Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Шарамок Тетяна Сергіївна. Особливості накопичення важких металів молоддю коропових риб у ставах з різними джерелами живлення : Дис... канд. наук: 06.02.03 - 2004.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Шарамок Т.С. Особливості накопичення важких металів молоддю коропових риб у ставах з різними джерелами живлення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.03. – рибництво. Інститут рибного господарства УААН, Київ, 2004.

Досліджено особливості накопичення та розподілу важких металів в організмі молоді коропа та білого товстолобика, які вирощувалися у ставах з різними джерелами живлення (рр. Дніпро, Самара та Оріль). Вивчено розподіл металів у біотичних та абіотичних компонентах водних екосистем. Антропогенне навантаження важкими металами на молодь риб, яка вирощувалась у Петриківських ставах, було найменшим, акумуляція металів у водних екосистемах складала 4,6 кг/га, тоді як у Самарських цей показник складав 14,4 кг/га, а у Таромських – 27,6 кг/га. Помічені особливості накопичення важких металів рибами залежно від фізико-хімічного складу води ставів. Пріоритетними забруднювачами риб у Самарських ставах були нікель та залізо, у Таромських – свинець та нікель. Встановлено, що в організмі коропа більш інтенсивно нагромаджується мідь, свинець та нікель, ніж у білого товстолобика. Найбільш якісна рибна продукція та висока рибопродуктивність відмічена у Петриківських ставах.

Рекомендовані заходи щодо зниження антропогенного навантаження у вигляді важких металів на Таромські та Самарські стави.

  1. Негативна сумісна дія підвищених концентрацій кадмію, цинку, міді та заліза є одним з антропогенних чинників, що знижували інтенсивність росту молоді коропових риб та продуктивність ставів з водопостачанням із р. Самари та р. Дніпро. Рибопродуктивність Самарських ставів складала 194 кг/га по коропу та 236 кг/га по білому товстолобику, а Таромських – 196 кг/га по коропу та 187 кг/га по білому товстолобику. Середня кінцева маса коропа в перших водоймах складала 18 г при коефіцієнті вгодованості 2,3, у других – 20,0 г при коефіцієнті вгодованості 2,4, білого товстолобика – 21 г при коефіцієнті вгодованості 2,5 та 24 г при коефіцієнті вгодованості 2,7 відповідно.

  2. Максимальна рибопродуктивність була відзначена у Петриківських ставах. Середня маса коропа в кінці вегетаційного сезону в цих водоймах складала 25 г при коефіцієнті вгодованості 3,0, а білого товстолобика – 25 г, при коефіцієнті вгодованості 3,3.

  3. Показники фізико-хімічного режиму вирощувальних ставів значно відрізнялися за іонним складом та жорсткістю, що впливало на накопичення важких металів у тканинах риб. Встановлено особливості накопичення важких металів молоддю коропових риб, які залежали від фізико-хімічних показників ставів. Підвищення мінералізації води до 3195 мг/л корелювало з акумуляцією заліза в м’язах риб при температурі води 23 єС, а зниження мінералізації до 1615 мг/л – з акумуляцією міді, при температурі води 13 єС у ставах Самарського рибгоспу. При зниженні мінералізації води до 288 мг/л посилювалось накопичення нікелю в м’язах риб у ставах Таромського рибгоспу. Помічено негативну кореляцію між мінералізацією води 975 мг/л та акумуляцією цинку, міді та заліза у м’язах риб. Зниження вмісту розчиненого у воді кисню до 3,0 мг/л призводило до посилення акумуляції в м’язах риб заліза, міді, марганцю та цинку у ставах Петриківського рибгоспу.

  4. Мінімальний сумарний вміст важких металів відзначався у воді р. Оріль, а максимальний – у воді р. Самара. Вода р. Дніпро за сумарним вмістом розчинних форм металів займала проміжне положення. Пріоритетним полютантом у джерелах живлення був цинк. Вміст його у р . Самара складав 2-7 ГДК, у воді р. Дніпро – 4 – 10 ГДК.

  5. За рахунок акумуляції металів у біотичних та абіотичних компонентах екосистем, у воді, яка витікала із ставів, кількість важких металів знижувалася (до 98%) порівняно з водою джерела живлення на вході у стави.

  6. У кінці вегетаційного періоду спостерігалася тенденція до збільшення важких металів у донних відкладах досліджуваних ставів. У донних відкладах Самарських та Таромських ставів концентрація нікелю восени збільшувалась на 134 – 470% (р<0,05), що було причиною його накопичення в організмі молоді риб.

  7. Вміст важких металів у фіто- та зоопланктоні знижувався в кінці вегетаційного сезону (р<0,05). Концентрація важких металів у зообентосі восени збільшувалась (р>0,05) та корелювала з їх вмістом у донних відкладах. Представники бентофауни дослідних водойм є макроконцентраторами кадмію (КН>2) та деконцентраторами заліза (КН<1) відносно ґрунтів.

  8. Вміст свинцю, нікелю та заліза збільшувався в кінці періоду вирощування в організмі обох видів риб. Концентрація цих елементів в тканинах риб Самарського та Таромського ставів була значно вищою порівняно з Петриківськими ставами. У коропа, в умовах Самарського рибгоспу концентрація нікелю була вища на 82%, а у білого товстолобика на 10%, а концентрація заліза на 663% та 268% порівняно з Петриківським рибгоспом. У коропа в Таромських ставах вміст нікелю був вищій на 248%, а у білого товстолобика – на 190%, а вміст свинцю на 375% та 329% відповідно порівняно з Петриківськими ставами.

  9. Акумулятивна здатність свинцю, міді та нікелю для коропа вище на 20%, ніж для білого товстолобика, що пов’язано з різним типом живлення цих риб.

  10. Антропогенний тиск у вигляді важких металів на молодь коропових риб у Петриківських ставах був мінімальним. У них акумулювалося 4,6 кг/га розчинних форм металів, тоді як у Самарських ставах цей показник складав 14,4 кг/га, а у Таромських – 27,6 кг/га.

  1. Аналіз балансу важких металів в екосистемах дослідних ставів показав, що в їх біокомпонентах акумулювалося 3,35 – 7,8% розчинних форм металів від тих, що надходили з річковою водою. Молодь коропових риб акумулювала 0,1 – 0,3% цієї форми металів. Максимальна кількість важких металів акумулювалась у донних відкладеннях (43,5 - 81%) та завислих речовинах (13,7 – 53,15%).

Пропозиції виробництву. 1. З метою отримання якісної рибної продукції у Таромських та Самарських ставах бажано передбачити використання проміжного ставу, в якому вода буде проходити доочищення перед надходженням її до водойм. Для біологічної очистки води необхідно використовувати макрофіти: Potamogeton filiformus, Typha latifolia, Pragmites communis, Scirpus lacustris. Для вилучення з кругообігу нікелю необхідно використовувати рослини родини ряскових (Lemna trisulca). Забезпечити контроль за якістю стічних вод, які надходять у р. Дніпро та р. Самара з метою зменшення забруднення водойм токсичними речовинами, особливо важкими металами.

2. Надлишковий вміст важких металів у Таромські стави надходить з річковою водою, для чого доцільно знизити водообмін у ставах. Встановити водообмін, який буде компенсувати витрати води на випарювання, фільтрацію та транспірацію.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Шарамок Т.С., Сидоров Н.А. Динамика распределения тяжелых металлов в отдельных элементах экосистемы выростных прудов Таромского рыбхоза Днепропетровской области // Рибне господарство. – 1999. - № 52 - 53. – С. 148 – 155 (участь у організації й проведенні досліджень, узагальнення матеріалу, написання статті).

  2. Шарамок Т.С., Дворецкий А.И., Сидоров Н.А., Бескровная Н.И. Распределение тяжелых металлов в выростных прудах юга Украины//Тези доп. міжнар. конф. “Проблеми сучасної екології” (Запоріжжя, 20 – 22 вересня, 2000 р). – Запоріжжя, 2000. – С. 70.

  3. Шарамок Т.С., Сидоров Н.А. Содержание тяжелых металлов в органах и тканях молоди рыб Самарского рыбхоза Днепропетровской области// Мат. междунар. научн.-практ. конф. «Пресноводная аквакультура в Центральной и Восточной Европе: достижения и перспективы» (18 – 21 сентября, 2000 г., г. Киев). – Киев. – 2000. – С. 253 – 254.

  4. Безкровна Н.І., Шарамок Т.С., Дворецький А.І. Токсикологічна оцінка рибної продукції (на прикладі важких металів) при вирощуванні риби у ставках Таромського рибного господарства// Матеріали IV наук. конф. “Наука і освіта, 2001” (1 – 15 лютого 2001 р., м. Дніпропетровськ). – Дніпропетровськ, 2001. Т. 12. – С. 6 – 7.

  5. Шарамок Т.С., Бескровная Н.И., Сидоров Н.А. Накопление и распределение тяжелых металлов в органах и тканях молоди рыб, выращиваемых в прудах Таромского рыбхоза// Вісн. Дніпропетр. ун-ту. - Дніпропетровськ: Дніпропетровський ун-т, 2001. - Вип. 9. - Т.2. – С. 227 – 230 (проведення досліджень, їх наукове обґрунтування, участь у написанні статті).

  6. Шарамок Т.С., Сидоров Н.А., Дворецкий А.И. Токсикологическая оценка молоди рыб (на примере тяжелых металлов) при выращивании в выростных прудах Петриковского рыбхоза// Материалы I Всеукр. конф. «Проблеми іхтіопатології” ( 23 – 27 жовтня 2001 р., Київ). – Київ, 2001. – С. 123 – 125.

  7. Шарамок Т.С., Сидоров Н.А. Распределение меди, кадмия, цинка и свинца в экосистеме выростных прудов// Рыбное хоз-во Украины. - № 3 – 4. – Керч. – 2001. – С. 63 – 65 (проведення досліджень, аналіз отриманих даних, написання статті).

  8. Шарамок Т.С., Бескровная Н.И., Дворецкий А.И. Содержание тяжелых металлов в экосистемах выростных прудов// Тези доп. міжнар. конф. “Проблеми сучасної екології” (Запоріжжя, 24 – 26 червня, 2002 р). – Запоріжжя, 2002. – С. 87.

  9. Шарамок Т.С., Дворецький А.И. Содержание тяжелых металлов в мышцах молоди рыб, выращиваемых в различных рыбхозах Днепропетровской области//Мат. междунар. научн.-практ. конф. молодых ученых ( 25 – 28 февраля 2002 г., г. Киев). – Киев, 2002. – С. 199 – 200.

  10. Шарамок Т.С. Надходження важких металів у вирощувальні стави Дніпропетровської області// Таврійський науковий вісник. Сучасні проблеми аквакультури. – Вип. 29. –Херсон: Айлант. – 2003. – С. 229 - 232.

  11. Шарамок Т.С., Бескровная Н.И., Дворецкий А.И. Экологическая оценка молоди рыб, выращиваемой в условиях рыбных хозяйств Днепропетровской области// Мат. Всеукр. наук.-практ. конф., присвяченої 65-річчю утворення Луганської області “Стан, проблеми природного та соціально-економічного середовища регіонів України” (20 – 22 травня 2003 р., м. Луганськ). – Луганськ. – 2003. – С. 65 – 67.

  12. Шарамок Т.С., Бескровная Н.И., Дворецкий А.И. Баланс тяжелых металлов в экосистемах выростных прудов рыбных хозяйств Днепропетровской области// Рибне господарство. – 2004. – Вип. 63. – С. 262 – 256 (участь у проведенні досліджень та узагальненні матеріалу, написання статті).


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины