Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Лисенко Віталій Іванович. Геологія і літологія вулканогенно-теригенної товщі верхнього альбу Балаклавської улоговини : Дис... канд. наук: 04.00.21 - 2006.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Лисенко В.І. Геологія і літологія вулканогенно-теригенної товщі верхнього альбу Балаклавської улоговини. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.21. - літологія. - Відділення морської геології та осадового рудоутворення Національного науково-природничого музею НАН України, Київ, 2006.

Досліджено геологічну будову вулканногенно-теригенних відкладів верхнього альбу Балаклавської улоговини і їх літолого-петрографічний склад. Встановлено, що вулканогенно-теригенні комплекси Балаклавської улоговини є лише частиною більш великої структурної тектонічної зони, що знаходиться в даний час нижче рівня Чорного моря. За літологічним складом, умовами утворення виділено три горизонти: туфовий, глинистий і карбонатний (враконський). Початок верхньоальбської вулканічної діяльності пов'язаний з виливами авгітових порфіритів, авгіт-рогообманкових і роговообманкових базальтів, а експлозивна діяльність — з виверженням більш кислих продуктів вулканізму. Результати досліджень дозволяють зробити припущення про три і більше експлозивних викидів. Центр альбського вулканізму знаходився в межах центральної частини затоки Мегало-Яло. Зроблено припущення про існування фрагментів офіолітової зони в даному регіоні. Уламковий матеріал метаморфічних, магматичних і осадових порід з туфів, олістостром і враконського горизонту мають значну мінеральну і петрографічну подібність, що підтверджує його утворення за рахунок руйнування Балаклавського палеопідняття. Результати досліджень дозволяють говорити про безперервну базальт-андезит-дацит-ріодацит-ріоліт–трахіріолітову формацію зон активізації окраїнно-континентальних дуг чи серединних масивів. Уламковий матеріал з олістостроми, враконського горизонту і туфів відрізняється від відомих магматичних порід Гірського Криму, мису Фіолент і Ломоносівського підвідного масиву, але подібний до вулканітів Рівнинного Криму.

Особливості літолого-петрографічного складу, геологічної будови і стратиграфічного положення вулканогенно-теригенної товщі Балаклавської улоговини і наявність прямих ознак золотополісульфідної мінералізації дозволяють рекомендувати проведення цілеспрямованих розшукових робіт. Кальдера, верхньоальбського вулканізму, пов'язана з похованою рифтовою грабен-синклінальною структурою, є потенційно перспективною ділянкою для пошуку вуглеводневої сировини.

Аналіз даних геологічної будови вулканногенно-теригенних відкладіва верхнього альбу Балаклавської улоговини і дослідження їх літолого-петрографічного складу дають можливість зробити висновки :

Вулканогенно-теригенні комплекси Балаклавської улоговини, які мають широке поширення, є лише частиною більш великої структурної тектонічної зони, що знаходиться в даний час нижче рівня Чорного моря. Встановлені автором закономірності будови і речовинного складувулканогенно-теригенної товщі є підставою для екстраполяції геологічних висновків на недоступну для безпосереднього вивчення частину мілководного шельфу Балаклавського палеопідняття, приуроченого до Фороського виступу.

Дані петрографії і геохімії про склад вулканогенно-теригенних комплексів, що беруть участь у будові Балаклавської улоговини мають еталонне значення для з'ясування закономірностей будови земної кори під дном Чорного моря і Передгірського Криму. Їх діагностичне значення підтверджують дані геофізичних досліджень і драгування.

Установлений просторово-тимчасовий і генетичний зв'язок між вулканітами і гравітаційно-осадовою олістостромою верхнього альбу, що дозволяє вирішити питання про генезис ерратичних валунів Балаклави. Особливості літологічного складу крупноуламкового матеріалу олістостром пов'язані з формуванням у прибережних умовах Балаклавського палеопідняття і транспортуванням по крутих схилах морського басейну в активних лінійних гідродинамічних зонах.

Результати вивчення уламкового матеріалу магматичних порід альбського вулкану в туфовому, глинистому і враконському горизонтах доводять, що ми маємо справу з безперервною базальт-андезит-дацит-ріодацит-ріоліт–трахіріолітовою формацією, зон активізації окраїнно-континентальних дуг чи серединних масивів.

Основні і кислі ефузиви, інтрузивні породи уламкового матеріалу олістостром, альбських туфів і враконського горизонту є породами одного повного ряду, що підтверджується їх мінералогічною особливістю і петрохімічними властивостями. Для них характерна присутність магнетиту, рогової обманки, зонального плагіоклазу. За результатами петрохімічних аналізів вони характеризуються підвищеним вмістом TiO2, сумою Na2O + K2O, CaO, пониженим вмістом MgO, сумарного заліза з високим ступенем окиснення, що характерно для вулканізму окраїнно-континентальних дуг або зон активізації платформних структур.

Уламковий матеріал плагіоріодацитів, плагіоріолітів, ріолітів, трахіріолітів, плагіогранітів, кварцових діоритів, габро, андезитів, базальтів з олістостроми, враконського горизонту і туфів за мінералогічними, петрографічними і петрохімічними властивостями відрізняються від відомих магматичних порід Гірського Криму, мису Фіолент і Ломоносівського підвідного масиву, але мають велику подібність з вулканітами Рівнинного Криму.

Уламковий матеріал метаморфічних, магматичних і осадових порід з туфів, олістостром і враконського горизонту мають значну мінеральну і петрографічну подібність, що також підтверджується петрохімічними і геохімічними аналізами. Це підтверджує його утворення за рахунок руйнування Балаклавського палеопідняття, складеного в цей час альбськими ефузивами, породами протерозойської чи палеозойської складчастості.

Особливості літолого-петрографічного складу, геологічної будови і стратиграфічного положення вулканогенно-теригенної товщі Балаклавської улоговини і наявність прямих ознак золотополісульфідної мінералізації дозволяють рекомендувати проведення розшукових робіт, яке передбачає використання геофізичних методів і глибинного картування. Особливу увагу варто приділяти зонам прожилкування, окварцювання, піритизації, гематитизації і метасоматично-змінених порід, а також місцям зчленування глибинних меридіональних і широтних розломів, що можуть бути підвідними каналами від центру альбського вулканізму

Вивчення літолого-петрографічного складу вулканогенно-теригенного матеріалу верхнього альбу дозволили відтворити історію геологічного розвитку і палеогеографію Балаклавського палеопідняття.

За темою дисертації опубліковано 25 наукових робіт. Статті у наукових фахових виданнях:

  1. Артеменко В.М., Артеменко О.В., Брызгалов И.А., Лысенко В.И., Хмиляр В.Ю. Золотосодержащая кварц-антимонитовая рудная формация в карбонатно-терригенном мезозое Горного Крыма. // Доповiдi Нацiональноii академii наук Украiни. – 2000. № 2. – С. 107 – 111.

  2. Лысенко В.И., Лысенко Н.И. О происхождении “темных пятен” в сарматских отложениях Гераклейского полуострова (Крым)// Доп. НАН України. – 2003. - №12. – С. 103 – 107.

  3. Лысенко В.И. Новые данные о валунах Балаклавской котловины (Юго-Западный Крым) / Геологический журнал, Киев, 2003, № 4. – С. 40 – 47.

  4. Лысенко В.И. Новые данные по геологии эрратических валунов Балаклавской котловины (Юго-западный Крым). Геотехническая механика: Межведомственный сборник науч. трудов/ ин-т геотехнической механики им. М.С. Полякова НАН Украины. – Днепропетровск, 2003. – Вып. 42 – С. 218 – 228.

  5. Лысенко В.И. Аллотигенный обломочный материал и лапилли из альбских туфов Балаклавской котловины (Юго-Западный Крым). Геотехническая механика: Межведомственный сборник науч. трудов/ ин-т геотехнической механики им. М.С. Полякова НАН Украины. – Днепропетровск, 2005. – Вып. 56 – С. 101 - 108.

  6. Лысенко В. И. Палеобиостратиграфическое обоснование альбских олистостром в окрестностях Балаклавы (Крым). // Теоретичні та прикладні аспекти сучасної біостратиграфії фанерозою України / Т-33 – Київ. Інституту геологічних наук, 2003 – С. 128-130.

  7. Лысенко В.И. Новые данные о составе аллотигенного материала альбских туфов Балаклавской котловины (Юго-Западный Крым) Геологический журнал, Киев, 2005, №4. – С. 22-27

  8. Шнюкова Е. Е., Лысенко В.И. Кислые эффузивы альбских валунных отложений Балаклавской котловины (Юго-Западный Крым).// Сучасні проблеми геологічної науки: Зб. Наук. Пр. ІГН НАН України. – К. – 2003. – С. 33 – 38.

  9. Артеменко В.М., Артеменко О.В., Лысенко В.И. Новые данные о самородном золоте западной части Горного Крыма// Минеральные ресурсы Украины.

  10. Лысенко Н.И., Лысенко В.И. Палеобиофациальный анализ верхнеюрской известняково-терригенной толщи – ключ к разгадке разломной тектоники Горного Крыма (Тектонический ребус). Палеонтологічне обгрунтування стратонів фанерозою України / Відпов. Ред. Ю.В. Тесленко. Інститут геологічних наук НАН України, - К., 2001. – С. 31 – 33.

Основні статті та тези доповідей в інших наукових виданнях:

  1. Лысенко В.И. Стратиграфическая шкала миоцена Гераклейского полуострова (Крым) в свете палеобиогеографических данных. Палеобіогеографічні дослідження та проблема створення стратиграфічних шкал / Редкол:Ю.В. Тесленко (відп. ред.) та ін. – К.: ТОВ “Міжнар. фін. агенція”, 1998. – С. 66 – 67.

  2. Лысенко В.И. Новые данные о вещественном составе пород Черноморской впадины по результатам изучения аллотигенного материала в альбских туфах Балаклавской котловины (Юго-западный Крым)// Тезисы докладов на VI Международной конференции “Крым – 2005”. Геодинамика, сейсмичность и нефтегазоносность Черноморско-Каспийского региона. – 2005. – С. 112 – 114.

  3. Лысенко Н.И., Лысенко В. И. Валуны-странники из окрестностей Балаклавы (Крым) с позиции событийной геологии и стратиграфии. // Тез. докл. на конф. УПО.( 2000 г., Киев) _ С. 36-37.

  4. Лысенко В.И. Перспективы нефтегазоносности шельфа Юго-Западного Крыма по результатам изучения альбского вулканизма// Тезисы докладов на VI Международной конференции “Крым – 2005”. Геодинамика, сейсмичность и нефтегазоносность Черноморско-Каспийского региона. – 2005. – С. 114 – 117.

  5. Лысенко В.И. Особенности нижнемелового вулканизма Балаклавской котловины (Юго-Западный Крым)//Сборник докладов 5 Международной конференции. Проблемы геодинамики и нефтегазоносности Черноморско-Каспийского региона. Гурзуф, 8 – 13 сентября 2003. Симферополь, 2004. – С. 176 – 182.

  6. Лысенко В.И. Эрратические валуны Балаклавы – продукт альбской олистостромы. //Сборник докладов 5 Международной конференции Крым – 2003. Проблемы геодинамики и нефтегазоносности Черноморско-Каспийского региона. Гурзуф, 8 – 13 сентября 2003. Симферополь, 2004. – С. 172 – 176.

  7. Лысенко В.И. Эрратические валуны Балаклавы – продукт альбской олистостромы. //Тезисы докладов 5 Международной конференции “Крым – 2003”. Проблемы геодинамики и нефтегазоносности Черноморско-Каспийского региона. Гурзуф, 8 – 13 сентября 2003. Симферополь, 2004. – С. 53.

  8. Лысенко В.И. Особенности нижнемелового вулканизма Балаклавской котловины (Юго-Западный Крым) // Тезисы докладов 5 Международной конференции. Проблемы геодинамики и нефтегазоносности Черноморско-Каспийского региона. Гурзуф, 8 – 13 сентября 2003. Симферополь, 2004. – С. 53 - 54.

  9. Лысенко Н.И., Лысенко В.И. Необычный камень – “гераклит” и проблемы дегазации метана в миоцене Крыма. //Тезисы III Международной конференции “Крым – 2001”. Геодинамика и нефтегазоносные системы Черноморско-Каспийского региона., Гурзуф, 17 - 21 сентября 2001. Симферополь, 2001. – С. 93 - 95.

  10. Лысенко Н.И., Лысенко В.И. Новые данные о разломах Мраморной балки (Гераклейский полуостров, Крым) в аспекте актуальных проблем его гелогии. //Тезисы III Международной конференции “Крым – 2001”. Геодинамика и нефтегазоносные системы Черноморско-Каспийского региона., Гурзуф, 17 - 21 сентября 2001. Симферополь, 2001. – С. 92 – 93.

  11. Артеменко В. М., Артеменко О.В., Лысенко В. И. Самородное золото горного Крыма.// IV Междунар. симпоз. по истории минералогии. (2002 г.,Санкт-Петербург) – С. 82 – 83.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины