Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Ілюк Наталя Анатоліївна. Продуктивність щеплених рослин помідора залежно від елементів технології його вирощування в зимових гідропонних теплицях : дис... канд. с.-г. наук: 06.01.06 / Національний аграрний ун-т. — К., 2007. — 203арк. — Бібліогр.: арк. 147-163.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Ілюк Н.А. Продуктивність щеплених рослин помідора залежно від елементів технології його вирощування в зимових гідропонних теплицях. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.06 овочівництво. Національний аграрний університет, Київ, 2007.

Представлено результати досліджень вирощування щеплених рослин помідора в закритому ґрунті. Досліджено особливості росту і розвитку щеплених рослин помідора гібрида Раїса F1, Алла 2 F1 та ліній Маєва F5, Рапсодія F8 за впливу підщеп Бьюфорт та RZ №61-53 в умовах продовженої культури зимових гідропонних теплиць IV світлової зони. Проведено їх порівняльну оцінку за скоростиглістю, продуктивністю, товарними, біохімічними та економічними показниками порівняно з нещепленими. Вивчено та встановлено кращі способи щеплення рослин помідора, підібрані підщепи, площі живлення та формування рослин в одне і два стебла.

Впровадження у виробництво щеплених гібридів помідора Раїса F1 і Алла 2 F1 забезпечило врожайність 41,2 та 39,3 кг/м2 відповідно, що на 6,9 та 5,4 кг/м2 вище за контроль. Поєднане застосування щеплення і формування рослин у два стебла дало можливість одержати у продовженій культурі на 10 жовтня 45,7 кг/м2 плодів помідора, а також підвищити рівень рентабельності на 46% порівняно з контролем.

У дисертаційній роботі експериментально доведена ефективність вирощування щеплених рослин помідора в продовженій культурі зимових гідропонних теплицях (типовий проект 810-1-28-88) IV світлової зони України. На основі досліджень розроблені основні прийоми техніки щеплення, підібрані сильнорослі підщепи для рослин помідора, кращі способи формування щеплених рослин за різних площ живлення, які сприяють підвищенню врожайності на 13-22 % , стійкості рослин і якості плодів та встановлено наступне:

1. Для забезпечення необхідної товщини стебла щеплених компонентів під час щеплення, насіння підщеп Бьюфорт і RZ №61-53 треба висівати раніше за прищепи на 5-7 діб. Оптимальним способом щеплення рослин помідора для застосування його у виробництві є косий зріз. Використання способу в розщіп зумовило збільшення розсадного періоду на 5-10 діб. Місце зрізу підщепи вище чи нижче сім’ядольних листочків практично не впливало на приживання рослин, яке відбувається на 7-10-у добу.

2. Виділено найефективніші підщепи – Бьюфорт і RZ №61-53, за впливу яких щеплені рослини в розсадному віці утворювали товстіші стебла, формували найбільшу кількість і площу листків та потужнішу кореневу систему порівняно з іншими підщепами.

3. За висотою рослин, кількістю листків та їх площею у розсадний період переважали нещеплені рослини помідора. Так, висота їх знаходилася в межах 23,9-24,5 см, вони утворювали 7,3-8,7 листка, площа яких становила 0,11-0,12.м2. За впливу підщепи Бьюфорт і RZ№ 61-53 ці показники розсади помідора на 25-30 % були нижчими.

4. Найтриваліший період від сходів до початку плодоношення був у гібрида Раїса F1, щепленого на підщепу RZ №61-53 – 130 діб. За впливу підщепи Бьюфорт достигання перших плодів відбувалося на 5 діб швидше порівняно з RZ№61-53. Найбільш скоростиглими були нещеплені рослини помідора ліній Маєва F5 і Рапсодія F8, вегетаційний період яких становив 118 та 119 діб.

5. Кращою сильнорослою підщепою для рослин помідора визначено Бьюфорт. За її впливу на кінець плодоношення щеплені рослини мали вищу висоту стебла порівняно з контрольними (кореневласними) на 21,5; 24,3; 31,6 і 32 % – це відповідно Рапсодія F8, Алла 2 F1, Маєва F5, Раїса F1. Підщепа RZ№61-53 впливала на ріст рослин помідора дещо меншою мірою – на 10,4; 10,6; 23,4 і 24,2.% відповідно до кореневласних гібридів і ліній.

6. Сортопідщепні комбінування за середньою кількістю квіток і плодів у китиці суттєво не відрізнялися. Зав'язуваність плодів на китицях змінювалася від 64,7 до 71,4 %. Вплив сильнорослих підщеп не збільшувало відсоток зав'язуваності. Вона знаходиться майже на одному рівні, але тенденція до інтенсивнішого зав’язування плодів спостерігається у кореневласних рослин.

7. Найвищою ранньою часткою врожаю (на 10 липня) характеризувався щеплений гібрид Раїса F1 за впливу підщепи RZ№61-53 – (28,3 кг/м2), а за загальною – цей же гібрид на підщепі Бьюфорт (41,2 кг/м2). Найбільше стандартних плодів формували нещеплені рослини 97,6 – 98,8 %. Використання в якості підщеп Бьюфорт та RZ№61-53 сприяло збільшенню врожайності, яка порівняно з контролем підвищувалася на 4,6 – 6,9 кг/м2 залежно від гібрида.

8. За ранньою частиною врожаю та врожайністю на 10 жовтня встановлена достовірна перевага щеплених рослин, сформованих у два стебла за площі живлення 0,56.м2. Ці показники становили відповідно 24,2 та 45,7 кг/м2 за врожайності у контролі 21,8 та 40,3 кг/м2 відповідно.

9. Найвищим вмістом сухої речовини, цукру (сума) та аскорбінової кислоти характеризувалися щеплені рослини помідора на підщепу Бьюфорт 5,6-6,5 і 3,2-3,6 % та 13,1-13,6 мг% відповідно. За впливу підщепи RZ№61-53 на рослини помідора ці показники знижувалися до 4,9-5,3 і 2,8-3,1 % та 10,4-11,4.мг % відповідно. Найбільший вміст нітратів у плодах 30,8-69,0 мг/кг було зафіксовано у контролі. За впливу підщеп Бьюфорт і RZ№61-53 у рослин помідора зменшувалася кількість нітратів на 12,1-31,7 та 4,2-24,5 мг/кг відповідно. У щеплених рослин, які формували в два стебла з площею живлення 0,40 м2, вміст нітратів у плодах рослин складав 63,2 мг/кг. У рослин, сформованих в одне стебло, їх накопичувалося на 33,7 мг/кг менше.

10. Протягом вегетаційного періоду спостерігалося випадання контрольних (нещеплених) рослин від фузаріозного (1,2-3,6 %) та фізіологічного (10,0-15,3.%) в’янення. У рослин помідора за впливу підщеп Бьюфорт і RZ№61-53 за роки досліджень фузаріозного та фізіологічного в’янення не виявлено.

11. Найбільший економічний ефект встановлено за вирощування рослин помідора лінії Рапсодія F8 та гібридів Алла 2 F1 і Раїса F1, щеплених на підщепу Бьюфорт. Чистий прибуток становив 88,3; 89,1 та 93,5 грн/м2, а рентабельність вирощування цих гібридів – 134; 131 і 130 % відповідно, що переважало контроль на 20,7; 10,8 та 11,1 %. Найбільш економічно вигідне вирощування щеплених рослин з формуванням у два стебла. Собівартість 1 кг продукції гібрида Раїса F1, щепленого на підщепу Бьюфорт, за такого вирощування становила 1,48 грн/кг, умовно чистий прибуток – 117,6 грн/м2, а рівень рентабельності – 174 %.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

1. Ілюк Н.А. Щеплення рослин помідора в умовах закритого ґрунту // Науковий вісник НАУ. К., 2005. № 84. С. 148-151.

2..Ілюк Н.А. Щеплення помідора та його продуктивність // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. – К.: Алефа, 2005. №1. С..60-65.

3. Ілюк Н.А. Вплив підщепи на продуктивність та якість плодів помідора при вирощуванні в закритому ґрунті // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – Біла Церква, 2006. – Вип. 35. С. 57-61.

4. Ілюк Н.А. Способи щеплення при вирощуванні розсади помідора в закритому ґрунті // Вісник аграрної науки. К., 2006. – №5. С. 77-78.

5. Пат. 15946 Україна, МПК А01G 1/06. Спосіб щеплення помідора: Пат. 15946 Україна, МПК А01G 1/06 Барабаш О.Ю., Ілюк Н.А. (Україна) – № u200601326; Заявл. 10.02.2006; Опубл.17.07.2006, Бюл. №7. – 3 с.

6. Ілюк Н.А. Підбір підщеп для вирощування помідора в зимових гідропонних теплицях // Україна наукова: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції (28-30 грудня 2005 р.). – К., 2005. Ч.1. С..32-34.

7. Ілюк Н.А. Способи щеплення трав’янистих рослин // Соціум. Наука. Культура: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції (28-30 січня 2006 р.). – К., 2006. – С. 60-61.

8. Ілюк Н.А. Підщепа Бьюфорт та її використання для щеплення помідора в закритому ґрунті // Українська наука в мережі Інтернет: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції (26-28 лютого 2006 р.). – К., 2006 – С. 64-65.

9. Ілюк Н.А. Вплив способу формування і площ живлення щеплених рослин помідора на ріст, розвиток та продуктивність // Сучасний соціокультурний простір 2006: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції (25-27 вересня 2006 р.). – К., 2006. – Ч.2. С. 23-25.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины