Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Бєлєвцев Олександр Рудольфович. Ізотопний вік та умови локалізації золотого зруденіння в Кіровоградському блоці Українського щита. : Дис... канд. наук: 04.00.02 - 2002.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Бєлєвцев О.Р. Ізотопний вік та умови локалізації золотого зруденіння в Кіровоградському блоці Українського щита. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.02 – геохімія – Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України, Київ, 2002.

У роботі на підставі мінералого-петрографічних та ізотопно-геохімічних досліджень золоторудних проявів Кіровоградського блоку (на прикладі Клинцівського родовища) визначені фізико-хімічні умови утворення та переробки порід золоторудного комплексу. Встановлено, що золоторудні кварцові жили виповнення тріщинних порожнин та навколожильні метасоматичні сульфідвмісні облямівки формувалися під впливом середньотемпературних гідротермальних відновлених флюїдів, пов'язаних з постмагматичною діяльністю Новоукраїнського плутону близько 2 млрд. років тому. Показано, що породи золоторудного комплексу перетинаються дайковими тілами апліт-пегматоїдних гранітів і зазнали пластичних деформацій та регіонального метаморфізму аміболітової фації з віком 1,9±0,5 млрд. років, а також локально перероблені низькотемпературним діафторезом.

Результати роботи мають важливе значення для теорії рудоутворення, а також для пошуків родовищ золота в докембрійських комплексах.

На підставі комплексного та детального вивчення речовинного складу мінералів та порід золоторудних проявів Кіровоградського блоку Українського щита, фізико-хімічного аналізу мінеральних рівноваг, ізотопно-геохімічних досліджень, мікроструктурного аналізу деформацій, отримані наступні результати:

1. Золоте зруденіння в Кіровоградському блоці (вивчене на Клинцівському родовищі) відноситься до жильно-метасоматичного гідротермального типу і представлено рудоносними кварцовими жилами виповнення тріщинних порожнин (кварцове золото) та навколожильними метасоматичними сульфід-біотитовими облямівками на контакті з біотитовими гнейсами і сульфід-амфібол-салітовими облямівками на контакті з дорудними скарноїдами (сульфідне золото).

2. Формування золоторудних проявів було довготривалим процесом. Нижня вікова границя золоторудних метасоматитів дорівнює 2,2-2,4 млрд. років по амфіболам і 2,06 млрд. років по цирконам з кіровоградських гранітів, а верхня вікова границя складає 1,95-2,0 млрд. років по U-Pb віку цирконів з тіл апліт-пегматоїдних гранітів, що січуть рудні тіла. U-Pb вік сфенів зі скарноїдних метасоматичних облямівок рудоносних кварцових жил, складає 2 млрд. років. K-Ar вік актинолітових амфіболів ймовірно завищений за рахунок збагачення їх надлишковим 40Ar, що виділявся з калієвих польових шпатів та біотитів при температурі вище 100-300С. По втраті 40Ar біотитами оцінене післяметаморфічне охолодження земної кори (2 град/млн.років). Вік регіонального метаморфізму амфіболітової фації складає 1900±50 млн.років. Верхня вікова границя золотого зруденіння по більш пізньому урановому зруденінню визначена в 1800±30 млн.років.

3. Самородне золото відкладалося з постмагматичних низько- та середньотемпературних гідротермальних відновних розчинів нейтральних або слаболужних, при збільшенні їхньої кислотності, зміні окисного режиму, зменшенні РТ-умов у тріщинних зонах в гнейсах та скарноїдах з утворенням рудоносних кварцових жил та навколожильних метасоматичних облямівок. Рудоносні флюїди, ймовірно, виділялися з глибинних частин Новоукраїнського плутону під час кристалізації гранітної магми. Золоторудний комплекс формувався в екзоконтактовій зоні плутону, пересічений тілами апліт-пегматоїдних гранітів, зазнав пластичних деформацій та регіонального метаморфізму амфіболітової фації, а також локально змінений низькотемпературним діафторезом.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Белевцев А.Р., Дудко B.C. О метасоматических изменениях железистых кварцитов в золотоносных зонах Чертомлыкского зеленокаменного массива (Украинский щит) // Минер. журн. – 1995. – 17, № 3. – С. 26-30.

  2. Белевцев А.Р., Дудко B.C., Пономаренко А.Н., Степченко С.Б., Ширинбеков Н.К. Петрохимия вмещающих пород Клинцовского золоторудного месторождения (Украинский щит) // Минер. журн. – 1998. – 20, № 4. – С. 74-83.

  3. Белевцев А.Р., Монахов В.С. Биотит из пород рудной зоны Клинцовского золоторудного месторождения (Украинский щит) // Минер. журн. – 1999. – 21, № 4, С. 57-62.

  1. Shcherbak N.P., Ponomarenko A.N., Belevtsev A.R. Geochronological boundaries of the Precambrian stratigraphic scale of the Ukrainian shield and its correlation with the International scale of geological time of the Precambrian // Минер. журн. – 2000. – 22, № 5/6, С. 5-10.

  2. Белевцев А.Р. Метасоматические процессы в формировании золоторудных проявлений в докембрии Украинского щита // Пошукова та екологічна геохімія, №1 – Київ, 2001. – С. 97-103.

  3. Belevtsev A.R., Belevtsev R.Ya., Monakhov V.S. Structural-petrogenic evolution of the Klintsy gold deposit (Ukrainian shield) // Gold-99, Trondheim, Precambrian gold in the Fennoscandian and Ukrainian Shields and related areas, Abstracts volume, 1999. – Р. 20-21.

  4. Белевцев Р.Я., Белевцев А.Р. Условия отделения водного флюида при кристаллизации гранитной магмы // Геологія i магматизм докембрію УЩ. Київ-2000, ІГМР HAH України, 2000. – С. 122-124.

  5. Belevtsev A.R. Geochemical evolution of the gold deposits within gneiss complexes of the Ukrainian shield //31-st IGC, Brasil, 2000 (1-9-1).

  6. Shcherbak N.P., Belevtsev A.R. Belevtsev R.Ya., Monakhov V.S., Ponomarenko A.N. Correlation of the gold deposits within greenstone and gneiss areas of the Ukrainian shield // GEODE-Fennoscandian shield workshop on Palaeoproterozoic and Archaean greenstone belt and VMS district in Fennoscandian shield. Abstract volume, 2000, Sweden. – Р. 36-37.

  7. Белевцев А.Р. О генезисе золоторудных проявлений в докембрии Украинского щита // Материалы XII молодежной научной конференции, посвященной памяти К.О. Кратца «Геология и геоэкология Фенноскандинавского щита, Восточно-Европейской платформы и их обрамления», Санкт-Петербург, 2001. – С. 74-75.

  8. Belevtsev A.R., Ponomarenko A.N., Stepanyuk L.M. Stages of the gold deposits formation in the central part of the Ukrainian shield indicated by isotope-geochronological data // Abstract volume & Field trip guidebook, 3rd annual GEODE-Fennoscandian shield workshop on Palaeoproterozoic and Archaean greenstone belts and VMS districts in the Fennoscandian Shield, 2001, Russian Karelia. – Р. 53-54.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины