Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Наумко Ігор Михайлович. Флюїдний режим мінералогенезу породно-рудних комплексів України (за включеннями у мінералах типових парагенезисів) : дис... д-ра геол. наук: 04.00.02 / НАН України; Інститут геології і геохімії горючих копалин. — Л., 2005. — 447арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 391-447.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Наумко І. М. Флюїдний режим мінералогенезу породно-рудних комплексів України (за включеннями у мінералах типових парагенезисів). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора геологічних наук за спеціальністю 04.00.02 – геохімія. Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, 2006.

На кристалогенних і фізико-хімічних основах вчення про мінералоутворювальні флюїди (мінералофлюїдології, термобарогеохімії, fluid inclusions) з’ясовано особливості флюїдного режиму мінералогенезу породно-рудних комплексів України і обгрунтовано генетичну та просторову спорідненість металоносних і вуглеводневмісних флюїдів. Отримано унікальну кількісну генетичну інформацію про термобаричні і геохімічні характеристики мінералогенезу у різних геофлюїдодинамічних обстановках літосфери за участю флюїдів як первинних джерел, так і вторинного похідного генезису. За узагальненими даними з типоморфізму включень у мінералах конкретизовано параметри власне постмагматогенних, пегматогенних, ендогідатогенних та постседиментогенних процесів. На підставі твердження, що саме флюїдні включення із множини дефектів у твердих тілах є підгрунтям для висновків про умови та середовище мінерало- і вуглеводнеутворення, обгрунтовано підходи до термобарометрії і геохімії газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій як природного феномену літосфери Землі та запропоновано нові принципи прогнозу і пошуку корисних копалин за комплексом розроблених й апробованих нових технологій. Доведено визначальну роль комплексного прецизійного вивчення флюїдних включень, мінеральних парагенезисів і типоморфних ознак мінералів для відтворення генезису постмагматогенних, пегматогенних, ендогідатогенних та постседиментогенних породно-рудних комплексів у мінералорудовуглеводнеутворювальних процесах мінера(метало)генічних провінцій і провінцій горючих копалин України.

У дисертації вперше у фундаментальному аспекті створено модель еволюції глибинних флюїдів (за включеннями у мінералах) і в її рамках з’ясовано головні чинники міграції, трансформації, диференціації та акумуляції флюїдів у процесах мінералогенезу породно-рудних комплексів України, зокрема:

1. На об’єктах постмагматогенного, пегматогенного, метаморфогенно-гідротермального, гідротермально-метасоматичного і постседиментогенного походження підтверджено головні положення мінералофлюїдології – розкрити фізико-хімічну природу флюїдів і просторово-часову послідовність їхнього прояву у різних геофлюїдодинамічних палеообстановках літосфери.

2. Детально досліджено РТ-умови і склад мінералоутворювальних флюїдів постмагматичних утворень, генетично і просторово пов’язаних з гранітоїдними комплексами Українського щита, насамперед, гранітних пегматитів і метасоматично змінених гранітів у зв’язку з формуванням та локалізацією у них коштовнокам’яної, п’єзооптичної й рідкіснометалевої мінералізації.

З’ясовано роль флюїдів різної геохімічної (мінера(метало)генічної) спеціалізації у формуванні постмагматичних мінералоутворювальних систем гранітоїдних диференціатів Українського щита: пегматитів, кварцових жил і метасоматитів. Відтворено PTХ-параметри постмагматичних флюїдів як активних чинників мінералогенезу й індикаторів фізико-хімічних умов формування акцесорної рідкіснометалевої мінералізації. Визначено генетичну залежність між складом флюїдів і типом мінералізації. Особливості розподілу ендогенного діоксиду вуглецю в гранітоїдних диференціатах Українського щита рекомендовано застосовувати при пошуках корисних копалин.

3. Розглянуто генетичну спрямованість і реконструйовано фізико-хімічні умови процесу метасоматозу в золоторудних родовищах ендогідатогенного класу.

З’ясовано, що головним джерелом як мінералоутворювальних флюїдів, так і рудних складових метаморфогенно-гідротермальних родовищ клинцівського типу в Українському щиті були вмісні породи. Вилученню золота з породних мінералів-концентраторів сприяла тектонічна активізація у регіоні, стимулюючи надалі під впливом, переважно, глибинних чинників міграцію елемента у складі комплексних сполук з сіркою, його концентрування і локалізацію у рудних тілах.

Для золотовмісних парагенезисів кварцово-жильних рудопроявів зон тектономагматичної активізації в Українському щиті у пізньому протерозої ефективними чинниками рудоутворення були спад температури, зниження активності хлор-іона і підвищення лужності розчинів, що разом із нерівноважним станом водно-діоксидвуглецевих флюїдів середовища мінералоутворення, фіксованим їхньою гетерогенізацією з відокремленням газової фази, сприяло розпадові комплексних хлорауратних сполук, у складі яких переносилося золото, і, відповідно, формуванню золотовмісних парагенезисів.

У близькоповерхневих золото-поліметалевих родовищах Берегівського рудного поля, теж генетично пов’язаних з етапом тектономагматичної активізації, але неогеновим, продуктивне золото-поліметалеве зруденіння формувалося в умовах нестійкого тектонічного режиму, що разом з незначними глибинами сприяло гетерогенізації мінералоутворювального флюїду і, як наслідок, розпаду рудоносних комплексів та відкладанню корисних компонентів.

Загалом, в ендогідатогенному класі метаморфогенно-гідротермальних і гідротермально-метасоматичних родовищ температура мінералогенезу закономірно спадає у межах 450–200 С. Значення 380–200 С є оптимальними для продуктивного мінералоутворення в Українському щиті, 350–340 С – у Центральному Донбасі, 260–250 С і нижче – у Закарпатті. Характерним виявився стан двофазової рівноваги флюїдного середовища з утворенням включень гетерогенного походження, що сприяло визначенню за ними реальних величин температури і тиску. Важливу роль відігравав ступінь термостатування (Ляхов та ін., 2000; Павлунь, 2003) рудоутворювальної золотоконцентрувальної флюїдної палеогідросистеми, насамперед, тієї гілки єдиної літофлюїдотермодинамічної системи з окиснювальними характеристиками, у межах якої формувалися рудні родовища. Підтверджено важливість накладених процесів розчинення, перекристалізації, перевідкладення, твердофазних перетворень у формуванні полігенних родовищ золота.

Збіг у просторі проявів флюїдів у гетерогенному стані і підвищених вмістів золота на досліджених родовищах дає підставу рекомендувати для них як критерій золотоносності ступінь гетерогенності мінералоутворювальних систем, запропонований у праці (Ляхов и др., 1995).

4. Визначено напрями використання флюїдних включень у твердих тілах у реконструкції палеофлюїдодинамічних обстановок постседиментогенного мінералогенезу, що включає встановлення РТХ-параметрів катагенно-гідротермального процесу, кореляцію і стратифікацію верств без палеонтологічних решток, виділення маркувальних стратиграфічних горизонтів, з’ясування корінних джерел важливих типоморфних мінералів і мінеральних асоціацій, ідентифікацію напрямів зносу уламкового матеріалу та виявлення просторово-генетичного зв’язку корінних порід і перевідкладених у давніх чи сучасних басейнах седиментації, встановлення часу виникнення тріщинуватості і заліковування тріщин мінеральною та органічною речовиною. Важливим фактором при цьому є успадкованість і збереженість флюїдних включень у мінералах різних парагенезисів та комплексів, подібність чи відмінність їхніх генетичних і фазових типів.

5. Прожилково-вкраплена мінералізація в осадових товщах провінцій-областей горючих копалин України формувалася за температури близько 200 С, у глибинних осередках грязьового вулканізму – 150–130 С. Спад літостатичного навантаження і порівняно невисокий тиск на всіх, без винятку, об’єктах зумовили гетерогенність флюїдних палеосистем як в областях альпійського тектогенезу (Передкарпатський і Закарпатський прогини, Складчасті Карпати, Крим), так і ранішої складчастості (Львівський палеозойський прогин, Дніпровсько-Донецький палеорифт).

Особливості процесу формування постседиментогенних прожилків і вкраплень визначали такі чинники:

– існування двофазової рівноваги зумовлено нерівноважним станом флюїдів в ослаблених зонах, якими були як тріщини, що утворювалися на стадії літифікації осаду й поновлювалися на катагенній стадії, так і тріщини, пов’язані з тектонічними деформаціями;

– температура гомогенізації включень знаходиться в області 200 С, що відповідає умовам максимальної збереженості складу вуглеводнів у земній корі незалежно від їхнього походження;

– вміст насичених вуглеводнів (метан, етан, пропан тощо), з яким паралелізуються як висока відносна водонасиченість (для нафтових родовищ), так і газонасиченість (для газових родовищ), домінує порівняно з фоновими значеннями.

6. Обгрунтовано й розширено базу знань щодо геохімії газів і температурних та баричних умов формування прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій. Це дало змогу з нових позицій пояснити як синтез вуглеводнів, так і утворення власне прожилків і вкраплень, розглядати фундаментальні проблеми генезису, міграції, диференціації й акумуляції палеофлюїдів, формування і пошуку корисних копалин різного генетичного типу.

З’ясовано, що характер поширення і загальний (сумарний) склад летких компонентів флюїдних включень є одним з найважливіших показників генезису та масштабності нафтогазових і рудних (зокрема, золота) покладів (родовищ). Це підтверджено наведеними результатами досліджень парагенезисів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій України.

7. Окремі ланки квадради “літосфера – мінералонафтогазофлюїди – вільні гази – підземні води” об’єднано в єдину літофлюїдотермодинамічну систему, в якій найповніше реалізуються як відомі явища генерації, міграції, диференціації й акумуляції флюїдів у літосфері Землі, так і їхнє збереження за сучасних умов. Поділ цієї системи на рудоносну (мінералорудогенерувальну) та (чи) вуглеводневмісну (нафтогазоутворювальну) гілки цілісного процесу мінералонафтогазогенезу з синтезом вуглеводнів у відновній і рудних мінералів – в окиснювальній частинах системи призводить до формування, відповідно, нафтогазових і рудних покладів (рудопроявів)-родовищ.

Саме особливостями двох крайніх гілок геохімічної диференціації (спеціалізації) мінералоутворювальних флюїдів: за участю дуже високих концентрацій СО2, з одного боку, та за наявності значних вмістів СН4 і відновних сполук – з другого, зумовлено формування певного генетичного типу родовищ корисних копалин. Загалом ж з метано-водними (вуглеводне-водними) флюїдами пов’язані нафтогазові поклади, з діоксидвуглецево-водними (метано-діоксидвуглецево-водними) – переважно рудопрояви золота, поліметалів, стибію, арсену тощо.

Для обох типів палеофлюїдів відзначається переважна тенденція генетичного зв’язку із зонами глибинних розломів та активна участь джерел як глибинного (мантійного, підкорового) походження, так і земної кори.

8. Доведено, що втілення глибинного високотемпературного флюїду розломами у певну ділянку земної кори під впливом потужної тектоногенної енергії Землі супроводжується появою і перебігом низки природних фізико-хімічних явищ, яких до розробок автора не брали до уваги, зокрема, виникненням та впливом додаткового потужного адіабатичного стиснення, утворенням мікро- і макротріщин та різних субмікродефектів (потужних систем з’єднаних тріщин), виникненням високовольтного електричного поля, створенням реакційного об’єму з окиснювальною і відновною характеристиками, синтезом вуглеводнів і формуванням нафтогазових покладів (родовищ), утворенням прожилково-вкрапленої мінералізації.

9. У рамках цієї фізико-хімічної моделі на концептуальних засадах абіогенно-біогенного дуалізму сформульовано нові підходи до генезису і синтезу природних вуглеводнів. З цих позицій гігантські та надгігантські родовища нафти і газу утворилися з неорганічних та органічних вуглеводневмісних сполук за жорстких фізичних, фізико-хімічних і геологічних умов земної кори. Наукова новизна запропонованої концепції-теорії [25, 61, 37] полягає в однозначній оцінці важливої ролі глибинного високотемпературного флюїду полікомпонентного складу як фактично головного джерела потужної енергії, так і достатніх обсягів вихідних речовин для синтезу вуглеводнів у його середовищі. Цим вона принципово відрізняється від нині панівних теорій: абіогенної (магматично-неорганічної) теорії, що передбачає міграцію вже готових (синтезованих) вуглеводнів з мантії Землі, осадово-неорганічної – надходження в осадові товщі ювенільного водню і його взаємодію з седиментогенним (хемогенним, органогенним) вуглецем, органічної (осадово-міграційної) – формування вуглеводнів у вигляді первинної нафти (протонафти, мікронафти) у нафтоматеринському шарі чи у пласті-генераторі водню і пласті-носієві вихідного (нафтоматеринського) вуглецю, а також від низки інших поглядів на походження природних вуглеводнів та формування їхніх родовищ.

10. Відтворено природу флюїдного режиму мінералогенезу та підтверджено просторово-часову спільність шляхів міграції металоносних і вуглеводневмісних флюїдів, приурочених переважно до зон глибинних розломів (розломних і тріщинних зон глибокого проникнення) у земній корі, вплив глибинних флюїдних потоків на формування своєрідних термобаричних і геохімічних ореолів та характерної вертикальної і латеральної зональності в околі родовищ корисних копалин. Обгрунтовано основи розробки нових пошукових технологій (методик), що передбачають їхнє створення та здійснення за ними власне пошуку родовищ нафти і газу одночасно із з’ясуванням проблеми генезису і синтезу вуглеводнів на атомно-молекулярному рівні, законсервованому дефектами у кристалах мінералів.

Отримані фундаментальні результати комплексного прецизійного дослідження флюїдних включень у мінералах типових парагенезисів породно-рудних комплексів України розширюють можливості застосування цих реліктів флюїдного середовища кристалізації мінералів та їхніх парагенних асоціацій [17] для відтворення умов флюїдонасиченості надр і формування родовищ корисних копалин різного генетичного типу у земній корі, сприяють вирішенню низки завдань мінералофлюїдології, до найважливіших з яких належать [5, 16, 17]:

– геохімія продуктів глибинної дегазації та флюїдного режиму літосфери (тектоносфери);

– джерела флюїдів і закономірності їхньої геохімічної спеціалізації стосовно корисних копалин у межах земної кори;

– динаміка мінералогенезу та умови просторово-часової локалізації корисних копалин;

– походження природних вуглеводнів та критерії їхнього пошуку.

У практичному аспекті особлива ефективність термобарично-геохімічних досліджень належить термобарометрії і геохімії газової складової флюїдних включень у прожилково-вкраплених мінералах у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій, а саме в:

– оцінці перспективності окремих товщ на корисні копалини (нафту, газ, діаманти, коштовне каміння, рідкіснометалеве і золото-поліметалеве зруденіння, тощо);

– визначенні напряму пошукових робіт при розбурюванні локальних структур;

– переорієнтації геолого-розвідувальних робіт з локального на зональний способи чи навпаки;

– вивченні флюїдопровідності розривних порушень у межах перспективних щодо нафтогазоносності площ, полів, регіонів-областей.

Загалом, аналіз наведених у дисертаційній праці даних з відтворення термобаричних і геохімічних параметрів міграції та геохімічної спеціалізації флюїдів за включеннями у мінералах свідчить про фундаментальну доцільність та перспективність досліджень варіацій агрегатного стану, фазового складу і геохімічних особливостей вуглеводнів у включеннях у мінералах жил і прожилків та вмісних порід не лише у регіональному плані, а й на локальних за геолого-тектонічними параметрами ділянках. Оскільки територіально розмежованим покладам вуглеводнів і генетично та просторово пов’язаним з ними рудним асоціаціям можуть відповідати склад та РТ-параметри включень у мінералах порід конкретних площ, то саме їхніми типоморфними ознаками визначаються передумови прогнозування покладів вуглеводнів і оцінки нафтогазоперспективності геологічного розрізу як у вертикальному, так і латеральному планах та здійснення їхнього пошуку за термобарично-геохімічними показниками з застосуванням розроблених нових нафтогазопошукових технологій (методик).

Список опубликованных работ по теме диссертации:

Монографії:

1. Мінералоутворюючі флюїди постмагматичних утворень гранітоїдів Українського щита / О. М. Винар, В. А. Калюжний, І. М. Наумко, О. Д. Матвієнко. – К.: Наук. думка, 1987. – 172 с. (Особистий внесок – досліджено особливості постмагматичних мінералоутворювальних систем гранітоїдних комплексів Українського щита).

2. Флюїдний режим мінералоутворення в літосфері (в зв’язку з прогнозуванням корисних копалин) / М. Д. Братусь, М. М. Давиденко, І. М. Зінчук, В. А. Калюжний, О. Д. Матвієнко, І. М. Наумко, Н. Е. Пірожик, Л. Р. Редько, Й. М. Сворень. – К.: Наук. думка, 1994. – 192 с. (Особистий внесок – визначено фізико-хімічні параметри і склад мінералоутворювальних флюїдів періоду формування коштовнокам’яної і п’єзооптичної мінералізації у гранітних пегматитах Українського щита).

3. Карпатська нафтогазоносна провінція / В. В. Колодій, Г. Ю. Бойко, Л. Т. Бойчевська, М. Д. Братусь, Н. С. Величко, В. Ю. Гарасимчук, О. М. Гнилко, В. В. Даниш, І. В. Дудок, О. С. Зубко, В. А. Калюжний, З. І. Ковалишин, Ю. В. Колтун, І. П. Копач, Ю. З. Крупський, В. Г. Осадчий, І. М. Куровець, С. О. Лизун, І. М. Наумко, М. І. Павлюк, І. З. Побігун, Г. Й Притулка, Б. П. Різун, О. З. Савчак, Б. Е. Сахно, Й. М. Сворень, Ю. М. Сеньковський, Б. І. Смірнов, М. І. Спринський, О. С. Ступка, Л. Ф. Телепко, О. В. Шеремета, О. С. Щерба. – Львів–К.: ТОВ “Український видавничий центр”, 2004. – 390 с. (Особистий внесок – відтворено фізико-хімічну природу і флюїдний режим постседиментогенного мінералогенезу в осадових нафтогазоносних верствах та активну участь джерел як глибинного (мантійного) походження, так і земної кори у цьому процесі).

Статті у наукових фахових виданнях:

4. Дослідження газово-рідких включень у кварці в зв’язку з деякими питаннями становлення пегматитів кислого складу в основних породах (північно-західна частина Українського щита) / І. М. Наумко, О. М. Винар, М. С. Супруненко, М. М. Костенко // Доп. АН УРСР. Сер.Б. – 1990. – № 8. – С. 10–12. (Особистий внесок – з’ясовано близькість термобаричних і геохімічних умов формування кварцу пегматитів, що залягають у породах як основного, так і кислого складу).

5. Забігайло В. Ю., Наумко І. М. Науки про Землю // Розвиток науки в західних областях Української РСР за роки Радянської влади. –К.: Наук. думка, 1990. – С. 112–131. (Особистий внесок – підведено підсумки й окреслено пріоритетні напрямки розвитку наук мінералого-геохімічного циклу).

6. Состав растворов включений в кварцах из кимберлитовых пород Западной Якутии (на примере трубки Удачная) / Н. Н. Зинчук, М. Д. Братусь, И. М. Наумко, Ю. М. Мельник // Мінерал. зб. – 1994. – № 47, вип. 1. – С. 61–67. (Особистий внесок – проведено термобаричне і кріометричне вивчення включень у кварці та вказано на відновний характер постмагматичного мінералогенезу у кімберлітових породах).

7. Наумко І. М., Калюжний В. А. Питання флюїдного режиму і дегазації Землі у наукових поглядах М. П. Семененка // Минерал. журн. – 1996. – Т. 18, № 2. – С. 39–45. (Особистий внесок – зроблено висновок про джерела, характер, склад та процеси міграції глибинних флюїдів).

8. Наумко І. М. Про знахідку ільменорутилу в топаз-моріонових пегматитах Волині // Минерал. журн. – 1996. – Т. 18, № 4. – С. 3–9.

9. Зв’язок хімічного складу розчинів включень з типом метасоматозу на прикладі Клинцівського золоторудного родовища / М. Д. Братусь, І. М. Наумко, О. К. Бабинін, І. В. Литвин // Минерал. журн. – 1998. – Т. 20, № 3. – С. 39–46. (Особистий внесок – на родовищах клинцівського типу встановлено характер і лужно-метасоматичну спрямованість мінералорудогенерувальних процесів).

10. Towards forming conditions of veinlet mineralization in sedimentary oil- and gas-bearing layers of Carpathian region (obtained by data of fluid inclusions research) / I. M. Naumko, Z. I. Kovalyshyn, J. M. Svoren, B. E. Sakhno, L. F. Telepko // Геологія і геохімія горючих копалин. – 1999. – № 3(108). – С. 83–91. (Особистий внесок – з’ясовано РТ-умови т температурні та геохімічні характеристики формування гідротермально-катагенної мінералізації прожилково-вкрапленого типу в осадових нафтогазоносних верствах Карпатського регіону).

11. Наумко І. М. Акцесорний берил із зон вилуговування топаз-моріонових пегматитів Волині // Минерал. журн. – 1999. – Т. 21, № 5–6. – С. 22–28.

12. Параметри рудогенеруючих флюїдів Петроострівського золото-рідкіснометалевого рудного поля Кіровоградського блоку (Український щит) / М. Д. Братусь, І. М. Наумко, І. В. Литвин, І. В. Заєць // Минерал. журн. – 2000. – Т. 22, № 1. – С. 73–80. (Особистий внесок – схарактеризовано розвиток рудоутворювального процесу і з’ясовано відмінності РТ-параметрів і складу флюїдів при формуванні рідкіснометалевої та халькофільної із золотом мінералізації).

13. Учення про мінералотворні флюїди: пріоритетні завдання розвитку на сучасному етапі / І. Наумко, В. Калюжний, М. Братусь, І. Зінчук, З. Ковалишин, О. Матвієнко, Л. Редько, Й. Сворень // Мінерал. зб. – 2000. – № 50, вип. 2. – С. 22–30. (Особистий внесок – акцентовано на можливостях використання ендогенних діоксидвуглецевих і вуглеводневих флюїдопотоків для пошуків рудної мінералізації та покладів вуглеводневої сировини).

14. Kovalishin Z., Kalyuzhnyi V., Naumko I. Physico-chemical state of mineral-forming fluid during crystallization of the Volhyn chamber pegmatites, Ukraine // Archiwum mineralogiczne. A journal of geochemistry, mineralogy and petrology. – 2000. – Tom LIII, zeszyt 1–2. – P. 133–136. (Особистий внесок – підтверджено полігенність флюїдів при формуванні парагенезисів коштовного каміння у результаті змішування флюїдів різного походження).

15. Закономірності розподілу метану у кам’яновугільних басейнах України та перспективи його видобутку і використання / С. О. Лизун, О. Є. Іванців, І. В. Дудок, І. М. Наумко, З. Я. Кухар // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2001. – № 2 – С. 122–128. (Особистий внесок – вивчено флюїдні включення і наголошено на ролі метано-водних флюїдів у мінеральних перетвореннях вугленосних відкладах у газовугільних родовищах України).

16. Наумко І. М., Калюжний В. А. Підсумки та перспективи досліджень термобарометрії і геохімії палеофлюїдів літосфери (за включеннями у мінералах) // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2001. – № 2. – С. 162–175. (Особистий внесок – обговорено стан та накреслено пріоритетні напрямки розвитку термобарометрії і геохімії флюїдів літосфери (за включеннями у мінералах)).

17. Наумко І. М., Калюжний В. А. Відділ геохімії глибинних флюїдів // Інститут геології і геохімії горючих копалин. – Львів: СПОЛОМ, 2001. – С. 101–109. – Парал. англ.: с. 109–117. (Особистий внесок – наголошено на значенні включень у мінералах для відтворення агрегатного стану, складу, фізико-хімічних властивостей, генезису флюїдів верхньої мантії та земної кори та їхньої ролі у формуванні вуглеводневих і рудних родовищ).

18. Наумко І. М. Нові дані з мінералогії, геохімії та генезису пегматитів заноришового (камерного) типу України // Мінерал. зб. – 2002. – № 51, вип. 2. – С. 58–68.

19. Про флюїдні включення в топазі крейдових відкладів північно-західної Волині та їхнє генетичне значення / І. Наумко, Ю. Белецька, В. Калюжний, Р. Лемішко // Мінерал. зб. – 2002. – № 52, вип. 1. – С. 137–145. (Особистий внесок – встановлено просторово-генетичний зв’язок топазу корінних джерел (ймовірно, пегматитів чи грейзенів), крейдових та сучасних відкладів).

20. Наумко І. М., Стефаник Ю. В. Новий вагомий внесок у вирішення завдань нафтогазогеологічної науки сьогодення // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2002.– № 2. – С. 123–127. (Особистий внесок – з геолого-геохімічних позицій обгрунтовано визначальність нафтогазогеологічної науки для забезпечення України паливно-енергетичними ресурсами).

21. Наумко І. М. До 80-річчя від дня народження лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки В. А. Калюжного // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2002.– № 3. – С. 109–111.

22. Зінчук І., Калюжний В., Наумко І. Мінералогічні особливості та стадійність формування прожилкових утворень в осадовій товщі Львівського палеозойського прогину // Мінерал. зб. – 2002. – № 52, вип. 2. – С. 132–137. (Особистий внесок – підготовано матеріали до створення попередньої парагенної схеми стадійності жильного мінералогенезу у породах і проведено оцінку часу формування жильно-прожилкових утворень).

23. Леткі компоненти флюїдних включень у мінералах жильно-прожилкових утворень перспективно нафтогазоносних товщ Львівського палеозойського прогину / І. М. Зінчук, І. М. Наумко, В. А. Калюжний, Б. Е. Сахно // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2003. – № 2. – С. 18–27. (Особистий внесок – порівняно елементи поширення термобарично-геохімічних параметрів у часі і просторі та дані переінтерпретації геологічних матеріалів).

24. О подобии и отличиях состава летучих компонентов флюидных включений прожилково-вкрапленной минерализации и свободных газов углеводородных месторождений в Карпатской нефтегазовой провинции / И. М. Наумко, И. М. Сворень, З. И. Ковалишин, И. Н. Зинчук, Ю. А. Белецкая, Л. Р. Редько, Б. Э. Сахно, Л. Ф. Телепко // Генезис нефти и газа. – М.: ГЕОС, 2003. – С. 211–213. (Особистий внесок – з’ясовано значну подібність складу летких компонентів флюїдних включень у мінералах прожилків і даних, що характеризують вільні гази та гази, розчинені у пластових водах родовищ).

25. Сворень И. М., Наумко И. М. Основания к разработке новой теории синтеза и генезиса углеводородов в литосфере Земли // Генезис нефти и газа. – М.: ГЕОС, 2003. – С. 293–294. (Особистий внесок – обгрунтовано геолого-геохімічні передумови розробки нової теорії генезису і синтезу вуглеводнів на дуалістичних абіогенно-біогенних засадах).

26. Наумко І., Ковалишин З., Матвіїшин З. Типоморфні ознаки флюїдних включень золотовмісних парагенезисів рудоносних штокверкових тіл Берегівського рудного поля (Закарпаття) // Мінерал. зб. – 2003. – № 53, вип. 1–2. – С. 70–78. (Особистий внесок – встановлено типоморфізм флюїдних включень і параметри міграції золотовмісних палеосистем рудних тіл штокверкового типу).

27. Вуглеводневі флюїди постседиментаційних перетворень осадових і вулканогенних товщ Кримсько-Чорноморського регіону / І. М. Наумко, М. І. Павлюк, І. М. Зінчук, М. Д. Братусь, Й М. Сворень, Б. Е. Сахно, Р. Й. Лещух, В. О. Шумлянський // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2004. – № 2. – С. 45–59. (Особистий внесок – з’ясовано вплив глибинних флюїдів на постседиментогенні зміни породних комплексів у Північному Причорномор’ї, насамперед, у межах субвертикальних флюїдопровідних структур).

28. Флюїдний режим формування жильних утворень у різновікових відкладах української частини Складчастих Карпат / О. Д. Матвієнко, І. М. Наумко, А. М. Бубняк, І. М. Бубняк, І. В. Попівняк, Б. Е. Сахно, С. І. Ціхонь // Вісник Львів. ун-ту. Сер. геол. – 2004. – Вип. 18. – С. 239–246. (Особистий внесок – зроблено висновок про формування жильних утворень з гідротерм ендогідатогенного типу та наявність принаймі двох температурних стадій припливу вуглеводневих флюїдів, розділених температурно-часовою перервою).

29. Сворень Й. М., Наумко І. М. Термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій – природний феномен літосфери Землі // Доп. НАН України. – 2005. – № 2. – С. 109–113. (Особистий внесок – сформульовано підходи до термобарометрії і геохімії газів прожилково-вкрапленої мінералізації як природного феномену літосфери Землі з геолого-геохімічних позицій).

30. Термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій: проблема генезису та пошуку вуглеводнів / Й. М. Сворень, І. М. Наумко, І. М. Куровець, Ю. З. Крупський // Доп. НАН України. – 2005. – № 3. – С. 115–120. (Особистий внесок – обгрунтовано створення нафтогазопошукових технологій та здійснення за ними пошуку родовищ вуглеводнів одночасно із з’ясуванням проблеми їхнього генезису і синтезу на атомно-молекулярному рівні, зафіксованому дефектами у кристалах мінералів, насамперед, флюїдними включеннями).

31. Минералого-генетические особенности золотосодержащих парагенезисов Капустянского кварцево-жильного рудопроявления (юго-западная часть Украинского щита) / И. М.Наумко, З. И. Ковалишин, Л. Ф. Телепко, Б. Э. Сахно, Н. Г. Сава, Ю. Н. Шашорин // Минералогические музеи. – Санкт-Петербург: Кафедра минералогии СпбГУ, 2005. – С. 157–158 (англ. пер.: Р. 158–159). (Особистий внесок – доведено середньотемпературність формування золотовмісних парагенезисів у період тектономагматичної і тектонометасоматичної активізації).

32. Многофазовые флюидные включения с минералами-узниками: образование, сохранность, интерпретация, использование в прогнозных и поисково-оценочных целях И. М.Наумко, И. М. Зинчук, В. А. Калюжный, Л. Р. Редько // Минералогические музеи. – Санкт-Петербург: Кафедра минералогии СпбГУ, 2005. – С. 222–223 (англ. пер.: Р. 223–224). (Особистий внесок – зроблено висновок про багатофазові включення з мінералами-в’язнями як важливу типоморфну ознаку мінералів та їхнє прогнозне чи пошуково-оцінювальне значення).

33. Склад летких компонентів флюїдних включень і закритих пор у породах дільниць впровадження технології “газового горизонту” вугільних шахт Донбасу / А. Ф. Булат, І. М. Наумко, І. М. Зінчук, В. А. Баранов, Б. Е. Сахно // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2005. – № 2. – С. 93–104. (Особистий внесок – вказано, що метан, наявний у газах, фіксується при постседиментаційних перетвореннях порід у флюїдних включеннях у мінералах і закритих порах і може помітно збільшувати обсяг вивільнених газів при гірничо-видобувних роботах, а, отже, впливати на сучасний газовий режим вугленосної товщі і формування її викидонебезпечності).

34. Наумко І. М., Федишин В. О., Вітик М. О. Геодинаміка, сейсмічність і нафтогазоносність Чорноморсько-Кримського регіону (“Крим – 2005”) // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2005. – № 3–4. – С. 126–130. (Особистий внесок – наголошено на важливості поняття “флюїд” та впливові флюїдів на інтенсифікацію динамічних і сейсмічних явищ та процесів нафтогазоутворення і мінералорудогенезу у літосфері).

35. Вовк О., Наумко І. Кристаломорфологія топазу з камерних (заноришових) пегматитів Волині // Мінерал. зб. – 2005. – № 55, вип. 1–2. – С. 79–89. (Особистий внесок – узагальнено дані вивчення включень у топазі і з’ясовано вплив генетичних особливостей на кристаломорфологію кристалів цього важливого типоморфного мінерала).

36. Сворень Й. М., Наумко І. М. Роль різних форм водню та вуглецю в природних процесах: новий погляд на походження вуглеводнів // Доп. НАН України. – 2006. – № 1. – С. 131–134. (Особистий внесок – встановлено, що за загальноприйнятих умов максимальної збереженості вуглеводнів у земній корі (температура в межах 250С) їхній синтез загалом нездійснимий).

37. Сворень Й. М., Наумко І. М. Нова теорія синтезу і генезису природних вуглеводнів: абіогенно-біогенний дуалізм // Доп. НАН України. – 2006. – № 2. – С. 111–116. (Особистий внесок – порівняно наукову новизну і вказано на принципову відмінність нової концепції-теорії, створеної на абіогенно-біогенного засадах, від нині панівних теорій і поглядів).

Препринт:

38. Комплексна інтерпретація та наукове обгрунтування результатів пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ у кристалічних комплексах Охтирського нафтогазопромислового району Дніпровсько-Донецької западини / Б. І. Малюк, В. П. Клочко, Є. М. Довжок, Р. М. Окрепкий, Є. С. Дворянин, М. Й. Марухняк, Т. Є. Караваєва, М. І. Пономаренко, В. С. Токовенко, І. М. Наумко, В. В. Гладун: Препр./Укр. нафтогаз. ін-т; 96-1. – К.: УНГІ, 1996. – 77 с. (Особистий внесок – дані, отримані за флюїдними включеннями у мінералах, у комплексі з геофізичними методами, матеріалами геологічного знімання, глибокого буріння рекомендовано застосовувати для прогнозу покладів вуглеводнів у корі звітрювання кристалічних порід та внесення необхідних коректив у подальші геологорозвідувальні роботи в Охтирському нафтогазопромисловому районі).

Праці, матеріали і тези доповідей:

39. Наумко И. М. Изотопный состав углерода керита из занорышевых пегматитов Волыни // Третье Всесоюз. совещ. по геохимии углерода: Тез. докл. – М., 1991. – Т. 1. – С. 24.

40. Наумко И. М. Модель формирования камнесамоцветной минерализации топазо-морионовых пегматитов (по данным исследования флюидных включений) // Термобарогеохимия геологических процессов: Тез. докл. к VIII совещ. по термобарогеохимии. – М.: МГП “Геоинформмарк”, 1992. – С. 93–95.

41. Naoumko I. M. Example of the application of fluid inclusions for correlation of sedimentary beds // 8th Meeting of the Association of European Geological Societies. Evolution of Intramontane Basins on the Example of the Pannonian Basin: Abst. of Papers – Budapest, 1993. – P. 88.

42. Naoumko I. M. Fluid regime of post-magmatic mineral-formation in Precambrian vein pegmatites of the Ukrainian shield // Prеcambrian of Europe: Stratigraphy, Structure, Evolution and Mineralization. 9th Meeting of the Association of European Geological Societies MAEGS 9: Abst. – St. Petersburg, 1995. – P. 79–80.

43. Kalyuzhnyi V. A., Kovalishin Z. I., Naoumko I. M. Fluid inclusions research as a basis for genetic classification of gold deposits in the Ukrainian Carpathians // Carpathian-Balkan Geological Association. XVI Congress: Abst. – Vienna, 1998. – P. 260. (Особистий внесок – узагальнено дані про умови формування золото-поліметалевого зруденіння у Берегівському і Саулякському районах).

44. Innovative directions of the fluid inclusions usage for reconstruction of mineral-forming conditions in oil-gas-bearing sedimentary piles / I. M. Naoumko, V. A. Kalyuzhnyi, Z. I. Kovalishin, B. I. Malyuk, Y. M. Svoren // Carpathian-Balkan Geological Association. XVI Congress: Abst. – Vienna, 1998. – P. 414. (Особистий внесок – наголошено на можливостях включень у мінералах для відтворення умов постседиментогенного мінералогенезу в осадових товщах).

45. Сворень Й. М., Наумко І. М., Давиденко М. М. Нова технологія визначення перспективи нафтогазоносності локальної площі // Нафта і газ України: Матеріали 5-ої Міжнар. конф. “Нафта – Газ України-98”. – Полтава: УНГА, 1998. – Т. 1. – С. 111–112. (Особистий внесок – стверджено передумови знаходження локальної нафтогазоносної площі).

46. Naumko I. M. The conditions of forming gem-stones in leaching zones of topaz-morion pegmatites of Volyn’ // Charitable Exhibition-Fair “Gem-Stones of Ukraine”. First International Conference “Precious and Decorative Stones”: Proc. of Conf. – Kyiv, 1999. – P. 80.

47. Kovalyshyn Z. I., Naumko I. M. Evolution of gaseous components of fluid inclusions in magmatic and postmagmatic rocks of Ukraine // European Current Research On Fluid Inclusions ECROFI XV: Abst. and program. – Potsdam, 1999. – P. 177–178 (Terra Nostra 99/6). (Особистий внесок – вивчено леткі компоненти включень у мінералах пегматитів Українського щита).

48. Ковалишин З. І., Наумко І. М., Ковалевич В. М. Методика експресного визначення калію в мінералотворних флюїдах для розбракування збагачених золотом і безрудних утворень // Наукові основи прогнозування, пошуків та оцінки родовищ золота: Матеріали Міжнар. наук. конф. – Львів: ВЦ ЛДУ імені Івана Франка, 1999. – С. 65–66. (Особистий внесок – обгрунтовано експрес-визначення калію у включеннях у мінералах як основу для розбракування рудних тіл).

49. До характеристики мінералотворних флюїдів кварцовожильних рудопроявів південної частини Кіровоградського блока Українського щита / І. М. Наумко, З. І. Ковалишин, Н. Г. Сава, Ю. М. Шашорін, Б. Е. Сахно // Наукові основи прогнозування, пошуків та оцінки родовищ золота: Матеріали Міжнар. наук. конф. – Львів: ВЦ ЛДУ імені Івана Франка, 1999. – С. 89–91. (Особистий внесок – виконано порівняння термобаричних і геохімічних характеристик флюїдів рудопроявів).

50. New technology of local forecast of enriched areas of gold ore fields / J. M. Svoren, I. M. Naumko, Z. I. Kovalyshyn, M. D. Bratus, M. M. Davydenko // Наукові основи прогнозування, пошуків та оцінки родовищ золота: Матеріали Міжнар. наук. конф. – Львів: ВЦ ЛДУ імені Івана Франка, 1999. – С. 120–121. (Особистий внесок – підтверджено наявність двох крайніх гілок геохімічної спеціалізації мінералоутворювальних флюїдів).

51. Naumko I. M., Kovalyshyn Z. I., Svoren J. M. Fluid regime of formation of veinlet mineralization in sedimentary layers of Carpathian and Dnipro-Donets’k oil- and gas-bearing provinces of Ukraine // 31th International Geological Congress: Abst. – Rio de Janeiro, 2000. – http: //cbrazil.dominal.com/g 1406017.pdf. (Особистий внесок – встановлено температурний інтервал діяльності флюїдів періоду формування жильно-прожилкової мінералізації).

52. Сворень Й. М., Наумко І. М. Нова технологія визначення генезису вуглеводневих газів // Нафта і газ України: Матеріали 6-ої Міжнар. наук.-практ. конф. “Нафта і газ України – 2000”. – Івано-Франківськ: Факел, 2000. – Т. 1 – C. 108. (Особистий внесок – обгрунтовано роль сингенних флюїдних включень у мінералах як основу для вирішення питань генезису вуглеводневих газів).

53. Передумови застосування комплексу термобарогеохімічних даних для прогнозування покладів вуглеводнів на пошуковій стадії / І. М. Наумко, Й. М. Сворень, З. І. Ковалишин, Ю. З. Крупський // Генезис нафти і газу та формування їх родовищ в Україні як наукова основа прогнозу та пошуків нових скупчень: Тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. – Чернігів, 2001. – С. 208–209. (Особистий внесок – показано ефективність застосування термобарично-геохімічних показників для прогнозу покладів вуглеводнів у локальних структурах).

54. Kovalyshyn Z., Naumko I., Shkljanka V. Gold-bearing manifestations of the Vyshkovo ore field (Transcarpathia, Ukraine) // Biuletyn Panstwowego Instytutu Geologicznego: Carpathians Palaeogeography and Geodynamics: a multidisciplinary approach: 12th Meeting of the Association of European Geological Societies: Abst. – Warszawa, 2001. – Vol. 396. – P. 85–86. (Особистий внесок – з’ясовано фізико-хімічні параметри золотовмісних флюїдів і перспективи рудоносносності поля).

55. Kovalyshyn Z. I, Naumko I. M. The peculiarities of fluid composition in gold ore mineralization within metamorphic rocks of north-western part of Marmarosh massif (Ukrainian Carpathians) // Тез. докл. Х Междунар. конф. по термобарогеохимии. – Александров: ВНИИСИМС, 2001. – С. 85–88. (Особистий внесок – наведено порівняльні дані мінералоутворювальних флюїдів руд з промисловим вмістом золота і безрудних жил у межах масиву).

56. Постмагматические минералообразующие системы гранитных дифференциатов Украинского щита / И. М. Наумко, А. Д. Матвиенко, О. Н. Вынар, В. А. Калюжный, Б. Г. Ремешило // Тез. докл. Х Междунар. конф. по термобарогеохимии. – Александров: ВНИИСИМС, 2001. – С. 89–93. (Особистий внесок – проведено аналіз кристалогенних ознак типоморфізму флюїдних включень у мінералах пегматитів, кварцових жил і метасоматитів).

57. Зінчук І. М., Калюжний В. А., Наумко І. М. Типізація включень у мінералах та її роль у відтворенні особливостей міграції вуглеводнево-водних палеофлюїдів у північно-західній частині Львівського палеозойського прогину // Геологія горючих копалин України: Тези доп. Міжнар. наук. конф. – Львів: ТзОВ “Простір-М”, 2001. – С. 95–96. (Особистий внесок – встановлено відмінність включень вуглеводневмісних флюїдів у кварці різновікових та різноглибинних жильно-прожилкових утворень).

58. О летучих компонентах в стеклах закалки толеитовых базальтов океанических подводных излияний – продуктах дефлюидизации субмантийных магм / Л. Р. Редько, В. А. Калюжный, И. М. Наумко, Н. М. Сущевская // Дегазация Земли: геодинамика, геофлюиды, нефть и газ: Материалы Междунар. конф. памяти акад. П. Н. Кропоткина. – М.: ГЕОС, 2002 – С. 228–230. (Особистий внесок – засвідчено перевагу у флюїдах субмантійних базальтових магм діоксиду вуглецю з величинами d13С, що відповідають мантійним (глибинним) джерелам).

59. Наумко И. М., Сворень И. М. О важности глубинного высокотемпературного флюида в создании условий для формирования месторождений природных углеводородов в земной коре // Новые идеи в науках о Земле: Материалы VI Междунар. конф. – М., 2003. – Т. 1. – С. 249. (Особистий внесок – доведено, що глибинний високотемпературний флюїд є фактично головним джерелом як потужної енергії, так і достатніх обсягів вихідних сполук для синтезу вуглеводнів).

60. Бекеша С. Н., Наумко И. М., Сворень И. М. К теории генезиса природных алмазов и вопросы решения проблемы алмазоносности территории Украины // Материалы ХI Междунар. конф. по термобарогеохимии. – Александров: ВНИИСИМС, 2003. – С. 58–60. (Особистий внесок – показано особливості діяльності флюїдів глибинного алмазогенезу на окраїнах Східноєвропейськоїё платформи).

61. Сворень Й. М., Наумко І. М. Нова теорія синтезу і генезису вуглеводнів у літосфері Землі: абіогенно-біогенний дуалізм // Проблемы геодинамики и нефтегазоносности Черноморско-Каспийского региона: Тез. докл. V междунар. конф. “Крым-2003”. – Симферополь, 2003. – С. 75–77. (Особистий внесок – порівняно наукову новизну і вказано на принципову відмінність нової концепції-теорії, створеної на абіогенно-біогенного засадах, від нині панівних теорій і поглядів).

62. Редько Л., Наумко І. Типоморфізм флюїдних включень у кварці пегматитів в основних породах (північно-західна частина Українського щита) // Мінералогія: історія, теорія і практика: Тези доп. Міжнар. наук. конф., присвяченої 140-річчю кафедри мінералогії Львівського національного університету імені Івана Франка. – Львів: ВЦ ЛНУ імені Івана Франка, 2004. – С. 58–60. (Особистий внесок – до характерних типоморфних ознак флюїдних включень зачислено типоморфізм агрегатного стану, типоморфізм складу і типоморфізм РТ-умов).

63. До обгрунтування будівництва свердловин на нафту і газ за даними аналізу флюїдних включень у мінералах / І. М. Наумко, Й. М. Сворень, І. М. Зінчук, Ю. З. Крупський // Нафта і газ України: Матеріали 8-ої Міжнар. наук.-практ. конф. “Нафта і газ України – 2004”. – К., 2004. – Т. 1. – С. 203–204. (Особистий внесок – результати вивчення флюїдних включень у мінералах рекомендовано враховувати при закладенні пошукових свердловин на нафту і газ).

64. Наумко И. М., Сворень Й. М. О литофлюидотермодинамической системе в геологии и геохимии // Новые идеи в геологии и геохимии нефти и газа. Нефтегазоносные системы осадочных бассейнов: Материалы восьмой междунар. конф. к 60-летию кафедры геологии и геохимии горючих ископаемых МГУ. – М.: ГЕОС, 2005. – С. 341–343. (Особистий внесок – обгрунтовано такий новий термін-визначення як “літофлюїдотермодинамічна система”).

65. К условиям эпигенетического минералогенезиса осадочных толщ в пределах Лопушнянского нефтяного месторождения (Внешняя зона Предкарпатского прогиба) / И. М. Наумко, Ю. А. Белецкая, Д. В. Мачальский, Б. Э. Сахно, Л. Ф. Телепко // Новые идеи в геологии и геохимии нефти и газа. Нефтегазоносные системы осадочных бассейнов: Материалы восьмой междунар. конф. к 60-летию кафедры геологии и геохимии горючих ископаемых МГУ. – М.: ГЕОС, 2005. – С. 343–345. (Особистий внесок – порівнянням складу включень у мінералах і сучасних флюїдів доведено, що їхнє спільне джерело – глибинний високотемпературний флюїд).

66. Наумко І. Принципи термобарично-геохімічного районування України // Проблемні питання геологічної освіти та науки на порозі ХХІ століття: Тези доп. наук. конф., присвяченої 60-річчю геологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. – Львів: ЛНУ, 2005. – С. 79–81.

67. Микровключения в прожилково-вкрапленных минералах – источник информации о нефтегазонасыщенности недр (на примере центральной части Днепровско-Донецкой впадины) / И. М Наумко, А. И. Балучинский, А. Н. Галабуда, Н. И. Галабуда, Й. М. Сворень // Труды ХІІ Междунар. конф. по термобарогеохимии. – Александров: ВНИИСИМС, 2005. – С. 104–109. (Особистий внесок – встановлено, що у тектонічно активних палеопідняттях існували умови для формування потужних систем тріщин, провідних для вуглеводневих флюїдів, якими утворювалися поклади та заліковувалися тріщини з формуванням прожилково-вкрапленої мінералізації).


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины