Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Ладика Марина Миколаївна. Еколого-меліоративний стан та родючість перезволожених грунтів Лівобережного Лісостепу (на прикладі басейну р. Трубіж) : Дис... канд. с.-г. наук: 06.01.03 / Національний аграрний ун-т. — К., 2006. — 226арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 180-201.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Ладика М.М. Еколого-меліоративний стан та родючість перезволожених ґрунтів Лівобережного Лісостепу (на прикладі басейну р. Трубіж). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.03 – агроґрунтознавство і агрофізика. – Національний аграрний університет, Київ, 2006.

Роботу присвячено висвітленню закономірностей зміни еколого-меліоративного стану перезволожених ґрунтів Лівобережного Лісостепу. Встановлено, що унаслідок нестабільного функціонування меліоративної системи відбулося погіршення водного режиму органогенних ґрунтів. При тривалому переосушенні торфової товщі вміст солей досягає 0,74%. Порушення водного режиму призвело до зміни фізичних і водно-фізичних властивостей цього ґрунту: ущільнився верхній горизонт, збільшився вміст твердої фази та погіршилися водні властивості.

При дослідженні дернових ґрунтів солонцево-осолоділого комплексу в умовах западинного мікрорельєфу відмічено особливості їх властивостей, пов’язані з їх генезисом.

Під впливом комплексної меліорації (хімічної і гідротехнічної) чорноземно-лучних ґрунтів відбулося покращання їх агрохімічних і фізико-хімічних властивостей. Внесення фосфогіпсу та органо-мінеральних добрив сприяло відновленню вмісту гумусу. Унаслідок погіршання експлуатаційного стану дренажної мережі у цих ґрунтах простежується реставрація засолення та відновлення лужності ґрунтового розчину.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і практичне обґрунтування процесів зміни водно-сольового режиму, фізичних і водно-фізичних властивостей, вмісту гумусу й морфолого-генетичних ознак гідроморфних і напівгідроморфних засолених ґрунтів басейну р. Трубіж та визначено інтенсивність відновлення лужності меліорованих земель.

  1. Погіршення експлуатаційного стану Трубізької осушувально-зволожувальної меліоративної системи призвело до значного коливання рівнів підгрунтових вод на торфовищах басейну р. Трубіж по сезонах року (від 50-60 до 100-110 см навесні і восени й до 150-210 см влітку за нормативних значень в літній сезон 110-120 см) і періодичного переосушення і перезволоження земель. Запаси вологи в меліорованих ґрунтах басейну р. Трубіж мали прямопропорційну залежність щодо рівня підгрунтових вод, де коефіцієнт кореляції коливається у межах 0,60-0,99.

  2. Органогенні ґрунти басейну р. Трубіж відносяться до незасолених, слабко- і середньозасолених відмін із вмістом солей до 0,3-0,6% і сульфатно-гідрокарбонатних за типом засолення. В умовах тривалого переосушення торфовищ басейну вміст солей максимально підвищувався до 0,74%, а тип засолення трансформувався у гідрокарбонатно-сульфатний. У меліорованих чорноземно-лучних слабкосолонцюватих ґрунтах хлоридно-содового засолення, внаслідок погіршення дії дренажної системи в останні роки відбувалось відновлення вихідного рівня засолення за концентрації солей у межах 0,11-0,16%.

  3. Унаслідок зміни гідрологічного режиму дернового поверхневооглеєного осолоділого і дернового глейового солонцювато-солончакуватого ґрунтів у літньо-осінній період відбувалась часткова реставрація засолення з підвищенням вмісту солей у профілі ґрунту до 0,12-0,14%, що майже вдвічі перевищує показники (0,05-0,06%) за весняного зволоження.

  4. Показник рН осушених органогенних ґрунтів басейну р. Трубіж становив 7,1-7,8, досягаючи 8,2-8,4 за стабільно високих рівнів підгрунтових вод. Дерновим осолоділим ґрунтам властива, переважно, кисла реакція ґрунтового розчину; дерновим глеюватим солонцюватим – нейтральна або слабколужна (рН від 7,3 до 8,6), дерновим глейовим солонцювато-солончакуватим – нейтральна реакція (рН 7,3-7,5). В окремі сезони в нижній частині профілю останнього може проявлятися і лужність (рН близько 8,6). У меліорованому чорноземно-лучному солонцюватому ґрунті внаслідок послаблення меліоративного ефекту спостерігали значні коливання реакції ґрунтового розчину (7,9-8,9), тобто часткову реставрацію лужності ґрунтового розчину.

  5. Встановлено, що унаслідок осушення в органогенних ґрунтах відбулося помітне ущільнення верхніх горизонтів – до 0,30 г/см3 (на 48%) шару 0-16 см, і до 0,34 г/см3 (на 15-20%) – шару 16-41 см; з глибиною зміни щільності незначні. Також істотно знизилися вологоємність та загальна шпаруватість.

  6. У дернових поверхневооглеєних осолоділих ґрунтах під впливом тривалої гідротехнічної меліорації унаслідок посилення низхідної міграції мулистих часток у профілі відзначено додаткове ущільнення елювіального та ілювіального горизонтів. (1,61-1,64 г/см3). Зменшилася і їх загальна шпаруватість (відповідно 38,8% та 39,9%), порівняно з верхнім генетичним горизонтом (48,2%).

  7. Встановлено, що тривала комплексна меліорація та удобрення позитивно впливали на відновлення вмісту гумусу в меліорованих чорноземно-лучних ґрунтах. Вміст гумусу в орному шарі підвищився до 3-3,6%, а в підорному – до 2%, порівняно з 2,5% в орному і 1,4-1,6% в підорному шарах – після будівництва густої дренажної мережі та планувальних робіт.

  8. Найвищої продуктивності культур кормової сівозміни досягнуто за використання 6 т/га (для вівса на зелений корм – 3 т/га) фосфогіпсу на фоні органічного (50 т/га гною) і мінерального (N170P100) удобрення. При цьому продуктивність буряків кормових становила 11,9 т/га, люцерни – 4,5 і 5,5 т/га, пшениці озимої – 3,8 і вівса на зелений корм – 2,8 т/га з.о. з 1 га, що забезпечило отримання додаткової кількості продукції: буряків кормових 7,3 т/га, люцерни 3,3-3,6 т/га, пшениці озимої 2,5 т/га і вівса 0,86 т/га.

  9. Найбільший економічний і енергетичний ефект для більшості культур кормової сівозміни одержано при застосуванні 6 т/га (для вівса на зелений корм – 3 т/га) фосфогіпсу на фоні 50 т/га гною і N170P100. При цьому умовно чистий прибуток і рівень рентабельності і для озимої пшениці становили 1505 грн./га і 196%, для люцерни 2-го року використання – 2746 грн./га і 512%, а для вівса – 1057 грн./га і 166%. Коефіцієнт енергетичної ефективності відповідно склав 3,08, 6,77 і 4,16. Для буряків кормових найефективнішим виявилося використання 6 т/га фосфогіпсу, за якого відповідні економічні і енергетичні показники становили 4041 грн./га, 243% і 4,78 одиниці.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Стародубцев В.М., Титенко (Ладика) М.М. Процеси засолення ґрунтів Трубізької меліоративної системи // Вісник ХДАУ. – Харків, 2004. – № 6. – С. 62-67. (проведення польових і лабораторних досліджень, написання статті)

  2. Стародубцев В.М., Титенко (Ладика) М.М. Відтворення родючості чорноземно-лучних солонцюватих ґрунтів Лісостепу // Вісник НУВГП. – Рівне, 2004. – Вип. 4 (28). – С. 80-84. (проведення польових і лабораторних досліджень, їх математична обробка, підготовка табличних і графічних матеріалів)

  3. Титенко (Ладика) М.М. Вплив гідротехнічної меліорації та сільськогосподарського використання на показники родючості перезволожених ґрунтів басейну р. Трубіж // Науковий вісник НАУ. – К., 2005. – Вип. 81. – С. 83-87.

  4. Єрмолаєв М.М., Стародубцев В.М., Титенко (Ладика) М.М. Водно-сольовий режим як показник ефективності меліорації чорноземно-лучного солонцюватого ґрунту // Аграрна наука і освіта. – K., 2005. – Т. 6. – № 1-2. – С. 78-83. (проведення польових та лабораторних досліджень, підготовка табличних і графічних матеріалів)

  5. Стародубцев В.М., Ладика М.М. Сучасний стан та напрями формування сольового режиму органогенних ґрунтів басейну р. Трубіж // Землеробство. – К., 2005. – Вип. 77. – С. 23-30. (проведення польових і лабораторних досліджень, їх математична обробка та написання статті)

  6. Starodubtsev V.M., Burlibaev M.Zh., Titenko (Ладика) M.M. et al. Toxic salts accumulation in landscapes resulting from water management and amelioration // Proc. 6-th International Symposium & Exhibition on Environmental Contamination in Central and Eastern Europe and CIS. – Prague, 2003. – CD-ROM. – ISBN 0-9748192-0-4. (проведення польових і лабораторних досліджень та їх математичну обробка)

  7. Fedorenko O.L., Titenko (Ладика) M.M., Starodubtsev V.M. Radionuclides migration in soils of Dnipro’ reservoirs coast // Proc. 6-th International Symposium & Exhibition on Environmental Contamination in Central and Eastern Europe and CIS. – Prague, 2003. – CD-ROM. – ISBN 0-9748192-0-4. (проведення польових досліджень, підготовка табличних та графічних матеріалів)

  1. Starodubtsev V.M., Titenko (Ладика) M.M., Fedorenko O.L., Burlibaev M.Zh., Popov Yu.M. Processes of Salt Accumulation in Landscapes Resulting From Water Management // Abstract Volume of The 14th Stockholm Water Symposium, August 16 – 20. – 2004. – P. 343-345. (проведення польових (Україна) та лабораторних досліджень, підготовка табличних та графічних матеріалів)

  2. Starodubtsev V.M., Burlibaev M.Zh., Titenko (Ладика) M.M. et al. Toxic salts accumulation in landscapes resulting from water management and amelioration // Proc. 6-th International Symposium & Exhibition on Environmental Contamination in Central and Eastern Europe and CIS. – Prague. – 2003. – P. 160.

  3. Fedorenko O.L., Titenko (Ладика) M.M., Starodubtsev V.M. Radionuclides migration in soils of Dnipro’ reservoirs coast // Proc. 6-th International Symposium & Exhibition on Environmental Contamination in Central and Eastern Europe and CIS. – Prague. – 2003. – P. 214.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины