Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Вернигорова Юлія Валентинівна. Бентосні форамініфери Гвінейського шельфу тропічної Атлантики, їх екологія та біостратиграфічне значення : Дис... канд. наук: 04.00.09 - 2002.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Вернигорова Ю.В. Бентосні форамініфери Гвінейського шельфу, їх екологія та біостратиграфічне значення. – Рукопис

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидат геологічних наук за спеціальністю 04.00.09 – палеонтологія і стратиграфія. – Інститут геологічних наук НАН України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена екологічному, стратиграфічному та палеонтологічному вивченню бентосних форамініфер материкової окраїни Гвінеї.

Детально досліджено вплив факторів середовища на розподіл бентосних форамініфер.

Наведені данні про кількість секреційних та аглютинуючих бентосних форамініфер у поверхневих осадках шельфу – крайового плато. Показано зв’язок їх розподілу зі змінами морфологічної структури дна, типу осадку, вмісту в ньому карбонату кальцію та органічного вуглецю.

Подано аналіз розподілу таксонів бентосних форамініфер на території. Виділені та описані групи форамініфер, які відрізняються одна від одної видовим складом та кількісними характеристиками кожного виду. Встановлено, що розподіл цих груп на території залежить від зміни гідрологічної та гідрохімічної структури води.

Виділено та описано специфічний мангровий комплекс бентосних форамініфер в гирлах і руслах річок Гвінеї.

За планктонними форамініферами проведено розчленування верхньочетвертинних відкладів крайового плато дослідженого району, які співставлені з одновіковими відкладами Атлантичного океану. Встановлено три підзони плейстоцен-голоценового віку. За тими ж розрізами вивчено видове різноманіття бентосних форамініфер, подано аналіз кількісного розподілу видів у кожному інтервалу колонок. Наведені результати співставлення отриманих данних з комплексами бентосних форамініфер, які встановлені у поверхневих осадках дослідженого району. Наведені результати спільного вивчення планктонних і бентосних форамініфер у верхньочетвертинних відкладах крайового плато району досліджень.

Ілюстративним матеріалом дисертації є атлас, який містить монографічний опис 51 виду та одного підвиду бентосних форамініфер і їх зображення, отримані за допомогою скануючого електронного мікроскопу.

Вивчення бентосних форамініфер континентальної околиці Гвінеї, а також аналіз впливу абіотичних факторів на їх видове різноманіття та кількісні характеристики дозволили встановити закономірності поширення цієї групи найпростіших у сучасних осадках.

Порівняння комплексів бентосних форамініфер із поверхневих осадків дослідженого району з комплексами видів, виділених у відкладах колонок, дало можливість на цій території простежити, в якому напрямку проходила зміна фауни за час відкладання осадків.

В результаті проведеного вивчення бентосних форамініфер можна зробити такі висновки.

Розподіл кількості черепашок і числа видів бентосних форамініфер у поверхневих осадках шельфу та крайового плато (глибина 14-782 м) залежить від типу осадку, належності до великих морфологічних елементів дна та відповідній зміні глибини.

В результаті вивчення зміни таксонів бентосних форамініфер різного рангу по території встановлено, що вже на рівні надродин існує закономірність при розподілі форамініфер за глибинами.

На крайовому плато Гвінеї виділено три групи бентосних форамініфер: I) – русел та гирл річок, II) – середнього шельфу і III) – зовнішнього шельфу – крайового плато. Групи суттєво відрізняються одна від одної за видовим складом та кількісними характеристиками. Форамініфери першої групи складають комплекс видів, в якому виділені типово-мангрові види (які не знайдені на відкритому шельфі), а також шельфові види, адаптовані до специфічного середовища в зоні переходу від морських до прісноводних умов існування. У другій та третій групі форамініфер виділено шість комплексів. Кожен з яких займає відповідний інтервал глибини і складається з характерних видів. За зміною домінуючого виду бентосних форамініфер у зразках

осадку виділено 10 угруповань. Угруповання: Hanzawaia concentrica, Textularia agglutinans, Cibicides refulgens входять до складу групи видів середнього шельфу (14-59 м) і розташовані уздовж берега. Угруповання: Uvigerina peregrina, Angulogerina angulosa, Bulimina costata, Brizalina spathulata, Bulimina marginata B. aculeata, Brizalina striatula, Ehrenbergina bradyi) належать до групи видів зовнішнього шельфу – крайового плато, де входять в різні комплекси і по площині розташовані мозаїчно.

Встановлено вплив абіотичних факторів на характер розподілу груп бентосних форамініфер.

Основними факторами, які впливають на кількісні показники, видовий склад бентосних форамініфер та структуру їх груп на шельфі і крайовому плато є – гідрологічна та гідрохімічна характеристики вод, пануючих на цій акваторії на протязі року, великі морфологічні структури дна та зміна глибини.

За планктонними форамініферами проведено розчленування донних відкладів колонок, піднятих з крайового плато району дослідження (глибина 300-782 м). Встановлено такі підзони: Clobigerina calida calida, Globorotalia bermudezi, Globorotalia fimbriata які відповідають верхній частині зони Globorotalia truncatulinoides (плейстоцен-голоцен).

У відкладах тих же колонок виділено комплекси бентосних форамініфер. Співставлення їх з комплексами форамініфер з поверхневих осадків району дослідження дозволило встановити, що комплекси нижніх та верхніх частин колонок формувались на різних глибинах.

Порівняння розподілу планктонних і бентосних форамініфер по розрізах колонок виявило майже повне співпадання границь біостратиграфічних підрозділів (встановлених за планктонними форамініферами) і комплексів бентосних форамініфер.

Встановлено, що протягом пізнього плейстоцена-голоцена глибина океану, в межах станцій, розташованих на верхній батіалі району дослідження, змінювалась в межах 120-200 м.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Вернигорова Ю.В. Новые данные о бентосных фораминиферах эстуариев рек мангровой зоны Гвинейского шельфа (Западная Африка) // Геол. журн. – К., 1999. – № 4. – С. 93-102.

  2. Вернигорова Ю.В. Влияние абиотических факторов на распределение бентосных фораминифер // Геол. журн. – К., 2000. – № 1. – С. 93-102.

  3. Вернигорова Ю.В. Особенности распределения бентосных фораминифер в позднечетвертичных отложениях Гвинейского шельфа (Западная Африка) // Геол. журн. – К., 2002. – № 1. – С. 136-139.

  4. Бернацкая Ю.В., Зернецкий Б.Ф. Значение бентосных фораминифер при характеристике экосистем // Екосистеми геологічного минулого України. – К., 1995 – С. 13-14.

  5. Бернацкая Ю.В. Некоторые аспекты современных представлений о влиянии глубин бассейна на распределение бентосных фораминифер // Біостратиграфічні дослідження при пошуках корисних копалин України. – К., 1996. – С. 68.

  6. Бернацкая Ю.В. Характер распространения некоторых бентосных фораминифер на шельфе Гвинеи // Біосфера и геологічні катастрофи. – К., 1997. – С. 70-71.

  7. Бернацкая Ю.В. Бентосные фораминиферы шельфа Гвинеи (Западная Африка) // Геология морей и океанов. – М.: ГЕОС, 1997. – Т. 2. – С. 216.

  8. Вернигорова Ю.В. Распределение бентосных фораминифер по Гвинейскому шельфу тропической Атлантики // Главнейшие итоги в изучении четвертичного периода и основные направления исследований в XXI веке. – С.-Пб., ВСЕГЕИ, 1998. – С. 235-237.

  9. Вернигорова Ю.В. Характеристика бентосных фораминифер устьев рек Гвинейского шельфа (Западная Африка) // Актуальні проблеми біостратиграфії фанерозою України. – К., 1999. – С. 80-82.

  10. Вернигорова Ю.В. Анализ распределения бентосных фораминифер в позднечетвертичных отложениях Гвинейского шельфа тропической Атлантики (Западная Африка) // Еволюція органічного світу як підґрунтя для вирішення проблем стратиграфії. – К., 2002. – С. 117-120.

Анотації


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины