Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Савранська Лідія Михайлівна. Основний обробіток чорнозему опідзоленого під ріпак ярий після пшениці озимої в умовах правобережного Лісостепу : дис... канд. с.-г. наук: 06.01.01 / Уманський держ. аграрний ун-т Міністерства аграрної політики України. — Умань, 2007. — 190арк. — Бібліогр.: арк. 153-175.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Савранська Л.М Основний обробіток чорнозему опідзоленого під ріпак ярий після пшениці озимої в умовах правобережного Лісостепу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.01 – загальне землеробство. – Національний науковий центр „Інститут землеробства УААН”, Київ, 2007.

Дисертація містить трирічні результати вивчення впливу основного обробітку ґрунту після пшениці озимої на зміну основних агрофізичних показників родючості ґрунту, на засвоєння ґрунтом вологи опадів за осінньо-зимовий період та формування запасів доступної вологи протягом вегетації культури, на біологічну активність ґрунту і поживний режим, засміченість ґрунту насінням бур'янів та забур'яненість посівів, а також на урожайність ріпаку ярого в умовах правобережного Лісостепу України. Показана економічна та енергетична оцінка використання різних способів та глибин основного зяблевого обробітку чорнозему опідзоленого при вирощуванні ріпаку ярого.

В системі основного обробітку ґрунту під ріпак ярий після пшениці озимої в умовах правобережного Лісостепу України встановлена можливість заміни полицевої оранки плоскорізним розпушуванням та зменшення глибини основного обробітку до 15-17 см. Розроблені рекомендації виробництву до використання кращого варіанту.

У дисертації теоретично та економічно визначено і обґрунтовано шляхи мінімалізації основного обробітку ґрунту під ріпак ярий після пшениці озимої в умовах правобережного Лісостепу України, а проведені експериментальні дослідження дозволили зробити наступні висновки.

1. Заміна полицевих обробітків безполицевими супроводжувалась незначним збільшенням частки агрономічно цінної структури в орному шарі ґрунту та деяким зростанням коефіцієнта структурності. Зменшення глибини оранки з 20-22 до 10-12 см призводило до зменшення коефіцієнта структурності на 9,8%, а від аналогічної зміни глибини плоскорізного розпушування цей показник майже не зменшувався. Водостійкість агрегатів при заміні полицевих обробітків безполицевими, як і зменшення глибини обробітків за обох способів мала тенденцію до підвищення.

2. Незалежно від способу і глибини основного обробітку щільність орного шару ґрунту знаходилась у межах оптимальних параметрів, хоча перед сівбою ріпаку її показники були дещо нижчими на фоні безполицевих обробітків. Із зменшенням глибини оранки і плоскорізного розпушування з 20-22 до 10-12 см щільність 30-сантиметрового шару ґрунту на цей час у середньому за три роки збільшувалась відповідно лише з 1,27 до 1,29 та з 1,24 до 1,26 г/см3.

3. Показники загальної пористості у шарі ґрунту 0-30 см на середину вегетації ріпаку були незначно вищими за плоскорізного розпушування та за менших глибин обох способів зяблевого обробітку. Досліджувані шляхи мінімалізації обробітку мало впливали і на інші основні показники будови ґрунту.

4. Від заміни оранки плоскорізним розпушуванням не погіршувався водний режим кореневмісного шару ґрунту, тому що засвоюваність осінньо-зимових опадів на фоні безполицевого розпушування мала тенденцію до підвищення. Зменшення глибини основного обробітку з 20-22 до 10-12 см за обох способів не супроводжувалось зниженням весняних запасів вологи у метровому шарі ґрунту. Використання різних шляхів мінімалізації основного обробітку чорноземного ґрунту після пшениці озимої не погіршувало умови забезпечення рослин ріпаку доступною вологою протягом всього періоду вегетації.

5. За безполицевих обробітків виділення вуглекислого газу на період цвітіння ріпаку було інтенсивнішим. Зменшення глибини обробітків за обох способів також інтенсифікувало процес „дихання” ґрунту. Проте різні способи та глибини основного обробітку практично не змінювали інтенсивності розкладу клітковини в орному шарі ґрунту, хоча у верхньому 10-сантиметровому шарі ґрунту діяльність целюлозоруйнівних мікроорганізмів інтенсивнішою була за безполицевого способу та за мілкіших глибин обробітку, а у шарах ґрунту 10-20 і 20-30 см – на полицевому фоні та при глибших обробітках.

6. Поживний режим ґрунту на період цвітіння ріпаку ярого на фоні безполицевого розпушування складався не гірше, ніж на фоні полицевої оранки. Глибина основного обробітку практично не позначалась на вмісті у ґрунті основних елементів живлення.

7. За полицевого обробітку на відміну від безполицевого відбувався рівномірніший розподіл насіння бур'янів по профілю орного шару. Збільшення глибини оранки і зменшення глибини плоскорізного розпушування сприяло зменшенню кількості насіння бур'янів у верхньому 10-сантиметровому шарі ґрунту.

8. Від заміни оранки плоскорізним розпушуванням початкова кількість бур'янів на посівах зростала у середньому за роки досліджень у цілому по досліду на 7,8%, а у середині й у кінці вегетації перевага оранки знижувалась відповідно до 6,7 та 4,2%. При зменшенні глибини оранки та збільшенні глибини плоскорізного розпушування рівень забур'яненості посівів на початку вегетації підвищувався, а на середину і кінець вегетації загальна забур'яненість посівів ріпаку була дещо нижчою у варіантах із глибшими обробітками незалежно від їх способів.

9. При проведенні основного обробітку ґрунту без обертання скиби створювалися дещо кращі умови для проростання насіння та формування густіших (на 2,6%) посівів ріпаку. Висота рослин ріпаку на час збирання врожаю більше залежала від глибини основного обробітку, ніж від його способу. Те ж стосувалось і маси однієї рослини ріпаку ярого, яка дещо зростала із збільшенням глибини обробітку ґрунту за обох способів. Кількість стручків на рослині мало залежала від глибини обробітку і дещо більшою була на фоні плоскорізного розпушування, хоч за довжиною стручка перевага була на боці оранки. За полицевої оранки дещо більша площа листя та вміст хлорофілу у ньому сприяли і формуванню більшої маси кореневої системи ріпаку.

10. Способи основного обробітку ґрунту істотно не впливали на продуктивність посівів ріпаку ярого. Зменшення глибини оранки та плоскорізного розпушування з 20-22 до 15-17 см як і збільшення до 25-27 см не зумовлювало істотних змін в урожайності насіння ріпаку ярого. Істотне зниження врожайності ріпаку ярого було у варіантах, де обидва способи основного обробітку ґрунту виконувались на глибину 10-12 см.

11. При заміні традиційного полицевого обробітку безполицевим економія матеріально-грошових затрат на вирощування ріпаку в середньому по досліду становила 25,4 грн./га, ПММ – 4,4 кг/га, часу – 0,4 люд.-год. Собівартість насіння при цьому зменшувалась з 63,1 до 62,1 грн./ц, прибуток при цьому збільшувався на 28 грн./га, а рівень рентабельності зростав на 3,3% та на 0,08 збільшувався коефіцієнт енергетичної ефективності. У варіантах з меншими глибинами за обох способів обробітку спостерігалося зменшення усіх видів затрат на вирощування ріпаку.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

1. Єщенко В.О., Кононенко Л.М. Засвоєння осінньо-зимових опадів та умови вологозабезпечення рослин ріпаку ярого за різних способів і глибин основного обробітку ґрунту // Зб. наук. пр. Уманського державного аграрного університету. – Вип. 61. – Ч. 1. Агрономія. – Умань, 2005. – С. 148-156.

2. Кононенко Л.М., Єщенко В.О. Засміченість орного шару ґрунту насінням бур'янів та забур'яненість посівів ріпаку ярого за різних способів і глибин основного обробітку ґрунту // Карантин і захист рослин. – 2005. – № 9. – С. 7-8.

3. Кононенко Л.М., Єщенко В.О. Умови формування та рівень урожайності ріпаку ярого за різних способів і глибин основного обробітку ґрунту // Зб. наук. пр. Уманського державного аграрного університету. – Вип. 62. – Ч. 1. Агрономія. – Умань, 2006. – С. 72-78.

4. Савранська Л.М. Вплив основного обробітку ґрунту на врожайність ріпаку ярого в правобережному Лісостепу // Зб. наук. пр. ННЦ „Інститут землеробства УААН”– К.: ЕКМО, 2007. – Вип. 1. – С. 49-52.

5. Єщенко В.О., Кононенко Л.М. Вплив різних способів і глибин зяблевого обробітку на основні показники будови чорнозему опідзоленого під посівами ріпаку ярого // Екологічні проблеми сталого розвитку агросфери в умовах реформування земельних відносин та шляхи раціонального використання і охорони земель: Матеріали міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів, 4-7 жовтня 2005 р. – Харків, 2005. – С. 33-34.

6. Єщенко В.О., Кононенко Л.М. Агрофізичні показники родючості чорнозему опідзоленого за різних способів і глибин основного обробітку ґрунту // Агрохімія і ґрунтознавство (Спец. випуск до VII з’їзду УТГА): Міжвідомч. темат. наук. зб. – Харків, 2006. – Кн. 2. – Харків, 2006. – С. 61-63.

7. Савранська Л.М. Алелопатична дія водних витяжок з решток пшениці озимої на проростання та початковий ріст рослин ріпаку ярого // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції молодих вчених, 2-3 березня 2006 р.– Умань, 2006. – С. 51-52.

8. Кононенко Л.М., Ещенко В.Е. Условия формирования продуктивности рапса ярового при разных способах и глубинах основной обработки почвы // Мат. научн.-практ. конф. „Инновации молодых ученых – развитию АПК России” (Великие Луки, 23–24 марта 2006 г.). – Великие Луки, 2006. – Ч. 1. – С. 40-42.

9. Савранська Л.М. Поживний режим ґрунту за різного його основного обробітку під ріпак ярий // Сучасні сорти і сортові технології у виробництво (присвячено 120-річчю з дня народження І.М. Єрємєєва): Матеріали наукової конференції, 1 лютого 2007 р. – Умань, 2007. – С. 64-66.

10. Савранська Л.М. Інтенсивність продукування вуглекислого газу ґрунтом під посівами ріпаку ярого за різного основного обробітку // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції молодих вчених. – Ч. 1: Агрономія. – Умань, 2007. – С. 74-76.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины