Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Шевченко Тетяна Володимирівна. Мікрофітофосилії (диноцисти) пізнього палеогену Українського щита та їх стратиграфічне значення : Дис... канд. наук: 04.00.09 - 2002.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Шевченко Т.В. Мікрофітофосилії (диноцисти) пізнього палеогену Українського щита та їх стратиграфічне значення. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.09 — палеонтологія і стратиграфія. — Інститут геологічних наук НАН України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена вивченню органікостінного мікрофітопланктону середнього еоцену-олігоцену Українського щита та Київського Придніпров’я.

Виявлено, що найбільш числені та різноманітні комплекси фітопланктону присутні у еоценових відкладах. Фітофосилії в олігоценових відкладах виявлені лише в фаціях Київського Придніпров’я. Для цього регіону запропоновано варіант зональної схеми за диноцистами, згідно з якою в середньоеоценових-олігоценових відкладах Київського Придніпров’я виділені три зони і два шари з диноцистами, для регіону Українського щита в еоценових відкладах — два шари з динофлорою. В історії розвитку динофітових водоростей регіону виділені еоценовий і олігоценовий етапи, кожний з яких розділяється на підетапи. Реконструйовані палеоекологічні умови басейнів седиментації середнього еоцену-олігоцену. Складено опис 39 видів та різновидів диноцист, дві форми з яких нові для науки, два види акритарх та два види зелених водоростей.

Результати досліджень використовувались виробничою організацією «Північгеологія» при проведенні геологічних робіт М 1:200000 при розчленуванні еоценових відкладів Українського щита.

Виконана дисертація є першою узагальнюючою роботою, присвяченою вирішенню біостратиграфічних задач на основі пошарового вивчення диноцист в розрізах середнього еоцену-олігоцену Українського щита і Київського Придніпров‘я. Динопланктон виявлений як в піщано-глинистих, так і в карбонатних відкладах різної фаціальної належності, що свідчить про його стратиграфічну цінність як надійного корелянта між палеобасейнами з різним типом седиментації. Найбільш численні мікрофітофосилії містяться в осадках верхньої частини київського регіояруса; у відкладах обухівського регіояруса фітопланктон бідніший. В еоценових відкладах широко представлена родина Peridiniaceae, яка включає підродини Wetzelielloideae, Deflandreoideae, серед яких стратиграфічно важливими таксонами є види родів Wetzeliella, Charlesdowniea, Rhombodinium, Deflandrea. В олігоценових відкладах диноцисти виявлені тільки в найбільш глибоководних фаціях Київського Придніпров‘я; тут найбільш численні представники родини Areoligeraceae (Adnatosphaeridium, Membranophoridium).

Отримані результати дозволяють зробити такі висновки.

Встановлені закономірності і особливості розвитку динофлори у вивченому регіоні дозволили виділити зональні підрозділи за диноцистами для різних стратиграфічних рівнів. В середньому еоцені (київська світа) встановлена зона Rhombodinium porosum, в верхньому еоцені (обухівська світа) — зона Charlesdowniea clathrata angulosa, в нижньому олігоцені (межигірська світа) — зона Phthanoperidinium amoenum/Wetzeliella symmetrica і допоміжні біостратиграфічні підрозділи — шари з Wetzeliella gochtii, у верхньому олігоцені (берекська світа) — шари з Homotryblium floripes. В межах Українського щита виділені шари з Rhombodinium porosum і шари з Charlesdowniea clathrata angulosa.

Результати досліджень підтвердили нині існуючі співставлення регіоярусів Північної України з ярусами Західної і Північно-Західної Європи. Зональна асоціація Rhombodinium porosum—Heteraulacacysta porosa, встановлена у відкладах верхньої частини київського регіоярусу, датується другою половиною бартонського віку середнього еоцену; асоціація Charlesdowniea clathrata angulosa—Deflandrea phosphoritica spp., встановлена у відкладах обухівського регіоярусу, характерна для приабонського віку пізнього еоцену; асоціація Phthanoperidinium amoenumWetzeliella symmetrica, виявлена в нижній частині осадків межигірського регіояруса, характерна для першої половини рюпельського віку раннього олігоцену; асоціація Wetzeliella gochtii, встановлена в середній-верхній частинах відкладів межигірського регіоярусу, характерна для другої половини рюпельського віку раннього олігоцену; асоціація Homotryblium floripes з осадків берекського регіояруса відповідає хатському віку пізнього олігоцену.

Вивчення систематичного складу викопних цист динофлагеллат дозволило виділити два етапи розвитку динофітових, кожний з яких поділяється на два підетапи. Еоценовий етап відрізняється широким розвитком динофітових, які утворюють цисти проксиматного, хоратного і особливо каватного типу, останні з яких домінували в планктонних угрупованнях і досягали досить великих розмірів (Deflandrea, Wetzeliella, Charlesdowniea, Rhombodinium, Thalassiphora). Олігоценовий етап характеризується поступовим згасанням динофлори в цілому і вимиранням каватних форм наприкінці етапу.

Аналіз циклограм вмісту різних фітопланктонних груп і різних екологічних груп динофітових, складених для різних стратиграфічних рівній, дозволив зробити припущення щодо термогалінного режиму, коливання глибин морського басейну, його зв‘язків із Світовим океаном. Басейн київського часу характеризується як глибоководний, нормально-солоний з високою (тропічною) температурою поверхневих вод. Басейн обухівського часу відрізняється менш глибоководними умовами, нормальною або близькою до неї солоністю, дещо нижчою (субтропічною) температурою поверхневих вод в ранньообухівський час і різким обмілінням, опрісненням і зниженням температури вод в пізньообухівський час. Басейн межигірського часу на ранніх стадіях розвитку характеризується коливаннями солоності, зменшенням відносної глибини і зниженням температури вод у порівнянні з пізньообухівським, на пізніх стадіях — подальшим обмілінням, опрісненням і зниженням температури вод у порівнянні з ранньомежигірським часом. Басейн берекського часу характеризується як мілководний, солонуватоводний, теплопомірний. Виявлені особливості у розвитку динофлори, акритарх, зелених водоростей є відображенням трансгресивно-регресивних циклів у епіконтинентальних басейнах району досліджень.

Монографічно описано 39 характерних видів і різновидів диноцист, з яких дві форми для території України описано вперше, а також два види акритарх, два види зелених водоростей. Складено палеонтологічний атлас цист динофлагеллат, акритарх і зелених водоростей середнього еоцену-олігоцену Українського щита і Київського Придніпров‘я.

Зважаючи на те, що палеогеновий розріз північноукраїнської палеоседиментологічної провінції майже повністю складений безкарбонатними осадками, використання динофлори для їх стратифікації, датування і міжрегіональної кореляції має особливо велике значення. Встановлені тут зони і шари з диноцистами можуть бути рекомендовані для розчленування і кореляції середньоеоценових-олігоценових відкладів Українського щита і Київського Придніпров‘я.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Шевченко Т.В. Итоги изучения диноцист палеогена и перспективы их дальнейшего использования в геологии // Альгология. — К., 2000. — Т. 10. — №2. — С. 207-219.

  2. Шевченко Т.В. Изменение состава диноцист на рубеже среднего и позднего эоцена Северной Украины // Геол. журн. — 2000. — №1. — С. 87-92.

  3. Шевченко Т.В. Новые данные о микрофитофоссилиях из эоценовых отложений Ингулецкого ГОКа // Геол. журн. — 2000. — №2. — С. 97- 100.

  4. Rjabokon’T.S., Shevchenko T.V. Organic-Walled Microphytoplankton and Foraminifera of the Kiev Suite of the Ukrainian Shield // Геол. журн. — 2001. — №1. — С. 35-40.

  5. Рябоконь Т.С, Шевченко Т.В. Органикостенный микрофитопланктон и фораминиферы киевской свиты центрального района Украинского щита // Аспекти геологічної науки на рубежі тисячоліть. — К., 2001. — С. 34-41.

  6. Зернецький Б.Ф., Люл’єва С.А., Рябоконь Т.С., Шевченко Т.В. Зональна біостратиграфія палеогену України як основа вдосконалення стратиграф. схем // Геол. журн.— 2001.— №2— С. 68-77.

  7. Шевченко Т.В. Некоторые аспекты существования перидинеевых водорослей в палеогеновом бассейне Среднего Приднепровья // Збірник наукових праць Геол. ін-ту Київського ун-ту. — К.: Знання, 1995. — №1 — С.41-47.

  8. Шевченко Т.В. О значении представителей рода Wetzeliella для стратиграфии палеогена // Біосфери геологічного минулого України. Тез. доп. XVII cесії УПТ. — К., 1994. — С. 78-79.

  9. Шевченко Т.В. Условия существования динофлагеллат в позднепалеогеновом бассейне Киевского Приднепровья // Екосистеми геологічного минулого України. Тез. доп. XVIII cесії УПТ. — К., 1995. — С. 51-52.

  10. Шевченко Т.В. Особенности состава позднеэоценового комплекса диноцист // Біостратиграфічні дослідження при пошуках корисних копалин України. Тез. доп. XIX cесії УПТ. — К., 1996. — С. 49-50.

  1. Шевченко Т.В. «Красные приливы в палеогене?» // Біосфери і геологічні катастрофи. Тез. доп. XX cесії УПТ. — К., 1997. — С. 48-49.

  2. Шевченко Т.В. «Красные приливы» и катастрофическая гибель обитателей тропических морей // Главнейшие итоги в изучении четвертичного периода и основные направления исследований. Тез. доп.— С.-Пб., 1998. — С. 249.

  3. Шевченко Т.В. О биостратиграфическом значении комплексов диноцист из верхнепалеогеновых отложений Северной Украины // Палеобіостратиграфічні дослідження та проблеми створення регіональних стратиграфічних шкал. Тез. доп. XXI cесії УПТ.— К., 1998. — С. 49-51.

  4. Шевченко Т.В. Изученность палеогеновых диноцист // Актуальні проблеми біостратиграфії фанерозою України. Тез. доп. XXII cесії Палеонтол. тов. України. — К., 1999. — С. 49-53.

  5. Шевченко Т.В. Состояние изученности палеогеновых диноцист // Проблемы геологии и освоения недр. Тр. IV Междунар. симп. им. акад. М.А.Усова студ., аспир. и мол. ученых. — Томск, 1999 — С. 71.

  6. Шевченко Т.В. Микрофитофоссилии эоценовых отложений среднего течения р. Ингулец // Актуальные проблемы палинологии на рубеже третьего тысячелетия. Тез. докл. IX Всерос. палинолог. конф. — М., 1999. — С. 336-337.

  7. Шевченко Т.В. Расчленение отложений второй половины среднего эоцена-олигоцена Северной Украины по диноцистам // Проблемы биохронологии в палеонтологии и геологии. Тез докл. XLVIII сессии Палеонтол. об-ва при РАН — С.-Пб., 2002. —С. 151-153.

  8. Шевченко Т.В. Эволюция динофитовых водорослей как основа для решения проблем стратиграфии среднеэоценовых — олигоценовых отложений Северной Украины // Еволюція органічного світу як підґрунтя для вирішення проблем стратиграфії. Тез. доп. ХXV cесії Палеонтол. тов. України.— К., 2002. — С. 77-79.

В статтях, які надруковані у співавторстві, розділи та виводи за фахом автора дисертації написані ним самостійно, що узгоджено і підтверджено співавторами.

Анотації


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины