Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Оліфірович Володимир Олександрович. Підвищення продуктивності багаторічних бобово-злакових травостоїв в південній частині Лісостепу Західного : дис... канд. с.-г. наук: 06.01.12 / УААН; Інститут кормів. — Вінниця, 2007. — 177арк. : рис. — Бібліогр.: арк. 138-158.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Оліфірович В.О. Підвищення продуктивності багаторічних бобово-злакових травостоїв в південній частині Лісостепу західного. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06. 01. 12 – кормовиробництво і луківництво. – Вінницький державний аграрний університет та Інститут кормів УААН. Вінниця, 2007 р.

У дисертаційній роботі викладено результати по вивченню кращих бобово-злакових травосумішок з лядвенцем рогатим, люцерною посівною, конюшиною лучною і тимофіївкою лучною для вирощування на схилових землях південної частини Лісостепу західного.

Встановлено, що при посіві бобово-злакових травосумішок на кислих, невисокої природної родючості схилових землях кращий ботанічний склад, продуктивність і якість корму забезпечує травосумішка лядвенець рогатий, 12 кг/га + тимофіївка лучна, 6 кг/га. Високоефективним також є всівання лядвенцю рогатого (8-10 кг/га) в старосіяний злаковий травостій, яке забезпечує підвищення урожайності та поліпшення ботанічного складу старосіяного травостою. Доцільність створення і використання на схилових землях травостоїв з лядвенцем рогатим підтверджується високими показниками біоенергетичної та економічної ефективності.

В дисертаційній роботі зроблено теоретичне узагальнення і запропоновано нове для умов південної частини Лісостепу західного вирішення наукової задачі підвищення продуктивності багаторічних трав, що полягає в підборі кращих бобово-злакових травосумішок для залуження схилових земель, а також застосування енерго- і ресурсозберігаючого заходу – прямого підсіву в дернину насіння лядвенцю рогатого.

1. Травосумішки конюшини лучної, люцерни посівної і лядвенцю рогатого з тимофіївкою лучною, що вивчаються на придатність для залуження схилової низькопродуктивної ріллі, в рік посіву формують величину урожаю сухої маси залежно від їх біологічних особливостей, продуктивного довголіття, грунтово-кліматичних умов та їх відповідності біологічним особливостям бобових культур, що використовуються в дослідах. В умовах проведення дослідів (грунт – середньозмитий сірий лісовий з такими агрохімічними показниками в орному шарі: рН сольове – 5,1-5,3; вміст гумусу – 1,55%; рухомого фосфору (за Кірсановим) – 7,1 мг/100 г ґрунту, обмінного калію (за Масловою) – 10,3 мг/100 г ґрунту) травосумішки на основі лядвенцю рогатого, для якого характерна невибагливість до умов вирощування, вже в другому укосі в рік посіву та в усіх укосах в наступних роках життя трав за продуктивністю значно переважали травосумішки конюшини лучної та люцерни посівної з тимофіївкою лучною. Середня продуктивність травосумішки лядвенцю рогатого з тимофіївкою лучною за перші чотири роки використання склала 89,8 ц/га сухої маси.

2. Заміна частини насіння лядвенцю рогатого на люцерну посівну призводила до незначного зниження продуктивності цієї трикомпонентної травосумішки. В середньому за перші чотири роки використання відбулося зниження її урожайності на 3,5 ц/га сухої маси за рік.

3. Найменшу урожайність в наших дослідженнях забезпечила травосумішка: конюшина лучна, 15 кг/га + тимофіївка лучна, 6 кг/га. На другий рік життя ця травосумішка забезпечила вихід сухої маси 74,0 ц/га, третій – 27,9, четвертий – 19,4, п’ятий – 25,5 ц/га. Таке різке зниження рівня продуктивності відбулося через повне випадання із травостою конюшини лучної. Тобто конюшина лучна в травосумішці з тимофіївкою лучною в умовах проведення дослідів чітко проявила свою недовговічність. Динаміка трансформації цього травостою з бобово-злакового в злаковий виявилася такою: на другий рік життя вміст конюшини лучної в урожаї зеленої маси становив 46,2%. У першому і наступних укосах на третьому році життя цієї травосумішки бобовий компонент випав повністю, що знизило її продуктивність і якість зеленої маси.

4. Нижчою, порівняно з травосумішками на основі лядвенцю рогатого, була урожайність травосумішки: люцерна посівна, 15 кг/га + тимофіївка лучна, 6 кг/га. Це пов’язано перш за все з менш сприятливими ґрунтовими умовами для люцерни посівної, що негативно вплинуло на густоту цієї бобової трави. Частка люцерни посівної в ботанічному складі становила в середньому за перші чотири роки використання 46%. В трикомпонентній травосумішці на протязі другого-п’ятого років життя відбулося зменшення в урожаї зеленої маси частки люцерни посівної з 6,3 (перший укіс) і 18,0 % (другий укіс) другого року життя до майже повного випадання люцерни на п’ятому році життя.

5. Найбільша густота пагонів бобових компонентів була на травосумішках з участю лядвенцю рогатого. Відповідно, у травосумішці лядвенцю рогатого з тимофіївкою лучною частка в урожаї зеленої маси цієї бобової трави в середньому за перші чотири роки використання травостоїв становила 71% на ділянках без удобрення та 63% при щорічному внесенні N30P30K30. В трикомпонентній травосумішці (лядвенець рогатий, 8,5 кг/га + люцерна посівна, 5,5 кг/га + тимофіївка лучна, 6 кг/га) частка лядвенцю рогатого була меншою: 61% на ділянках без удобрення та 60% при щорічному внесенні N30P30K30.

6. Внесення невисоких доз мінеральних добрив (N30P30K30) не забезпечувало значної прибавки урожаю. Найбільша прибавка урожаю в умовах проведення досліду в середньому за перші чотири роки використання травостоїв була на травосумішці конюшини лучної з тимофіївкою лучною – 7,9 ц/га, що пояснюється повним випаданням конюшини лучної після першого року використання трав і кращою реакцією на внесення добрив (особливо азотних) в наступні роки тимофіївки лучної. Найменша прибавка урожаю була на травосумішці люцерни посівної з тимофіївкою лучною – 2,8 ц/га. Проміжне становище займали травосумішки з участю лядвенцю рогатого: 5,0 ц/га сухої маси на травосумішці лядвенцю рогатого, люцерни посівної з тимофіївкою лучною та 4,4 ц/га – на травосумішці лядвенцю рогатого з тимофіївкою лучною.

7. При визначенні оптимального співвідношення багаторічних бобових трав у травосумішках із тимофіївкою лучною їх густота і ботанічний склад травостоїв в першу чергу залежали від агрохімічних показників ґрунту дослідної ділянки та норми висіву багаторічних трав. Через менш сприятливі ґрунтові умови густота люцерни посівної та її частка в ботанічному складі була дуже низькою. Найвищий вміст у ботанічному складі травосумішок та найбільшу густоту мав лядвенець рогатий, причому він помітно вищий був у травосумішках, де не висівалася конюшина лучна. Так, у травосумішки лядвенець рогатий, 7,5 кг/га + люцерна посівна, 6,5 кг/га + тимофіївка лучна, 5 кг/га та у травосумішки лядвенець рогатий, 12 кг/га + тимофіївка лучна, 5 кг/га частка лядвенцю рогатого становила відповідно 65 та 66%. У травосумішки лядвенець рогатий, 8 кг/га + конюшина лучна, 3 кг/га + люцерна посівна, 3,5 кг/га + тимофіївка лучна, 5 кг/га вміст лядвенцю рогатого становив 57%. Тобто добре помітно, що конюшина лучна навіть з нормою висіву 3 кг/га пригнічує лядвенець рогатий.

8. При зменшенні норм висіву насіння лядвенцю рогатого та відповідному збільшенні норм висіву конюшини лучної і люцерни посівної в травосумішках з тимофіївкою лучною закономірно знижувалася урожайність травостоїв порівняно з двокомпонентною травосумішкою лядвенцю рогатого з тимофіївкою лучною. Якщо у травосумішці лядвенець рогатий, 12 кг/га + тимофіївка лучна, 5 кг/га урожайність за перші три роки використання травостоїв становила 99,2 ц/га сухої маси, то у травосумішці лядвенець рогатий, 4,5 кг/га + люцерна посівна, 8 кг/га + конюшина лучна, 4,5 кг/га + тимофіївка лучна, 5 кг/га – 91 ц/га.

9. У рік всівання лядвенцю рогатого (10 кг/га) в дернину виродженого старосіяного злакового травостою перед уходом в зиму густота всіяного бобового компонента становила 225 рослин/м2, на ділянках з всіванням травосумішки лядвенець рогатий, 8 кг/га + тимофіївка лучна, 5 кг/га густота бобового компонента становила 205 рослин/м2. На варіантах з дискуванням дернини густота лядвенцю рогатого зросла відповідно до 268 та 248 рослин/м2. У рік всівання, за сприятливих умов зволоження, на час формування третього укосу бобовий компонент досягнув такого розвитку, що в загальному урожаї зеленої маси він становив понад 50% і продуктивність відродженого травостою була в 1,3-1,5 раза більшою порівняно з ділянками без всівання лядвенцю рогатого. В перші три роки після його всівання низькопродуктивний різнотравно-злаковий травостій трансформувався у високопродуктивний бобово-різнотравно-злаковий, вміст бобового компонента в урожаї зеленої маси якого становив 53-60%.

10. В середньому за три роки після всівання лядвенцю рогатого та сумішки його з тимофіївкою лучною на ділянках з всіванням урожайність становила 57,4-66,2 ц/га сухої маси. На ділянках без всівання середньорічна урожайність була в межах 23,2-26,5 ц/га сухої речовини. Неефективним виявилося всівання тимофіївки лучної, після якого урожайність старосіяного травостою майже не змінилася і становила 24,1-27,6 ц/га сухої маси.

11. Найнижчу енергоємність 1 ц кормових одиниць – 303 Мдж, найвищий енергетичний коефіцієнт – 6,1 та коефіцієнт енергетичної ефективності – 3,034 забезпечила травосумішка лядвенцю рогатого з тимофіївкою лучною. Собівартість 1 ц кормових одиниць з цієї травосумішки була найнижчою – 13,1 грн., умовно чистий прибуток – 1241 грн./га при рентабельності 144%.

Найвища енергоємність 1 ц кормових одиниць – 577 Мдж, найнижчий енергетичний коефіцієнт – 3,2 та коефіцієнт енергетичної ефективності – 1,8 був при вирощуванні сумішки конюшини лучної з тимофіївкою лучною. Собівартість 1 ц кормових одиниць з неї була найвищою – 22,1 грн., умовно чистий прибуток – 31,9 грн./га при рентабельності 43%.

12. При всіванні лядвенцю рогатого та сумішки його з тимофіївкою лучною у старосіяний травостій відмічено збільшення енергетичного коефіцієнту від 2,4-2,6 до відповідно 6-6,2 та 5,6-5,7. Коефіцієнт енергетичної ефективності збільшився від 1,4-1,5 до 3,2-3,5.

Найвищий умовно чистий прибуток (792-874 грн./га), найменшу собівартість (15,2-15,5 грн. за 1 ц кормових одиниць) при рентабельності 107-111% забезпечило всівання лядвенцю рогатого (10 кг/га). Використання старосіяного травостою без підсіву трав забезпечило собівартість 1 ц кормових одиниць 29,3-31,5 грн., 23-67 грн./га умовно чистого прибутку при рентабельності 4-11%.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

        1. Оліфірович В. Відновлення продуктивності старосіяного злакового травостою всіванням лядвенцю рогатого (Lotus corniculatus L.) // Науково-практичні аспекти кормовиробництва та ефективного використання кормів: Матеріали Міжнар. наук.-прак. конф. (16–18 вересня 2003 р.). – Львів: ЛДАУ, 2003. – С. 314–319.

        2. Оліфірович В.О., Морозова І.І. Особливості перезимівлі лядвенцю рогатого в зиму 2002–2003 років // Корми і кормовиробництво. – Вінниця: Тезис, 2003. – Вип. 51. – С. 171–174.

        3. Оліфірович В.О., Морозова І.І., Щербатюк М.А. Виведення схилової ріллі з активного обробітку шляхом залуження травосумішками на основі лядвенцю рогатого (Lotus corniculatus L.) //Стан та розвиток агропромислового виробництва в межах Єврорегіону „Верхній Прут”: Матеріали І Міжнар. наук-прак. конф. (8-10 жовтня 2003 р.). – Чернівці: Буковинський інститут АПВ УААН, 2003. – С.16-17.

        4. Оліфірович В.О., Морозова І.І. Відновлення продуктивності старосіяних травостоїв // Сільський господар. – 2004. – №1 – 2. – С. 39–41.

        5. Оліфірович В.О. Формування агрофітоценозів, придатних для залуження схилової ріллі // Корми і кормовиробництво. – Вінниця: „Вінниця”, 2004. – Вип. 54. – С. 112–118.

        6. Оліфірович В.О., Морозова І.І., Щербатюк М.А. Використання лядвенцю рогатого (Lotus corniculatus L.) для залуження схилової ріллі та збагачення гірсько-лучних ценозів // Сільське господарство. Наука і практика: Матеріали V Симпозіуму Україна – Австрія (9–11 вересня 2004 р.). – К.: ЗАТ „Нічлава”, 2004. – С. 211–212.

        7. Оліфірович В.О., Морозова І.І.Високоефективний і екологічно безпечний спосіб використання схилової ріллі та природних кормових угідь // Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки: Матеріали п’ятої Міжнар. наук. конф. (5–6 травня
          2006 р.). – Чернівці:, Зелена Буковина, 2006. – С. 84–86.

        8. Оліфірович В.О. Травосумішки для залуження схилової ріллі // Корми і кормовиробництво. – Вінниця: „Діло”, 2006. – Вип. 58. – С.34–39.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины