Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Кичилюк Олександр Володимирович. Лісівничі особливості вирощування культур сосни звичайної в умовах Волинського Полісся : дис... канд. с.-г. наук: 06.03.01 / Національний аграрний ун- т. — К., 2007. — 224арк. : іл., табл. — Бібліогр.: арк. 176-197.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Кичилюк О.В. Лісівничі особливості вирощування культур сосни звичайної в умовах Волинського Полісся. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 – лісові культури та фітомеліорація. – Національний аграрний університет, м. Київ, 2007.

У дисертації проаналізовано вплив різних режимів осушення, а також процесів вторинного заболочення земель, на дерева та насадження сосни звичайної різного віку, які ростуть на заболочених землях, що інтенсивно осушувались у 60-70-х роках ХХ століття.

Встановлено, що позитивний вплив регульованого осушення на дерева та насадження сосни звичайної, які ростуть на заболочених землях, зберігається навіть після повторного підняття рівня ґрунтових вод.

Виявлено, що в борах коренезаселеність генетичних горизонтів фізіологічно активним корінням не поступово спадає від гумусового горизонту до материнської породи, а різко зменшується в елювіальному горизонті. В наступному, ілювіальному, вона знову зростає, спадаючи вже в материнській породі. Це пояснюється значно інтенсивнішим вимиванням хімічних елементів і гумусу в борових умовах, яке спричинене в свою чергу надмірною кількістю опадів, характерною для Волинського Полісся, в поєднанні зі слабким розвитком надґрунтового трав’яного покриву і малій потужності лісової підстилки в борових умовах.

Експериментальним шляхом встановлено способи та строки введення ґрунтополіпшуючих кущових порід під намет соснових насаджень Волинського Полісся, а також віковий оптимум деревостанів, під намет яких доцільно вводити ці породи.

Дослідження показали, що на зрубах давністю до року в умовах сухих, свіжих та вологих борів, за відсутності задерніння та непорушеній лісовій підстилці можна створювати лісові культури без попереднього обробітку ґрунту садінням сіянців вручну.

У дисертації наведено теоретичні узагальнення та аналіз експериментальних даних щодо лісівничих особливостей вирощування соснових культур в умовах Волинського Полісся. У результаті досліджень виявлено особливості впливу на насадження та дерева сосни звичайної процесів осушення та повторного заболочення на меліорованих землях, специфіку коренезаселення генетичних горизонтів ґрунту в борових умовах, досліджено видовий склад та способи створення підліскового ярусу під наметом чистих сосняків, проаналізовано агротехніку створення культур і запропоновано заходи по її вдосконаленню.

  1. Унаслідок повторного заболочення раніше (у 60-70-х роках минулого століття) осушених земель бонітети насаджень у мокрих суборах за останні 20 років понизилися на один клас. Серед насаджень у сирих суборах бонітет понизився на один клас у середньовікових насадженнях, тоді як у пристигаючих та стиглих він залишився таким же самим. Тобто старші насадження на повторне підняття рівня ґрунтових вод не відреагували.

  2. Виявлено, що у ряді випадків при осушенні спостерігалася зміна типів умов місцезростання не лише у бік зменшення вологи (від ТУМ А5 до А4), а й у бік збагачення ґрунту (від ТУМ А4 до В4). Після припинення доглядів за осушувальною мережею, внаслідок повторного заболочення В4 змінилось на В5.

  3. Встановлено, що позитивний вплив осушення заболочених лісових земель на ріст дерева за висотою і діаметром спостерігався протягом 10-12 років після початку меліоративних робіт, після чого відмічалося різке зниження росту, викликане припиненням доглядів за осушувальною системою.

  4. Аналіз ходу росту модельних дерев сосни за висотою засвідчив явну перевагу регульованого режиму осушення над нерегульованим, причому позитивний вплив двостороннього осушення зберігається навіть після повторного підняття рівня ґрунтових вод. Цей висновок, при порівнянні запасів (різниця – 10-20%) та таксової вартості деревини (різниця – 25-40%) сосняків різного віку, які осушувались при різних режимах, підтверджується і для насаджень у цілому.

  5. У насадженнях пристигаючого та стиглого віку коренева система: а) у свіжих борах відзначається наявністю добре розвиненого стрижневого кореня та добре розвинених якірних коренів; б) у свіжих суборах характеризується слабким розвитком стрижневого кореня, але зате добре розвинутими якірними коренями; в) у мокрих суборах коренева система яскраво виражена поверхнева (у деяких випадках відмічається від’ємний геотропізм коренів, що, очевидно, пов’язано із повторним підняттям рівня ґрунтових вод).

  6. Виявлено випадки зрощення фізіологічно активного коріння сусідніх дерев сосни, а також випадки поширення корінців молодих сосен по зігнилому корінню дерев попереднього покоління.

  7. У суборах спостерігається значно інтенсивніша коренева конкуренція з боку трав’яних рослин, ніж у борах. Співвідношення фізіологічно активного коріння у верхніх 10 см ґрунту становить у суборах 50 до 50, у борах – 75 до 25 на користь сосни. В останніх розвиток трав’яної рослинності обмежується відносною бідністю ґрунту та шаром лісової підстилки, тому в цих умовах суттєвого її впливу на поширення коріння сосни не виявлено.

  8. Коренезаселеність генетичних горизонтів ґрунту фізіологічно активним корінням у суборах поступово спадає від гумусового горизонту до материнської породи. У борах коренезаселеність різко спадає від гумусового до елювіального горизонтів. В ілювіальному шарі вона знову зростає, спадаючи вже у материнській породі.

  9. Імовірною причиною такого нехарактерного зосередження коріння в ілювіальному горизонті, очевидно, є більш інтенсивне вимивання хімічних елементів і гумусу в умовах бору, спричинене в свою чергу надмірною кількістю опадів та слабким розвитком надґрунтового трав’яного покриву, а також малою потужністю лісової підстилки у борових умовах.

  10. У соснових культурах, створених без попереднього обробітку ґрунту на зрубах давністю до року, в умовах борів за відсутності задерніння приживленість сіянців (70%) та інтенсивність їх росту (середня висота у 2-річному віці – 49 см) перевищують аналогічні показники культур, створених при застосуванні традиційного обробітку ґрунту борознами (приживленість – 54%, середня висота у 2-річному віці – 39 см).

  11. Збереженість сходів кущових порід під наметом чистих сосняків залежить від віку насаджень, типу умов місцезростання та строків посіву. Збереженість сходів, висіяних весною, дуже слабка: у жодному з випадків не перевищувала 31%, тоді як осінні посіви за умови відповідності типу умов місцезростання мали збереженість 55-75%. Стосовно віку насаджень, то максимальна збереженість як осінніх, так і весняних посівів спостерігалась під наметом 40-річних деревостанів.

Для практичного використання при формуванні високопродуктивних соснових насаджень Волинського Полісся запропоновано:

На зрубах давністю до одного року в умовах сухих, свіжих та вологих борів за відсутності задерніння та непорушеній лісовій підстилці можна створювати лісові культури без попереднього обробітку ґрунту садінням сіянців вручну.

Створювати насадження сосни звичайної слід з початковою густотою 10,0-13,3 тис. шт. на 1 га, що забезпечить у майбутньому більшу їх продуктивність та вихід цінних сортиментів.

Для підвищення біологічної стійкості чистих соснових насаджень рекомендується вводити під намет деревостанів віком 30-50 (оптимально 40) років кущові породи (у свіжих борах – бирючину звичайну та крушину ламку, у свіжих суборах – ліщину звичайну та бузину червону). Спосіб введення – посівом насіння. Рекомендовані строки – восени, зразу після збору насіння.

У низькоповнотних незадовільних за складом сосново-березових молодняках при висоті до 5 м проводити реконструкцію вирубкою коридорів шириною, рівною половині висоти існуючого насадження (при відстані між серединами коридорів вдвічі більшій за їх ширину) та введенням у коридори культур сосни звичайної. За висоти понад 5 м реконструкцію проводити вирубкою куліс завширшки 8-10 м із введенням у куліси чотирьох рядів сосни з розташуванням через 1,5 м та з відстанню від стіни лісу не менше 2 м. Розрахунок чистої теперішньої вартості проведення реконструктивних заходів показав, що хоча реконструкції малоцінних низькоповнотних насаджень, незадовільних за складом, і є збитковими, однак вони вигідніші, ніж бездіяльність, у 1,3-2 рази.

Недоцільно вводити у культури сосни березу штучно, садінням сіянців, оскільки в умовах Волинського Полісся вона добре поновлюється природно. Крім того, це дає змогу економити кошти, оскільки відпадає потреба вирощувати садивний матеріал берези на лісових розсадниках.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Кичилюк О.В. Повнота та продуктивність соснових насаджень Волинського Полісся // Аграрна наука і освіта. – 2004. – Т. 5. – №3-4. – С. 134-136.

  2. Кичилюк О.В. Особливості коренезаселення ґрунтових горизонтів в культурах сосни звичайної // Аграрна наука і освіта. – 2005. – Т. 6. – №1-2. – С. 118-123.

  3. Кичилюк О.В. Порівняльний аналіз приживлюваності культур сосни звичайної, створених без підготовки та з підготовкою ґрунту борознами у свіжих борах та суборах Волинського Полісся // Аграрна наука і освіта. – 2005. – Т. 6. – №5-6. – С. 126-129.

  4. Кичилюк О.В. Вплив осушення на насадження сосни звичайної в Шацькому Національному природному парку // Науковий вісник НАУ: Зб. наук. пр. – К.: НАУ, 2006. – Вип. 96. – С. 256-262.

  5. Кичилюк О.В. Застосування чагарникових порід для підвищення продуктивності соснових насаджень Волинського Полісся // Науковий вісник НАУ: Зб. наук. пр. – К.: НАУ, 2006. – Вип. 103. – С. 210-217.

  6. Кичилюк О.В. Вплив початкової густоти культур сосни звичайної на її продуктивність у стиглому віці в умовах свіжих борів та суборів // Тези доп. учасн. конф. наук.-педагог. працівників, наук. співроб. і асп. та 60-ї ювіл. студент. наук.-вироб. конф. – К.: НАУ, 2006. – С. 48-49.

  7. Гордієнко М.І., Кичилюк О.В. Аналіз ходу росту дерев Pinus silvestris L. під впливом процесів повторного заболочення осушених земель (після регульованого і нерегульованого режимів осушення) // Лісівництво України в контексті світових тенденцій розвитку лісового господарства: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 150-річчю витоків каф. лісівництва НЛТУ України. – Львів: РВВ НЛТУ України, 2006. – С. 20-23.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины