Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Пида Світлана Василівна. Фізіологія симбіозу систем Bradyrhyzobium sp. (Lupinus) - Lupinus L.: алелопатичний аналіз : дис... д-ра с.-г. наук: 03.00.12 / Тернопільський національний педагогічний ун-т ім. Володимира Гнатюка. — Умань, 2007. — 393арк. — Бібліогр.: арк. 324-371.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Пида С.В. Фізіологія симбіозу систем Bradyrhizobium sp. (Lupinus) – Lupinus L.: алелопатичний аналіз. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.12 – фізіологія рослин. – Уманський державний аграрний університет, Умань, 2007.

Дисертація присвячена системному дослідженню фізіологічних особливостей, екологічних й алелопатичних чинників формування і функціонування систем Bradyrhizobium sp. (Lupinus) – Lupinus L. в агроценозах, а також розробці наукових основ підсилення ефективності процесу симбіотичної азотфіксації атмосферного азоту, накопичення хлорофілів і каротиноїдів у листках й підвищення насіннєвої продуктивності за рахунок активності інтродукованих штамів бульбочкових бактерій та їх природних рас.

Встановлено, що функціонування симбіотичних систем на початку вегетації люпину залежить від алелопатичної активності екстрактів насіння та коренів проростків. Доведено залежність алелопатичної активності насіння органів і післяжнивних решток люпину, рівня акумуляції флавоноїдів й фенолкарбонових кислот у листках від видових, сортових особливостей рослин та активності штамів бульбочкових бактерій, що використовувалися для інокуляції. З листків люпину ідентифіковано флавоноїди: кверцетин, кверцетин-3-рутенозид. Розроблено і запатентовано спосіб оцінки ефективності бобово-ризобіального симбіозу сортів люпину білого з Bradyrhizobium sp.(Lupinus) – Lupinus L.

Показано, що збудник антракнозу люпину пригнічує ріст стебла інокульованого люпину жовтого, наростання бульбочок на його коренях та нітрогеназну активність.

Інокуляція насіння активними штамами бульбочкових бактерій забезпечила приріст врожайності зерна люпину білого і люпину жовтого, що дозволило знизити собівартість продукції та підвищити рентабельність виробництва.

Комплексні дослідження фізіологічних і алелопатичних властивостей макропартнерів дозволили теоретично узагальнити й по-новому вирішити наукову проблему, що виявляється в посиленні активності процесу симбіотичної фіксації атмосферного азоту за рахунок селекціонованих штамів бульбочкових бактерій та їх природних рас у зернобобових культур люпину білого і жовтого. Формування і функціонування симбіотичних систем Bradyrhizobium sp. (Lupinus) – Lupinus L. залежить від комплексу біотичних, абіотичних та алелопатичних чинників.

1. Накопиченню пігментів у листках, підвищенню азотфіксуючого потенціалу і продуктивності рослин люпину білого на 4,1-38,5%, жовтого – на 4,4-38,7% та покращенню якості їх врожаю сприяють нові високоефективні штами Bradyrhizobium sp. (Lupinus), отримані методом аналітичної селекції.

2. Встановлено сортову специфічність люпину білого і люпину жовтого до штамів Bradyrhizobium sp. (Lupinus). Для ґрунтово-кліматичних умов Західного Лісостепу України підібрано комплементарні пари макро- і мікросимбіонтів: люпин білий сортів Олежка – штами 1а, 5а; Синій парус – 367а; Піщовий – 3а, 5а; алкалоїдна форма – 5а; люпин жовтий сортів Мотив-369 – штам 4а; Промінь – 2а, 1а; Обрій – 1а; Борсельфа – 4а; Бурштин – 1а, 3а.

3. Виявлено закономірності накопичення хлорофілів і каротиноїдів у листках, їх залежність від фази росту й розвитку, видових та сортових особливостей рослин та активності симбіотичного апарату люпину. Між накопиченням пігментів у листках і нітрогеназною активністю Bradyrhizobium sp. (Lupinus) встановлено пряму залежність. В онтогенезі люпину білого і жовтого показники співвідношення хлорофіли:каротиноїди зростають від фази листкової розетки до фази сизого бобу, а хлорофіл а:хлорофіл b – до фази цвітіння.

4. Встановлено, що Colletotrichum gloeosporioides гальмує ріст облистненого пагона в інокульованого люпину жовтого сортів Обрій та Бурштин на 22-39%, наростання кореневих бульбочок на 10-66%, знижує їх азотфіксуючу активність на 37-92%. Стандартний штам Bradyrhizobium sp. (Lupinus) 367а відзначається високою адаптацією до збудника антракнозу.

5. Сорти люпину білого і люпину жовтого є алелопатично активними. Передпосівна інокуляція штамами Bradyrhizobium sp. (Lupinus) індукує підвищення алелопатичної активності водних екстрактів з насіння люпину на 10-15% за розведення 1:10. Дводольні тест-об’єкти (амарант хвостатий, гречка їстівна, крес-салат), порівняно з однодольними (озима пшениця, ячмінь звичайний), є на порядок чутливішими до дії колінів L. albus і L. luteus.

6. У складі екзометаболітів листків люпину білого сортів Олежка, Синій парус, Піщовий, алкалоїдної форми виявлено комплекс речовин фенольної природи: гентизинову, ванілінову, п-оксибензойну фенолкарбонові кислоти. Специфічними для сортів Олежка є протокатехова, Синій парус – ферулова (транс-) і м-кумарова (цис-) кислоти. У листках люпину жовтого сортів Мотив-369, Промінь, Обрій, Борсельфа і Бурштин ідентифіковано п-оксибензойну кислоту, спільними для сортів Мотив-396, Обрій і Бурштин є ванілінова та гентезинова кислоти, а специфічною для Обрію- кофейна. Наявність такого комплексу сполук зумовлює алелопатичну активність листків.

7. Бактеризація насіння впливає на якісний і кількісний вміст вільних ФКК у листках люпину білого сорту Олежка. Гентизинову, ферулову (транс-), ванілінову, п-оксибензойну кислоти ідентифіковано в рослин, інокульованих Bradyrhizobium sp. (Lupinus) штамами 367а, 1а, 2а, 3а, 4а і 5а. Штами 2а, 3а 4а й 5а сприяють накопиченню в листках м-кумарової (цис-), 1а та 2а – кофейної і протокатехової, 5а – сирінгової кислот.

8. Вперше встановлено, що передпосівна інокуляція насіння бульбочковими бактеріями сприяє зростанню вмісту флавоноїдів у листках люпину на 5,3-57,9%. Найбільшу кількість флавоноїдів визначено в сортів Мотив-369 (Lupinus luteus), Синій парус і алкалоїдної форми (Lupinus albus), інокульованих штамом 3а, Піщовий – 5а. У люпину, спонтанно інокульованого місцевими расами бульбочкових бактерій, ідентифіковано в листках флавоноїди: кверцетин -3-рутинозид (сорти Олежка, Синій парус, Піщовий, Мотив-369, Обрій і алкалоїдна форма), рутин (Мотив-369, Промінь, Обрій, Борсельфа) та кверцетин (Промінь і алкалоїдна форма).

9. Алелопатична активність післяжнивних решток люпину залежить від сортових особливостей рослин, штамів бульбочкових бактерій, що використовували для інокуляції, концентрації водних витяжок і тривалості їх впливу на біотести. Корені люпину відзначаються нижчою (на 5,5-14,8 %) активністю, ніж надземні органи. Найвищу алелопатичну активність виявляють продукти деструкції решток алкалоїдної форми люпину білого і сортів Обрій та Борсельфа люпину жовтого.

10. У ґрунті після вирощування люпину білого сортів Олежка, Синій парус, Піщовий і алкалоїдної форми й люпину жовтого сортів Мотив-369, Промінь, Борсельфа, Бурштин встановлено наявність амінокислот (гістидину, гліцину, валіну, триптофану, ізолейцину, лейцину, аспаргінової кислоти й слідів лізину) і ФКК (ферулової (транс- і цис-), сирінгової, ванілінової, п-оксибензойної, п-кумарової (транс- і цис-), о-кумарової, м-кумарової), що підтверджує положення про те, що кількісний й якісний склад біологічно активних сполук, які накопичуються у ґрунті при вирощуванні люпину, не спричиняють фітотоксичного ефекту та стимулюють розвиток агрономічно корисної мікрофлори.

11. Найвища алелопатична активність кореневих виділень зафіксована в алкалоїдної форми люпину білого (вміст гальмувачів від 9 до 44 %) і сорту Промінь люпину жовтого (вміст гальмувачів від 6 до 50 %), що гальмує функціонування симбіотичних систем на початку вегетації рослин. Кореневі ексудати інокульованого люпину жовтого сорту Мотив-369 стимулюють ріст корінців біотесту (від 3 до 51 %) і активність симбіотичних систем.

12. Коефіцієнти кореляції між показниками оптичної густини кореневих виділень проростків інокульованого люпину білого і довжиною корінців біотестів, що росли на цих виділеннях, мають пряме й обернене значення (від –0,016 до 0,801).

13. Встановлено видо- і сортоспецифічні особливості у формуванні ризоценозу. Доведено, що склад мікрофлори грунту (спорові і неспорі бактерії, стрептоміцети й мікроміцети) змінюється в онтогенезі люпину.

14. Кореневі виділення люпину жовтого сорту Борсельфа гальмують ростові процеси у бобових рослин, але стимулюють ріст та розвиток злакових культур. Фізіологічна взаємодія кореневих виділень проростків люпину жовтого сорту Борсельфа (донора) з проростками гречки, кукурудзи, ячменю, жита, сої, люпину жовтого сорту Промінь, люпину білого сортів Піщовий і Олежка (акцептори) супроводжується явищами посилення алелопатичної дії й антагонізму, залежить від видових особливостей рослин та їх віку.

15. Достовірний, порівняно з контрольним варіантом, приріст врожаю зерна отримано у люпину білого сортів Олежка при інокуляції Bradyrhizobium sp. (Lupinus) штамами 1а і 5а (6,26 і 4,83 ц/га), Синій парус – 367а (6,25 ц/га), Піщовий – 1а, 3а, 4а і 5а (від 3,21 до 8,22 ц/га) і алкалоїдної форми – 367а, 1а, 4а, 5а (від 4,10 до 9,63 ц/га), люпину жовтого сортів Мотив-369 – 367а, 3а, 4а (від 2,38 до 3,54 ц/га), Обрій – 1а, 2а і 5а (від 3,46 до 4,33 ц/га), Борсельфа – 1а, 4а і 5а (від3,1 до 3,35 ц/га), Бурштин – 1а і 3а (3,77 і 2,85 ц/га).

16. Істотний приріст сирого протеїну виявлено у зерні люпину білого сорту Піщовий на фоні інокуляції Bradyrhizobium sp. (Lupinus) штамами 2а і 5а(на 1,09 і 1,54%), Олежка – Саф.2 і Саф.3 (3,48 і 3,14%) та алкалоїдної форми – 367а, 1а, 2а, 3а, 4а, 5а (0,76-2,06%), люпину жовтого сортів Мотив-369 – 4а, 5а, Саф.1, Саф.3 (1,55-4,27%) , Борсельфа – 5а (1,1). На вміст олії, фосфору і калію у насінні люпину передпосівна інокуляція культурами бульбочкових бактерій не впливає.

17. Результати, отримані при виконанні дослідження, використано для удосконалення елементів технології вирощування люпину на зерно в господарствах Західного Лісостепу України. Застосування передпосівної інокуляції насіння сортів люпину білого і жовтого активними штамами Bradyrhizobium sp. (Lupinus) знижує собівартість виробництва продукції, відповідно, на 3,87-9,93 й 8,08-20,1 грн./ц, збільшує прибуток від реалізації зерна на 452-829 і 260-404 грн./га та підвищує рентабельність виробництва на 48-94 і 29-53%. Коефіцієнт енергетичної ефективності перевищує варіант без інокуляції на 7,2-17,2 і 11,8-23,3%.

ПРОПОЗИЦІЇ ДЛЯ МІКРОБІОЛОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ ІСІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

1. Для мікробіологічної практики запропоновано “Спосіб оцінки ефективності бобово-ризобіального симбіозу люпину білого з бульбочковими бактеріями” (деклараційний патент на корисну модель №9525, 17.10.2005. Бюл. №10), який визначає співвідношення сумарного вмісту флавоноїдів у листках інокульованих і неінокульованих рослин. При коефіцієнті ефективності F більшому за одиницю симбіоз рекомендовано вважати ефективним, а при значенні F меншому за одиницю – неефективним.

2. Високоефективні штами Bradyrhizobium sp. (Lupinus) 1а та 5а, які дають приріст врожайності насіння для більшості існуючих сортів люпину, занесених до Реєстру сортів рослин України, рекомендовано для виготовлення бактеріальних добрив під люпин.

3. Для встановлення рівня алелопатичної активності водних екстрактів з насіння і органів люпину доцільно використовувати проростки амаранту хвостатого як чутливу до колінів тест-культуру.

4. Інокуляція активними штамами бульбочкових бактерій насіння люпину білого і жовтого підвищує врожайність зерна відповідно на 21,9-38,5 й 21,7-38,7%, однак це залежить від генотипів сорту і штаму Bradyrhizobium sp. (Lupinus) та їх сумісності. У ґрунтово-кліматичних умовах Західного Лісостепу України сільськогосподарському виробництву рекомендовано використовувати комплементарні пари симбіонтів “сорт люпину – штам Bradyrhizobium sp. (Lupinus)”: Олежка – la, 5а, Синій парус – 367а, Піщовий – За, 5а, алкалоїдна форма – 5а (білий), Мотив-369 – 4а, Промінь – 2а, 1а, Обрій – 1а, Борсельфа – 4а, Бурштин – 1а, За (жовтий).

Список опубликованных работ по теме диссертации:

1. Пида С.В., Машковська С.П., Григорюк І.П., Якубенко Б.Е. Люпин (Lupinus L.). – К.: Логос, 2004. – 42 с. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу брошури, її написання).

2. Пида С.В., Бутницький І.М. Вплив нових штамів Bradyrhizobium lupini на симбіотичну азотфіксацію люпину // Збірник наук. праць. Інст. землеробства УААН (випуск 2). – К.: Нора-прінт, 1998. – С. 118-122. (Дисертантом заплановано та поставлено експеримент, написання статті).

3. Пида С.В. Вплив різних штамів Bradyrhizobium lupini на алелопатичні і симбіотичні властивості люпину білого // Бюлетень Інституту сільськогосподарської мікробіології. – Чернігів, 1998. – №3. – С. 32-34.

4. Пида С.В. Формування симбіотичного апарату та азотфіксувальна активність в люпину білого, інокульованого Bradyrhizobium lupini // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Біологія. – 1999. – №1 (4). – С. 67-71.

5. Пида С.В., Михалків Л.М. Дослідження впливу нових штамів бульбочкових бактерій на динаміку функціонування бобово-ризобіального комплексу люпину // Сучасна екологія і проблеми сталого розвитку суспільства: Збірник наук.-техн. праць. – Львів: укр. ДЛТУ. – 1999. – Вип. 9.7. – С. 140-145. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу статті, планування та постановка експерименту, йому належить ідея написання статті).

6. Пида С.В., Солодюк Н.В. Вплив збудника антракнозу на ростові процеси та активність азотфіксуючого апарату в люпину // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Біологія. – 1999. – №2 (5). – С. 48-51. (Дисертантом розроблено загальну схему дослідження, поставлено експеримент, подано ідею написання статті).

7. Пида С.В., Машковська С.П. Донорно-акцепторна взаємодія між кореневими ексудатами проростків деяких видів Tagetes L. і Lupinus L. // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Біологія. – 1999. – №4 (7). – С. 32-36. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу статті, планування та постановка експерименту, написання статті).

8. Пида С.В. Симбіотичні властивості деяких штамів в умовах Західного Поділля // Збірник наукових праць Ордена Трудового Червоного Прапора Інституту землеробства Української академії аграрних наук (випуск 1-2). – К.: Нора-прінт, 1999. – С. 154-159.

9. Векірчик К.М., Пида С.В., Конончук О.Б. Деякі аспекти підвищення азотфіксувальної активності та продуктивності зернобобових культур в умовах Західного Поділля // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Біологія. -2000. – №1 (8). – С. 27-32. (Дисертантом проведено обговорення результатів експерименту, написання статті).

10. Солодюк Н.В., Фартушняк А.Г., Левченко Т.М., Пида С.В. Створення кормових безалкалоїдних сортів люпину // Вісник аграрної науки, травень 2000. – С. 60-63. (Дисертанту належить ідея написання статті та постановка експерименту).

11. Пида С.В. Відмінності сортів люпину жовтого за азотфіксуючою здатністю при вирощуванні в умовах Західного Лісостепу України // Бюлетень Інституту сільськогосподарської мікробіології. – Чернігів, 2000. – №6. – С. 51-52.

12. Пида С.В. Вплив люпину на алелопатичну активність ґрунту // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Біологія. – 2000. – №3 (10). – С. 36-39.

13. Pyda Svitlana. Efficiency of inoculation of Lupin by Bradyrhizobium strains in the Western Podillya region of the Ukraine // Proceedings of the 9th International Lupin Conference, Klink/Muritz Germany, 20-24 June 1999. – USA: Alabama Agric. Expt. Stn. and Auburn University, 2000. – P. 258-260.

14. Пида С.В., Солодюк Н.В., Головко Е.А. Бактеризація насіння люпину жовтого та її вплив на симбіотичні та алелопатичні властивості рослин // Физиология и биохимия культ. растений. – 2001. – Т.33. – №4. – С. 319-325. (Дисертант взяв участь у плануванні та постановці експерименту, написанні статті).

15. Пида С.В., Олійник Н.М., Кернична І.З. Взаємозв’язок процесів азотфіксації і фотосинтезу в люпині білому алкалоїдної форми // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Біологія. – 2001. – №1 (12). – С. 47-52. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу статті, планування та постановка експерименту, написання статті).

16. Пида С.В. Взаємозв’язок процесів азотфіксації і фотосинтезу у люпину // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. – 2002. – №1 (16). – С. 112-118.

17. Пида С.В., Головчук О.І. Видільна активність коренів проростків Lupinus albus L. під впливом Bradyrhizobium sp. (Lupinus) // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. – 2002. – №3 (18). – С. 61-66. (Дисертанту належить планування та проведення експерименту, написання статті).

18. Пида С.В. Роль люпину в біологічному землеробстві // Агроекологічний журнал. – 2002. – №4. – С. 39-45.

19. Головко Е.А., Пида С.В., Машковська С.П. Донорно-акцепторна взаємодія між кореневими ексудатами проростків люпину і видів родин злакові та бобові // Агроекологічний журнал. – 2002. – №2. – С. 39-45. (Дисертанту належить постановка експерименту, обговорення результатів дослідження, написання статті).

20. Пида С.В., Машковська С.П. Кореневі виділення: хімічний склад, значення в алелопатії та перспективи використання // Агроекологічний журнал. – 2003. – №3. – С. 47-51. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу статті, написання статті).

21. Пида С.В., Головко Е.А., Машковська С.П., Григорюк І.П. Акумуляція флавоноїдів у листках сортів люпину білого і жовтого на фоні інокуляції насіння штамами бульбочкових бактерій // Доп. НАН України. – 2005. – №11. – С. 179-184. (Дисертанту належить планування та постановка експерименту, написання статті).

22. Пида С.В., Солодюк Н.В., Левченко Т.М. Роль біологічного азоту в підвищенні насіннєвої продуктивності люпину // Збірник наукових праць Національного наукового центру “Інститут землеробства УААН” (спецвипуск). – К.: ЕКМО, 2006. – С. 153-161. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу статті, планування та постановка експерименту, написання статті).

23. Пида С.В., Григорюк І.П., Машковська С.П. Еколого-трофічні взаємовідносини вищих рослин і мікроорганізмів // Аграрна наука і освіта. – 2007. – Т.8. – № 1-2. – С. 11-18. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу статті, написання статті).

24. Пида С.В., Головко Е.А. Вплив сортів Lupinus albus L і Lupinus luteus L. на чисельність деяких груп мікроорганізмів грунту // Аграрні вісті. – 2007. – №.1. – С. 16-19. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу статті, проведення експерименту, написання статті).

25. Пида С.В., Солодюк Н.В. Дослідження алелопатичної активності екстрактів з насіння люпину білого // Збірник наукових праць Національного наукового центру “Інститут землеробства УААН” – К.: ЕКМО, 2007. – №1. – С. 156 – 164. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу статті, планування та постановка експерименту, написання статті).

26. Деклараційний патент на корисну модель. Пида С.В., Головко Е.А., Григорюк І.П., Машковська С.П. Спосіб оцінки ефективності бобово-ризобіального симбіозу сортів люпину білого з бульбочковими бактеріями. // 17.10.2005., Бюл. №10. – А01С1/00.

27. Пида С.В. Еколого-алелопатичні особливості функціонування симбіотичної системи Bradyrhizobium lupini – Lupinus в умовах західного Лісостепу України // Фізіологія рослин в Україні на межі тисячоліть. – К., 2001. – Т. 1. – С. 264-268.

28. Пида С.В., Головко Е.А. Дослідження впливу кореневих екзометаболітів люпину на формування мікрофлори ґрунти // Інтродукція рослин. – 2001. – №1-2. – С. 116-121. (Дисертанту належить постановка експерименту, написання статті).

29. Пида С.В. Інокуляція люпину жовтого як засіб підвищення врожаю насіння і нагромадження в ньому білка // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Вип. 145: Біологія. – Чернівці: ЧНУ, 2002. – С. 103-107.

30. Пида С., Солодюк Н., Василишин С., Михалків Л. Динаміка росту люпину білого інокульваного Bradyrhizobium lupini // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє (щорічник). – Тернопіль: Економічна думка, 1999. – С. 253-258. (Дисертанту належить планування та постановка експерименту, написання статті).

31. Пида С.В. Хімічний склад зерна алкалоїдної форми люпину білого // Медична хімія. – 2006. – Т.7. – №4. – С. 63-65.

32. Бутницький І.М., Пида С.В. Виховання вчителів біології в Тернопільському педінституті через залучення студентів до наукової роботи з проблеми азотофіксації // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє (щорічник). – Тернопіль, 1997. – С. 161-163. (Дисертанту належить планування та постановка експерименту, написання статті).

33. Пида С.В. Вплив нових штамів Bradyrhizobium lupini на формування та активність симбіотичного апарату в онтогенезі люпину // Вивчення онтогенезу рослин природних та культурних флор у ботанічних закладах та дендропарках Євразії: Матеріали ІІ міжнар. наук. конф. – Біла Церква, 1999. – С. 227-231.

34. Пида С.В., Чайка Г.І., Кернична І.З. Алелопатична активність ґрунту під люпином інокульованим Bradyrhizobium lupini // Екологічна наука і освіта в педагогічних вузах України: Матеріали Всеукр. наук. конф. – К.: Наук. світ, 2000. – С. 163-165. (Дисертанту належить планування та постановка експерименту, написання статті).

35. Пида С.В., Кернична І.З., Чайка Г.І. Фітотоксичність ґрунту в онтогенезі люпину // Вивчення онтогенезу рослин природних і культурних флор у ботанічних закладах і дендропарках Євразії: Матеріали 12 міжнар. наук. конф. – Полтава, 2000. – С. 237-239. (Дисертанту належить планування та постановка експерименту).

36. Пида С.В., Головко Е.А., Солодюк Н.В. Азотфіксувальна активність і насіннєва продуктивність Lupinus albus L. за інокуляції Bradyrhizobium sp. (Lupinus) // Онтогенез рослин, біологічна фіксація молекулярного азоту та азотний метаболізм: Матеріали Міжнар. наук. конф., 1-4 жовтня 2001 р. – Тернопіль, 2001. – С. 125-129. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу статті, постановка експерименту, написання статті).

37. Пида С.В., Вулшинська О.І. Алелопатична активність кореневих виділень люпину // Біорізноманіття природних і техногенних біотопів України: Матеріали Всеукр. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених, 19-22 листопада 2001 р. – Донецьк, 2001. – Ч. 1. – С. 78-81. (Дисертанту належить планування та постановка експерименту, написання статті).

38. Пида С.В., Кернична І.З., Гуцало І.Я. Насіннєва продуктивність люпину білого за інокуляції Bradyrhizobium sp. (Lupinus) в умовах Західного Лісостепу України // Еколого-біологічні дослідження на природних та антропогенно змінених територіях: Матеріали наук. конф. – Кривий Ріг, 2002. – С. 304-306. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу статті, планування та постановка експерименту, написання статті).

39. Пида С.В. Роль біологічного азоту в підвищенні насіннєвої продуктивності люпину // Матеріали конференції, присвяченої 100-річчю з дня народження Власюка П.А. – К.: Логос, 2005. – С. 277-286.

40. Пида С.В. Алелопатичний аналіз формування та функціонування симбіотичних систем Bradyrhizorbium Sp. (Lupinus) – Lupinus L. // Алелопатія та сучасна біологія: Матеріали Міжн. наук. конф. присв. 80 – річчю з дня народження акад. А.М. Гродзінського. – К.: Фітосоціоцентр, 2006. – С. 86-91.

41. Мартюк Н., Пида С. Динаміка чисельності мікроміцет у ризосферному грунті видів роду Lupinus L. // Проблеми і перспективи наук в умовах глобалізації: Матеріали Всеукр. наук. нонф. – Тернопіль: ТНПУ ім.. В. Гнатюка, 2005. – С. 91-93. (Дисертанту належить планування та постановка експерименту, написання статті).

42. Пида С.В. Вплив Colletorichum lindemuthianum на ростові процеси у люпину інокульованого Bradyrhizobium lupini // Екологічний стрес і адаптація в біологічних системах: Матеріали І Всеукр. наук. конф. – Тернопіль, 1998. – С. 23-24.

43. Пида С.В., Солодюк Н.В. Нітрогеназна активність люпину при інокуляції різними штамами Bradyrhizobium lupini // Землеробство ХХІ століття – проблеми та шляхи вирішення: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 8-10 червня 1999р., Київ – Чабани. – С. 33-34.

44. Пида С.В., Головко Е.А. Вплив люпину на склад мікрофлори грунту // Інтродукція і акліматизація рослин на Волино-Поділлі: Матеріали Всеукр. наук. конф. – Тернопіль – Кременець, 16-18 червня 1999 р. – С. 92-95.

45. Pyda S.V. Inoculation of lupinus with new strains of Bradyrhizobium lupini Lupin. An Ancient Crop for the New Millenium. 9th international Lupin Conference. – 20 to 24 June 1999, Klink / Muritz. – P. 255.

46. Пида С.В. Сортові особливості видільної активності кореневих систем люпину // Вчимося господарювати: Матеріали наук.-практ. семінару молодих вчених та спеціалістів, 22-23 листопада 1999 року. – Київ-Чабани. – С. 233-234.

47. Пида С.В., Солодюк Н.В., Гамалей В.І. Залежність якості насіння інокульованого люпину жовтого від активності Bradyrhizobium lupini // Вчимося господарювати: Матеріали наук.-практ. семінару молодих вчених та спеціалістів, 22-23 листопада 1999 року. – Київ-Чабани. – С. 23-24.

48. Пида С.В. Інокуляція – ефективний засіб підвищення продуктивності бобово-ризобіального симбіозу люпину // Наукові основи стабілізації виробництва продукції рослинництва: Тези доп. міжнар. конф., присвяченої 90-річчю від заснування Інституту рослинництва ім. В.Я.Юр’єва ІААН. – Харків, 1999. – С. 186-187.

49. Брындас О.П., Пыда С.В., Красивская А.М., Лень А.В. Донорно-акцепторное взаимодействие между корневыми эксудатами проростков Lupinus albus L., Lupinus luteus L. и Triticum aestivum L. // Тезисы VII молодежной конференции ботаников в Санкт-Петербурге (15-19 мая 2000 г.). – С.-Петербург: Буслай, 2000. – С. 102.

50. Олійник Н., Пида С., Янчук Н. Динаміка накопичення пігментів у листках Lupinus albus L. на фоні інокуляції Bradyrhizobium lupini // Актуальні проблеми ботаніки та екології: Матеріали конф. молодих вчених-ботаніків України, 20-23 серпня 2001 р., м. Зноб-Новгородське, Деснянсько-Старогутський природний парк. – Ніжин: Наука-Сервіс, 2001. – С. 98-99.

51. Пида С.В. Фізіолого-біохімічні особливості люпину білого під впливом бактеризації насіння Bradyrhizobium lupini // Матеріали XI з’їзду Укр. бот. тов-ва. – Харків, 2001. – С. 296-297.

52. Пыда С.В., Солодюк Н.В., Гамалей В.И. Инокуляция семян – эффективное средство повышения семенной продуктивности и качества зерна люпина // Состояние и проблемы научного обеспечения люпиносеяния в России: Тезизы докл. Междунар. науч.-практ. конф. – Брянск, 2001. – С. 153-155.

53. Пида С.В., Янчук Н.С., Олійник Н.М., Бриндас О.П. Алелопатична активність люпину Lupinus albus L. під впливом інокуляції Bradyrhizobium lupini // Рослина і середовище (фізіологія, генетика, фітоценологія, агроекологія): Матеріали Міжнар. конф. молодих вчених, присвяченої 185-річчю Харківського державного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва (26-28 вересня 2001 р.). – Харків, 2001. – С. 96-98.

54. Pyda S.V. Influence of bacterial inoculation on the pigment accumulation in the yellow lupine leaves // Programene and abstracts of International National Conference “Photosynthesis and crop production”. – Kyiv, 2002. – P. 92-93.

55. Бриндас О.П., Пида С.В. Донорно-акцепторна взаємодія кореневих виділень Lupinus luteus L. і деяких видів родини Poaceae // Сучасні напрямки у фізіології та генетиці рослин: Тези доп. VIII Конф. молодих вчених. – Київ, 2002. – С. 26.

56. Пыда С.В., Векирчик К.Н., Стахив М.П., Якимович О.П. Продукты деструкции пожнивных остатков люпина как перспективные фитогербициды // Регуляция роста, развития и продуктивности растений: Материалы ІІІ Междунар. научн. нонф. – Минск, 2003. – С. 111-112.

57. Пыда С.В., Машковская С.П. Аминокислотный состав почвы под некоторыми сортами Lupinus albus L. и Lupinus luteus L. // V съезд общества физиологов растений России: Физиология растений – основа фитобиотехнологии: Тезисы докладов. – Пенза, 2003. – С. 156-157.

58. Пида С.В. Особливості формування популяції Azotobacter chroococcum у ризосфері сортів Lupinus albus L. і Lupinus luteus L. // Х з’їзд Товариства мікробіологів України. – Одеса: Астропринт, 2004. – С. 296.

59. Пида С.В., Машковська С.П., Стахів М.П. Вплив Colletotrichum gloeosporioides на вміст флаваноїдів у листках Lupinus luteus L. на фоні інокуляції // Наука і освіта: Матеріали VII Міжнар. наук.-практ. конф. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – Т. 55. Біологічні науки. – С. 39-41.

60. Пида С.В., Головко Е.А., Стахів М.П. Динаміка накопичення пігментів у листках Lupinus luteus L. на фоні інокуляції Bradyrhizobium sp. (Lupinus) // Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищі: Фізіолого-біохімічні та екологічні аспекти: Матеріали ІІ Міжнар. конф. – Львів, 2004. – С. 172.

61. Пыда С.В., Машковская С.П. Влияние Bradyrhizobium sp. (Lupinus) на содержание фенольных соединений в листьях Lupinus albus L. // VI симпозиум по фенольным соединениям. – Москва, 2004. – С. 75.

62. Стахів М.П., Пида С.В. Динаміка накопичення пігментів у листках Lupinus albus L. сортів Олежка і Синій парус на фоні інокуляції Bradyrhizobium lupini // Актуальні проблеми фізіології, генетики та біотехнології рослин і грунтових мікроорганізмів: Тези доп. ІХ конференції молодих дослідників, присвяченої 100-річчю від дня народження академіка АН УРСР і ВАСГНІЛ П.А. Власюка. – Київ, 2005. – С. 37.

63. Пида С.В., Стахів М.П. Алелопатична активність люпину жовтого в умовах Західного Лісостепу України // Сучасні проблеми фізіології та інтродукції рослин: Матеріали Всеукраїнської науково-практ. конф. до 90- річчя від дня народження професора О.Ф. Михайлова. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – С. 42.

64. Пида С.В., Алелопатично активні речовини листків видів роду Lupinus L. // Матеріали ХІІ зїзду Українського ботанічного товариства. – Одеса, 2006. – С. 149.

65. Конончук О.Б., Пида С.В. Програма з “Основ сільського господарства” для студентів біологічних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів. – Тернопіль: ТДПУ ім. Володимира Гнатюка, 2001. – 48 с. (Дисертант взяв участь у написанні програми).

66. Пида С.В., Галінська О.М. Методика польових досліджень // Програми вищих педагогічних навчальних закладів для спеціальностей 7.010103. Педагогіка і методика середньої освіти. Біологія та 7.010103. Педагогіка і методика середньої освіти. Біологія та географія, спеціалізація: основи сільськогосподарського виробництва. – Кременець: Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут ім. Тараса Шевченка, 2003. – 10 с. (Дисертант взяв участь у написанні програми).

67. Пида С.В., Цицюра Н.І. Екологія сільського господарства // Програми вищих педагогічних навчальних закладів для спеціальностей 7.010103. Педагогіка і методика середньої освіти. Біологія, спеціалізація: основи сільськогосподарського виробництва. – Кременець: Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут ім. Тараса Шевченка, 2003. – 8 с. (Дисертант взяв участь у написанні програми).


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины