Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Рекун Ірина Михайлівна. Особливості розмноження насінням і зеленими живцями та вирощування саджанців хеномелесу в Правобережному Лісостепу України : дис... канд. с.-г. наук: 06.01.07 / Уманський держ. аграрний ун-т. — Умань, 2007. — 281арк. — Бібліогр.: арк. 159-177.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Рекун І.М. Особливості розмноження насінням і зеленими живцями та вирощування саджанців хеномелесу в Правобережному Лісостепу України. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 — плодівництво. Уманський державний аграрний університет. Умань, 2007.

Дано оцінку розмноження насінням та зеленими живцями восьми сортів хеномелесу (Chaenomeles japonica (Thumb.) Lindl. ex Spach), визначено вплив екзогенних та ендогенних факторів на процеси проростання насіння та коренеутворення живців.

Удосконалено агротехнічні заходи насіннєвого розмноження хеномелесу залежно від терміну стратифікації, типу субстрату та температурного режиму середовища стратифікації.

Визначено здатність зелених живців до адвентивного коренеутворення; встановлено морфологічні відмінності вкорінювання живців хеномелесу залежно від сортового складу, метамерності живцевого матеріалу, строку живцювання та впливу рістрегулюючих речовин ауксинової природи; визначено оптимальні способи дорощування сіянців та вкорінених живців. На основі результатів теоретичних і практичних досліджень встановлено можливість вирощування садивного матеріалу хеномелесу із зелених живців в умовах Правобережного Лісостепу України та розроблено агротехнологічні засоби для цього.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та практичне обґрунтування агротехнічних заходів вирощування садивного матеріалу внесених до Реєстру сортів хеномелесу із насіння та зелених живців.

1. Аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури свідчить, що дослідження з вирощування саджанців хеномелесу з насіння і зелених живців не охоплюють всього циклу вирощування, а відповідні агрозаходи недостатньо розроблені.

2. Найбільша насіннєва продуктивність в умовах Правобережного Лісостепу України була у сортів хеномелесу Вітамінний, Ніколай, Помаранчевий та Ніна (102,7–127 насінин), менша — сортів Каліф та Цитриновий (48,6–81,4 насінин з плоду).

3. Проростання насіння хеномелесу залежало від тривалості стратифікації і субстрату. Проростання насіння сортів Вітамінний, Каліф, Ніка та Цитриновий у тирсі, річковому піску та моху при стратифікації протягом 70–80 діб складало 87,3–97,4%, а збільшення експозиції понад 90 діб призвело до переростання проростків.

4. Оптимальною температурою для стратифікації насіння хеномелесу була температура 2–40С; її підвищення до 7–90С спричинило переростання проростків усіх досліджуваних сортів.

5. Зелені живці хеномелесу сортів Вітамінний, Караваєвський Ніколай, Помаранчевий укорінювалися швидше й інтенсивніше (41,9%–54,1%), а живці сортів Каліф, Ніка, Ніна, Цитриновий — довше і слабкіше (19,3%–36,5%).

6. Оптимальним терміном заготівлі зелених живців хеномелесу були фази початку й інтенсивного росту пагонів. Краще вкорінювалися живці з напівздерев’янілою консистенцією пагона.

7. Вихід укорінених зелених живців хеномелесу, заготовлених з апікальної частини пагона був у 1,5–2 рази вищий, порівняно з живцями з медіальної частини.

8. Обробка водним розчином рістрегулюючих речовин — b-індолилмасляної кислоти або 10% розчином калійної солі a-нафтилоцтової кислоти — з нормою витрати 15, 20 або 25 мг/л (залежно від строку живцювання і метамерності пагона) стимулювала коренеутворення та активізувала ріст кореневласних рослин.

9. Дорощування сіянців хеномелесу сприяло підвищенню виходу стандартного садивного матеріалу на 17,0–34,3% залежно від помологічного сорту.

Дорощування вкорінених живців досліджуваних сортів у контейнерах забезпечувало збільшення виходу товарних саджанців на 9,4–32,2%, порівняно з дорощуванням у відкритому ґрунті з осіннім та весняним пересаджуванням.

10. Використання удосконалених агротехнічних заходів на 35–39% збільшувало вихід насіннєвого і кореневласного садивного матеріалу хеномелесу, зменшувало затрати праці і собівартість саджанців. Рівень рентабельності вирощування саджанців хеномелесу за розмноження насінням становило 275,6–431,7%, а зеленими живцями — 112,6–215, 4%.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

Статті у наукових фахових виданнях

1. Рекун І.М., Балабак А.Ф. Вплив строків живцювання і типу живця на адвентивне коренеутворення перспективних і нових сортів хеномелесу японського (Chaenomeles japonica (Thumb.) Lindl. ex Spach.) // Зб. наук. пр. Уманського ДАУ. — Умань, 2003. — Вип. 56. — С. 115–123 (70% — польові дослідження, статистична обробка даних, участь в узагальненні результатів).

2. Рекун І.М. Особливості вирощування хеномелесу японського залежно від способів розмноження // Зб. наук. пр. Уманського ДАУ. — Умань, 2004. — Вип. 58. — С. 265–273.

3. Козаченко І.В., Рекун І.М. Вплив фізіологічно активних речовин на укорінюваність стеблових живців деяких малопоширених культур // Таврійський науковий вісник. — Херсон, 2004. — С. 59–63 (50% — польові дослідження, статистична обробка даних, участь в узагальненні результатів).

4. Рекун І.М. Особливості дорощування сіянців та укорінених живців хеномелесу японського — Наукові доповіді НАУ № 2 — 6 с. — www. nbuv.gov.va/e–journals/nd/2006. — 2/06 rimojq. htnd. pdf.

Інші публікації

5. Рекун І.М., Балабак А.Ф. Еколого-біологічні особливості форм і сортів (Chaenomeles japonica (Thumb) Lindl ex Spach) у Правобережному Лісостепу України та перспективи його використання в культурі // Зб. наук. пр. Уманського ДАУ "Біологічні науки і проблеми рослинництва“. — Умань: УДАУ, 2003. — С. 485–489 (60% — польові дослідження, статистична обробка даних, участь в узагальненні результатів).

6. Рекун І.М., Балабак А.Ф. Вплив маточних рослин на ризогенез стеблових живців хеномелесу японського // “Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва”: Матер. IV-ї міжнар. наук. практич. конф. мол. дослідників. — К. : Фітосоціоцентр, 2004. — С. 191–193 (80% — польові дослідження, статистична обробка даних, участь в узагальненні результатів).

7. Рекун І.М. Вплив рістактивуючих сполук на адвентивне коренеутворення у стеблових живців хеномелесу японського // Матер. Всеукр. конф. мол. вчених. Уманський ДАУ. — Умань, 2004. — С. 75–76.

8. Рекун І.М. Перспективи вирощування хеномелесу японського (Chaenomeles japonica (Thumb.) Lindl. ex Spach.) в умовах Правобережного Лісостепу України // Матер. Всеукр. конф. мол. вчених. Уманський ДАУ. — Умань, 2005. — С. 98.

9. Балабак А.Ф., Варлащенко Л.Г., Балабак О.А., Кокоба Ю.А., Козаченко І.В., Рекун І.М., Трушкова К.Н., Іваннікова Н.М., Діхтяренко А.В. Еколого-біологічні особливості вирощування кореневласного садивного матеріалу малопоширених плодових і ягідних культур в умовах Правобережного Лісостепу України // Матер. міжнародної наукової конференції „Старовинні парки і ботанічні сади – наукові центри збереження біорізноманіття та охорона історико-культурної спадщини”. — Умань, 2006. — С. 133–137 (11% — польові дослідження, статистична обробка даних, участь в узагальненні результатів).


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины