Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Кулик Роман Михайлович. Оптимізація системи використання лучних травостоїв в умовах північного Лісостепу України : Дис... канд. с.-г. наук: 06.01.12 / Інститут землеробства УААН. — К., 2005. — 265арк. : рис. — Бібліогр.: арк. 191-214.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Кулик Р.М. Оптимізація системи використання лучних травостоїв в умовах північного Лісостепу України – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.12 - кормовиробництво і луківництво. - Інститут землеробства УААН, Київ, 2005.

У дисертації викладено результати досліджень комплексного впливу різних режимів використання та добрив на формування видової структури лучних травостоїв, їх продуктивність, якість корму, нагромадження кореневої маси і зміну деяких елементів родючості ґрунту.

Встановлено, що сіяні люцерно-злакові травостої та природні луки більшу продуктивність та кращі економічні показники забезпечують при проведенні першого укосу на початку цвітіння і збиранні отав у фазі галуження бобових або кущення-початку трубкування злаків та застосовуванні сінокосозмін. Раннє скошування травостою з проведенням всіх укосів у фазу галуження люцерни посівної знижує збір сухої маси, але покращує її розподіл за укосами. Щорічне внесення мінеральних добрив (на люцерно-злаковому Р60К120, а різнотравно-лучнотонконоговому N95-135P60K120) підвищує продуктивність травостоїв, хоча значно знижує рентабельність.

Вперше встановлені оптимальні строки початкового відростання люцерно-злакових отав (з 15 липня, 1 і 15 серпня) для осіннього використання, які дозволяють забезпечити безперебійне надходження високоякісної рослинної маси з 15 серпня до випадання снігу і за рахунок цього подовжити пасовищний період на 50-60 днів, а в цілому за сезон збільшити його з 140-150 до 200-210 днів.

У дисертації узагальнені експериментальні дані та наведено нове вирішення наукової задачі, що виявляється у встановленні закономірностей формування видової структури та продуктивності сіяних і природних травостоїв залежно від режимів використання та добрив, розробці способу подовження пасовищного періоду з 140-150 до 200-210 днів протягом сезону за рахунок багаторічних трав, яка вирішена шляхом порівняння різних режимів використання лукопасовищних угідь та запровадження у пасовищному конвеєрі резервних загонів з метою збільшення питомої ваги в річному раціоні дешевих трав’янистих кормів і отримання конкурентноспроможної тваринницької продукції.

1.На темно-сірих опідзолених ґрунтах при посіві люцерно-злакової травосумішки формуються рослинні угрупування, в яких у перші три роки основна роль належить люцерні посівній (50-65 %), а на четвертому – злакам (61 %) і люцерні (31 %). На частку різнотрав’я, за винятком року посіву (37 %), припадає не більше 5-8 %. Внесення фосфорно - калійних добрив збільшує участь в травостої люцерни посівної (на 2-3 %) та злаків (на 2-3 %) при відповідному зменшенні різнотрав’я.

На природних заплавних луках з багатовидовим (33 види) травостоєм основна роль належить різнотрав’ю (51-56%), в меншій мірі дрібним осокам (23-30%), злакам (12-22%) і незначно бобовим (2-6%). Застосування повного мінерального добрива сприяє збільшенню злаків та зменшенню різнотрав’я і осок.

2. Більшу продуктивність сіяні люцерно-злакові травостої забезпечують при проведенні першого укосу на початку цвітіння і збиранні отав у фазі галуження люцерни посівної (107,7-130,7 ц/га сухої маси, 69,9-85,2 кормових одиниць) та за сінокосозміни (відповідно 101,6-124,6 та 70,4-86,1 ц/га). Раннє скошування травостою з проведенням всіх укосів у фазу галуження люцерни посівної знижує збір сухої маси на 14-24%, кормових одиниць – 8-10%, хоча покращує розподіл урожаю за укосами. Фосфорно-калійні добрива не змінюють розподіл урожаю люцерно-злакових травостоїв за укосами, але підвищують їх продуктивність на 20-23 % порівняно з варіантами без добрив.

Природні луки більший збір сухої маси (30,7 без добрив і 51,0 ц/га на фоні N135P60K120) та кормових одиниць (відповідно 17,7 і 30,3 ц/га) забезпечують при проведенні першого укосу на початку цвітіння і збиранні отави у фазі кущення-початку трубкування злакових трав.

3. Рослинна маса сіяних люцерно-злакових травостоїв добре забезпечена органічними поживними речовинами та мінеральними елементами при дещо звуженому співвідношенні Са:Р (1,39-1,59 при нормі 1,5-2) та протеїновому відношенні (3,2-4,4 при нормі 5-6). Збільшення інтенсивності використання у ранні фази розвитку трав підвищує у рослинній масі вміст сирого протеїну (з 14,7-16,0% до 17,9-19,2%), знижує кількість клітковини (з 29,1-29,9 до 25,9-27,0 %) та дещо погіршує протеїнове відношення й співвідношення Са : Р (відповідно з 3,8-4,4 до 3,2-3,5 і з 1,56-1,59 до 1,39-1,42).

Трав’яна маса природних різнотравно-лучнотонконогових заплавних лук менш забезпечена протеїном (13,2-15,6 %) і більше клітковиною (29,3-32,6%) порівняно із сіяними люцерно-злаковими травостоями та має краще протеїнове відношення (4,6-5,5) й співвідношення Са:Р (1,44-1,78). Режими використання мало вплинули на зміну хімічного складу рослинної маси природних лук. Застосування на люцерно-злакових травостоях фосфорно-калійного, а на природних – повного мінерального добрива сприяє підвищенню вмісту в рослинній масі протеїну та зменшенню клітковини.

4. Найбільшу масу коріння у 0-20 см горизонті ґрунту мають сіяні лю-церно-злакові травостої (172,4-175,8 ц/га сухої речовини) та природні луки (100,8-112,2 ц/га) за режиму з проведенням першого укосу на початку цвітіння і збиранням отав у фазі галуження бобових та кущення-початку трубкування злаків. Проведення всіх укосів у ранні фази розвитку трав зменшує накопичення кореневої маси (на сіяних люцерно-злакових травостоях на 18-20%, природних – 16-21%). Основна маса коріння (87-93%) на обох типах лук розміщена в 0-10 см горизонті. Застосування добрив сприяє збільшенню його запасу (на сіяних на 2-3%, природних – 11,3-15,9 %).

5. Під люцерно-злаковим травостоєм в кінці третього року використання в 0-20 см горизонті ґрунту відмічається тенденція до зростання вмісту гумусу (на 0,07-0,14 %) та лужногідролізованого азоту (з 9,4-10,2 до 9,5-10,4 мг на 100г ґрунту), зменшення кількості рухомого фосфору (з 26,6-30,0 до 18-21) і калію (з 34,8-37,8 до 19-20,7 мг на 100 г ґрунту) й підвищення кислотності ґрунтового розчину (з 6,2-6,3 до 5,9-6,1). На природних луках в тому ж 0-20 см горизонті ґрунту вміст гумусу збільшується на 0,03-0,12 %, рухомого фосфору - 0,1-0,3мг, обмінного калію – 0,1-1,5 при зниженні вмісту лужногідролізованого азоту на 1,4-2,4 мг на 100 г ґрунту за незмінної кислотності ґрунтового розчину. Режими використання на обох типах лук мало впливають на фізико-хімічні показники ґрунту. Удобрення сприяє підвищенню вмісту рухомих форм NPK в ґрунті.

6. На люцерно-злакових травостоях найбільший дефіцит азоту, фосфору і калію в системі “рослина-добриво” спостерігався за проведення першого укосу на початку цвітіння і збиранні отав у фазі галуження люцерни посівної (283-384 кг/га азоту, 101-120 – фосфору і 307-338 кг/га калію). На природних луках застосування мінеральних добрив в дозі N135Р60К120 забезпечує позитивний баланс азоту і фосфору, але не компенсує винесення калію, дефіцит якого сягає 14-24 кг/га. На варіантах без добрив відмічався негативний господарський баланс по всіх елементах живлення рослин.

7. Застосування резервних загонів із багаторічних трав з різним початком відростанням літньо-осінніх отав (з 15 липня, 1 і 15 серпня) дозволяє в достатній кількості забезпечити безперебійне надходження високоякісної рослинної маси з 15 серпня до випадання снігу і за рахунок цього подовжити пасовищний період на 50-60 днів. Поєднання у конвеєрі пасовища і резервних загонів з різними початковими строками відростання осінньої отави дозволяє подовжити пасовищний період із 140-150 до 200-210 днів.

8. Сіяний люцерно-злаковий травостій забезпечує високий умовно чистий прибуток (2910-3272 грн/га) та рентабельність (218-578%) і відносно низьку собівартість 1 ц кормових одиниць (7,9-16,9 грн.). Дещо кращі показники економічної ефективності забезпечує сінокосозміна (умовно чистий прибуток 3247-3272 грн/га, рентабельність 240-597%, собівартість 7,7-15,8 грн/ц). Щорічне застосування фосфорно-калійних добрив практично не змінюючи прибуток, підвищує собівартість (з 7,7-8,1 до 15,8-16,9 грн/га) і майже в 2,4-2,6 раза знижує рентабельність (з 552-597 до 218-240%), хоча вихід валової та обмінної енергії на цих варіантах був вищим. Більший збір валової (194,1 на варіанті без добрив і 236,4 ГДж/га на фоні Р60К120) та обмінної (відповідно 88,9 і 108,5 ГДж/га) енергії забезпечує проведення першого укосу на початку цвітіння і збирання отав у фазі галуження люцерни посівної. За всіх режимів використання коефіцієнт енергетичної ефективності (КЕЕ) є досить високим (9,3-10,2). Енергоємність 1 ц кормових одиниць знаходиться в межах 120,8-130,5 МДж.

На природних луках найвищий умовно чистий прибуток (351-776 грн/га) і найменшу собівартість 1 ц кормових одиниць (10,5-42,2 грн) забезпечує проведення 1-го укосу на початку цвітіння і збирання отави у фазі кущення-початку трубкування злакових трав. За цього режиму використання одержано найбільший вихід обмінної енергії (21,7-36,5 ГДж/га) та коефіцієнт енергетичної ефективності (2,7-6,0). Внесення добрив суттєво збільшує витрати, собівартість 1 ц кормових одиниць та зменшує рентабельність виробництва.

9. Створення зеленого конвеєру на основі люцерно-злакових культурних пасовищ та резервних загонів (з початком відростання 15 липня, 1 серпня і 15 серпня) забезпечує одержання досить високого умовно чистого прибутку (3904-4205 грн./га) за досить низької собівартості 1 ц кормових одиниць (13,0-16,3 грн.) та високих показників енергетичної ефективності (104,7-120,7 ГДж/га обмінної енергії за КЕЕ – 10,4-12,3).

Список опубликованных работ по теме диссертации:

1. Боговін А.В., Давидюк О.М., Дудник С.В., Кулик Р.М. Способи подовження пасовищного сезону // Збірник наукових праць Інституту землероб-ства УААН. – К., 2002. – Вип.1. – С. 3-7.

2. Кулик Р.М Продуктивність лучних угідь залежно від режимів вико-ристання // Зб. наукових праць Інституту землеробства УААН. – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – Вип.2. - С. 68-72.

3. Боговин А.В., Давыдюк О.М., Дудник С.В., Кулик Р.М. Обеспечение животных пастбищными кормами в течении 220 дней в году // Научно-производственный журнал “Кормопроизводство” М., 2003. - Вып. 4. - С. 8-10.

4. Кулик Р.М. Кормова цінність сіяних та природних травостоїв // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. – К., 2003. – Вип.1-2. - С.68-72.

5. Боговін А.В., Дудник С.В., Кулик Р.М. Спосіб використання багато-річних трав у системі зеленого конвеєра // Деклараційний патент на винахід №5803А А01Д91/04 від 15.07.2003. Бюл.№7.

6. Кулик Р.М. Вплив режимів використання на продуктивність сіяних лучних угідь північного Лісостепу України // Мат. між. наук. конф.: “Актуальні проблеми землеробства на початку нового тисячоліття та шляхи їх вирішення.” – Херсон, 2002. – С. 27-28.

7. Кулик Р.М. Подовження пасовищного сезону за рахунок багаторічних трав // Мат. наук.-практ. конф. молодих вчених: “Проблеми сучасного землекористування”. – Чабани–Київ: 2002. – С. 78-79.

8. Кулик Р.М. Способи подовження пасовищного сезону за рахунок багаторічних трав // Мат. наук.-практ. конф.: “Сучасна аграрна наука: напрями дос-ліджень, стан і перспективи”. – Вінниця, 2003. – С. 57-60.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины