Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Олексенко Володимир Іванович. Ефективність дії попередників, основного обробітку грунту та тривалого застосування добрив на урожайність кукурудзи у сівозмінах підзони північного Степу України : дис... канд. с.-г. наук: 06.01.01 / Інститут зернового господарства УААН. — Д., 2007. — 143арк. — Бібліогр.: арк. 107-130.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Олексенко В.І. Ефективність дії попередників, основного обробітку ґрунту та тривалого застосування добрив на урожайність кукурудзи у сівозмінах підзони північного Степу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.01 – загальне землеробство – Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2007.

На основі проведених досліджень виявлено і рекомендовано виробництву кращі способи обробітку ґрунту та оптимальні дози добрив під кукурудзу у спеціалізованих сівозмінах, що сприятиме збереженню родючості ґрунтів та екологічної рівноваги навколишнього середовища, і як наслідок, підвищенню врожайності та якості зерна кукурудзи.

Вивчені особливості росту, розвитку та формування урожайності кукурудзи залежно від технологічних заходів. Досліджені процеси накопичення пожнивних решток і водоспоживання рослин під впливом способів основного обробітку ґрунту та його удобрення.

Узагальнені урожайні дані за чотири ротації (20 років) п’ятипільної зернової сівозміни та виявлено тенденцію, щодо впливу кількості атмосферних опадів за вегетацію на врожайність кукурудзи на різних фонах удобрення ґрунту.

  1. У підзоні північного Степу України, яка характеризується недостатнім і нестійким зволоженням, чергування культур повинно бути направлене, перш за все, на раціональне використання вологи з ґрунту. Запаси вологи навесні перед сівбою кукурудзи за роки досліджень знаходились у межах 181,6-224,5 мм. Після збирання урожаю кількість доступної вологи коливалась від 99,5 до 147,2 мм. Найбільші запаси вологи при сівбі відмічалися після озимої пшениці та ячменю, як на удобреному, так і неудобреному фоні – 198,6-199,0 та 199,4-199,9 мм, відповідно. Застосування добрив сприяло більш економному використанню вологи на формування одиниці врожаю. Заміна оранки на чизельний обробіток суттєвого впливу на водний баланс не мала.

  2. Після культур суцільного сіву оструктуреність ґрунту була дещо кращою, ніж після просапних. В останньому випадку зменшується кількість агрегатів агрономічноціних фракцій (1-5 і 1-3 мм) при зростанні кількості агрегатів розміром 0,25-0,5 мм. Заміна оранки чизельним обробітком призводила до зменшення агрономічноціних фракцій на 4,8-5,0%. Застосування добрив вело до збільшення цих агрегатів як по оранці, так і при обробітку ґрунту чизелем, по всіх варіантах досліду на 2,3- 2,5%. При збиранні врожаю кількість агрегатів розміром 1-5 мм і 1-3 мм зменшувалася на 4,4-5,4 %, що можна пояснити впливом ґрунтообробних машин.

  3. Застосування органічних і мінеральних добрив сприяло підвищенню рухомих форм азоту та фосфору в ґрунті. Вміст рухомого калію практично залишався без змін, незалежно від удобрення, що пояснюється значним рівнем забезпеченості ґрунту цим елементом і високою фіксацією його чорноземом. Найбільш сприятливі умови мінерального живлення за роки досліджень для кукурудзи складались при розміщенні її після озимої пшениці та ячменю.

При заміні оранки чизельним обробітком суттєвого впливу на вміст

рухомих форм азоту, фосфору і калію не виявлено.

  1. Баланс азоту, фосфору та калію у 2003 та 2004 роках був позитивним у всіх варіантах і коливався у межах : азоту + 24,9-30,4 кг/га фосфору + 18,5-30,7 кг/га і калію + 70,0-126,1 кг/га (2003р.), а у 2004 р. + 0,7-20,8 кг/га,
    + 10,5-24,0 кг/га та + 51,3-110,3 кг/га, відповідно. Це можна пояснити тим, що рослинами кукурудзи неповністю використовувалися доступні форми поживних речовин. У 2005 р. баланс азоту був негативним, найбільший його дефіцит був на контролі і становив – 25,0 кг/га. Баланс P2O5 і K2O був позитивним, що пояснюється високим вмістом цих елементів у ґрунті.

  1. Найвищий вміст пожнивних і кореневих залишків відмічався при внесенні органічних добрив у дозі 40 т/га гною після озимої пшениці – 94,7 ц/га, а найнижчий – після цукрових буряків 20,8 ц/га.

  2. Тип забур’яненості малорічно-коренепаростковий; рівень окультуреності поля – середній. Кількість бур’янів за роки проведення досліджень коливалась у межах 7,0 - 25,0 шт./м2.

Внесення мінеральних добрив підвищувало конкурентоспроможність рослин кукурудзи до бур’янів знижуючи їх кількість на 1 м2, при цьому не впливало на їх видовий склад.

Застосування органічних добрив, навпаки, збільшувало кількість

бур’янів у посівах до 25,0 шт./м2 через наявність їх насіння в гної.

Пошкодженість посівів кукурудзи кукурудзяним метеликом коливалася

у межах 46,8-68,6%. Серед попередників кращими за цим показником були цукрові буряки – 47,8%, найгіршим – кукурудза на зерно – 68,1%. Заміна традиційного обробітку ґрунту обробітком чизелем вела до незначного

підвищення пошкодження посівів, як на контролі, так і при внесенні

N60P60K60 (0,7-3,7%).Внесення добрив сприяло зменшенню пошкодження

на 20,9-31,3 %. Серед добрив найефективнішими у боротьбі з цим

шкідником виявились органо-мінеральні добрива у дозі N60P60K60 + 30 т/га

гною – 46,8%.

Така ж тенденція спостерігалась і при ураженості посівів кукурудзи

пухирчатою сажкою.

7. Приріст врожайності зерна кукурудзи від застосування органічних добрив у

дозі 40 т/га гною становив: після озимої пшениці – 10,3 ц/га, ячменю –

7,7 ц/га, цукрових буряків – 7,4 ц/га. Заміна оранки чизельним

обробітком призвела до зменшення врожайності зерна кукурудзи на

контролі на 3,1 ц/га і при внесенні N60P60K60 – 3,3 ц/га.

Найвища врожайність зерна була отримана при внесенні під кукурудзу

N120P120K120 – 72,7 ц/га.

  1. Внесення добрив сприяло підвищенню вмісту у зерні кукурудзи білка, крохмалю та жиру у середньому на 3,6-12,9%, 0,5-3,2% та 3,8-10,0%, відповідно. Слід відзначити, що ні способи основного обробітку ґрунту, ні попередники суттєвого впливу на вміст білка, крохмалю та жиру за роки досліджень не мали.

  2. Енерговитрати значною мірою залежали від кількості внесення мінеральних і, особливо, органічних добрив. Великі витрати енергії спостерігаються при застосуванні органічних добрив, що в кінцевому рахунку впливає на зниження енергетичної ефективності технологій виробництва сільськогосподарської продукції. Співвідношення між одержаною та витраченою енергією з урахуванням її вмісту в основній і

побічній продукції (Кее) було найвищим у варіанті з попередником озима

пшениця (без добрив) – 3,55.

Внесенні добрива за цим показником розташувалися у наступному

порядку: N90P60K60 – 2,94; N60P60K60 – 2,91; N90P90K90 – 2,70; N120P120K120

2,60; 30т/га гною + N60P60K60 – 2,55; 30 т/га гною – 2,50.

10. Собівартість 1 ц зерна кукурудзи за роки досліджень коливалася в межах

25,1-33,5грн. При застосуванні чизельного обробітку собівартість 1 ц зерна

кукурудзи незначно зростала.

11. Встановлено, що за тривалого застосування добрив у короткоротаційній

зерновій сівозміні під кукурудзу оптимальною є доза – N90P60K60. При внесенні цієї дози добрив валовий збір зерна за чотири ротації сівозміни у середньому становив – 62,0 ц/га і підвищився за рахунок добрив на 40,3 %, при цьому окупність становить – 3,8 кг зерна /кг добрив, а умовний чистий прибуток від їх застосування – 245,2 грн./га, рентабельність виробництва 53,1%.

12. Не встановлено підвищення значної кількості мікроелементів та нітратів,

у рослинах при внесенні органічних і мінеральних добрив. Їх вміст

у продукції знаходиться в межах допустимих концентрацій. Кількість

нітратів у зерні коливалась у межах 23,9-31,7 мг/кг при ГДК – 300 мг/кг.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Олексенко В.І. Ефективність мінерального живлення в системі удобрення сівозміни північного Степу // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених «Стабілізація землекористування та сучасні агротехнології» Інститут землеробства УААН – Чабани. – 2003. – С. 30-32.

  2. Олексенко В.І., Чумак В.С. Ефективність удобрення кукурудзи в інтенсивній зернопросапній сівозміні // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. – Дніпропетровськ, 2003. – № 20. – С. 57-58. (Чумак В.С.– наукове керівництво; Олексенко В.І. – результати досліджень, написання статі).

  3. Олексенко В.І., Чумак В.С., Федоренко І.Є. Влив систематичного внесення добрив у короткоротаційній зерновій сівозміні на урожайність та якість зерна кукурудзи в умовах північного Степу України // Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва УААН. – Дніпропетровськ, 2005. – № 26-27. – С. 74-78. (Чумак В.С.– наукове керівництво; Олексенко В.І. – результати досліджень, аналіз даних, написання статі).

  4. Чумак В.С., Олексенко В.І., Цилюрик О.І. Основні напрямки ефективного використання добрив та шляхи відновлення потенційної родючості чорноземів у сівозмінах північного Степу // Вісник ХНАУ ім. В.В.Докучаєва (Сер. «Ґрунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство.») – Харків, 2006. – № 6 – С. 165-168. (Чумак В.С.– наукове керівництво; Олексенко В.І., Цилюрик О.І. – результати досліджень, аналіз даних, написання статі).

5. Олексенко В.І., Чумак В.С. Продуктивність кукурудзи залежно від атмосферних опадів та тривалого застосування різних доз добрив у короткоротаційній зерновій сівозміні // Вісник ХНАУ ім..В.В.Докучаєва (Сер. «Ґрунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство.») – Харків, 2006. – № 7 – С. 127-130. (Чумак В.С. – наукове керівництво; Олексенко В.І. – результати досліджень, аналіз даних, написання статі).


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины