність має місце в обох досліджуваних сівозмінах і в усі роки експериментування.

11. Найбільша врожайність озимої пшениці за всі роки досліджень, незалежно від погодних умов, була сформована на фоні мінімізованого обробітку ґрунту під пари. У сівозміні із зайнятим паром в середньому за п’ять років досліджень вона склала 41,4, а з чистим 43,7 ц/га, що відповідно на 3,7 та 2,8 ц/га більше, ніж у контролі.

12. Вилучення зяблевого основного обробітку ґрунту під пари та ярусна оранка під соняшник забезпечують найвищий вихід з гектара сівозмінної площі сухої речовини, кормових одиниць та перетравного протеїну. У сівозміні із зайнятим паром вказані показники склали відповідно: 28,0-28,4; 35,8-36,6 та 2,9 ц, що на 1,8-1,9; 2,8-3,1 та 0,2 ц більше ніж у контролі.

13. Найвища енергетична ефективність у досліджуваних сівозмінах досягається по ярусній оранці на 35-40 см під соняшник на фоні вилучення зяблевого основного обробітку ґрунту в парах. У сівозміні з чистим паром вміст валової енергії в урожаї перевищує сукупні енерговитрати в 3,9-4,0 рази, а в сівозміні із зайняти паром у 4,3-4,4 рази.

14. Система обробітку ґрунту, що передбачає ярусну оранку на 35-40 см під соняшник при вилученні зяблевого основного обробітку в парах сприяє збільшенню рентабельності вирощування цієї культури у порівнянні з контролем на 20,8-20,9 % (сівозміна з чистим паром) та 25,4-29,9 % (сівозміна із зайнятим паром).

Список опубликованных работ по теме диссертации:

1. Хомяк П.В. Оптимізація основного обробітку ґрунту під соняшник в короткоротаційних сівозмінах південного Степу України // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв: Вид-во МДАУ, 2003. – Вип. 1 (21). – С. 118 – 122.

  1. Грабак Н.Х., Хомяк П.В. Вплив екологічно безпечних систем обробітку ґрунту під соняшник на продуктивність культури та фітосанітарний стан агробіоценозу // Наукові праці: Екологія. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2004. – Т. 39. – Вип. 26. – С. 38 – 42.

  2. Хомяк П.В. Вплив систем основного обробітку ґрунту на фітосанітарний стан посівів соняшнику в короткоротаційних сівозмінах південного Степу України // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв: Вид-во МДАУ, 2005. – Вип. 1 (29). – С. 189 – 193.

  3. Хомяк П.В. Вплив систем основного обробітку ґрунту під соняшник на динаміку його водно-фізичних властивостей, біометричні показники та врожайність в короткоротаційній сівозміні в умовах південного Степу України // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв: Вид-во МДАУ, 2005. – Вип. 2 (30). – С. 182 – 189.

  4. Хомяк П.В. Відновлення водного режиму ґрунту засобами його основного обробітку в короткоротаційній сівозміні з соняшником в умовах південного Степу України // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв: Вид-во МДАУ, 2006. – Вип. 3 (35). – С. 39 – 43.

6. Хомяк П.В. Динаміка водно-фізичних властивостей ґрунту залежно від засобів основного обробітку під чорний пар в короткоротаційній сівозміні з соняшником // Наукові праці: Екологія. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2006. – Т. 58. – Вип. 45. – С. 87 – 90.

7. Хомяк П.В. Особливості обробітку ґрунту під соняшник при скорочених термінах повернення його на попереднє місце в сівозмінах південного Степу України // Актуальні проблеми сучасного землеробства: Міжнародна науково-практична конференція. Луганський НАУ, Луганськ, 14-16 травня 2003 р. – Луганськ: Видавництво ЛНАУ, 2003. – С. 6 – 8.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины