Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Мєнасова Анжеліна Шевкетівна. Безскелетні Mетаzоа та іхнофосилії опорного розрізу венду Поділля і їх стратиграфічне значення : Дис... канд. наук: 04.00.09 - 2006.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Мєнасова А.Ш. Безскелетні Metazoa та іхнофосилії опорного розрізу венду Подільського Придністров’я і їх стратиграфічне значення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.09 – палеонтологія і стратиграфія. – Інститут геологічних наук НАН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена вивченню викопних решток м’якотілих представників вендо-едіакарської фауни та слідів життєдіяльності у відкладах верхнього венду та нижнього кембрію Подільського Придністров’я.

Встановлено, що найбільш численними та різноманітними рештками представників Vendiata характеризуються ломозівські верстви могилів-подільської серії. У відкладах канилівської та балтійської серій викопні метазоа зустрічаються спорадично. Іхнофосилії, навпаки, більше представлені в канилівській і балтійській серіях. За результатами аналізу розподілу метазоа Придністровський докембрійський комплекс розділено на могилів-подільський та канилівський підкомплекси, які характеризують однойменні світи. Складено опис 24 видів метазоа та іхнофосилій з яких сім форм вендіт нові для науки. Побудовано схему реконструкції могилівського басейну.

Результати цих досліджень можуть бути корисні для комплексного вирішення проблем стратиграфії, історії геологічного розвитку та розподілу корисних копалин у верхньодокембрійських відкладах, а також в прцесі подальшого вивчення питань загального і філософського характеру, які пов’язані з розвитком життя в докембрії.

Внаслідок проведеного вивчення фауністичних решток і слідів життєдіяльності з найдавніших теригенно-морських товщ осадочного чохла Подільського Придністров’я була систематизована та доповнена палеозоологічна характеристика відкладів верхнього венду цього району. З відкладів могилів-подільської та канилівської серій монографічно описано 17 видів вендіат, які належать до 15 родів, серед яких три роди - Palaeospinther, Propalaeolina, Gureevella та сім видів: Gureevella elipticus, Beltanelloides amorphus, Beltanella velicanovi, Palaeospinther nucis, P. conoideus, Nimbia nana, Propalaeolina vendiensis - нові для науки.

Представник роду Beltanella Sprigg описаний на Україні вперше. Вид Tirasiana disciformis Palij вперше був описаний з порід балтійської серії нижнього кембрію.

Описано сім видів іхнофауни, які належать до семи родів, з відкладів могилів-подільської серії - Cochlichnus sp., Palaeopascichnus delicatus Palij; з відкладів канилівської серії - Harlaniella podolica Sokolov, Gordia sp., Planolites (Webby), у відкладах балтійської серії – Bergaueria Prantl, із порід хмельницької світи вперше був описаний рід Helminthoidichnites Walcott.

Придністровський докембрійський фауністичний комплекс метазоа можна розділити на два підкомплекси, які приурочені, відповідно, до відкладів могилів-подільської та канилівської серій. У могилів-подільському підкомплексі спостерігаються найрізноманітніші тілесні відбитки плаваючих і донних прикріплених організмів, які, головним чином, приурочені до ломозівських верств могилівської світи, що складає могилів-подільську асоціацію.

Канилівський підкомплекс характеризується численними слідами безхребетних. Тілесні відбитки трапляються набагато рідше порівняно з могилів-подільським підкомплексом.

Розглянуто звязок фауністичних комплексів метазоа та іхнофосилій з фаціями обмілин та мілководдя і з відносно глибоководною фацією відкритого шельфу. Для Придністровя найбільш характерними є морська мілководна (доканилівська) й відносно глибоководна (канилівська) фації.

Співставляючи викопні рештки з місцезнаходжень, розташованих в Європі, Азії, Африці, Австралії, Америці можна зазначити, що:

- більшість знахідок вендської фауни розташовані головним чином в шаруватих теригенних, рідше карбонатних і вулканогенно-осадових товщах;

- фауна едіакарського типу найхарактерніша для інтервалу між горизонтами лапландських тилітів знизу (або перервою в осадконакопиченні) і зоною масової фосилізації томмотського ярусу нижнього кембрію. В цьому інтервалі, у свою чергу, виявлено неоднорідність розподілу решток безскелетних метазоа. Їх масове поширення характерне для нижньої половини верхнього венду, яка відповідає редкінському горизонту валдайської серії СЕП (могилів-подільська серія Поділля).

- різниця систематичного складу і виявлені зміни у складі фауністичних асоціацій у конкретних стратиграфічних послідовностях в різних місцезнаходженнях свідчать про можливість використання решток і слідів життєдіяльності для біостратиграфічного членування вендських відкладів.

Розглянуто проморфологію вендських медузоїдних організмів й одиничних поліпоїдних форм з точки зору типу їх симетрії. У венді Подільського Придністровя найчастіше зустрічаються форми з віссю симетрії неcкінченно великого порядку (роди Nemiana Palij, Bronicella (Zaika-Novatsky), Cyclomedusa Sprigg, Tirasiana Palij, Ediacaria Sprigg).

Розріз верхнього венду Подільського Придністров’я має безперечну перевагу перед іншими розрізами завдяки своїй доступності, відслоненості, простим умовам залягання стратиграфічних підрозділів; масовому поширенню і систематичній різноманітності фауни, слідів життєдіяльності і багатоклітинних водоростей. Крім того, відслонена й добре вивчена границя кембрію та венду (р. Тернава, с. Китайгород). Колективом геологів і науковців створена стратиграфічна схема, детальність якої перевищує всі відомі розробки, що стосуються інших регіонів платформи. У звязку з вищенаведеним, пропонується розглянути питання про прийняття розрізу венду Подільського Придністровя як гіпостратотипового для Східноєвропейської платформи.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Мєнасова А.Ш., Гриценко В.П. Знахідки подільських вендіат та аналіз їх тафономії // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Сер. геологія. - 2002. – Вип. 21-22. – С. 94-97.

    Мєнасова А.Ш. Стосовно нових версій про вік вендських покладів Подільського Придністров’я // Мінеральні ресурси. - №4. - 2002. – С. 25-26.

    Мєнасова А.Ш. Нові знахідки подільських вендіат // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Сер. геологія. – 2003. – вип. 25. – С. 25-26.

    Мєнасова А.Ш. Нові представники вендської біоти з місцезнаходжень Поділля // Збірник наукових праць ІГН / Теоретичні та прикладні аспекти сучасної біостратиграфії фанерозою України. – Київ. – 2003. – С. 139-142.

    Мєнасова А.Ш. Значення вендської біоти опорного розрізу Поділля для розробки загальної шкали розчленування венду // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Сер. геологія. – 2005. – вип. 33. – С. 41-43.

    Мєнасова А.Ш. Теорії походження та палеоекологія вендо-едіакарських Metazoa.// Тези наук. конф. „Актуальні питання вивчення та картування осадових комплексів складчастих областей та платформеного чохла України”. – Київ. – УкрДГРІ. – 2003. –С. 146.

    Мєнасова А.Ш. Палеоекологія вендських Metazoa. //Тези наук. конф. проф.-викл. складу „Актуальні проблеми геології України”. – Київ. – Київський ун-т. – 2004. С. 17.

    Анотації


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины