Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Оліфір Юрій Миколайович. Вплив тривалого застосування добрив і вапна на родючість ясно-сірого лісового грунту та продуктивність культур сівозміни : дис... канд. с.-г. наук: 06.01.04 / Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН. — Л.; Оброшино, 2007. — 196арк. — Бібліогр.: арк. 150-180.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Оліфір Ю.М. Вплив тривалого застосування добрив і вапна на родючість ясно-сірого лісового ґрунту та продуктивність культур сівозміни. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 – агрохімія. Національний аграрний університет, Київ, 2007.

У стаціонарному досліді, закладеному в 1965 р. на ясно-сірому лісовому поверхнево оглеєному ґрунті, вивчено закономірності впливу тривалого (40-річного) застосування різних систем удобрення та вапнування у сівозміні на поживний режим, фракційний склад фосфатів, груповий склад калію, вміст гумусу та кислотно-основні властивості ґрунту, величину та якість урожаю культур сівозміни.

Результати досліджень свідчать про тривалу післядію фосфорних добрив в умовах ясно-сірого лісового ґрунту та перетворення залишкового фосфору в форми фосфатів, характерні для даного типу ґрунту, а саме залізо- та алюмофосфати. Їхній вміст при цьому зростає до 479 – 445 мг/кг ґрунту і вдвічі перевищує кількість фосфатів, зв’язаних з кальцієм. Післядія високих доз мінеральних розчинних калійних добрив на ясно-сірому лісовому ґрунті є низькою, що підтверджується буферною здатністю цього ґрунту щодо калію.

Встановлено, що покращання фізико- та агрохімічних показників, підвищення родючості ясно-сірого лісового ґрунту, отримання високих і стабільних врожаїв вирощуваних сільськогосподарських культур, забезпечення найвищого рівня продуктивності сівозміни (на рівні 6,78 т/га зернових одиниць) забезпечується за органо-мінеральної системи удобрення із внесенням на гектар сівозмінної площі N65Р68К68, 10 т/га гною на фоні вапнування 1,0 н СаСО3. Застосування лише мінеральних добрив є економічно та енергетично недоцільним агрозаходом, який призводить до зниження родючості ґрунту, підвищення кислотності й вмісту сполук рухомого алюмінію та зниження продуктивності культур сівозміни.

У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано та подано вплив тривалого сумісного й роздільного застосування добрив і вапна на родючість, основні властивості ясно-сірого лісового ґрунту західного Лісостепу, врожай, якість культур та продуктивність сівозміни. Це дало можливість зробити такі висновки:

1. Сумісне внесення гною (10 т/га), повного (N65Р68К68) та половинного (N30P34K34) мінерального удобрення на фоні періодичного вапнування 1,0 н СаСО3 підвищило на кінець VІ ротації реакцію ґрунтового розчину (рНKCl) орного шару з 4,2 (контроль без добрив) до 5,1 – 5,3. Водночас гідролітична й обмінна кислотність знизилися відповідно до 2,3 і 2,6 та 0,06 мг-екв/100 г ґрунту проти контролю (4,4 та 0,74 мг-екв/100 г ґрунту). Вміст рухомого алюмінію зменшився з 62,5 до 2,6 і 2,9 мг/кг ґрунту, сума увібраних основ підвищилася з 3,3 до 6,3 і 6,5, вміст кальцію збільшився до 4,66 і 4,84, магнію до 0,50 і 0,61 проти відповідно 2,21 і 0,43 мг-екв/100 г ґрунту контролю без добрив.

2. За умов покращання кислотно-основних властивостей як орного, так і підорного шарів ґрунту відбувалося поліпшення поживного режиму та гумусного стану ясно-сірого лісового ґрунту. Зокрема за комплексного застосування у сівозміні гною (10 т/га), повної дози мінеральних добрив на фоні післядії 1,0 н вапна кількість амонійного та лужногідролізованого азоту збільшилася відповідно до 35 і 131, легкодоступних фосфатів до 166, обмінного калію до 150 мг/кг ґрунту, вміст гумусу підвищився на 0,51% порівняно з контролем (без добрив).

3. У складі валового фосфору ясно-сірого лісового ґрунту частка органічних фосфатів становила 34,5%. Серед мінеральних фосфатів переважали залізо- та алюмофосфати (відповідно 216 і 282 мг/кг ґрунту), вміст фосфатів кальцію й пористозв’язаних невисокий (145 та 3,8 мг/кг ґрунту). Органо-мінеральна система удобрення у сівозміні на фоні вапнування забезпечує підвищення кількості валового фосфору до 2285 мг/кг ґрунту з одночасним зростанням частки органічних фосфатів до 837 мг/кг ґрунту. У складі мінеральних фосфатів зростав рівень пористозв’язаних та фосфатів кальцію (відповідно до 30,3 і 219 мг/кг ґрунту).

4. На п’ятий рік післядії високих доз фосфорно-калійних добрив (кінець шостої ротації) вміст фосфатів (І+ІІ та ІІІ групи за Чиріковим) залишався достатньо високим і становив залежно від рівнів удобрення відповідно 173 – 212 і 930 – 980 мг/кг ґрунту, ступінь рухливості зростав до 0,88 – 1,07 мг/л розчину, що свідчить про тривалу післядію на ясно-сірому лісовому ґрунті залишкових фосфатів добрив.

5. Тривале застосування мінеральної системи удобрення (протягом 40 років) на ясно-сірому лісовому ґрунті поряд із накопиченням сполук азоту, фосфору та калію супроводжувалося збільшенням кислотності (рН 3,9) і вмісту сполук рухомого алюмінію (85,9 мг/кг ґрунту), що блокувало фізіологічні процеси росту і розвитку рослин та обумовлювало деградацію ґрунту.

6. Вміст валового калію у ясно-сірому лісовому ґрунті становив 1,76 – 1,91 в орному та 1,85 – 2,00% у підорному шарах. Однак на кінець VI ротації відбулося зниження його у контролі, післядії вапнування та підвищення – у варіантах з органо-мінеральним та інтенсивним мінеральним удобренням.

7. Сумісне тривале внесення у сівозміні на ясно-сірому лісовому ґрунті 10 т/га гною, повного мінерального удобрення (N65Р68К68) та періодичне вапнування 1,0 н СаСО3 за г.к. оптимізувало калійний режим за рахунок підвищення вмісту водорозчинного, обмінного та необмінного калію відповідно до 38; 159 і 1115 мг/кг ґрунту.

8. У варіантах з післядією високих доз фосфорно-калійних добрив кількість легкодоступних груп калію (обмінного та водорозчинного) на кінець VI ротації знижувалася порівняно з органо-мінеральною системою удобрення на 72 мг/кг орного шару ґрунту з одночасним зменшенням вмісту необмінного калію на 192 мг/кг ґрунту, що свідчило про низьку ефективність післядії високих доз калійних добрив на ясно-сірому лісовому ґрунті.

9. Систематичне сумісне внесення повної дози мінеральних добрив (N65P68K68), 10 т гною на фоні післядії 1,0 н СаСО3, поліпшуючи агро- та фізико-хімічні властивості, забезпечувало можливість одерження високих врожаїв вирощуваних сільськогосподарських культур та найвищий рівень продуктивності гектара сівозмінної площі – 6,78 т/га з.о., що на 4,88 т/га з.о. перевищувало контроль без добрив.

10. Найвищий урожай зерна пшениці озимої (3,27 т/га) в середньому за три роки одержано при сумісному внесенні у сівозміні 10 т/га гною, повної дози мінеральних добрив на фоні післядії 1,0 н вапна. При цьому маса 1000 зерен становила 42,9 г, натура – 722,8 г/л, вміст білка та клейковини (відповідно 10,92 і 22,1%) були найвищими. Зростання кількості білка в зерні пшениці озимої під впливом добрив відбувалося, головним чином, внаслідок збільшення частки клейковиноутворюючих білків – гліадинів і глютенінів відповідно до 3,50 і 3,23%, що на 0,72 і 1,01% вище за контроль.

11. Економічна та біоенергетична оцінка тривалого застосування мінеральних добрив, гною і вапна в чотирипільній сівозміні, засвідчили найбільшу ефективність органо-мінеральної системи удобрення та післядії фосфорно-калійних добрив на фоні вапнування. При цьому показники умовно чистого доходу були найвищими і становили 474 – 712 грн/га за рентабельності 53 – 189%. Сумісне внесення у сівозміні 10 т/га гною, повної дози мінеральних добрив на фоні післядії 1,0 н вапна забезпечувало найвищий приріст енергії (61615 МДж), при Кее 2,81.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

1. Технології вапнування кислих ґрунтів (методичні рекомендації) / УААН. Ін-т землеробства і тваринництва західного регіону; Г.Й. Габриєль, І.І. Петрунів, М.М. Костюк, В.В. Сорочинський, В.С. Бульо, О.Й. Качмар, Ю.М. Оліфір, І.В. Тимощук, О.В. Мамчур. – Львів-Оброшино, 2005. – 24 с.

2. Габриєль А.Й., Петрунів І.І., Костюк М.М., Оліфір Ю.М. Агроекологічна оцінка ясно-сірого лісового ґрунту за різних систем його використання // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. – 2004. – Вип. 46. – Ч. І. – С. 19 – 25 (отримання експериментальних даних та їх аналіз).

3. Габриєль А.Й., Петрунів І.І., Оліфір Ю.М., Пришляк Г.П. Вплив різних систем удобрення на поживний режим ясно-сірого опідзоленого ґрунту та продуктивність сівозміни // Передгірне та гірське землеробство і тваринницт-во. – 2005. – Вип. 47. – С. 101 – 106 (отримання експериментальних даних, їх аналіз та узагальнення).

4. Габриєль А.Й., Петрунів І.І., Костюк М.М., Оліфір Ю.М., Колодій А.М. Динаміка кислотності ясно-сірого лісового ґрунту за різних систем його використання // Вісник ЛДАУ: Агрономія. – 2005. – № 9. – С. 418 – 422 (узагальнення експериментальних даних та їх аналіз).

5. Дзюбайло А.Г., Габриєль А.Й., Оліфір Ю.М. Врожайність озимої пшениці за різних систем удобрення на ясно-сірому лісовому ґрунті // Збірник наукових праць ННЦ „Інститут землеробства УААН”. – 2006. – Вип. 1 – 2. – С. 18 – 22 (проведення огляду літературних джерел, отримання експериментальних даних та їх аналіз).

6. Оліфір Ю.М. Вплив тривалого застосування добрив та вапна на врожай і якість зерна пшениці озимої // Сільський господар. – 2006. – № 7 – 8. – С. 23 – 25.

7. Габриєль А.Й., Оліфір Ю.М., Петрунів І.І., Ярмола І.І. Калійний режим ясно-сірого лісового ґрунту залежно від тривалого застосування добрив і вапна. // Вісник ЛДАУ: Агрономія. – 2006. – № 10. – С. 377 – 382 (аналіз літературних джерел, узагальнення результатів).

8. Габриєль А.Й., Оліфір Ю.М., Петрунів І.І. Фракційний склад фосфатів ясно-сірого лісового ґрунту за різних систем його використання. // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. – 2006. – Вип. 48. – Ч. І. – С. 38 – 42 (отримання експериментальних даних та їх аналіз).

9. Габриєль А.Й., Петрунів І.І., Оліфір Ю.М. Родючість ясно-сірого поверхнево оглеєного ґрунту за різних способів використання // Новітні технології вирощування сільськогосподарських культур – у виробництво: Матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених (смт. Чабани, 23-25 листоп. 2004 р.). – К.: ЕКМО, 2004. – С. 3 – 4.

10. Габриєль А.Й., Оліфір Ю.М., Петрунів І.І. Фракційний склад фосфатів ясно-сірого опідзоленого ґрунту за різних систем його використання // Сучасний стан ґрунтового покриву України та шляхи забезпечення його сталого розвитку на початку 21-го століття: Тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 50-річчю з дня створення ІҐА ім. О.Н. Соколовського. – Х., 2006. – С. 90 – 91.

11. Габриєль А.Й., Петрунів І.І., Оліфір Ю.М. Еволюція родючості ясно-сірого опідзоленого ґрунту за різних систем його використання // Агрохімія і ґрунтознавство: Спецвипуск до VII з’їзду УТГА „Ґрунти – основа добробуту держави, турбота кожного” (м. Київ, липень 2006 р.). – Х., 2006. – Книга друга. – С. 218 – 219.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины