Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Тимчишин Степан Михайлович. Оптимізація структури травосумішок багаторічних трав для пасовищного використання в умовах Лісостепу західного : дис... канд. с.-г. наук: 06.01.12 / Інститут землеробства і тваринництва Західного регіону УААН. — Оброшино, 2007. — 170арк. — Бібліогр.: арк. 137-159.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Тимчишин С.М. Оптимізація структури травосумішок багаторічних трав для пасовищного використання в умовах Лісостепу західного. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.12 – кормовиробництво і луківництво. – Вінницький державний аграрний університет, Інститут кормів. – Вінниця, 2007 р.

У дисертації викладено результати досліджень щодо підбору багаторічних лукопасовищних трав та різночасно достигаючих травосумішок нових селекційних сортів для безперебійного надходження зеленої маси з пасовищ, отримання стабільних урожаїв корму при високому вмісті протеїну, оптимальному цукрово-протеїновому співвідношенні та зменшенні енергетичних витрат. Вивчено залежність поживності корму від зміни видового складу травостою за роками його використання. Проведено економічну та енергетичну оцінку створення і використання травостоїв. Рекомендовано вирощувати на темно-сірих опідзолених осушених гончарним дренажем грунтах нові сорти лукопасовищних трав та їх травосумішки, які забезпечують в умовах атмосферного зволоження отримання 6,0-6,8 т/га сухої маси, або 5,68-6,41 т/га кормових одиниць та 0,77-0,96 т/га перетравного протеїну, із собівартістю 266-303 грн/га кормових одиниць.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється в удосконаленні структурно-функціональної організації сіяних лучних ценозів, яку вирішено шляхом добору найпродуктивніших видів і сортів багаторічних луко-пасовищних трав та їх сумішок і спрямовано на збільшення виробництва високоякісних трав’янистих кормів – важливих основ рентабельного ведення тваринництва.

1. В умовах Лісостепу західного на темно-сірих опідзолених поверхнево оглеєних середньосуглинкових осушених гончарним дренажем грунтах найбільш продуктивною в одновидових посівах серед злакових багаторічних трав є грястиця збірна Дрогобичанка та тимофіївка лучна Підгірянка, які в середньому за три роки забезпечили збір сухої маси відповідно 7,7 і 7,5 т/га. Збір кормових одиниць становив відповідно 6,8 та 6,6 т/га і сирого протеїну - 1,29 та 1,32 т/га.

2. На бобових багаторічних травах найвищий урожай сухої маси зібрано на пасовищах люцерни посівної сорту Ярославна (7,1 т/га), кормових одиниць - 6,5 т/га та сирого протеїну - 1,63 т/га.

3. Найвищий збір сухої речовини (6,9 т/га) забезпечила середньостигла травосумішка, до складу якої входили костриця лучна (6) + мітлиця велетенська (4) + пажитниця багаторічна (8) + люцерна посівна (2) + конюшина лучна (2) + конюшина повзуча (2), дещо нижчий урожай (6,3 т/га) зібрано на варіанті із травосумішкою, в склад якої входили тимофіївка лучна (6) + костриця лучна (4) + пажитниця багаторічна (8) + люцерна посівна (2) + конюшина лучна (2) + конюшина повзуча (2 кг/га кондиційного насіння).

4. Найсприятливіші умови для формування щільності травостою виявлено на травосумішці, що складалася з костриці лучної (6) + мітлиці велетенської (4) + пажитниці багаторічної (8) + люцерни (2) + конюшини лучної (2) + конюшини повзучої (2), в даному випадку вона становила в першому укосі 1526 пагонів на м2, а в третьому - 1478 пагонів на м2.

5. За ботанічним складом найбільше бобових було відзначено в ранньостиглих травосумішках: у першому циклі - 40,1 та 41,4%, а в третьому - 43,2 та 43,3%.

6. Різні травосумішки по-різному нагромаджували як сирий протеїн, так і білок. Найбільший вміст сирого протеїну в сухій масі виявлено на середньодостигаючих травосумішках (17,7-18,2%), а білка 12,4-12,8%, в даному випадку збір перетравного протеїну становив 0,82-0,96 т/га.

7. Різні травосумішки суттєво не порушують цукрово-протеїнове співвідношення, яке складало 0,94-1,03.

8. Поживність корму залежала від складу травосумішки. Найкраще протеїнове співвідношення відзначено на пізніх травосумішках (4,3-4,4). У даному випадку співвідношення К:Na та К: (Ca+Ng) і становило відповідно 38-39 та 4,8-5,2.

9. За вмістом клітковини та жиру травосумішки різняться незначно. Їх концентрація в кормі знаходиться в межах норм годівлі ВРХ. Вміст кальцію в кормі залежав також від складу травосумішки, більше його було в бобових багаторічних травах порівняно із злаковими.

10. Кормова маса бобово-злакових травостоїв характеризується високою якістю: в 1 кг абсолютно сухої речовини міститься 0,92-0,94 кормових одиниць із забезпеченням кожної 136-151 г перетравного протеїну. Співвідношення між мінеральними елементами (Са:Р), перетравним протеїном і безазотистими органічними сполуками знаходяться в оптимальних межах.

11. Найбільш економічно вигідним є вирощування бобових багаторічних трав, де собівартість 1 т корм. од. становила 159 грн, тоді коли на злакових травах - 201-253 грн, і відповідно зростав рівень рентабельності, а також був найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины