Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Присташ Ірина Валеріївна. Агрохімічна оцінка застосування добрив під кукурудзу на зерно у сівозміні на лучно-чорноземному карбонатному ґрунті Лісостепу України : Дис... канд. наук: 06.01.04 - 2005.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Присташ І.В. Агрохімічна оцінка застосування добрив під кукурудзу на зерно у сівозміні на лучно-чорноземному карбонатному ґрунті Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 – агрохімія. Національний аграрний університет, Київ, 2005.

Результати досліджень показали, що систематичне застосування добрив у сівозміні сприяє покращенню поживного режиму ґрунту і підвищенню його родючості, збільшуючи вміст гумусу в ґрунті та впливаючи на його якість, підвищуючи вміст рухомих органічних речовин, мінерального азоту, рухомого фосфору та обмінного калію в орному і підорному шарах ґрунту. Поряд з цим добрива впливають на поведінку цинку в ґрунті, зменшуючи його рухомість, на що вказують проведені польові і лабораторні дослідження.

Покращення поживного режиму ґрунту сприяє кращому розвитку рослин кукурудзи у варіантах з внесенням добрив, підвищуючи площу листкової поверхні, накопичення органічної речовини та чисту продуктивність фотосинтезу. Встановлено високу кореляційну залежність між площею листків і врожайністю кукурудзи на зерно. На основі рівнянь регресії визначено критичні величини площі листкової поверхні у різні фази розвитку рослин кукурудзи.

Встановлено, що проведення позакореневих підживлень комплексними добривами кристалон особливий, акварін № 5 та nutribor з урахуванням етапів органогенезу кукурудзи дозволяє підвищити ефективність основного удобрення та сприяє отриманню додаткового врожаю. Найбільш оптимальним є проведення дворазового позакореневого підживлення на IV та VI етапах органогенезу качана.

Визначено ефективність внесення добрив в основне удобрення та позакореневе підживлення у тривалому досліді на лучно-чорноземному карбонатному ґрунті.

У дисертаційній роботі висвітлено питання пошуку шляхів оптимізації живлення рослин кукурудзи азотом, фосфором, калієм і мікроелементами при систематичному застосуванні добрив у сівозміні та проведенні позакореневих підживлень у найбільш відповідальні за врожайність етапи органогенезу кукурудзи на зерно.

  1. Систематичне внесення у сівозміні на лучно-чорноземному карбонатному легкосуглинковому на лесовидному суглинку ґрунті під кукурудзу на зерно N90P90К135 по фону післядії 30 т/га гною сприяє отриманню врожайності зерна кукурудзи сорту Одеська 10 та гібрида Сандріна до 8 т/га.

  2. Використання добрив у сівозміні підвищувало вміст гумусу порівняно з контролем. Так, у варіанті Фон+N90P90К135 він збільшувався на 0,52 і 0,46% відповідно в орному і підорному шарах ґрунту, у варіанті Фон+N135Р135К202 – на 0,60 і 0,55%, порівнюючи з вмістом у контролі – 4,09 і 3,51%. При цьому зростала частка водорозчинних і рухомих органічних речовин у гумусі порівняно з контрольним варіантом.

  3. Тривале застосування добрив у сівозміні сприяє покращенню поживного режиму ґрунту. У варіанті Фон+N90P90К135 достовірно підвищувався вміст мінеральних форм азоту, рухомого фосфору та обмінного калію порівняно з контролем і становив у фазу 4–5 листків в орному шарі ґрунту 42,8 мг/кг мінерального азоту, 66,3 мг/кг – рухомого фосфору і 167 мг/кг – обмінного калію за показників у контрольному варіанті відповідно 32,6, 27,0 і 89,3 мг/кг ґрунту.

  4. На основі рівнянь регресії визначено критичні величини площі листкової поверхні, що у фазу викидання волотей для отримання 7 т/га зерна кукурудзи сорту Одеська 10 має складати 44,1 тис.м2/га, гібрида Сандріна – 30,8 тис.м2/га. Найбільшу чисту продуктивність фотосинтезу було відмічено у фазу 9–10 листків і вона сягала у варіанті Фон+N90P90К135 13,1 г/м2 за добу для сорту Одеська 10 і 15,1 г/м2 за добу – для гібрида Сандріна.

  5. Винос кукурудзою на зерно азоту, фосфору і калію залежить від сортових особливостей культури та величини ФАО. У варіанті Фон+N90P90К135 він становив для пізньостиглого сорту Одеська 10: 370 кг/га азоту, 146 кг/га фосфору і 142 кг/га калію, для середньораннього гібрида Сандріна – 258, 119 і 109 кг/га відповідно.

  6. Застосування фосфорних добрив забезпечувало позитивний баланс фосфору під кукурудзою на зерно (від +28,4 до +68,1 кг/га); позитивному балансу калію (+27,9 кг/га) сприяло тільки внесення N135Р135К202 по фону післядії 30 т/га гною. Жоден з варіантів удобрення не забезпечував позитивного балансу азоту (дефіцит становив від –65,9 до –143 кг/га). Оптимальним з точки зору бездефіцитності балансу макроелементів є варіант внесення N135Р135К202 по фону післядії 30 т/га гною.

  7. Застосування добрив під кукурудзу на зерно сприяє покращенню показників якості зерна, достовірно підвищуючи вміст білка (на 0,72–3,11% для сорту Одеська 10 та гібрида Сандріна). Внесення N90P90К135 по фону післядії 30 т/га гною зменшує відносний вміст зеїнової фракції порівняно з контрольним варіантом.

  8. За тривалого застосування добрив у сівозміні вміст у ґрунті важких металів свинцю і кадмію не перевищував ГДК. Внесені під кукурудзу на зерно добрива сприяли зменшенню рухомості цинку в ґрунті. Так, при застосуванні N90P90К135 по фону післядії 30 т/га гною рухомість цинку знижувалась в орному шарі до 15,3% при контролі 35,0%.

  9. Використання по фону N90P90К135 нових комплексних добрив кристалон особливий, акварін № 5 (по 3 кг/га) та nutribor (0,5 кг/га) у позакореневе підживлення кукурудзи на IV та VI етапах органогенезу качана забезпечило приріст високоякісного врожаю, що складає в середньому за роками досліджень для сорту Одеська 10 при використанні кристалону особливого – 1,41 т/га (22%), акваріну №5 – 1,36 т/га (21%) та nutribor – 0,98 т/га (18%); для гібрида Сандріна відповідно: 1,65 т/га (29%), 1,62 т/га (27%) і 1,04 т/га (16%) зерна кукурудзи.

  10. Систематичне застосування добрив у сівозміні є економічно вигідним заходом, який дозволяє отримати від 134 до 503 грн./га умовно-чистого доходу при рівні рентабельності 16,8–73,7%.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

1. Науково-методичні рекомендації з оптимізації мінерального живлення сільськогосподарських культур та стратегії удобрення / Укл.: Городній М.М., Бондар О.І., Бикін А.В., Танчик С.П., Гончар О.М., Пасічник Н.А., Самохвал Є.Г., Мовчан М.М., Пустовіт В.М., Присташ І.В., Кудрявицька А.М., Кіщак В.М., Макеренко М.В. / Під заг. ред. Городнього М.М. – К.: Алефа, 2004. – 140 с. (участь у написанні розділу “Контроль за накопиченням важких металів у ґрунті та рослинах”).

2. Городній М.М., Присташ І.В. Вплив систематичного застосування добрив у сівозміні на вміст і рухомість цинку в ґрунті та поглинання його рослинами кукурудзи // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2004. – Вип. 79. – С. 59–67 (аналіз літературних джерел, узагальнення результатів).

3. Городній М.М., Присташ І.В. Вплив тривалого систематичного застосування добрив на вміст та фракційний склад гумусу лучно-чорноземного карбонатного ґрунту // Аграрна наука і освіта. – 2004. – Т. 5, № 3–4. – С. 63–67 (отримання експериментальних даних та їх аналіз).

4. Присташ І.В. Вплив добрив на фотосинтетичну діяльність і продуктивність кукурудзи на лучно-чорноземному ґрунті Лісостепу України // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія. – 2004. – № 8. – С. 398–404.

5. Присташ І.В. Урожайність і якість зерна кукурудзи залежно від системи удобрення на лучно-чорноземному ґрунті // Збірник наукових праць Інституту землеробства Української академії аграрних наук. – 2003. – Вип. 3. – С. 58–63.

6. Присташ І.В. Оптимізація живлення кукурудзи на лучно-чорноземних карбонатних ґрунтах північного Лісостепу // Проблеми сучасного землекористування / Матеріали наукової конференції молодих вчених. 24–26 листопада 2003 року. Чабани. – К.: ЕКМО, 2003. – С. 61–62.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины