Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Хромов Олександр Федорович. Рекреаційне лiсокористування в заповідних лісах Південного берега Криму : Дис... канд. наук: 06.03.03 - 2006.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Хромов О.Ф. Рекреаційне лiсокористування в заповідних лісах Південного берега Криму – Рукопис

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.03 – лісознавство і лісівництво. Український ордена "Знак Пошани" науково-дослідний інститут лісового господарства та агролiсомелiорацiї ім. Г.М. Висоцького, Харків, 2006.

У дисертації узагальнені матеріали досліджень щодо розробки оптимiзованої технології рекреаційного використання заповідних лісів і адаптації її до умов Південного берега Криму. Показано, що рекреаційна діяльність (стихійна й організована) при будь-якій тривалості (цілорiчна, сезонна, короткочасна), але побудована на вільному переміщенні у лісі, спричиняє часткове чи повне руйнування існуючих біогеоценозів. При цьому руйнується ґрунтовий покрив та підстилка, порушується хід природного поновлення деревних і чагарникових порід, знижуються видовий склад та рясність трав'яного покриву в насадженнях, територія забруднюється побутовими відходами. Одночасно з лісових угідь безконтрольно вилучається недеревна продукція (гриби, ягоди, квіти тощо), що скорочує кормову базу лісової фауни. У зв’язку з інтенсифікацією рекреаційного використання заповідних лісів пропонується перевести рекреаційного лiсокористування на наукову основу і вважати його однією із складових розділів лісогосподарського виробництва.

При регульованій і контрольованій рекреаційній діяльності зменшується кількість лісових пожеж і лiсопорушень, починається процес відновлення лісових біогеоценозів. Тому необхідно зонувати територію заповідних лісів і розташованих на ній особливо цінних природних комплексів, а також випереджати руйнування лісових біогеоценозів при звичайній і добувній рекреації. Запропоновано за умови часткового чи повного руйнування лісових біогеоценозів переводити їх у стан "спокою", проводити заходи щодо реконструкції лісів та їх штучного відновлення.

Основні результати досліджень використовуються в лісогосподарській практиці ЯГЛПЗ. Запропоновано оптимiзовану технологію рекреаційного лiсокористування, адаптовану до умов заповідних лісів ПБК.

У роботі розроблено теоретичні засади та практичні заходи щодо організації процесу рекреаційного лiсокористування в заповідних лісах південного берега Криму. Ці ліси останнім часом інтенсивно залучаються до лікувально-рекреаційної інфраструктури регіону.

1. Рекреаційна діяльність (стихійна й організована) будь-якої тривалості (цілорічної, сезонної, короткочасної) при вільному (стихійному) переміщенні людей у лісі призводить до руйнування існуючих біоценозів. Насамперед деградує ґрунтовий покрив. При вилученні території з рекреаційного використання створюються сприятливі умови для відновлення лісової рослинності.

2. Рекреаційні навантаження різного ступеня (помірні й високі) по-різному впливають на хід природного поновлення лісів. При помірних навантаженнях (стаціонари "Хаста-Баш" і "Долоси") цей процес практично не припиняється, а при високих (стаціонар "Ай-Петрі") – спостерігається повна загибель самосіву й підросту бука, граба, ясена.

Нерегульована й неконтрольована рекреаційна діяльність призводить до зменшення проективного покриття трав’янистої рослинності до 30–35 % (стаціонари "Хаста-Баш" і "Учан-Су"). При зниженні інтенсивності рекреації (стаціонар "Долоси") трав’яниста рослинність починає відновлюватися.

3. Захаращення території місць відпочинку побутовим сміттям (стаціонар "Ай-Петрі" – до 80 м2 на га), а також масові ушкодження дерев з метою заготівлі дров (до 64 % – стаціонар "Учан-Су") є результатом неорганізованої рекреаційної діяльності. За її регулювання ситуація суттєво поліпшується (стаціонари "Долоси" і "Тюзлер").

4. Не виявлено суттєвого впливу забруднення довкілля відпрацьованими газами автомобільних двигунів на приріст деревини сосни кримської, що зростає безпосередньо вздовж автомобільних доріг. За останні роки середньорічний приріст більшості модельних дерев навіть зріс порівняно з більш ранніми періодами.

5. При організації і здійсненні рекреаційної діяльності в заповідних лісах доцільно проводити опитування потенційних рекреантiв, на підставі чого підбирати придатні насадження поза зоною абсолютної заповідності і створювати в них необхідні умови для відпочинку. При цьому слід враховувати, що домінуючим мотивом, котрий спонукає людей до відпочинку в лісі, є "добувна рекреація" (збір грибів, ягід тощо) – 27,2 % від загальної кількості опитаних, любов до лісу (20,4 %), прогулянки в лісі (19,9 %), клiматолiкування і туризм (9 %) тощо. Рекреанти надають перевагу насадженням, сформованим по типу куртинно-полянних комплексів. Комфортність у лісі для респондентів асоціюється з наявністю джерел води (27,4 % від загальної кількості опитаних), лавок і столиків (23,5 %), влаштуванням туалетів (11,6 %), із запасами палива для багать (5,9 %) тощо. Ділянки для відпочинку мають знаходитися від місця проживання рекреантів на відстані 1–4 км.

6. Рекреаційне лiсокористування необхідно здійснювати шляхом організації та спрямування потоків рекреантiв на спеціально підібрані та обладнані для відпочинку рекреаційні ділянки і стежки (загальна площа перших у ЯГЛПЗ складає 10 га, а протяжність інших – 10 км). У періоди, коли рекреаційна діяльність у заповідних лісах контролюється й регулюється, на території рекреаційних ділянок кількість випадків загорання лісу та інших лiсопорушень різко зменшується.

7. Для попередження деградації лісових біоценозів необхідно вживати такі заходи: організацію території заповідних лісів з виділенням функціональних зон – абсолютної заповідності (повна відсутність антропогенного впливу на природні процеси); буферна (захищає територію абсолютної заповідності, призначену для прокладання відволікаючих еколого-пізнавальних стежок та доріг); захисну (охоронну), яка прилягає до буферної зони, і де обладнуються рекреаційні ділянки, прогулянкові стежки тощо.

У ЯГЛПЗ зона абсолютної заповiдностi складає 32 % від загальної території, буферної – 15 %, охоронної (захисної) – 53 %. Видова розмаїтість деревної рослинності в першій представлена 16 видами, у другий і третій – відповідно 24 і 26.

Подібним чином слід зонувати територію з ділянками особливо цінних природних комплексів (генетичні резерви, плюсові дерева і насадження), що мають стати заповідним ядром. При цьому буферна зона за площею має дорівнювати площі заповідного ядра, а охоронна – бути вдвічі більша за буферну зону.

8. В ЯГЛПЗ сумарна рекреаційна ємність буферної і захисної зон перевищує ємність зони абсолютної заповідності на 12897 тис. людино-годин на рік, що свідчить про реальну можливість регулювання потоків рекреантiв на території заповідних лісів і організації їх відпочинку поза зоною абсолютної заповідності.

9. Регулюванням рекреаційного навантаження території і контролюванням кількості вилученої недеревної продукції, розрахованої за допомогою запропонованих коефіцієнтів, можна попередити знищення заповідних лісів при звичайній і добувній рекреаційній діяльності.

10. З метою запобігання повної деградації слабко порушених рекреаційною діяльністю лісових біогеоценозів, доцільно виключати їх на певний час (6–8 років) з рекреаційного процесу.

11. Повністю знищені під впливом антропогенного чинника, в тому числі рекреаційної діяльності, лісові біоценози можуть бути відновлені лiсокультурними заходами. Доведено високу ефективність використання садивного матеріалу, вирощеного з насіння плюсових дерев.

12. Оптимiзована й адаптована до умов регіону технологія рекреаційного лiсокористування включає сукупність основних методів і прийомів: виявлення на заповідних територіях традиційних місць відвідування; визначення структури послуг для підвищення комфортності відпочинку; загальне зонування території заповідних лісів і ділянок із виявленням на них особливо цінних природних комплексів; уточнення переліку насаджень із визначенням їх рекреаційної ємності; розробка проектів улаштування рекреаційних насаджень; організація моніторингу на них; регулювання обсягів вилучення недеревної продукції при добувнiй рекреації; виключення лісових ділянок на різний термін із рекреаційного процесу, проведення реконструктивних та відновних заходів у заповідних лісах.

13. Шляхом наукового обґрунтованого регулювання та здійснення контролю за рекреаційною діяльністю можна суттєво підвищити її рентабельність (на 31 % і більше). При цьому "умовна рентабельність", розрахована за вартістю реалізованої деревини, за період 1995–2000 рр. в ЯГЛПЗ не перевищувала 30 %.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

1. Поляков О.Ф., Ковальський А.Й., Хромов О.Ф. Ліси Криму – джерело здоров'я // Лісовий і мисливський журнал. – 1996. – №3. – С. 12–13 (здобувачу належить збір польового матеріалу, його обробка та формулювання висновків).

2. Хромов О.Ф. Оптимізація рекреаційного лісокористування в умовах Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника // Лісовий і мисливський журнал. – 1999. – №4. – С. 16–17.

3. Хромов А.Ф. Восстановление лесніх биоценозов ЮБК лесокультурніми приемами // Лiсiвництво та агролiсомелiорацiя. – Вип. 105 – Х.: С.А.М., 2004. – С. 245–251.

4. Агапонов Н.Н., Хромов А.Ф., Левчук О.И. Задачи региональной науки в решении природоохранных проблем лесного хозяйства Горного Крыма // Лiсiвництво та агролiсомелiорацiя. – Вип. 107 – Х.: С.А.М., 2004. – С. 98–100 (здобувач брав участь у формулюванні основних положень).

5. Хромов А. Ф. Воздействие стабильных рекреационных нагрузок на состояние лесных биогеоценозов ЮБК // Лiсiвництво та агролiсомелiорацiя. – Вип. 108. – Х., 2005. – С. 244–249.

6. Хромов О. Рекреаційна діяльність у Ялтинському гірсько-лісовому природному заповіднику Криму // Лісовий і мисливський журнал. – 2003. – №1. – С. 19.

7. Поляков А.Ф., Хромов А.Ф. Заповеданные территории Крыма как основа сохранения видового разнообразия растений. Программы сохранения и постоянного воспроизводства лесных генетических ресурсов в Новых Независимых Государствах бывшего СССР / Под ред. Гончаренко Г.Г. и др. 1998 // Материалы Совещания 23–26 сентября. – Белорусь: Беловежа, 1996. – С. 9–13 (здобувачу належить збір матеріалу та написання).

8. Хромов А.Ф. Организованное рекреационное лесопользование в Ялтинском горно-лесном природном заповеднике – рациональный способ сохранения горных лесов ЮБК: Материалы 9 Международного симпозиума "Нетрадиционное растениеводство. Эниология. Экология и здоровье" (3–10 сентября 2000 года). – Алушта Симферополь, 2000. – С.136–138.

9. Поляков А.Ф., Савич Е.И., Хромов А.Ф. и др. Розробити заходи щодо посилення екологічного впливу гірських лісів, що забезпечують ефективний відпочинок на курортах Криму / Заключительный отчёт по теме 10. – Харьков: УкрНИИЛХА, 2000. – 69 с. (здобувачу належить збір та аналіз матеріалу, написання окремих розділів).

10. Поляков А.Ф., Савич Е.И., Хромов А.Ф. Генетические резерваты – основа сохранения видового разнообразия древесных пород / Информационный листок №43-79 Крымский республиканский центр научно-техн. и эконом. информации. – Симферополь, 1997.– 4 с. (здобувачу належить аналіз матеріалів і написання).

11. Хромов А.Ф., Савич Е.И. Опыт применения посадочного материала сосны крымской с улучшенной наследственностью в лесокультурном производстве Крыма / Информационный листок №96–98 Крымский республиканский центр научно-техн. и эконом. информации. – Симферополь, 1998. – 4 с. (здобувачу належить збір польового матеріалу та написання).

12. Телешек Ю.К., Поляков А.Ф., Агапонов Н.Н., Хромов А.Ф. Оценка 40-летнего опыта мелиорации крымских яйл / Информационный листок №52-98.– Симферополь: Крымский республ. центр научно-техн. и эконом. информ. – 1998.– 4 с. (здобувачу належить збір матеріалу та його аналіз).

13. Телешек Ю.К., Поляков А.Ф., Агапонов Н.Н., Хромов А.Ф. Опыт облесения горельников в Крыму / Информационный листок № 49–98. – Симферополь: Крымский республ. центр научно-техн. и эконом. информ. – 1998. – 3 с. (здобувачу належить збір матеріалу та написання окремих підрозділів).

14. Хромов А.Ф. Опыт изучения рекреационного спроса в Ялтинском горно-лесном природном заповеднике / Информационный листок №5/р–98. – Симферополь: Крымский республиканский центр научно-технической и экономической информации. – 1998. – 4 с.

15. Хромов А.Ф. Опыт интенсификации рекреационного использования лесов в Ялтинском горно-лесном природном заповеднике / Информационный листок №6/р–98.– Симферополь: Крымский республиканский центр научно-технической и экономической информации. – 1998. – 4 с.

16. Хромов А.Ф. Экономическая эффективность рекреационного лесопользования в Ялтинском горно-лесном природном заповеднике / Информационный листок №44–99.– Симферополь: Крымский республиканский центр научно-технической и экономической информации. – 1999. – 3 с.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины