Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Польовий Володимир Мефодійович. Агроекологічний моніторинг та відтворення родючості грунтів північно- західного регіону України : Дис... д-ра с.-г. наук: 06.01.04 / Національний ун-т водного господарства та природокористування. — Рівне, 2006. — 422арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 327-376.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Польовий В.М. Агроекологічний моніторинг та відтворення родючості ґрунтів північно-західного регіону України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 – агрохімія. – Національний аграрний університет, Київ, 2006.

В дисертаційній роботі оцінено еволюційні зміни агроекологічного стану та продуктивності ґрунтів північно-західного регіону України залежно від інтенсифікації землеробства, запропоновано нові методичні підходи здійснення агроекологічного моніторингу. В стаціонарних польових дослідах встановлено вплив тривалого застосування добрив і вапнування в сівозмінах на динаміку їх продуктивності, гумусовий стан, поживний режим, біологічні та фізико-хімічні показники дерново-підзолистого і темно-сірого опідзоленого ґрунтів. Проведена порівняльна оцінка різних варіантів органічних систем удобрення в сівозміні в поєднанні з інтегрованим захистом рослин та без нього. Встановлено, що лише органічна система удобрення з внесенням на 1 га сівозмінної площі 14 т гною і соломи дозволяє підтримувати бездефіцитний баланс гумусу і елементів живлення в ґрунті. Органічна система удобрення на основі сидератів і побічної рослинницької продукції не забезпечує відновлення родючості ґрунтів. Науково обґрунтовано нові, диференційовані за видами органічних і нормами мінеральних добрив системи удобрення, встановлено їх вплив на родючість темно-сірого опідзоленого ґрунту, врожайність культур сівозміни і якість вирощеної продукції. Встановлено кількісні і якісні параметри деградаційних змін агрохімічного стану ґрунту за тривалого використання без добрив та визначено ефективність комплексу заходів з відновлення їх родючості.

В дисертаційній роботі на основі теоретичного узагальнення результатів, ретроспективного базового моніторингу встановлено закономірності трансформації показників родючості ґрунтів північно-західного регіону, а в межах наукового моніторингу в стаціонарних польових дослідах визначено вплив традиційних і альтернативних засобів хімізації на показники ефективної і потенційної родючості дерново-підзолистого зв'язно-піщаного і темно-сірого опідзоленого легкосуглинкового ґрунтів, які домінують в структурі ґрунтового покриву регіону.

1. Ґрунтовому покриву північно-західного регіону України характерна низька природна родючість, внаслідок чого в періоди недостатнього удобрення врожайність зернових становить 1,85-1,89 т/га. Разом з тим достатня кількість опадів сприяє високій окупності добрив і при внесенні у 1986-1990 рр. в середньому на 1 га ріллі 208 кг NPK + 14 т гною врожайність зернових зросла до 2,79 ц/га, або в 1,5 рази.

2. Через низьку буферність агрохімічні властивості ґрунтів регіону є дуже динамічними під впливом антропогенних факторів. Збільшення у 1966-1990 рр. обсягів внесення в розрахунку на 1 га ріллі органічних добрив з 8,3 до 14,1, а мінеральних з 92 до 208 кг д. р. обумовило зростання вмісту гумусу до 1,77%, рухомих сполук фосфору і калію відповідно на 75 та 73%. Разом з тим, зменшення впродовж 1991-2000 рр. норм внесення органічних добрив до 4,3 т/га, мінеральних – до 37 кг/га д.р. на фоні припинення вапнування кислих ґрунтів, за даними агроекологічного моніторингу, не призвело до зниження вмісту рухомих сполук фосфору і калію та показника рН, порівняно з 1986-1990 роками, що за нашими дослідженнями є неадекватним порівняно із зменшенням удобрення і свідчить про недосконалість методики оцінки змін у ґрунтах.

3. Визначення за результатами агроекологічного моніторингу часових змін стану ґрунтового покриву в умовах нестабільності обстежуваних площ шляхом порівняння середньозважених показників лише з тих полів, які обстежувались в обох порівнювальних турах забезпечує більш достовірними даними порівняно з традиційною методикою. Якщо за традиційною методикою вміст рухомих форм фосфору і калію в ґрунті за 5 років зменшився відповідно на 9 і 37%, то за нового методичного підходу – відповідно на 30 і 49%.

4. Вдосконалення технології суцільного агроекологічного моніторингу шляхом створення автоматизованих баз агрохімічних даних, переходу на виготовлення цифрових агрохімічних картограм, координатної прив'язки полів та елементарних ділянок, визначення місць відбору ґрунтових зразків за допомогою GPS-приладів сприяє автоматизації багатьох процесів та істотному підвищенню його точності.

5. Внесення впродовж 3-х ротацій сівозміни в тривалому польовому досліді на дерново-підзолистому зв'язно-піщаному ґрунті на фоні 17 т/га гною та вапнування N58Р69К75 і 96Р115К125 привело до збільшення, без росту продуктивності сівозміни, вмісту в ґрунті рухомих сполук фосфору відповідно на 193 і 262%, а рухомого калію відповідно лише на 21 і 80%. Крім того, після закінчення 3-ї ротації ґрунт характеризувався, особливо у варіантах з вапнуванням, низькою і дуже низькою забезпеченістю сіркою, магнієм, бором, цинком і міддю. Розбалансування поживного режиму може бути одним з факторів, що стимулює зростання продуктивності сівозміни.

6. Внесення впродовж 40 років на темно-сірому опідзоленому супіщаному ґрунті в середньому на 1 га сівозмінної площі N72Р64К65 + 10 т гною привело до збільшення вмісту рухомих сполук фосфору з 112 до 214, а рухомих форм калію лише з 87 до 89 мг/кг ґрунту. Тобто, за тривалого застосування мінеральних добрив в нормах, встановлених за результатами тимчасових польових дослідів як на темно-сірому опідзоленому, так і на дерново-підзолистому ґрунтах вміст рухомих сполук фосфору збільшився у 1,9 рази, а рухомого калію залишався незмінним внаслідок чого і до того несприятливе співвідношення P2O5 : К2О – 1 : 0,5-0,8 звужується до 1 : 0,3-0,4.

7. Фонове внесення в середньому за три ротації сівозміни 17 т/га гною покращило гумусовий стан і забезпечило позитивний баланс гумусу в дерново-підзолистому ґрунті за всіх систем удобрення, але найбільшому підвищенню вмісту гумусу за 1979-2005 рр. – з 0,86 до 1,21% сприяло застосування на фоні гною N58Р69К75 в поєднанні з вапнуванням. Органо-мінеральна система удобрення з внесенням у середньому за 1960-2001 рр. на 1 га сівозміни N72Р64К65 + 10 т гною не забезпечила розширеного відтворення вмісту гумусу в темно-сірому опідзоленому легкосуглинковому ґрунті внаслідок чого він знизився за цей період з 1,79 до 1,68%.

8. Вирощування культур сівозміни впродовж 26-ти років на фоні гною та за його поєднання з мінеральними добривами призвело до підкислення дерново-підзолистого ґрунту на 0,2-0,3 одиниці рНсол. На темно-сірому опідзоленому ґрунті внесення в середньому за 40 років в розрахунку на 1 га сівозмінної площі N72Р64К65 + 10 т гною спричинило більш різку зміну реакції ґрунтового розчину – з рН 5,6 до рН 4,5, тому вапнування кислих ґрунтів є обов’язковою передумовою ефективного застосування добрив у регіоні. Вапнування проведене перед початком ротації сівозміни однією нормою СаСО3 дозволяє підтримувати у сприятливих межах реакцію ґрунтового розчину впродовж всього періоду її тривалості.

9. Встановлено, що дерново-підзолисті зв'язно-піщані ґрунти не потребують тривалого періоду окультурення. Досягнуті вже в першій ротації залежно від систем удобрення рівні продуктивності в наступних ротаціях істотно не змінювались, а у деяких варіантах спостерігали тенденцію до їх зниження. Упродовж трьох ротацій найбільший вихід зернових одиниць з 1 га сівозміни – 5,07-5,71 і 5,58-5,84 т/га отримано за внесення в середньому на 1 га сівозміни 17 т/га гною і відповідно N58Р69К75 та N96Р115К125 в поєднанні з вапнуванням. Завдяки вапнуванню продуктивність сівозміни на фоні органо-мінеральної системи удобрення з одинарною і підвищеною нормами мінеральних добрив підвищувалася відповідно на 38 і 41%.

10. Інтенсивне використання впродовж 1960-2001 рр. темно-сірого опідзоленого ґрунту без удобрення супроводжувалось розвитком деградаційних процесів і було причиною зниження, порівняно з початковим, вмісту гумусу на 15%, рухомого фосфору – на 11%, обмінного калію – на 22%, показник рН змінився з 5,6 до 4,6. Порівняно з окультуреним, деградований ґрунт у 2001 році містив менше магнію на 4, сірки – 33, кобальту – 10, бору – 14 і міді на 13%. Крім орного шару, деградаційні процеси поширились і на нижні шари ґрунту до глибини 80-100 см.

11. Комплексне застосування у короткоротаційній двопільній ячмінно-кукурудзяній сівозміні заходів з відновлення родючості деградованого темно-сірого опідзоленого ґрунту: вапнування, заробка в ґрунт соломи і стебел кукурудзи в поєднанні з рекомендованими і запрограмованими нормами РК сприяло підвищенню за чотири роки вмісту в орному шарі гумусу з 1,21 до, відповідно нормам РК, 1,30 і 1,30%, рухомих сполук фосфору – з 105 до 143 і 187 мг/кг, рухомих форм калію – з 43 до 62 і 122 мг/кг ґрунту і оптимізації його фізико-хімічних властивостей. Разом з тим зменшення різниці у вмісті елементів живлення на деградованому і окультуреному ґрунтах спостерігається лише за застосування запрограмованих норм мінеральних добрив, які на деградованому ґрунті були значно вищими.

12. Продуктивність сівозміни на деградованій і окультуреній ділянках темно-сірого ґрунту у варіантах без удобрення становила відповідно 2,58 і 3,55 т/га зернових одиниць, тобто за 45 років використання без добрив він орієнтовно втратив 38% свого агропотенціалу. Завдяки застосуванню на фоні вапнування і заробки в ґрунт побічної продукції рекомендованих і запрограмованих норм мінеральних добрив продуктивність сівозміни на деградованому ґрунті зросла відповідно до 4,90 і 5,78, а на окультуреному – до 5,30 і 6,25 т/га зернових одиниць.

13. На темно-сірих ґрунтах з низьким, характерним для північно-західного регіону, вмістом гумусу і елементів живлення за різних варіантів органічних систем удобрення найбільш ефективним є внесення на 1 га сівозміни 14 т гною + солома, що забезпечило найвищий рівень продуктивності сівозміни – 4,27 т/га зернових одиниць. Органічна система удобрення на основі соломи і сидератів виявилась малоефективною і через різко від’ємний баланс елементів живлення обумовила деградаційні зміни у ґрунті.

14. Традиційні та адаптивні органо-мінеральні системи удобрення з повною нормою РК і різними органічними складовими: 10 т/га сівозміни гною; 10 т/га гною + гичка; солома + сидерати; солома + сидерати + 5 т/га гною підвищували за ротацію чотирьохпільної зерно-просапної сівозміни вміст у темно-сірому ґрунті гумусу і елементів живлення. Перехід на ощадливі норми мінеральних добрив з внесенням 15-20Р15-20К15-20 в рядки при сівбі і 30-45 в підживлення в поєднанні з соломою і сидератами стало причиною зниження вмісту гумусу і елементів живлення, а в поєднанні з соломою, сидератами і половинною дозою гною – лише елементів живлення.

15. Порівняльна оцінка на темно-сірому опідзоленому ґрунті традиційної органо-мінеральної та адаптивних систем удобрення показала, що найвищу врожайність культур сівозміни і її продуктивність – 6,62 і 6,76 т/га зернових одиниць, отримано за внесення на 1 га сівозміни відповідно 10 т гною + 64Р71К71 і 10 т гною + 64Р71К71 + гичка. Заміна гною на фоні 64Р71К71 іншими органічними складовими: солома + сидерати; солома + сидерати + 5 т/га гною спричиняє зниження продуктивності сівозміни на 12 і 6% відповідно, що свідчить про відсутність в умовах північно-західного регіону рівноцінної заміни гною в системах удобрення.

16. Найвищу біохімічну і технологічну якість рослинницької продукції на дерново-підзолистому ґрунті отримано за внесення в розрахунку на 1 га сівозміни 17 т гною + N58Р59К75, а на темно-сірому опідзоленому ґрунті 10 т гною + N64Р71К71. Заміна гною соломою і сидератами, а також перехід на ощадливі норми мінеральних добрив супроводжується зниженням вмісту цукру в коренеплодах буряків цукрових, а в зерні злакових культур – білка. Вапнування ґрунтів однією нормою СаСО3, визначеною за гідролітичною кислотністю, сприяло збільшенню вмісту в зерні білка, а в бульбах картоплі – крохмалю і нітратів.

17. Вапнування кислих ґрунтів сприяє підвищенню економічної ефективності добрив і енергетичних витрат на вирощування сільськогосподарських культур. За внесення на провапнованому дерново-підзолистому ґрунті 15 т/га сівозміни гною + 58Р69К75 отримано 1012 грн./га чистого прибутку, тоді як від застосування даної системи удобрення без вапнування отримано 103 грн./га збитків. Завдяки внесенню вапна коефіцієнт енергетичної ефективності зріс з 1,46 до 2,97. Підвищені в 1,5 рази норми мінеральних добрив за величиною чистого доходу і ефективністю енерговитрат поступалися одинарним.

18. Адаптивні системи удобрення, в яких гній в дозі 10 т/га на фоні повної норми мінеральних добрив замінено поєднаннями: солома + сидерати та солома + сидерати + 0,5 дози гною, хоч і поступалися традиційній за продуктивністю сівозміни відповідно на 11 і 6%, але завдяки меншим витратам забезпечили майже однаковий чистий прибуток – в межах 528-541 грн./га, з кращим коефіцієнтом енергетичної ефективності, який становив 4,92, тоді як за традиційної органо-мінеральної системи удобрення – 4,12.

19. Не зважаючи на те, що комплекс заходів з відновлення родючості ґрунтів: вапнування + солома і стебла кукурудзи + N105Р75К90 в розрахунку на 1 га сівозміни на деградованому темно-сірому опідзоленому ґрунті забезпечив отримання 390 грн./га додаткового чистого прибутку, а на окультуреному лише 55 грн./га, загальна його сума на останньому за рахунок вищої родючості була на 28% більшою, що свідчить про вкрай негативні довготривалі економічні наслідки деградації ґрунтів навіть за внесення в перспективі оптимальних норм мінеральних добрив.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

Монографії, книги

  1. Система ведення сільськогосподарського виробництва в господарствах Рівненської області / Абрамович С.Я., Бур’ян Г.І., Гаврилюк П.П.,Гук Л.І., Деркач Н.А., Іванчук В.П., Катрич Г.С., Коломієць О.В., Лаворик С.П., Лаврук М.М., Лукащук Л.Я., Лук’яник М.М., Маміконян В.Я., Мартинюк О.М., Мухарєв В.Є., Опольська Л.О., Осипчук С.Н., Панасюк М.Г., Переходько Н.І., Першута В.В., Позіховський М.В., Польовий В.М. та ін. – Рівне, 2004. – 163 с. (участь у підготовці та написанні розділу "Основні агротехнічні заходи по підвищенню родючості грунтів", С.4-24)

  2. Стрельченко В.П., Бовсуновський А.М., Налапко Г.М., Польовий В.М. та ін. Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Полісся і західного регіону України. – К.: Урожай, 2004. – 558 с. (участь у підготовці та написанні розділу "Основи відтворення родючості грунтів", С.56-65)

Статті у наукових виданнях

  1. Польовий В.М., Веремеєнко С.І., Лаврук М.М. Оцінка поживного режиму ґрунтів Рівненської області // Вісник Рівненського державного технічного університету. – Рівне, 1999. – Вип. 2. – Част. 1.- С. 82-85 (узагальнення результатів, підготовка статті до друку).

  2. Клименко М.О., Веремеєнко С.І., Мороз О.О., Польовий В.М. Оцінка рівня біологічної активності ґрунтів західного Полісся України // Таврійський науковий вісник. – Херсон, 2001. – Вип. 20. – С. 38-43 (основна частка участі у написанні статті і формуванні висновків).

  3. Польовий В.М., Панасюк М.Г., Лукащук Л.Я. Ефективність біологічної та мінеральної систем удобрення озимої пшениці // Бюлетень Інституту зернового господарства. – Дніпропетровськ, 2002. – № 18-19. – С. 104-106 (узагальнення експериментальних даних, підготовка статті).

  4. Польовий В.М. Дія різних систем удобрення на продуктивність конюшини червоної в сівозміні // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування. – Рівне, 2003. – Вип. 2 (21). – С. 49-56.

  5. Польовий В.М. Формування елементів калійного режиму ґрунтів при різних системах удобрення // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування. – Рівне, 2004. – Вип. 1 (25). – С. 17-25.

  6. Веремеєнко С.І., Польовий В.М. До питання оцінки поживного режиму ґрунтів // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. – Рівне, 2004. – Вип. 3 (27). –С. 29-38 (узагальнення результатів, основна частка участі в написанні статті).

  7. Польовий В.М. Біологізація системи удобрення в сівозміні і продуктивність ярого ячменю // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. –– Рівне, 2004. – Вип. 4 (28). – С. 66-71.

  8. Польовий В.М. Вплив біологічної системи удобрення на забезпеченість темно-сірого ґрунту рухомим фосфором // Аграрний вісник Причорномор'я. Частина 1. – Одеса, 2004. – Вип.26. – С.219-223.

  9. Польовий В.М. Продуктивність вико-горохо-вівсяної сумішки при різних системах удобрення в сівозміні // Корми і кормовиробництво. – Вінниця, 2004. – Вип.53. – С.74-78.

  10. Польовий В.М., Лукащук Л.Я. Роль мінеральних добрив за вирощування озимої пшениці після озимого ріпаку // Землеробство. – К., 2004. – С.41-47 (узагальнення експериментальних даних, підготовка статті).

  1. Польовий В.М. Вплив тривалого застосування різних систем удобрення на продуктивність цукрових буряків // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. Частина1. – Львів – Оброшино, 2004. – Вип.46. – С.77-85.

  2. Веремеєнко С.І., Польовий В.М., Зінчук М.П., Трембіцький В.А. До оцінки стану ґрунтового покриву північно-західного регіону України // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Частина 1. - Рівне, 2005. – Вип. 4 (32). – С. 62-70 (узагальнення результатів, підготовка статті).

  3. Польовий В.М. Особливості агрохімічної деградації ґрунту залежно від удобрення // Вісник аграрної науки. – 2005. - № 3. – С. 23-25.

  4. Польовий В.М. Диференціація систем удобрення цукрових буряків залежно від господарсько економічних умов їх вирощування // Вісник аграрної науки. – 2005. - № 10. – С. 16-18.

  5. Польовий В.М. Ефективність біологізації системи удобрення в умовах західного Лісостепу // Агроекологічний журнал. – 2005. - № 4. – С. 26-28.

  6. Грінченко Т.О., Веремеєнко С.І., Долженчук В.І., Польовий В.М. Еволюція родючості ґрунтів ріллі Рівненської області //Вісник Харківського Національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва. Серія „Ґрунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство”. – 2005. – № 1. – С. 23-29 (обробка і узагальнення даних, формування висновків).

  7. Польовий В.М., Лаврук М.М. Роль підтримуючого вапнування і удобрення у формуванні врожайності кормових буряків // Корми і кормовиробництво. – 2005. – Вип.55. – С.60-65 (експериментальна частина, обробка даних, формування статті та висновків, основна частка участі у написанні статті).

  8. Польовий В.М., Деркач Н.А. Вплив систем удобрення на врожай і якість зерна ярого ячменю // Вісник Полтавської аграрної академії. – 2005. – Вип. 4. – С.39-41 (отримання експериментальних і статистичних даних, їх аналіз, основна частка у написанні статті).

  9. Мазур Г.А., Польовий В.М., Лаврук М.М. Вплив вапнування і тривалого удобрення на врожайність культур сівозміни в умовах західного Полісся // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2005. – Вип.91. – С.60-65 (експериментальна частина, обробка даних, основна частка участі у написанні статті).

  10. Шустерук Т.З., Польовий В.М. Вплив різних систем удобрення на біологічну активність темно-сірого опідзоленого ґрунту // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. – К., 2005. – №4 (експериментальна частина – польові дослідження, обробка даних, основна частка участі у написанні статті).

  11. Польовий В.М., Деркач Н.А., Веремеєнко С.І. Урожай ярого ячменю залежно від удобрення і вапнування // Землеробство. – 2005. – Вип. 77. – С.55-60 (розробка програми досліджень, закладка і проведення польового досліду, формування висновків, написання статті).

  12. Веремеєнко С.І., Польовий В.М., Яценко О.В., Радовенчик Н.П. Нові методичні підходи до агрохімічного моніторингу ґрунтів // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. –Рівне, 2006. – Вип. 33. – С.34-40 (узагальнення даних, написання статті).

  13. Польовий В.М., Деркач Н.А., Веремеєнко С.І. Урожайність і якість зерна озимої пшениці сорту Поліська 90 за традиційних та альтернативних систем удобрення // Селекція і насінництво. – Харків, 2005. – Вип. 91. – С.179-184 (розробка схеми досліду і програми досліджень, формування статті та висновків, основна участь у написанні статті).

  14. Польовий В.М., Деркач Н.А., Веремеєнко С.І. Вплив вапнування і удобрення на зміну родючості темно-сірого опідзоленого ґрунту залежно від його окультуреності // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. – 2005. – Вип. 47. – С.107-113 (узагальнення експериментальних даних та їх математична обробка, основна частка участі у написанні статті).

  15. Польовий В.М., Яценко О.В., Крупко Г.Д. Нові підходи до оцінки агрохімічного стану ґрунтів // Вісник аграрної науки. – 2006. – № 1. – С.8-10 (узагальнення даних, основна частка участі у написанні статті).

  16. Польовий В.М., Деркач Н.А., Веремеєнко С.І. Роль вапнування і диференційованого удобрення у відновленні родючості деградованих ґрунтів // Наукові доповіді Національного аграрного університету (інтернетвидання). –2006. – №2. – http://www.nd.nauu.kiev.ua (розробка програми досліджень, проведення польового досліду, формування статті та висновків, основна частка участі у написанні статті).

  17. Польовий В.М. Урожайність і якість картоплі при різних системах удобрення в сівозміні // Картоплярство. – Київ, 2006. – №34-35. – С.46-51.

Матеріали наукових з’їздів, конференцій, науково-технічних нарад

  1. Польовий В.М. Агроекологічні наслідки довготривалого використання темно-сірого опідзоленого ґрунту без удобрення // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2005. – Вип.81. – С.215-219.

  2. Польовий В.М. Ефективність вирощування цукрових буряків за різних систем удобрення в сівозміні // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції „Шляхи підвищення ефективності використання на добрива побічної продукції рослинництва. – К., 2003. – С.105-109.

  3. Польовий В.М. Продуктивність ярого ячменю за різних систем удобрення в Західному Лісостепу // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Особливості ведення зернового господарства України залежно від кон’юктури ринку”, 3-4 червня 2004 року. – К., 2004. – С.107-111.

  4. Польовий В.М., Долженчук В.І. Баланс та динаміка обмінного калію в ґрунтах Рівненської області залежно від інтенсифікації землеробства //Науковий вісник Чернівецького університету. Біологія. – Чернівці: Рута, 2005. – Вип. 252. – С. 207-213 (узагальнення отриманих результатів, підготовка доповіді).

  5. Польовий В.М., Долженчук В.І. Агроекологічний стан ґрунтів та продуктивність зернових культур за різних рівнів системи удобрення // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Стан земельних угідь та поліпшення їх використання”, 2-3 червня 2005 року. – К., 2005. – С.121-125 (узагальнення даних, визначення продуктивності зернових культур, формування і підготовка доповіді).

  6. Польовий В.М. Зміна гумусового стану і поживного режиму темно-сірого опідзоленого ґрунту за різних систем удобрення // Матеріали міжнародної наукової конференції, 16-18 червня 2005 р. – Житомир, 2005. – С.66-69.

Методичні рекомендації і пропозиції для впровадження,

розробці і підготовці яких автор узяв безпосередню участь

  1. Польовий В.М., Корольчук М.О., Зінчук М.П., Якубовський С.В., Чупринський М.М. Комплексна технологія вирощування кукурудзи в господарствах Рівненської області. - Рівне, 1999. – 12 с.

  2. Виговський А.О., Польовий В.М., Якубовський С.В, Ровна Г.Ф. Ресурсозберігаюча технологія вирощування озимого ріпака. – Рівне, 1999. – 10с.

  3. Польовий В.М., Якубовський С.В., Ровна Г.Ф. Ресурсозберігаюча технологія вирощування кормових буряків. – Рівне, 2000. – 7 с.

  4. Польовий В.М., Виговський А.О., Іванчук В.П., Якубовський С.В., Лукащук Л.Я., Долженчук В.І. Пивоварний ячмінь – технологія вирощування. – Рівне, 2000. – 12 с.

  5. Позіховський М.В., Переходьмо Н.І., Польовий В.М., Іванчук В.П., Лукащук Л.Я., Салько Г.Х., Шевчук В.П. Рекомендації по сівбі озимих зернових культур. – Рівне, 2001. – С.10.

  6. Польовий В.М., Корольчук М.О., Якубовський С.В., Сидорчук А.А., Гостра О.К. Технологія вирощування картоплі у фермерських господарствах та на присадибних ділянках. – Рівне, 2004. – 15 с.

  7. Польовий В.М., Іванчук В.П., Гук Л.І. Вирощування льону-довгунця. – Рівне, 2004. – 9 с.

  8. Польовий В.М., Іванчук В.П., Сніжок Ю.Б. Вирощування цукрових буряків. – Рівне, 2004. – 6 с.

  9. Польовий В.М., Іванчук В.П., Лукащук Л.Я. Вирощування озимих зернових культур. – Рівне, 2004. – 12 с.

  10. Польовий В.М., Іванчук В.П., Шевчук В.П., Катрич Г.С. Вирощування ярого ячменю. – Рівне, 2004. – 5 с.

  11. Польовий В.М., Корольчук М.О., Якубовський С.В., Ровна Г.Ф. Особливості вирощування хрестоцвітних культур на сидерати. – Рівне, 2004. – 8 с.

  12. Сорочинський В.В., Бульо В.С., Габриєль Г.Й., Польовий В.М. Використання сидератів і соломи на добриво – реальний шлях підвищення родючості ґрунтів західного регіону. – Львів – Оброшино, 2005. – 20 с.

  13. Рудик О.В., Переходько Н.І., Петрук М.П., Польовий В.М., Іванчук В.П., Гук Л.І., Долженчук В.І., Корольчук М.О. Вирощування льону-довгунця на Рівненщині. – Рівне, 2005. – 27 с.

  14. Рудик О.В., Переходько Н.І., Петрук М.П., Польовий В.М., Іванчук В.П., Ровна Г.Ф., Долженчук В.І., Корольчук М.О. Інтенсивна технологія вирощування озимого ріпака. – Рівне, 2005. – 11 с.

  15. Рудик О.В., Переходько Н.І., Петрук М.П., Польовий В.М., Іванчук В.П., Лукащук Л.Я., Долженчук В.І., Корольчук М.О. Інтенсивна технологія вирощування озимої пшениці. – Рівне, 2005. – 16 с.

  16. Бенцаровський Д.М., Тосіч В.Л., Долженчук В.І., Яценко О.В., Дишляк О.П., Польовий В.М., Веремеєнко С.І., Радовенчик Н.П., Басовець О.В., Фещук М.Д., Чечелюк Н.Г., Янчук Р.М. Методичні рекомендації по використанню радіонавігаційного обладнання при агрохімічній паспортизації полів. – Шубків, 2005. – 16 с.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины