Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Фурманець Мирослава Григорівна. Вплив попередників і добрив на продуктивність пшениці озимої у короткоротаційних сівозмінах Західного Лісостепу України : дис... канд. с.-г. наук: 06.01.01 / Національний науковий центр "Інститут землеробства УААН". — К., 2007. — 167арк. — Бібліогр.: арк. 120-142.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Фурманець М. Г. Вплив попередників і добрив на продуктивність пшениці озимої у короткоротаційних сівозмінах Західного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.01 – загальне землеробство. - ННЦ “Інститут землеробства УААН”, Київ, 2007.

Наведено результати досліджень з виявлення впливу біологічних засобів інтенсифікації (гною, сидератів і побічної продукції) та попередників на показники родючості ґрунту, фітосанітарний стан посівів, продуктивність і якість зерна пшениці озимої в короткоротаційних сівозмінах.

Досліджено вплив різних систем удобрення та попередників на водний, поживний режим ґрунту, фітосанітарний стан посівів, ріст та розвиток рослин, урожайність, якість зерна пшениці озимої, продуктивність сівозмін, економічну і енергетичну ефективність.

Встановлено, що на темно-сірому опідзоленому ґрунті Західного Лісостепу, за недостатньої кількості добрив, найбільш ефективним є використання органо-мінеральної (N90P60K60 + післядія сидератів, побічної продукції і 20 т/га гною) та (N90P60K60 + післядія сидератів і побічної продукції) систем удобрення.

Серед короткоротаційних сівозмін найбільш продуктивною на темно-сірому ґрунті є плодозмінна сівозміна з введенням поля трав багаторічних (конюшини) та застосуванням традиційної органо-мінеральної системи удобрення з внесенням під всі культури рекомендованої дози мінеральних добрив у поєднанні 10 т гною на 1 га сівозміни. Вихід кормових одиниць з 1 га ріллі становив 6,9 т, перетравного протеїну – 0,48 т/га. Високопродуктивна тут є також зерно-просапна короткоротаційна сівозміна з насиченням зерновими до 75% та введенням кукурудзи на силос.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у виявленні ефективності впливу систем удобрення (внесення мінеральних і органічних добрив, використання побічної продукції і сидератів) та попередників на урожайність і якість зерна пшениці озимої у короткоротаційних сівозмінах на темно-сірому опідзоленому ґрунті в умовах достатнього зволоження Західного Лісостепу України.

1. Найбільші запаси доступної вологи в орному та метровому шарах грунту були у варіантах з органо-мінеральною (N90P60K60 + післядія 40 т/га гною) і мінеральною (N90P60K60) системою удобрення. Запаси вологи перед сівбою пшениці озимої за використання цих систем становили в метровому шарі грунту 87,0 і 89,6 мм. Після збирання урожаю запаси вологи мінеральної системи становили 74,6 мм, органо-мінеральної (N90P60K60 + післядія 40 т/га гною) - 79,3 мм. Кращі запаси вологи спостерігали у посівах пшениці озимої за розміщення її у сівозміні після кукурудзи на силос.

2. Поживний режим у сівозміні залежить від попередників та систем удобрення. Застосування органо-мінеральних та мінеральної систем удобрення сприяло підвищенню рухомих форм азоту і фосфору в грунті. Найбільш сприятливі умови живлення для пшениці озимої складалися за розміщення її після конюшини з використанням мінеральної та органо-мінеральної (N90P60K60 + післядія 40 т/га гною) систем удобрення.

3. Використання мінеральної системи удобрення підвищило конкурентоспроможність культурної рослини до бур’янів, що не впливало на їх видовий склад. Так із застосуванням органо-мінеральної (N90P60K60 + післядія 40 т/га гною) та органо-мінеральної (N90P60K60 + післядія сидератів, побічної продукції і 20 т/га гною) систем удобрення, навпаки, кількість бур’янів збільшувалась у посівах до 39-48 шт./м2 через наявність їх насіння в гної. В середньому за роки досліджень забур’яненість посівів пшениці озимої після попередника конюшини була у 1,4 рази вища, ніж після кукурудзи на силос.

4. Пшеницю озиму в значній мірі уражували кореневі гнилі та борошниста роса. Найбільше хвороби проявилися на фоні мінеральної (N90P60K60) системи удобрення. За використання органо-мінеральної (N90P60K60 + післядія 40 т/га гною) та органо-мінеральної (N90P60K60 + післядія сидератів і побічної продукції) системи удобрення поширення хвороб зменшувалось відповідно: коренева гниль на 3,4 і 1,3 % - у фазу весняного кущення і на 3,7 і 2,5 % - у період колосіння; борошниста роса - на 1,9 і 5,8 %.

5. Встановлено, що внесення мінеральних добрив, післядія гною, сидератів і побічної продукції на добриво у поєднанні з мінеральними добривами сприяє кращому розвитку рослин пшениці озимої, зокрема збільшується висота рослин порівняно з контролем – на 15,3-23,2 %, кількість продуктивних стебел – на 24,6-35,1 %, маса 1000 зерен – на 8,9-14,3 % та натурна маса зерна – на 3,2-4,6 %.

6. Урожайність пшениці озимої значною мірою залежала від застосування систем удобрення, а також від попередників. Прибавка врожаю в удобрених варіантах становила у мінеральній системі – 2,54 т/га, органо-мінеральній (N90P60K60 + післядія 40 т/га гною) – 3,00, органо-мінеральній (N90P60K60 + післядія сидератів і побічної продукції) – 2,58, органо-мінеральній (N90P60K60 + післядія сидератів, побічної продукції і 20 т/га гною) – 2,85 т/га. Кращий врожай пшениці озимої одержали після попередника конюшини – 5,51 т/га.

7. Заміна гною на фоні N90P60K60 іншими органічними складовими: сидерати + побічна продукція та сидерати + побічна продукція + 0,5 дози гною призводить до зниження продуктивності сівозмін, що свідчить про відсутність у зазначених умовах рівноцінної заміни гною в системах удобрення. Найбільший вихід кормових одиниць та перетравного протеїну одержали у варіанті з органо-мінеральною (N90P60K60 + післядія 40 т/га гною) системою удобрення – 6,5 та 4,8 т/га. Насичення сівозміни зерновими до 66,6–75,0 % позитивно впливало на основні її показники продуктивності.

8. Вміст білка в зерні пшениці озимої у варіантах органо-мінеральна (N90P60K60 + післядія 40 т/га гною) і органо-мінеральна (N90P60K60 + післядія сидератів, побічної продукції і 20 т/га гною) системи удобрення становив 13,0 і 12,7 %.

9. Найвищу хлібопекарську якість борошна одержано із зерна пшениці озимої за внесення 40 т/га гною з повними дозами NРК, після попередника конюшини. Заміна гною побічною продукцією і сидератами супроводжується зниженням хлібопекарських показників якості борошна.

10. Розміщення пшениці озимої після конюшини і застосування органо-мінеральної (N90P60K60 + післядія 40 т/га гною) системи удобрення забезпечує одержання найбільш високих показників економічної ефективності. За внесення гною під попередник пшениці озимої рівень рентабельності становив – 111,5 %.

11. Економічна оцінка ефективності застосування у плодозмінній сівозміні систем удобрення показала, що органо-мінеральна система удобрення з N90P60K60 в поєднанні з 40 т/га гною забезпечила одержання умовно чистого прибутку – 491 грн/га, проте рівень рентабельності тут був нижчий, у зв’язку з більшими витратами на виробництво продукції.

12. Енерговитрати залежали як від застосування систем удобрення, так і від попередників. Великі витрати енергії відмічали із застосуванням органо-мінеральної (N90P60K60 + післядія 40 т/га гною) системи, що в кінцевому рахунку впливало на зниження енергетичної ефективності технологій виробництва сільськогосподарської продукції. Найбільший коефіцієнт енергетичної ефективності (Кее) та енергоємність врожаю одержали у варіантах з органо-мінеральними (N90P60K60 + післядія 40 т/га гною) і (N90P60K60 + післядія сидератів, побічної продукції і 20 т/га гною) системами удобрення і відповідно становили – 3,28 і 3,40; 89,49 і 87,67 ГДж.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

1. Польовий В.М., Панасюк М.Г., Лукащук Л.Я. Ефективність біологічної та мінеральної систем удобрення озимої пшениці // Бюлетень Інституту зернового господарства. – Дніпропетровськ, 2002. - № 18-19. – С. 105-106.

2. Панасюк М.Г. Урожай та якість зерна озимої пшениці залежно від удобрення та попередників у сівозміні // Вісник аграрної науки. – К.: - 2005. - № 9. – С. 72-73.

3. Бойко П.І., Коваленко Н.П., Панасюк М.Г. Ефективність вирощування озимої пшениці у сівозмінах за різних рівнів біологізації // Збірник наукових праць ННЦ “Інститут землеробства УААН”.– К.: ЕКМО. - 2006. - Випуск 1-2. – С. 48-52.

4. Рижук С.М., Сорока В.І., Жилкін В. А, Тараріко О.Г., Сайко В.Ф., Бойко П.І., Слюсар І.Т., Камінський В.Ф., Шиліна Л.І., Бородань В.О., Артюшенко О.О., Сологуб Ю.І., Шевченко І.П., Вергунова І.М., Коваленко Н.П., Лебідь Є.М., Десятник Л.М., Зубенко В.Ф., Барштейн Л.А., Шкаредний І.С., Волянський А.В., Дишловий В.А., Гаврилюк М.С., Шаповал І.С., Чуприна Л.В., Добряк Д.С., Шквир М.І., Волощук М.Д., Дука Л.В., Качмар О.Й., Томасівський З.Н., Бегей С.В., Періг Г.Т., Бомба М.Я., Шувар І.А., Бінерт Б.І., Пишнюк Л.В., Климчик М.М., Пулковський В.В., Бистрицький В.С., Вишневський В.А., Андрієнко А.А., Аксьонов І.В., Мінковський А.Є., Коваленко А.П., Андрусенко І.І., Коваленко А.М., Вітанов О.Д., Розторгуєв В.А., Гриник І.В., Бакун О.І., Назаренко М.М., Єгоров О.В, Бондарчук І.І, Куничак Г.І., Польовий В.М., Якубовська В.В., Панасюк М.Г., Пастух А.М., Савченко Г.І., Тараненко В.І., Рибкін А.В., Браженко І.П., Райко О.П., Гангур В.В., Хоненко Л.Г., Сінченко В.М., Андрюшко А.Ю. Сівозміни у землеробстві України. – К.: Аграрна наука, 2002. – 146 с.

5. Бойко П.І., Коваленко Н.П., Польовий В.М., Панасюк М.Г. Досвід і практика “Зорянської академії” // Пропозиція. – К. - 2002. - № 11. – С. 26-28.

6. Бойко П.І., Коваленко Н.П., Польовий В.М., Панасюк М.Г. Досвід і практика “Зорянської академії” // Пропозиція. – К. – 2002. - № 12. – С. 36-38.

7. Панасюк М.Г. Продуктивність озимої пшениці в сівозміні за різних рівнів застосування добрив // Стабілізація землекористування та сучасні агротехнології.: Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених. – К.: Інститут землеробства. УААН, 2003. – С. 41-42.

8. Панасюк М.Г. Продуктивність пшениці озимої залежно від попередників і рівнів живлення в Західному Лісостепу // Новітні технології вирощування сільськогосподарських культур – у виробництво.: Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених. – К.:. Інститут землеробства. УААН, 2004. – С. 41-42.

9. Бойко П.І., Коваленко Н.П., Панасюк М.Г., Єгоров О.В., Квасніцька Л.С. Сівозмінний фактор у боротьбі з бур’янами // Проблеми бур’янів і шляхи зниження забур’янення орних земель.: Матеріали 4-ї науково-теоретичної конференції гербологів. – К.: Інститут цукрових буряків, 2004. – С. 78-83.

10. Панасюк М.Г. Вплив попередників у короткоротаційних сівозмінах за різних систем удобрення на продуктивність пшениці озимої // Енергозберігаючі технології в землеробстві за ринкових умов господарювання.: Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів. – К.: ННЦ Інститут землеробства. УААН, 2006. – С. 52-53.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины