Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Ревенко Олена Борисівна. Вплив кріоконсервованих ембріональних соматичних клітин на стан шкіри і хряща щурів після травматичного пошкодження : Дис... канд. наук: 03.00.19 - 2007.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Ревенко О.Б. Вплив кріоконсервованих ембріональних соматичних клітин на стан шкіри та хряща щурів після травматичного ушкодження.Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.19 – кріобіологія. – Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, Харків, 2007.

Дисертація присвячена визначенню умов отримання та кріоконсервування первинних суспензій соматичних ембріональних клітин (СЭК) щурів, а також з’ясуванню їх впливу на перебіг репаративних процесів при експериментальному термічному ушкодженні шкіри і механічному ушкодженні суглобового хряща, як окремих видів сполучної тканини.

Застосування кріозахисного середовища, до вмісту якого входять 10% ДМСО і 10% ембріональної сироватки, дозволяло отримати високі показники збереженості та життєздатності СЕК.

Введення суспензії свіжоізольованих, кріоконсервованих та летально кріопошкоджених СЕК в зону механічної травми суглобового хряща та в ділянку експериментальної термічної травми шкіри сприяло посиленню проліферації хондробластів та фібробластів в тканинах, підвищенню активності глікозаміногліканів основної речовини позаклітинного матриксу.

Введення первинних суспензій СЕК в ділянку термічного ушкодження призводило до швидкого розвитку грануляційної тканини на фоні зниження рівня лейкоцитарної інфільтрації, що сприяло прискоренню процесів закриття ранового дефекту та скороченню термінів відновлення шкіряного покриву. Використання первинних суспензій СЕК у тварин з термічною травмою призводило до швидкої нормалізації показників периферічної крові (рівня гемоглобіну, кількості еритроцитів та лейкоцитів), а також до нормалізації вмісту основних компонентів міжклітинного матриксу сполучної тканини (колагену, неколагенових білків та глікозаміногліканів). Дія СЕК залежить від їх життєздатності: свіжоізольовані клітини швидше відновлюють уражені ділянки тканини, ніж кріоконсервовані. Позитивний вплив летально кріопошкоджених клітин на відновлення травматично ушкоджених суглобового хряща та дерми вказує на роль біологічно активних речовин в реалізації дії СЕК.

В дисертаційній роботі представлено теоретичне та експериментальне узагальнення наукової проблеми, яка стосується вдосконалення методів кріоконсервування соматичних ембріональних клітин шляхом визначення умов виділення клітин і складу адекватних кріоконсервуючих середовищ, а також доцільності використання кріоконсервованої первинної суспензії СЕК для стимуляції репаративних процесів в ушкодженій сполучній тканині шкіри та суглобового хряща.

1. Визначені умови виділення СЕК щурів: показано, що поєднання попередньої ферментативної обробки тканин протягом 20 годин в умовах гіпотермії з наступною механічною дезінтеграцією є оптимальним для отримання первинної суспензії життєздатних клітин, які спроможні прикріплюватись до субстрату, розпластуватись та формувати моношар в умовах культивування in vitro.

2. Порівняння кріозахисної дії ДМСО, ембріональної сироватки, ПЕО-1500 та їх комбінацій при кріоконсервуванні СЕК за трьохетапною програмою заморожування виявило перевагу середовища заморожування, яке містить 10% ДМСО та 10% ембріональної сироватки – деконсервована cуспензія мала збереженість клітин не нижче 60%, які були здатні при подальшому культивуванні до формування осередків росту.

3. Введення суспензії свіжоізольованих, кріоконсервованих та летально кріопошкоджених СЕК в зону механічної травми суглобового хряща стимулює проліферацію хондробластів і підвищує активність ГАГ матриксу суглобового хряща, що забезпечує формування гіалінового хряща із структурою, яка є специфічною для суглобового хряща.

4. Використання свіжоізольованих та кріоконсервованих СЕК при введенні в ділянку експериментальної термічної травми шкіри сприяє приско-ренню розвитку грануляційної тканини на фоні зниження рівня лейкоцитарної інфільтрації ушкоджених тканин, стимулює проліферацію фібробластів та синтез глікозаміногліканів, що веде до скорочення строків відновлення шкіряного покриву та забезпечує формування нормотипічного регенерату.

5. Місцеве застосування первинних суспензій СЕК у тварин з термічною травмою призводить до нормалізації таких лабораторно-клінічних показників периферічної крові, як рівень гемоглобіну, кількість еритроцитів та лейкоцитів.

6. Введення первинних суспензій СЕК в зону термічного ушкодження шкіри сприяє нормалізації вмісту основних компонентів позаклітинного матриксу сполучної тканини (колагену, тирозину та глікозаміногліканів), що забезпечує прискорення загоєння ушкодженої тканини.

7. Повнота і швидкість відновлення ушкодженої ділянки сполучної тканини залежать від життєздатності введених СЕК і знижуються в ряду: свіжоізольовані СЕК – кріоконсервовані СЕК – кріопошкоджені СЕК.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

1. Грищенко В.И., Петренко А.Ю, Жигун А.И., Сукач А.Н., Ревенко Е.Б. Влияние трансплантации криоконсервированных мезенхимальных клеток эмбрионов человека на процессы регенерации при травматическом повреждении суставного хряща крыс // Проблемы криобиологии. – 2001. – №2. – С. 106-108.

2. Ревенко Е.Б., Бабалян В.А., Горголь Н.А., Волкова Н.А., Петренко А.Ю. Аллотрансплантация свежевыделенных и криоконсервированных мезенхимальных эмбриональных клеток, стимулирующая репаративную регенерацию хряща крыс // Проблемы криобиологии. – 2003. – № 1. – С. 7-16.

3. Грищенко В.І., Гончарук О.І., Кощій С.В., Петренко Т.П., Ревенко О.Б., Висеканцев І.П., Гапон Г.О. Новий ембріональний препарат “Ембріогель”: характеристика та перспективи застосування // Трансплантологія. – 2003. – Т.4.– № 1. – С. 20-23.

4. Ревенко Е.Б., Петренко А.Ю., Гончарук Е.И., Волкова Н.А., Петренко Т.Ф., Волина В.В. Изучение возможности биостимуляции заживления ожоговых ран суспензией свежевыделенных и криоконсервированных мезенхимальных эмбриональных клеток // Проблемы криобиологии. – 2004. – № 4. – С.34-41.

5. Ревенко Е.Б., Петренко А.Ю. Способность криоконсервированных эмбриональных клеток стимулировать восстановление соединительной ткани после травматического повреждения в эксперименте // Проблемы криобиологии. – 2005. – Т. 15. – № 3. – С. 353-356.

6. Ревенко Е.Б., Гурина Т.М., Петренко Т.Ф., Петренко А.Ю. Выбор криозащитной среды для криоконсервирования клеток мезенхимально-мезодермального происхождения // Експериментальна і клінічна медицина. – 2006. – № 1. – С. 53–58.

7. Петренко Т.П., Волкова Н.О., Гончарук О.І., Ревенко О.Б., Грищенко В.І. Оцінка ефективності застосування нативних та культивованих ембріональних фібробластів людин // Тези доповідей. Установчий з‘їзд українського товариства клітинної біології. – Львів, 2004. – С. 154.

8. Ревенко Е.Б. Влияние трансплантации суспензии мезенхимальных эмбриональных клеток на процессы восстановления кожных покровов после термического ожога у крыс // Проблемы интеграции функций в физиологии и медицине: Материалы Международной конференции. – Минск: „Бизнесофсет”, 2004. – С. 329-331.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины