Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Кирій Петро Іванович. Удосконалення технології вирощування помідора в продовженій культурі зимових блокових теплиць четвертої світлової зони : дис... канд. с.-г. наук: 06.01.06 / Національний аграрний ун-т. — К., 2007. — 179, [8]арк. — Бібліогр.: арк. 144-161.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Кирій П.І. Удосконалення технології вирощування помідора в продовженій культурі зимових блокових теплиць четвертої світлової зони. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.06 – овочівництво. Національний аграрний університет, Київ. – 2007.

Дисертація присвячена дослідженню нових індетермінантних гібридів помідора за вирощування в продовженій культурі зимових блокових теплицях на малообємній гідропоніці та удосконаленню технології їх вирощування шляхом оптимізації способів формування китиць рослин та об’ємів субстрату (мінеральна вата Гродан). Вивчено динаміку росту та розвитку шести індетермінантних гібридів. Підібрано гібриди з найвищою врожайністю та якістю плодів. Встановлено, що найвищою ранньою та загальною врожайністю відзначаються гібриди F1 Кунеро та Алла 2. Визначено вплив способу формування китиць рослин гібрида Раїса F1 на їх ріст, розвиток та плодоношення. Оптимальним є формування першої китиці на три плоди, другої – на чотири, а третьої та решти – на п’ять плодів. За трьох об’ємів субстрату (7,500; 5,625; 3,750 л) на одну рослину відібрано варіант (3,750 л), за якого рослини розвивали найбільшу площу листків, та мали високу продуктивність - 57,8 кг/м2. Це обумовило підвищення рентабельності виробництва з 75,3 до 89,0%, а коефіцієнта біоенергетичної ефективності до 1,30.

В дисертаційній роботі представлені результати вирішення поставлених завдань, що полягали в підборі найврожайніших індетермінантних гібридів помідора, визначенні оптимального способу формування китиць рослин та об’єму субстрату для вирощування в сучасних гідропонних теплицях. На основі підбору нових високоврожайних гібридів, дослідженні способів формування та об’ємів субстрату однієї рослини для вирощування в зимових блокових теплицях типу «Венло» можна зробити наступні висновки:

1. Протягом вегетаційного періоду найбільшу площу листків сформували гібриди Кунеро F1, Євпатор F1 та Алла 2 F1. До початку фази плодоношення вона становила 1,260-1,318 м2/рослину. В кінці вегетаційного періоду найбільша площа асиміляційної поверхні була у гібрида Кунеро F1 – 2,373 м2/рослину, що на 0,226 м2/рослину більше, ніж в контролі.

2. Проведено підбір індетермінантних гібридів для вирощування у продовженій культурі зимових блокових теплиць на малооб’ємній гідропоніці. Найвищий рівень урожаю на перше серпня відмічено у гібрида Кунеро F1 – 38,7 кг/м2, що перевищило контроль (Раїса F1) на 4,9 кг/м2. Найврожайнішим у літньо-осінній період (25,1 кг/м2) був гібрид Алла 2 F1. Він на 2,4 кг/м2 перевищив контроль (Раїса F1). Встановлено, що найбільшою урожайністю характизувались гібриди Кунеро F1 та Алла 2 F1, яка в середньому за три роки, становила 62,0 та 60,5 кг/м2.

3. Найвищий вміст сухої речовини (6,0%) та цукрів (3,4%) був у плодах гібрида Кунеро F1, найменша кількість нітратів – у гібридів F1 Камерон (7,6 мг/кг) та Алла 2 (8,6 мг/кг). За рівнем їх накопичення жодний з гібридів не перевищував максимально допустимого рівня (300 мг/кг).

4. Найбільш економічно вигідно в зимових блокових теплицях вирощувати гібриди F1 Кунеро та Алла 2, рівень рентабельності яких становив 95,0 та 91,2% проти 83,6 % у контролі. Умовно чистий дохід від реалізації їх плодів склав 154,06 і 147,15 грн./м2, за собівартості продукції 2,61-2,66 грн/кг. Коефіцієнт біоенергетичної ефективності вирощування цих гібридів дорівнював відповідно 1,45; 1,26.

5. Формування китиць істотно впливало на облиствленість рослин гібрида Раїса F1. Так, на 1 серпня найбільша кількість листків була у варіанті з формуванням першої китиці на три, другої на чотири, а третьої та решти на п’ять плодів – 69 шт, тоді як рослини контролю сформували на 10 листків менше. За такого способу формування утворювалась найбільша площа листків – 2,247 м2, що на 0,224 м2 більше, ніж в контролі.

6. Встановлено спосіб формування китиць рослин гібрида Раїса F1, за якого було сформовано максимальне плодове навантаження на рослину. Формування першої китиці на три, другої – на чотири, третьої та наступних – на п’ять плодів забезпечило отримання найвищої врожайності – 58,2 кг/ м2, в той час як в контролі (без формування) вона становила 52,1 кг/ м2.

7. Формування китиць рослин гібрида Раїса F1 впливає на сортність та товарність отриманої продукції. За формування першої китиці на три, другої на чотири, а третьої та решти на п’ять плодів, вихід стандартної продукції був 99,4%, що на 3,2 % вище, ніж в контролі. Кількість плодів першого сорту збільшувалась на 8,7 % порівняно з варіантом без формування китиць.

8. Зменшення об’єму субстрату за вирощування гібрида Раїса F1 з 5,625 л/рослину до 3,750 л/рослину істотно не впливає на площу асиміляційної поверхні рослин, що зумовлює відсутність істотної різниці за врожайністю між варіантами. Вона коливається в межах 57,8-58,2 кг/м2.

9. Встановлено, що вирощування гібрида Раїса F1 за об’єму субстрату однієї рослини 3,750 л підвищує рентабельність виробництва продукції з 75,3 до 89,0% , а коефіцієнт біоенергетичної ефективності до 1,30.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Кирій П.І. Особливості вирощування розсади індетермінантного гібрида помідора Раїса// Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., –2002. – Вип. 57. – С. 181-185.

  2. Кирій П.І. Підбір індетермінантних гібридів F1 помідора для вирощування в продовженій культурі зимових теплиць четвертої світлової зони України // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2004. – Вип. 79. – С. 87-93.

  3. Кирій П.І. Вплив формування китиць помідора на врожайність і якість плодів при вирощуванні в продовженій культурі зимових теплиць четвертої світлової зони України // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2005. – Вип. 91. – С. 89-96.

  4. Кирій П.І. Вплив об’єму субстрату в гідропонних теплицях на врожай і якість плодів помідора при вирощуванні в продовженій культурі // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2006. – Вип. 100. – С. 76-80.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины