Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Шкудор Василь Дмитрович. Підвищення стійкості і збереження рослинного біорізноманіття соснових лісів Західного Полісся України : дис... канд. с.-г. наук: 06.03.03 / Український НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького. — Х., 2006. — 248арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 176-193.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Шкудор В.Д. Підвищення стійкості і збереження рослинного біорізноманіття соснових лісів Західного Полісся України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.03 – лісознавство і лісівництво. Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького, Харків, 2006.

Наведено результати вивчення успішності поновлення сосни, дуба та інших лісотвірних порід під наметом насаджень і на зрубах головного користування в різних лісорослинних умовах Західного Полісся України. Показано, що внаслідок глобальних змін клімату, надмірного зростання інтенсивності господарської діяльності відбувається ослаблення здатності лісонасаджень до поновлення. При штучному відновленні лісів відбувається спрощення структури деревостанів і збіднення біологічного різноманіття деревних порід. Рекомендується максимально можливе використання і стимулювання природного поновлення лісостанів.

Проаналізовано динаміку біорізноманіття рослинності у процесі лісовідновлення після суцільних рубань головного користування та створення лісових культур у трьох едафотопах Західного Полісся – А2, В2 та В3. Виявлено, що у більшості випадків видове біорізноманіття у лісових культурах сосни звичайної відновлюється вже у період змикання крон деревостану, а ценотичне – лише у 45–50 років. Простежено динаміку ґрунтових параметрів (кислотності, загального сольового режиму, вмісту мінерального азоту, вологості, вмісту обмінного кальцію) у процесі росту соснових культур. Зроблено висновок, що ґрунтові параметри у культурах сосни набувають рівнів, характерних для стиглих лісів, у віці близько 50 років.

У дисертаційній роботі проаналізовано експериментальні матеріали і узагальнено отримані результати щодо стану соснових насаджень у Західному Поліссі України та збереження в них рослинного біорізноманіття. Виявлені основні антропогенні чинники, які впливають на стійкість і продуктивність штучних соснових насаджень, установлені закономірності відновлення рослинного біорізноманіття в соснових культурах різного віку. Запропоновано комплекс лісогосподарських заходів, спрямованих на збереження, покращення санітарного стану та підвищення продуктивності культур сосни звичайної.

1. Зниження стійкості лісостанів Західного Полісся обумовлює зменшення їх здатності до природного поновлення, спрощення структури деревостанів, збільшення їх ураження шкідниками і хворобами лісу, десільватизацію і збіднення біорізноманіття лісових фітоценозів.

2. У найпоширеніших типах лісорослинних умов Західного Полісся природне поновлення на зрубах ослаблене, а під наметом материнських деревостанів – недостатнє. Частка площ пристиглих, стиглих і перестійних соснових деревостанів, у яких кількість підросту є достатньою для їх природного відновлення, не перевищує 8 %. Для накопичення під наметом окремих деревостанів підросту в достатній кількості, для формування високопродуктивного соснового насадження проходить не менше 15 років. Унаслідок впливу біотичних і абіотичних чинників тривалість фази попереднього поновлення збільшується на два – три десятиріччя. Подальше поновлення сосни на зрубах відбувається дуже повільно і при застосуванні заходів із сприяння природному поновленню може на невеликих площах доповнити (на 5 – 10 %) лісові культури.

3. У Західному Поліссі переважають штучно створені лісостани сосни. В них спостерігається спрощення структури і збіднення різноманіття деревних порід. Для збільшення частки лісостанів природного походження необхідно застосовувати лісогосподарські заходи, що активізують природне поновлення.

4. Найпоширенішою хворобою сосни в деревостанах на колишніх сільськогосподарських землях є коренева губка (збудник – Heterobasidion annosum Fr. (Bref.)), осередки якої виявляються найчастіше в умовах сухих і свіжих борів і свіжих суборів. На переважній частині території, де виявлено осередки кореневої губки, розладнаність деревостанів характеризується слабким ступенем. У деревостанах, які ростуть в Житомирській області на 40 %, в Рівненській на 50 % і у Волинській області на 75 % площі колишніх сільськогосподарських земель, патологічні процеси не відмічені. Найменшу частку деревостанів, уражених кореневою губкою, виявлено у свіжих і сирих сугрудах.

5. На староорних землях коренева губка поширена більшою мірою в деревостанах із переважанням сосни у складі. Коефіцієнт кореляції між часткою сосни у складі і площею здорових деревостанів Волинської області становить -0,95 (Р = 0,01), для деревостанів Рівненської області -0,89 (Р = 0,05). Збільшення частки сосни у складі насаджень на 10 % призводить до збільшення площ осередків кореневої губки в умовах Волинської області в середньому на 3,4 %, Рівненської – на 6,8 % і Житомирської – на 10,3 %.

6. Зі збільшенням частки берези в складі насаджень їх ураження кореневою губкою зменшується. Серед насаджень, в яких участь берези сягає 40 % і вище здорові насадження складають більше 90% загальної їх площі.

При залісенні земель колишнього сільськогосподарського призначення у Західному Поліссі доцільно створювати культури, до складу яких входить не більше 50–60 % сосни, не менше 20–30 % берези та 10–20 % і більше інших порід (дуба звичайного, осики, вільхи чорної та ін.). В усіх випадках у складі насаджень, які створюються на таких землях, має бути не менше двох–трьох деревних порід.

7. На староорних землях у Житомирській області переважають за площею соснові насадження IV–V класів віку (87 %), у Рівненській – IV–го класу віку (59 %), у Волинській – IV–V класів віку (67 %).

Між площею залісення земель колишнього сільськогосподарського призначення і площею насаджень, уражених кореневими гнилями, виявлено тісний кореляційний зв’язок (r 0,98–0,99; Р=0,01).

8. Коренева губка уражує соснові деревостани Західного Полісся, що ростуть на землях колишнього сільськогосподарського призначення, у віці понад 40–70 років. Вік стиглості штучних соснових деревостанів, які ростуть на колишніх сільськогосподарських землях, може бути знижений до 41–50 років.

9. В умовах Західного Полісся хрущі заселяють в основному зруби, незімкнені культури та рідини у свіжих борах, свіжих і вологих суборах. Найбільшу щільність личинок хрущів виявлено в культурах сосни, створених в умовах вологого субору.

10. Показник видової подібності рослинних угруповань після змикання лісових культур є вищим, ніж у материнських субклімаксових ценозах. Ценотична структура угруповань формується значно пізніше – у віці 40 – 50 років. Зі збільшенням віку видова подібність угруповань лісових культур відносно материнських деревостанів збільшується.

11. За агрохімічними параметрами ґрунту культури сосни звичайної у межах кожного дослідженого едатопу (А2, В2 і В3) відрізняються від материнських деревостанів. Чим простіший видовий склад і ценотична будова субклімаксового ценозу, тим швидше стабілізуються агрохімічні характеристики ґрунту.

12. У високоповнотних деревостанах для збереження підросту головних лісотвірних порід слід здійснювати вибіркові та поступові системи головних рубок. У деревостанах, які не досягли віку стиглості і мають повноту 0,5 і нижче, слід застосовувати лісогосподарські заходи, спрямовані на сприяння природному поновленню.

13. У суборах і, частково, свіжих і вологих борах доцільно формувати сосново-листяні деревостани, природним компонентом яких мають бути листяні деревні породи і частково сосна. У сугрудах, частково свіжих і вологих суборах доцільно формувати сосново-дубові насадження, в яких природним компонентом має бути дуб звичайний.

14. З метою зменшення пошкодження соснових культур личинками хрущів в умовах свіжого бору при рихленні міжрядь слід вносити аміачну селітру з нормою витрати 60 кг/га. В умовах свіжого бору, а також свіжих і вологих суборів слід проводити суцільні вузько-лісосічні рубки (ширина лісосік 50 м) з черезсмуговим способом примикання лісосік і здійснювати заходи із сприяння природному поновленню шляхом осіннього рихлення ґрунту.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Шкудор В.Д., Глабець В.Р., Усцький І.М. Патологічні процеси в берези повислої в лісах Полісся //Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків, 2004. – Вип. 105. – С.189 – 195 (Дисертант брав участь у зборі матеріалів і написанні статті).

  2. Усцький І.М., Ткачук В.І., Шкудор В.Д. Динаміка стану соснових насаджень Західного Полісся та ефективність заходів щодо його покращення //Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків, 2004. – Вип. 106. – С.123 – 131 (Дисертант брав участь у зборі матеріалів і написанні статті).

  3. Бузун В.О., Дмитренко О.Г., Шкудор В.Д. Структура соснових насаджень, що надходять у лісовідновні рубки // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків, 2004. – Вип. 107. – С.126 –130 (Дисертант брав участь у зборі матеріалів і написанні статті).

  4. Шкудор В. Д. Динаміка рослинного різноманіття після суцільних рубок головного користування у вологих суборах Західного Полісся рубки //Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків, 2006. – Вип. 109. – С.104 – 110.

  5. Орлов О.О. Шкудор В.Д. Динаміка біорізноманіття соснових лісів після суцільних рубок у лісах вологих суборів Українського Полісся //Матеріали науково - практичної конференції “Ліси Житомирщини – проблеми і шляхи вирішення”. – Житомир. – 2005. –С. 40 – 43 (Дисертант брав участь у зборі матеріалів і написанні статті).

  6. Бузун В.О., Шкудор В.Д. Товарність соснової деревини від лісовідновних рубок //Проблеми екології лісів і лісокористування на Поліссі України. – Житомир, 2005. – Вип. 5(11). – С.80 – 85 (Дисертант брав участь у зборі матеріалів і написанні статті).

  7. Шкудор В.Д. Зміни біорізноманіття соснових лісів вологих суборів після суцільних рубок //Матеріали міжнародної ювілейної конференції “Ліс, наука, суспільство”. – Харків: УкрНДІЛГА. –2005. – С.36.

  8. Шкудор В.Д. Наявність і досвід використання підросту головних порід у суборах Західного Полісся // Матеріали міжнародної ювілейної конференції “Ліс, наука, суспільство”. – Харків: УкрНДІЛГА. – 2005. – С. 36 – 37.

  9. Бузун В.О., Шкудор В.Д. Перспективи природного відновлення в лісах Західного Полісся України //Радіоекологія лісів і лісове господарство Полісся України. – Київ: Фітосоціоцентр, 2006. – С. 113 – 123 (Дисертант брав участь у зборі матеріалів і написанні статті).


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины